- •1.3.3 Пряма кутова засічка
- •7. Виконують перерахунок координат з системи в систему :
- •2. Створення геодезичної знімальної мережі засічками
- •1. Визначення планового положення точки р
- •1.1Польові (вимірювальні роботи)
- •1.2 Обчислення перевищення між точками базиса 1 і 2 та точкою р
- •2. Оцінка точності результатів вимірювань у елементарних процесах
- •2.1 Визначення координат точки прямою кутовою засічкою ( при відомих координатах пунктів базису)
- •2.2.1 Оцінка точності прямої засічки:
- •2.2 Визначення координат точки оберненою кутовою засічкою
- •2.3. Оцінка точності визначуваного пункту к по формулах:
- •2.4 Визначення положення точки у створі
2.2 Визначення координат точки оберненою кутовою засічкою
Початкові дані.
Координати початкових пунктів :
Х1 = 193,910 м ; Х2 = 216,301 м ; Х3 = 236,601 м.
Y1 = 182,151 м ; Y2 = 181,772 м ; Y3 = 181,452 м.
Значення виміряних кутів:
Варіант 1 : 1 = 430 5910011 , 2 = 3000710011.
Варіант 2: 1 = 300 581 0011, 2 = 4001810011.
Рисунок - Схема зворотної кутової засічки.
Послідовність виконання роботи.
2. Обчислити координати пункту по формулах:
m = X1 + (Y1 - Y2) ctgв1 ;
n = Y1 + (X2 - X1) ctgв1 ;
;
;
:
;
де X1, Y1, X2, Y2, X3, Y3 - координати початкових пунктів, нумерація яких повинна зростати по ходу годинникової стрілки щодо пункту, координати якого визначаються;
β1, β2 – виміряні кути.
2.3. Оцінка точності визначуваного пункту к по формулах:
ΔΥ1 = Υ1 - ΥΚ ; ΔΥ2 = Υ2 - ΥΚ ; ΔΥ3 = Υ3 - ΥΚ ;
ΔY1 = Y1 - Yk; ΔY2 = Y2 - Yk; ΔY3 = Y3 - Yk;
S= ΔX+ ΔY; S= ΔX+ ΔY; S= ΔX+ ΔY;
MK =
де mβ - середня квадратична погрішність вимірювання кутів теодолітом.
При обчисленні коефіцієнтів а і b лінійні величини S, ΔX, ΔY достатньо визначати повністю до 1 м.
2.4. Викреслити схему засічки в масштабі 1:1000 (або 1:2000, з нанесенням координатної сітки).
3 . Побудова еліпса похибок положення пункту, що визначається
3.1 Еліпс похибок найповніше і строго характеризує точність положення пункту.
Елементи еліпса погрішностей (рис.2) обчислюються по наступних формулах:
tg 2Θ = (4)
q = (5)
А =
B = ; (6)
, (7)
де Θ - дирекційний кут великої осі еліпса похибок;
А і В - відповідно велика і мала напівосі еліпса, м;
МН - середня похибка (зсув) пункту по заданому напряму, м;
α - дирекційний кут цього напрямку;
- кут між великою напіввіссю еліпса і даним напрямом.
3.2. Послідовність виконання роботи.
Для пункту, координати якого визначені кутовою засічкою побудувати еліпс похибок в наступному порядку:
- по формулах (3) визначити кореляційний момент КХУ і погрішності КХХ і КYY;
- по формулах (5) - (7) обчислити елементи еліпса похибок;
- по одній з формул (6) визначите положення двох-трьох проміжних точок еліпса (які не лежать на його осях) з інтервалом 20-250;
- викресліти еліпс похибок у масштабі 1:2 (або 1:3).
Креслення еліпса можна сумістити із схемою зворотної засічки.
