Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
11
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
169.98 Кб
Скачать

Валютний курс – це співвідношення між грошовими одиницями різних країн, тобто ціна грошової одиниці одної країни, яка виражена в грошової одиниці другої країни чи в міжнародній грошовій одиниці

Валютний курс необхідний для міжнародних валютних, розрахункових, кредитно-фінансових операцій. Установлення курсів іноземних валют називається котируванням.Існує два види котирування:

  • прямий - вартість одиниці іноземної валюти виражається в національній грошовій одиниці;

  • непрямий - за одиницю прийнята національна грошова одиниця, курс якої виражається у визначеній кількості іноземної валюти.

Котирування валют для торгово-промислової клієнтури, яка цікавиться котируванням іноземної валюти стосовно національної, базується на крос-курсі - співвідношенні між двома валютами стосовно третьої валюти.

Вартісною основою валютного курсу є паритет купівельноїспроможності (ПКС), тобто співвідношення валют по їх купівельній спроможності. Купівельна спроможність виражає середні національні рівні цін на товари, послуги, інвестиції. При вільному розміні банкнот на золото між країнами валютний курс незначно відхиляється від ПКС. В умовах паперово-грошового обігу валютні курси можуть істотно відхилятися від ПКС. Для промислово розвитих країн це відхилення складає в даний час до 40 %. У багатьох країнах, що розвиваються, і країнах з перехідною економікою курс національної валюти в 2- 4 рази нижче паритету. Відхилення валютного курсу від ПКС відбувається під впливом попиту та пропозиції на валюту, що у свою чергу залежать від різноманітних факторів.

Валютний курс порівнює національні вартості не прямо, а опосередковано – через їх відносну купівельну спроможність. Купівельна спроможність валюти – це сума цін товарів і послуг, які можна купити за національну грошову одиницю. Співвідношення купівельної сили валют визначається щодо конкретної групи товарів і послуг у двох країнах.

Режим фіксованого курсу:Центральний банк установлює курс національної валюти на певному рівні стосовно валюти якої-небудь країни, до якої «прив'язана» валюта даної країни, до валютного кошика або до міжнародної грошової одиниці. Зміна фіксованого курсу відбувається в результаті його офіційного перегляду (девальвації – зниження або ревальвації – підвищення).

Режим коливного курсу характерний для країн, де валютні обмеження відсутні або незначні. При такому режимі валютний курс може вільно мінятися під впливом попиту та пропозиції на валюту. Режим такого курсу не виключає проведення центральним банком тих або інших заходів, спрямованих на його регулювання.

Режим комбінованого курсу - це зміна на практиці режимів диференційованих валютних курсів.

Зі скасуванням золотого стандарту були ліквідовані умови, на яких ґрунтувалися вільний валютний обмін і стійкість валютних курсів. Ризики коливання валютних курсів у нових умовах роблять більш ризикованими зовнішньоекономічні і кредитні операції. Негативний вплив коливання валютних курсів на розвиток зовнішньоекономічних зв'язків викликає необхідність участі державних органів у сфері міжнародних валютних відносин з метою обмеження цих коливань через операції центральних банків. Центральний банк кожної держави є основним органом валютного регулювання. Він визначає сферу і порядок обороту в країні іноземної валюти і цінних паперів в іноземній валюті.

Використання валюти для обслуговування зовнішньоекономічних відносин додає їм специфічну форму валютних відносин.

У сфері валютних відносин з'являються нові особливості і тенденції.

Валютні відносини, як і всі інші міжнародні економічні відносини, є вторинними, похідними від відносин відтворювання, які складаються в межах країни. Вони залежать від динаміки і темпів економічного росту, від співвідношення попиту та пропозиції на національному ринку.

У залежності від економічного призначення валютних платежів у валютних відносинах можна виділити наступні складові:

  • міжнародні розрахунки по зовнішньоторговельних операціях;

  • одержання і погашення різних видів міжнародних позичок;

  • переміщення валюти при здійсненні зовнішніх інвестицій;

  • переміщення валюти при наданні економічної і технічної допомоги;

  • операції по покупці-продажі валюти на внутрішніх і зовнішньому валютних ринках.

Соседние файлы в папке Деньги и кредит 3 курс 2008 г. (каф. банк. дела)