печать / Часть 4

98

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

В попередніх розділах дипломної роботи ми розглядали діяльність ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», а також банківську систему України. На відміну від них в четвертому розділі ми будемо розглядати охорону праці на регіональному рівні, тобто на рівні Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Охорона праці в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» здійснюється на основі та відповідно до вимог Закону України «Про охорону праці» [53], Кодексу законів про працю України [28], Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» [48] та інших законодавчих та нормативних актів, що регулюють питання з охорони праці на підприємстві.

Проте, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про охорону праці, то застосовуються норми міжнародного договору.

Кількість працівників в Одеській обласній дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» близько 70 чоловік в середньому у віці 28 років, тобто є досить молодими. Фінансування охорони праці здійснюється власником у розмірі 0,5 % від Фонду заробітної плати за минулий рік (згідно Закону України «Про охорону праці»).

В ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» є служба охорони праці, яка згідно з Законом України «Про охорону праці» [53] та НПАОП 0.00-4.21-04 «Типове положення про службу охорони праці» [51] створена для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові банку. За своїм посадовим становищем та умовами оплати праці керівник служби охорони праці прирівнюється до керівників основних виробничо-технічних служб підприємства. Організаційна структура охорони праці в Одеській обласній дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» представлена на рис. 4.1.

Рис. 4.1 Схема організаційної структури охорони праці в Одеській обласній дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (складено автором за матеріалами [52]

Служба охорони праці фор­мується із спеціалістів, які мають вищу освіту та стаж роботи за профілем виробницт­ва не менше 3 років. Спеціалісти з середньою спеціальною освітою приймаються в службу охорони праці у виняткових випадках.

Працівники служби охорони праці мають право видавати керівникам установ, підприємств, організацій та їх структурних підрозділів обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків. Припис спеціаліста з охорони праці, у тому числі про зупинення робіт, може скасувати в письмовій формі лише посадова особа, якій підпорядкована служба охорони праці. Ліквідація служби охорони праці допускається тільки в разі ліквідації банку.

Робота служби охорони праці Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» банку здійснюється відповідно до плану роботи та графіків обстежень.

Робочі місця працівників служби охорони праці розміщуються в окремому приміщенні, забезпечуються належною оргтехнікою, технічними засобами зв'язку і є зручними для приймання відвідувачів.

Для проведення навчання, інструктажів, семінарів та лекцій в банку створений кабінет з охорони праці відповідно до Типового положення про кабінет охорони праці

Роботодавець забезпечує стимулювання ефективної роботи працівників служби охорони праці.

Служба охорони праці взаємодіє з іншими структурними підрозділами, службами, фахівцями банку та представниками профспілки.

Служба охорони праці вирішує завдання:

• забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;

• забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту;

• професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів праці;

• вибору оптимальних режимів праці й відпочинку працівників;

• професійного відбору виконавців для визначених видів робіт. Служба охорони праці виконує такі основні функції:

• опрацьовує ефективну цілісну систему управління охороною праці;

• проводить оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці;

• складає разом зі структурними підрозділами підприємства комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також розділ «Охорона праці» у колективному договорі;

• проводить для працівників вступний інструктаж з питань охорони праці;

• готує проекти наказів та розпоряджень з питань охорони праці, загальних для всього підприємства;

• розглядає факти наявності виробничих ситуацій, небезпечних для життя чи здоров'я працівників або людей, які їх оточують, і навколишнього природного середо­вища, у випадку відмови з цих причин працівників від виконання дорученої їм роботи;

• організовує: забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами з охорони праці; пас­портизацію цехів, дільниць, робочих місць щодо відповідності їх до вимог охорони праці; облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також шкоди від цих подій; підготовку статистичних звітів підприємства з питань охоро­ни праці; розробку перспективних та поточних планів роботи підприємства щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці; роботу методичного кабінету охорони праці, пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці; допомогу комісії з питань охорони праці підприємства в опрацюванні необхідних матеріалів та реалізації її рекомендацій; підвищення кваліфікації і перевірку знань посадових осіб з питань охорони праці;

— бере участь у: розслідуванні нещасних випадків та аварій; формуванні фонду охорони праці підприємства і розподілі його коштів; роботі комісії з питань охорони праці підприємства; роботі комісії по введенню в дію закінчених будівни­цтвом, реконструкцією або технічним переозброєнням об'єктів виробничого та соці­ального призначення, відремонтованого або модернізованого устаткування; розробці положень, інструкцій, інших нормативних актів про охорону праці, що діють у межах підприємства; роботі постійно діючої комісії з питань атестації робочих місць за умовами праці;