Таблиця 1 Обчислення координат у зворотній кутовій засічці
№ |
Параметр |
Значення |
№ |
Параметр |
Значення |
1 |
Х1 |
193,910 м |
17 |
ctgβ2 |
1,7239348 |
2 |
Y1 |
182,151 |
18 |
(15)х(17) |
-0,552 |
3 |
Y2 |
181,772 |
19 |
(18) - Х3 |
-237,153 |
4 |
(Y1 – Y2) |
+0,379 |
20 |
(19) + m (чисельн) |
-42,851 |
5 |
tgβ1 |
0,96512677 |
21 |
Х3 - Х2 |
+20,300 |
6 |
ctgβ1 |
1,0361341 |
22 |
(22) х ctgβ2 |
+34,995 |
7 |
(Y1 – Y2) ctgβ1 |
+0,392 |
23 |
(21)+ Y3 – n (знамен) |
+11,097 |
8 |
m |
194,302 |
24 |
= (20) / (23) |
-3,861494 |
9 |
X2 |
216,301 |
25 |
-21,999 | |
10 |
(X2 – X1) |
+22,391 |
26 |
+23,597 | |
11 |
(X2 – X1) ctgβ1 |
+23,200 |
27 |
-91,050 | |
12 |
n |
205,351 |
28 |
15,910 | |
13 |
Х3 |
236,601 |
29 |
-7,105 | |
14 |
Y3 |
181,452 |
30 |
+27,436 | |
15 |
Y3-Y2 |
-0,320 |
31 |
209,196 | |
16 |
tgβ2 |
0,5800684 |
32 |
209,207 |
Таблиця 2 Оцінка точності у зворотній кутовій засічці
№ |
Параметр |
Значення |
№ |
Параметр |
Значення |
1 |
ХК |
209 |
20 |
ΔХ23 |
729 |
2 |
YK |
209 |
21 |
ΔY3 |
-28 |
3 |
Х1 |
194 |
22 |
ΔY23 |
784 |
4 |
Y1 |
182 |
23 |
S23 |
1523 |
5 |
Х2 |
216 |
24 |
А1 |
-0,028019 |
6 |
Y2 |
182 |
25 |
А2 |
-0,034150 |
7 |
Х3 |
237 |
26 |
А3 |
-0,018219 |
8 |
Y3 |
181 |
27 |
В1 |
-0,015828 |
9 |
ΔХ1 |
-15 |
28 |
В2 |
+0,008846 |
10 |
ΔХ21 |
225 |
29 |
В3 |
+0,018014 |
11 |
ΔY1 |
-27 |
30 |
+0,006130 | |
12 |
ΔY21 |
729 |
31 |
-0,024674 | |
13 |
S21 |
966 |
32 |
+0,015931 | |
14 |
ΔХ2 |
+7 |
33 |
0,0091676 | |
15 |
ΔХ22 |
49 |
34 |
6875 | |
16 |
ΔY2 |
-27 |
35 |
+0,000056197 | |
17 |
ΔY22 |
729 |
36 |
-0,00039308 | |
18 |
S |
803 |
37 |
0,000449 |
Продовження таблиці
19 |
ΔХ3 |
+27 |
38 |
=(34) (37) |
3,089 |
39 |
9,54 |
49 |
(48) |
0,00003052 | |
40 |
0,0006088 |
50 |
-0,000151 | ||
41 |
0,0000842 |
51 |
+0,000146 | ||
42 |
(40)+(41) |
0,0006920 |
52 |
(50+(51) |
+0,0000050 |
43 |
= (42)/ (39) |
0,0000726 |
53 |
(52)/ (39) |
0,000000524 |
44 |
0,0000726 |
|
MK = |
0,010м | |
45 |
0,0000375 |
55 |
0,0085м | ||
46 |
0,0002537 |
56 |
0,0055м | ||
47 |
(45)+(46) |
0,0002912 |
57 |
|
|
48 |
(47/ (39) |
0,00003052 |
58 |
|
|
Таблиця 3 Визначення елементів еліпса похибок
№ |
Параметр |
Значення |
№ |
Параметр |
Значення |
1 |
0,0000726 |
14 |
0,5000 | ||
2 |
0,000000524 |
15 |
А2 |
0,00007225 | |
3 |
0,00003052 |
16 |
0,00003612 | ||
4 |
0,000001048 |
17 |
0,707107 | ||
5 |
0,000042076 |
18 |
0,5000 | ||
6 |
(4)2 |
1,098х 10 -12 |
19 |
В2 |
0,00003136 |
7 |
(5)2 |
1х 10 -9 |
20 |
0,00001568 | |
8 |
0,0000408 |
21 |
|
0,0072м | |
9 |
0,00010312 |
22 |
0,0249073 | ||
10 |
(8)+(9) |
0,00014392 |
23 |
1,4260 | |
11 |
0,0085м |
24 |
00,713 | ||
12 |
0,0056м |
|
|
| |
13 |
0,707107 |
|
|
|
Рисунок - Схема побудови еліпсу похибок
Рисунок - Елементи еліпса похибок.
