- •Електрофізичні властивості гранульованих плівкових сплавів в умовах дії магнітного поля
- •Розділ 1 електрофізичні властивості гранульованих плівковіх сплавів в умовах дії магнітного поля
- •1.1 Термічний коефіцієнт опору: теоретичні моделі, експериментальні результати (літературний огляд)
- •1.1.1 Температурна залежність опору плівкових матеріалів
- •1.1.2 Огляд експериментальних досліджень електрофізичних властивостей двошарових систем на основі плівок Ag і Co
- •Експериментальні результати вимірювання коефіцієнтів деформації[23]
- •1.2 Методика і техніка експерименту
- •1.2.1 Обладнання для отримання гранульованого плівкового сплаву на основі Ag і Co
- •1.2.2 Методика контролю товщини отриманих зразків
- •1.2.3 Методика отримання гранульованих плівкових сплавів
- •1.2.4. Методика дослідження фазового складу та кристалічної структури
- •1.3 Експериментальні результати дослідження гранульованої системи Ag/Co в умовах дії магнітного поля
- •1.4 Розрахунок та аналіз структурно-фазового стану гранульованої системи Ag/Co
- •Розшифрування електронограми від системи Ag(10)/Co(20)/п
- •Розшифрування електронограми від системи Ag(15)/Co(19)/п
- •Розшифрування електронограми від системи Ag(25)/Co(14)/п
- •Розшифрування електронограми від системи Ag(7,5)/Co(6,5)/п
- •Розшифрування електронограми від системи Ag(13)/Co(13)/п
- •Розділ 2 охорона праці
- •2.1 Аналіз небезпечних та шкідливих факторів при роботі в лабораторії
- •Загальні характеристики вуп-5м [25]
- •Значення параметрів приміщення
- •Значення параметрів мікроклімату
- •Гдк кольорових металів та їх з’єднань в повітрі робочої зони
- •2.2 Розрахунок освітлення лабораторії
- •2.3 Організація дозиметричного контролю на об’єктах господарської діяльності
- •Висновки
- •Список використаних джерел
Значення параметрів мікроклімату
|
Параметр |
Значення параметрів |
Примітки | |
|
Фак- тичне |
Нормативне з указанням нормативного документу | ||
|
Освітленність, лк |
445 |
300 |
СНиП 11-4-79 |
|
Значення , КЕО, % |
1,095 |
1,01 |
СниП 11-4-79 |
|
Т пов. - взимку - влітку |
23 28 |
22-24 23-25 |
ДСН 3.3.6.042 - 99 ДСН 3.3.6.042 - 99 |
|
Відносна вологість, % |
50 |
40-60 |
ДСН 3.3.6.042 - 99 |
|
Шв.руху повітря, м/с |
0,09 |
Не більше 0,1 |
ДСН 3.3.6.042 - 99 |
|
Шум, дБ |
27 |
60 |
ДСН 3.3.6.042 -99 |
Можливі причини виникнення пожежі в приміщенні: грубі порушення правил пожежної безпеки, несправність електропроводки.
За вогнестійкостю будівля відноситься до другого ступеня вогнестійкості (несучі стіни і перегородки цегляні, оштукатурені, перекриття - залізобетонні).
Для гасіння пожежі в будівлі передбачено протипожежне водопостачання, також для гасіння пожежі застосовуються вогнегасники - пінні і водяні.
Шляхи евакуації при пожежі збігаються з виходом з будівлі. Ширина коридорів 2,5 м, вихідних дверей 1,8 м, коридори за якими відбувається евакуація, виконані з негорючих матеріалів.
Для підтримки у виробничих приміщеннях чистоти повітря використовуються вентиляційні пристрої.
Оскільки установка призначена для одержання тонких плівок методом резистивного випаровування, при завчасній розгерметизації камери існує небезпека попадання в навколишнє середовище в дуже незначній кількості парів випаровуваних елементів, тобто таких, що відповідають нормам ГДК. Це можуть бути пари металів, або їх окисли, якi утворюються в результаті реакції випарених елементів з молекулами залишкової атмосфери.
Таблиця 2.4
Гдк кольорових металів та їх з’єднань в повітрі робочої зони
|
Метал ( сполука) |
ГДК в повітрі, мг/м |
Клас небезпеки |
|
Алюміній |
2 |
3 |
|
Германій |
2 |
3 |
|
Кобальт |
0,03 |
1 |
|
Мідь |
0,5 |
2 |
|
Нікелевий порошок |
0,05 |
1 |
|
Оксид нікелю |
0,5 |
2 |
|
Свинець и его сполуки |
0,007 |
1 |
|
Селен аморфний |
2 |
3 |
2.2 Розрахунок освітлення лабораторії
Експериментальна частина дипломної роботи проводилася в навчальній лабораторії. В цій лабораторії використовується комбіноване освітлення, природне бічне освітлення здійснюється через світлові прорізи загальною площею 8 м2, скло подвійне, плетіння дерев'яні. Освітленість робочих місць у відповідності зі СНиП ІІ.4.-79 відноситься до категорії робіт 1а та при застосуванні люмінісцентних ламп накалювання повинна складати 300 лк.
Приміщення розташоване на 1-м поверсі 3-х поверхового адміністративного будинку передбаченого для розміщення устаткування. Розміри лабораторії: довжина = 7 м, ширина = 6 м, висота = 4 м; загальна площа вікон = 9,12 м2 два вікна розміром 1,9×2,4 м). Планування лабораторії Ц-124 та геометричні розміри цього приміщення показані на рис.2.1.
Для підтримання температурного режиму в приміщенні наявна система опалення. Вона представляє собою 2 радіаторні батареї, що підключені до центральної системи опалення будівлі.
Напруга електромережі в лабораторії становить 220/380 В. За небезпекою ураження електричним струмом дане приміщення відноситься до приміщень з підвищеною небезпекою, через те, що існує можливість одночасного дотику до металевих предметів, з’єднаних з землею, і корпусу електроустановки.
Фактичні значення параметрів, які характеризують санітарно-гігієнічні умови роботи в даному приміщенні були взяті з результатів оглядів робочих місць на відповідність санітарно-гігієнічних умов праці нормам. За цими даними мікроклімат в приміщенні відповідає встановленим українським нормам. Серед можливих причин виникнення пожежі в приміщенні можна виділити: порушення правил пожежної безпеки та несправність електропроводки.
Штучне освітлення організоване з застосуванням люмінісцентних ламп потужність яких складає 65 Вт. Світильники, які розташовані у приміщенні, переважно прямого світла. Відповідають прийнятому в Україні ГОСТ 17677-82. Їх кількість складає 12 шт.

