16.3. Міжнародний ринок цінних паперів

16.3.1. Сутність фондового ринку та ринку цінних паперів

Важливим сегментом світового фінансового ринку є міжнародний ринок цінних паперів. Випуск цінних паперів дає можливість: отримати позику на тривалий строк (до декількох десятиліть, наприклад, облігації), тобто вкладання в інструменти позики, безстрокового користування фінансовими ресурсами (акції), тобто вкладання в інструменти власності (титули власності), знизити фінансовий ризик, тобто викладання в інструменти торгівлі фінансовим ризиком (фінансові деривативи).

Ринок довгострокових цінних паперів називають фондовим ринком. Разом з короткостроковими борговими зобов’язаннями грошового ринку (векселя, сертифікати) фондовий ринок утворює ринок цінних паперів.

Таким чином, міжнародний ринок цінних паперів об’єднує частину міжнародного ринку боргових зобов`язань (а саме: міжнародний ринок боргових цінних паперів, який переважно є міжнародним ринком облігацій),

міжнародний ринок титулів (прав) власності та міжнародний ринок фінансових деривативів.

До інструментів позики відносяться облігації, векселі, ощадні сертифікати. До інструментів власності – всі види акцій, депозитарні розписки. Існують також так звані гібридні інструменти, цінні папери, які мають ознаки як облігацій, так і акцій (наприклад, привілейовані акції і конвертовані облігації) і похідні інструменти – варанти, опціони, ф’ючерси тощо.

Ринок інструментів позики, має справу з позичковим капіталом, а ринок інструментів власності – з частками (паями) власності в капіталі фірми.

Фондовий ринок має справу з інструментами довгострокової позики й інструментами власності, похідними фінансовими інструментами.

На міжнародних ринках цінних паперів ведеться торгівля цінними паперами, деномінованими в іноземних валютах.

Банк міжнародних розрахунків розрізняє такі види емісій цінних паперів на міжнародному ринку:

• емісія цінних паперів нерезидентами в національній або іноземній валюті на внутрішньому фінансовому ринку країни;

• емісія цінних паперів резидентами в іноземній валюті;

• емісія цінних паперів резидентами в національній валюті, які призначені для продажу іноземним інвесторам.

Міжнародний ринок цінних паперів має дві структурні складові:

• іноземний ринок цінних паперів. Це – фінансовий ринок держав, на якому укладаються угоди щодо фінансових активів нерезидентів – іноземних цінних паперів;

євроринок цінних паперів.

Для функціонування ринку цінних паперів необхідні певні передумови: попит, пропозиція, посередники, системи регулювання і саморегулювання.

Ринок цінних паперів служить найважливішим джерелом інвестицій-них ресурсів для урядів, корпорацій та банків.

Інвестиційний капітал

Об’єктами інвестування можуть бути реальні інвестиційні проекти, об’єкти нерухомості та різноманітні фінансові інструменти. Фінансові інструменти, як об’єкти інвестування, – це різні типи фінансових зобов’язань:

• депозитні вклади в банку;

• цінні папери (облігації, акції, опціони тощо).

Отже, термін “інвестиції” використовують для позначення:

а) вкладання грошових коштів, інтелектуальних цінностей в реальні активи, тобто у виробництво;

б) вкладення грошових коштів у фінансові інструменти, тобто купівля цінних паперів.

інвестиції - будь-який фінансовий інструмент, в який можна вмістити гроші, розраховуючи зберегти або примножити їх вартість і забезпечити позитивну величину доходу.

Цінні папери або фондові цінності – це інструменти вкладання грошей, які являють собою чиї-небудь боргові зобов’язання або які забезпечують право участі в компанії в якості власника.

Основними цілями інвесторів є:

• безпека вкладень;

• збільшення поточних доходів;

• накопичення коштів для великих витрат;

• накопичення коштів на пенсійний період;

• зростання вкладень;

• “приховування” доходів від податків;

• ліквідність вкладень.

Оптимальність портфеля цінних паперів досягається диверсифікацією вкладень, коли капітал розподіляється між численністю різних цінних паперів, а також регулярним переглядом портфеля.