3.3 Спрощена оцінка точності оберненої кутової засічки
Рисунок - До спрощеної оцінки точностї
Середню квадратичну похибку визначення положення точки зворотною кутовою засічкою у РГР визначають за формулою :
Значення параметрів формули визначають графічно за схемою:
;22;20;31,1;28.3 ;39,1.
ПРИКЛАД
2.3. Визначення координат точки зворотною лінійною засічкою
У зворотній лінійній засічці початковими даними є координати пунктів 1 і 2; вимірюваними даними є відстані , (відносна помилка вимірювання відстаней ); визначувані дані - координати точки P.
Початкові дані:
Координати настінних пунктів розбивочної основи
X1 =193,910; X2 = 216,301; X3 =236,601;
Y1 = 182.151 ; Y2 = 181,772 ; Y3 = 181,450;
Виміряні відстані
S1 = 31.085 + ; S2 = 28.341 + ; S3 = 38.998 + ;
Рисунок - Схема лінійна засічки
Порядок рішення задачі
1. З рішення зворотної геодезичної задачі визначити:
1.1 значення базису засічки - відстань між настінними пунктами, до яких вимірювалися відстані ( 1 і 2 (або іншими по варіанту)
.
1.2 дирекційний кут базису засічки (або по варіанту):
1.2.1 обчислюють румб базису: ;
1.2.2 по знаках приростів координат і визначають чверть, до якої відноситься румб, і обчислюють дирекційний кут, використовуючи залежність між дирекційними кутами і румбами
2. Виконати рішення трикутників 12Р ( або інших по варіанту) по формулах:
2.1 у трикутнику 12P по теоремі косинусів обчислити кути в1 і в2,
;
.
2.2 обчислити кут γ цього ж трикутника ;
2.3 обчислити дирекційні кути сторін 1Р і 2Р:
точка Р праворуч від лінії 1-2
; .
точка Р зліва від лінії 1-2
;
3. обчислити дирекційний кут напряму 2-1 :
;
4. вирішити прямі геодезичні задачі:
4.1 з пункту 1 на точку P
,
,
4.2 з пункту 2 на точку P
;
Таблиця - Рішення лінійної засічки
№ |
Параметр |
Значення |
№ |
Параметр |
Значення |
1 |
193,910 |
23 |
|
0,4773420 | |
2 |
216,301 |
24 |
|
610.48805 | |
3 |
|
25 |
|
600.51834 | |
4 |
182,151 |
26 |
|
0,4921450 | |
5 |
181,772 |
27 |
|
0,8705133 | |
6 |
|
28 |
|
+ 15,298 | |
7 |
|
+ 22,391 |
29 |
|
+ 27,059 |
8 |
|
- 0,379 |
30 |
|
209,209 |
9 |
(7)2 |
501,35688 |
31 |
|
209,210 |
10 |
(8)2 |
0,143641 |
32 |
|
1790.0302 |
11 |
|
22,394 |
33 |
- |
-163,0595 |
12 |
501,4912 |
34 |
(33)+(12) |
338,4317 | |
13 |
31,084 |
35 |
|
1269,29 | |
14 |
966,2151 |
36 |
|
0,2666307 | |
15 |
28,340 |
37 |
|
740.5361 | |
16 |
|
803,1556 |
38 |
|
10404942 |
17 |
|
- 0,01692643 |
39 |
|
-0,250281 |
18 |
|
Пн-Зх : 00,96972 |
40 |
|
0,9681730 |
19 |
|
3590,0302 |
41 |
|
-7,093 |
20 |
|
1392,190 |
42 |
|
+27,438 |
21 |
- |
163,0595 |
43 |
|
209,208 |
22 |
(21)+(12) |
664,5507 |
44 |
|
209,210 |
Допустима розбіжність координат і по двох рішеннях 0,010 м;
Розбіжність координат і по двох рішеннях не перевищує 0,005 м;
5. Оцінка точності
5.5 Помилку положення точки P у РГР обчислюють по формулі:
м ;м
430.976
=0,694356 ; 0,0123м