— контролює: дотримання чинного законодавства, міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів, виконання працівниками посадових інструкцій з питань охо­рони праці; виконання приписів органів державного нагляду, пропозицій та подань уповноважених трудових колективів і профспілок з питань охорони праці, використан­ня за призначенням коштів фонду охорони праці; своєчасне проведення навчання та інструктажів працюючих, атестації та переатестації з питань безпеки праці посадових осіб та осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки, а також дотримання вимог безпеки при виконанні цих робіт; забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчови­ми продуктами, мийними засобами, санітарно-побутовими приміщеннями; використання праці неповнолітніх, жінок та інвалідів згідно з діючим законодавством; проходження попереднього і періодичних медичних оглядів працівників; виконання заходів, наказів, розпоряджень з питань охорони праці, а також заходів щодо усунення причин нещас­них випадків і аварій, які визначені у актах розслідування.

Відповідно до НПАОП 0.00-4.11-07 «Типове положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці» [47], Положення «Про обов’язки і відповідальність посадових осіб і працівників щодо охорони праці» на підприємстві за участю представників роботодавця - власника підприємства або уповноваженого ним органу, трудового колективу на підставі Типового положення з урахуванням специфіки виробництва опрацьовується Положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці, яке затверджується загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства.

Уповноважені з питань охорони праці обираються простою більшістю голосів, відкритим голосуванням та на строк, визначений загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства або цеху, зміни, дільниці, бригади, ланки тощо.

Уповноваженим з питань охорони праці не може бути обраний працівник, який згідно з посадовими обов'язками відповідає за забезпечення безпечних та здорових умов праці.

Чисельність уповноважених з питань охорони праці визначається загальними зборами (конференцією) трудового колективу залежно від конкретних умов виробництва та необхідності забезпечення безперервного громадського контролю за станом безпеки та умов праці в кожному виробничому підрозділі.

Уповноважені з питань охорони праці в місячний термін після обрання за рахунок роботодавця проходять навчання з охорони праці відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15 [58].

Згідно ДНАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» [41] та Інструкції з охорони праці № 1 вступного інструктажу з питань охорони праці ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» [20] електробезпека у банку зводиться до того, що весь персонал, що працює з електрообладнанням, повинен не рідше 2 разів на рік проходити інструктаж з техніки безпеки про експлуатацію електрообладнання, з надання першої медичної допомоги, а також практичне навчання з прийомів звільнення від електричного струму, виконання штучного дихання та зовнішнього масажу серця. Заняття повинні проводити компетентні особи з медичного персоналу або інженери з техніки безпеки, котрі пройшли спеціальну підготовку і мають право навчати персонал підприємства наданню першої допомоги. Відповідальним за організацію навчання є керівник підприємства.

Схема надання першої допомоги при ураженні електрострумом:

- знеструмити постраждалого (не забуваючи про власну безпеку!);

- при раптовій зупинці серці – нанести прекардіальний удар по грудині и приступити до реанімації;

- при кровотечі – накласти кровоспинний джгут, стислу пов’язку;

- при електричних опіках і ранах – накласти стерильні пов’язки;

- при переломах кісток кінцівок – шини (можна використати будь-які підручні засоби);

- викликати швидку допомогу.

Неприпустимо:

- торкатися до потерпілого без попереднього знеструмлення;

- втрачати час на пошуки вимикача електроструму якщо можна перерубати або скинути електродріт предметом, що не проводить електрострум;

- припиняти реанімацію до появлення ознак біологічної смерті (трупних плям);

- наближатися до електродроту, що лежить на землі бігом або великими кроками;

- закопувати ураженого блискавкою в землю.

Враховуючи специфіку роботи в банківській системі, де використовується безліч різних електроспоживачів (комп’ютери, ксерокси, оргтехніка тощо), питання електробезпеки, захисту працівників, які користуються вказаною технікою та інших осіб, які мають справу з експлуатацією електроприладів, від небезпеки ураження електричним струмом набувають великого значення.

Щорічно в Україні розслідується близько 400 електротравм зі смертельними наслідками. Із них 200 – 210 випадків беруться на облік як такі, що пов’язані з виробництвом. Близько 70 % смертельних уражень електричним струмом на виробництві відбувається в електроустановках напругою до 1 000 В (в основному в установах напругою 220-380 В). Це пояснюється значним поширенням таких установок, а також тим, що з ними має справу практично кожний працюючий, тому потерпілі – працівники різних спеціальностей.