Рис.2.1 – Планування лабораторії Ц-124 та його геометричні розміри
Значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) , що нормується для
четвертого
світового пояса України,
,
визначається за формулою:
(2.1)
де
– значення КПО для ІІІ світового поясу,
в якому виконуються роботи ІІІ розряду
(середньої точності) для бічного
освітлення
,m
–
коефіцієнт світового клімату (для
України
),c
– коефіцієнт сонячності.
Для
географічної широти місто Суми розташоване
в межах 0,75-1,0(с)
= 0,8. Звідси
.
Фактичне
значення КПО для приміщення відділу
можна вивести з формули:
(2.2)
Звідки виводимо:
,
(2.3)
де
– площа всіх вікон в приміщенні,
м2,
– площа підлоги в приміщенні,
м2,
– загальний коефіцієнт пропуску світла
вікна. Для віконних прорізів
адміністративно-управлінських будівель,
які не обладнані сонцезахисними
пристроями
;
– коефіцієнт, що враховує відбиття
світла від внутрішніх поверхонь
приміщення. При відношенні глибини
приміщення (7 м) до його висоти від рівня
умовної робочої поверхні до верху вікна
(1,75 м), що дорівнює 2,5, відношенні відстані
розрахункової точки від зовнішньої
стіни (5 м) до глибини приміщення, що
дорівнює 0,7, при середньозваженому
коефіцієнті відбиття внутрішніх
поверхонь дорівнює 0,4 та відношенні
довжини приміщення до глибини
.
– світлова характеристика вікна. При
відношенні довжини приміщення до його
глибини, що дорівнює 1, і при відношенні
глибини приміщення до його висоти від
рівня робочої поверхні до верху вікна,
що дорівнює 2,55,
.
– коефіцієнт запасу, приймаємо
.
– коефіцієнт, що враховує затемнення
вікон будівлями, що стоять навпроти, за
їх відсутності, приймаємо
.
Таким чином:
,
(2.4)
Порівнюючи
значення нормованого коефіцієнта
природного освітлення з фактичним,
робимо висновок, що природного освітлення
в даному приміщенні не достатньо і тому
потрібно
застосовувати додаткове штучне
освітлення.
Для
оцінки ефективності штучного освітлення
в приміщенні необхідно порівняти
значення фактичної освітленості і
значення освітлення, яке створюється
наявними у приміщенні джерелами. При
комбінованому освітленні частка
загального освітлення у системі
комбінованого повинна складати 10% від
норми комбінованого освітлення, але не
менше 50 люкс для ламп розжарювання і
люкс для люмінесцентних ламп.
Приміщення аудиторії освітлюється люмінесцентними лампами, а отже необхідна норма освітлюваності складає 300 люкс.
Складемо розрахункову схему, на якій зобразимо наявну кількість світильників і розміри, які визначать їх розміщення на плані приміщення (рис.2.1).

Рисунок 2.1 - Штучне освітлення навчальної лабараторії
Значення розрахункової освітленості при використанні даного виду ламп можна розрахувати за допомогою методу коефіцієнта використання світлового потоку за формулою:
,
(2.5)
Звідки
розраховується,
:
,
(2.6)
де Fл – світловий потік лампи, лм. Для люмінесцентних ламп, потужністю 65
Вт,
складає
лм.;
- коефіцієнт використання світлового
потоку. Для приміщення з традиційними
розмірами та кольоровим оформленням
.
-
кількість освітлювачів,

.
n
–
кількість ламп в освітлювачах,

.
S
– площа приміщення,
м2;
k
–
коефіцієнт запасу:
;
z
– коефіцієнт нерівномірності освітлення,
.
лк.
Оскільки в приміщенні використовується комбіноване освітлення у якому частка загального освітлення складає не менше 300 лк, то розрахований показник повністю відповідає нормам.
