16.3.4. Міжнародний ринок фінансових деривативів

Під фінансовими деривативами розуміються інструменти торгівлі фінансовим ризиком, ціни яких прив’язані до іншого фінансового або реального активу. Дериватив являє собою, стандартний документ, який засвідчує право та/або зобов’язання придбати або продати базовий актив на визначених умовах у майбутньому.

Згідно з класифікацією Банку міжнародних розрахунків розрізняються чотири типи базових активів, до кожного з яких може бути прив’язаний дериватив:

• товари (ціна деривативу прив’язується до ціни певного товару або руху індексу на групу товарів);

• акції (ціна деривативу прив’язується до ціни певної акції або руху індексу цін на групу акцій);

• іноземна валюта (ціна деривативу прив’язується до курсу однієї або до декількох валют);

• відсоткова ставка (ціна деривативу прив’язується до фіксованої, плаваючої, комбінованої відсоткової ставки).

Цілями деривативу є:

• фіксація майбутньої ціни на будь-який актив вже сьогодні, що досягається укладанням форвардного або ф’ючерського контракту;

• обмін потоками готівки або обмін активами (свопи);

• придбання права, але не зобов’язання на здійснення угоди (контракт типу опціону).

За способом фінансової організації в міжнародній торгівлі деривативами виділяють два основних типи контрактів: контракт типу форвард і контракт типу опціонів.

Характерними рисами світового ринку деривативів є:

• питома вага деривативів, що продаються на біржах, скорочується;

• за обсягом торгівлі валютні і відсоткові деривативи абсолютно домінують над товарними деривативами і деривативами на акції;

• понад половини торгівлі деривативами є міжнародною;

• близько половини деривативних контрактів укладаються в доларах.

16.3.5. Первинний та вторинний ринок цінних паперів

Первинний ринок цінних паперів – це ринок перших і повторних емісій цінних паперів, на котрому відбувається їх початкове розміщення серед інвесторів. Первинний випуск цінних паперів реалізується за допомогою механізму андеррайтенгу – гарантованого розміщення цінних паперів.

В рамках первинного випуску цінні папери підрозділяються на “витримані” і “невитримані”. Випуск “витриманих” паперів означає додаткове розміщення вже існуючих цінних паперів. “Невитримані” – це нові папери або первинна пропозиція цінних паперів.

Вторинний ринок – це ринок, на якому відбувається купівля-продаж цінних паперів, випущених в обіг раніше. Покупці на вторинному ринку укладають угоди не з емітентом, а з новими власниками цінних паперів. Особливістю вторинного ринку є високий рівень ліквідності, тобто можливості швидкого продажу цінних паперів. Вторинний ринок складається з:

• організованого, біржового ринку;

• неорганізованого, позабіржового ринку.

У роботі фондових бірж за останні 10 років сталися значні зміни, котрі повністю змінили облік бірж.

1. Перехід на електронну торговельну систему.

На американських біржах третина всього обороту припадає на Інтернет-угоди.

2. Активізація процесів глобалізації на фондових ринках. Починає здійснюватись перехід окремих бірж на технологію провідних організаторів торгівлі, що створило передумови для їх злиття. Інтеграція фондових бірж сприяє формуванню інвестиційного простору, який функціонує за уніфікованими правилами.