Навчання та систематичне підвищення рівня знань працівників, населення Укра­їни з питань охорони праці — один з основних принципів державної політики в галузі охорони праці, фундаментальна основа безпеки праці та необхідна умова удосконалення управління охороною праці і забезпечення ефективної профілактич­ної роботи щодо запобігання аварій і травматизму на виробництві.

Основним нормативним актом, що встановлює порядок та види навчання, а також форми перевірки знань з охорони праці є ДНАОП 0.00-4.12-99 «Типове положення про навчання з питань охорони праці» [51].

Усі працівники, що приймаються на роботу, та в процесі роботи проходять навчання, інструктаж із питань охорони праці, вивчають правила надання першої долікарської допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правила поведінки при виникненні аварій. Відповідальність за організацію навчання і перевірку знань на підприємстві покладається на роботодавця, а в структурних підрозділах - на керівників цих підрозділів. Контролює виконання цих завдань відділ охорони праці. Допуск до роботи осіб, що не пройшли навчання та перевірку знань, забороняється.

Контроль за дотриманням Типового положення про навчання з охорони праці здійснюють органи державного нагляду за охороною праці та служба охорони праці центральних та місцевих органів виконавчої влади.

За характером і часом проведення інструктажів з питань охорони праці поділяються на:

­– вступний інструктаж, який проводиться з усіма працівниками, яких приймають на постійну або тимчасову роботу, незалежно від освіти, стажу роботи та посади; з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства; з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики; у разі екскурсії на підприємство; з усіма вихованцями, учнями, студентами та іншими особами, які навчаються в середніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих закладах освіти при оформленні або зарахуванні до закладу освіти;

– первинний інструктаж, який проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником: новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство; який переводиться з одного цеху виробництва до іншого; який буде виконувати нову для нього роботу; з відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві;

– повторний інструктаж, проводиться з працівниками на робочому місці в терміни, визначені відповідними чинними галузевими нормативними актами або керівником підприємства з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше: на роботах з підвищеною небезпекою – 1 раз на три місяці; для решти робіт – 1 раз на шість місяців;

– позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці: при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них; при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших чинників, що впливають на стан охорони праці; при порушеннях працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж; при виявленні особами, які здійснюють державний нагляд і контроль за охороною праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт, що виконуються працівником; при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт — понад 60 днів; з вихованцями, учнями, студентами — в кабінетах, лабораторіях, майстернях при порушеннях ними вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж.

– цільовий інструктаж проводиться з працівниками: при виконанні разових робіт, непередбачених трудовою угодою; при ліквідації аварії, стихійного лиха; при проведенні робіт, на які оформлюються наряд-допуск, розпорядження або інші документи.

В колективному договорі від 31.05.2007 р. Відповідно до чинного законодавства України затверджені правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників, які регулюють трудові відносини між керівництвом і працівниками банку, сприяють підвищенню ефективності та якості роботи, зміцненню трудової і виконавської дисципліни, правильній організації праці, повному та раціональному використанню робочого часу [20, п.8].

Згідно Закону України «Про охорону праці» [53, ст.16] та ДНАОП 0.00-4.09-93 «Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства» [50] на підприємстві з метою забезпечення пропорційної участі працівників у вирішенні будь-яких питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за рішенням трудового колективу може створюватися комісія з питань охорони праці. Комісія складається з представників роботодавця та професійної спілки, а також уповноваженої найманими працівниками особи, спеціалістів з безпеки, гігієни праці та інших служб підприємства відповідно до типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

До складу Комісії від власника включаються спеціалісти з безпеки і гігієни праці, виробничої, юридичної та інших служб підприємства.

До складу Комісії від трудового колективу рекомендуються працівники основних професій, уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, представники профспілки (профспілок). Комісія у своїй діяльності керується законодавством про працю, міжгалузевими і галузевими нормативними актами з охорони праці, а також Положенням про комісію з питань охорони праці підприємства.

Комісія з питань охорони праці один раз на рік звітує на зборах трудового колективу.

Згідно «Наказу з питань охорони праці та пожежної безпеки», НПАОП 0.00-4.01-08 «Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту» [57] та відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону праці" [53] та статті 163 Кодексу законів про працю України [28] на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, що пов'язані із забрудненням, або тих, що здійснюються в несприятливих метеорологічних умовах, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.

Банківська діяльність не підлягає під такий вид діяльності як робота зі шкідливими та небезпечними умовами праці і не передбачає забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту.

