Лекція 1. Господарство як предмет філософського аналізу

1.1. Феномен господарства в системі сучасного соціогуманітарного знання.

1.2. Концептуальні витоки філософії господарства.

1.3. Раціональна реконструкція функціонування господарства (від архаїки до

Нового часу).

Опорні поняття: філософія господарства, онтологія, аксіологія, епістемологія, антропологія, спосіб господарського буття

1.1. Феномен господарства в системі сучасного соціогуманітарного знання.

Господарство як загальне філософське поняття розкриває об’єктивний, цілеспрямований зв’язок людини зі світом природи й культури.

Господарство є об’єктом вивчення багатьох наук: політекономії (вивчає закони, що керують виробництвом, розподілом, обміном і споживанням благ на різних етапах еволюції соціального буття людей); історичної науки (досліджує історичні закономірності розвитку господарської діяльності; економічної науки (вивчає суспільний процес господарювання; шукає відповіді на запитання: що, скільки, яким чином і для кого виробляти; досліджує альтернативне використання обмежених засобів). Філософія – сфера загальних міркувань на тему суті і структури буття, джерел і правомірності людського пізнання, сенсу життя, способів гідного його існування тощо, які торкаються погляду на світ і місце людини в ньому. Філософія також звертається до граничних проблем і основ різних наук. Філософія господарства виходить за межі політичної економії і науки, з'єднує філософію і наукові знання про господарство.

Філософія господарювання співвідносить знання про господарство з моральними проблемами. Економіка часто буває байдужою до морального. Філософія господарства націлює людину на господарювання з любов’ю. (Адже господарювати можна по-різному. Господарство може не допомагати ствердженню життя, а навпаки може бути спрямоване на руйнування, смерть. Війна – це теж господарство?).

Господарство – ємкісне за змістом слово. У ньому можна почути далеко не одне тільки виробництво й споживання благ, їхній розподіл й оцінку, а дещо більше й значуще – життя, облаштоване людиною.

Господарство як загальне філософське поняття розкриває об’єктивний, цілеспрямований зв’язок людини зі світом природи і культури. Філософія господарювання розглядає господарство як цілеспрямований та ціннісно організований спосіб відтворення буття, що функціонує і розвивається в єдності способу виробництва економічних, соціальних та духовно-світоглядних зв’язків певного суспільства.

У професійному дискурсі поняття «господарство» було або відсутнім, або ототожнювалося з категорією «виробництво». У цілому економіка розглядалася через категорії праці та виробництва. У нашій країні наголос тривалий час робився на економічних реформах. У Німеччині, наприклад, економіка у широкому розумінні визначається як «Wirtschaft» - народне господарство.

Проте господарювати – означає не тільки виробляти, а й багатоманітно спілкуватися із світом. Якщо виробництво функціонує заради самого себе, то про виробництво як господарювання не має сенсу говорити.

Тому філософія господарювання співвідносить знання про господарство з моральними проблемами. Економіка дуже часто буває байдужою до морального, бо головним для неї є прибуток, його максимізація.

У філософії «господарство» розглядається як цілеспрямований та ціннісно організований спосіб відтворення буття, що функціонує і розвивається в єдності способу виробництва економічних, соціальних та духовно-світоглядних зв’язків даного суспільства.