Проте, згідно п. 13.3 Інструкції з охорони праці № 18 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» Про заходи пожежної безпеки в службових приміщеннях та будівлях [21] в банку є засоби колективного захисту від небезпечних та шкідливих виробничих факторів, які застосовуються для забезпечення безпеки працюючих і поділяються на такі класи:

– засоби нормалізації повітряного середовища приміщень та робочих місць: різні види місцевої, загальнообмінної припливно-витяжної вентиляції, кондиціонери, шафи та інші пристрої для локалізації шкідливих факторів, різні системи підігріву, дезодорації повітря, засоби автоматичного контролю та сигналізації стану повітряного середовища;

– засоби нормалізації освітлення виробничих приміщень та робочих місць: газорозрядні лампи (люмінесцентні, ртутні дугові, метало-галогенні, натрієві, ксенонові) та лампи накалювання, різні види світильників, скляні прорізи стін, стель, покрівель, світлозахисні пристрої і світлофільтри;

– засоби захисту від шкідливих виробничих факторів. Захист від шкідливих виробничих факторів забезпечується в першу чергу відповідною конструкцією засобів виробництва та застосуванням засобів колективного захисту. Коли ці заходи не дозволяють знизити їх рівень до допустимих параметрів, застосовуються засоби індивідуального захисту. Всі ці засоби повинні забезпечувати на робочих місцях допустимі параметри виробничої санітарії;

– засоби захисту від небезпечних факторів: захисні та запобіжні пристрої, сигналізація безпеки, розриви та габарити безпеки, дистанційне управління.

Згідно з Законом України «Про пожежну безпеку» [56] та Журналом інструктажів з питань пожежної безпеки (первинний, повторний, позаплановий), Інструкції з охорони праці № 18 «Про заходи пожежної безпеки в службових приміщеннях та будівлях» [21] забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Власники підприємств, установ та організацій або уповноважені ними органи, а також орендарі зобов'язані [56]:

– розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід;

– відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, установи та організації, здійснювати постійний контроль за їх додержанням;

– забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

– організовувати навчання працівників правил пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

– у разі відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для забезпечення пожежної безпеки, вживати відповідних заходів, погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду;

– утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

– створювати у разі потреби відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу;

– подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, що ними виробляється;

– здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики;

– своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території;

– проводити службове розслідування випадків пожеж.

Працівники зобов’язані [21, п.1.2]:

– дотримуватися вимог пожежної безпеки;

– не допускати дій, які можуть призвести до виникнення пожежі;

– знати і дотримуватися усіх вимог нормативних актів пожежної безпеки;

– користуватися тільки справними інструментами, приладами, обладнанням, дотримуватися інструкцій з їх експлуатації;

– виконувати вказівки керівників та відповідальних за пожежну безпеку;

– після закінчення роботи прибирати робочі місця від горючих відходів, знеструмлювати еллектроспоживачі, які за умовами виробництва не повинні працювати в неробочий час;

– уміти застосовувати наявні засоби пожежогасіння, знати порядок дій у разі виникнення пожежі.

У разі виникнення пожежі працівник зобов’язаний:

- негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону цьому (за телефоном 101). При необхідно назвати адресу об'єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище, посаду;

- у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили й засоби;

- видалити за межі небезпечної зони всіх працюючих, не пов'язаних з ліквідацією пожежі;

- здійснити в разі необхідності відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту), зупинення транспортуючих пристроїв, агрегатів, апаратів, перекриття сировинних, газових, парових та водяних комунікацій, зупинення систем вентиляції в аварійному та суміжних з ним приміщеннях (за винятком пристроїв протидимового захисту) та виконати інші заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленості будівлі;

- організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, подати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під'їзду до осередку пожежі та в установці на водні джерела;

- одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей;

- забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі.

- у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо).

В Одеській обласній дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» є розроблений і відпрацьований план евакуації персоналу банку при пожежі та встановлений протипожежний режим, приміщення обладнане необхідною протипожежною системою.

Згідно з ДНАОП 0.00-8.01-93 «Перелік посад посадових осіб, які зобов’язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці» [54] начальники відділень ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» один раз на три роки підлягають навчанню і перевірці знань з охорони праці.

У зв’язку з тим, що ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» є інститутом з спеціальним видом діяльності, він не має робіт, які приводяться в переліку робіт з підвищеною небезпекою підприємства [34] та в переліку робіт, де є потреба у професійному доборі [36].

Згідно ДНАОП 0.00-4.03-01 «Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» [60], Інструкції з охорони праці № 1 вступного інструктажу з питань охорони праці ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» [20] та «Журналу реєстрації нещасних випадків» розслідуванню підлягають травми, гострі професійні захворювання та отруєння (випадки, що сталися після одноразового впливу шкідливих речовин) та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючими випромінюваннями, ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакти з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності перевести потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві, в установі, організації.