Завдання 3. Теоретичне питання.

Структура та загальна характеристика Азійсько-Тихоокеанського туристичного регіону. Туристичне районування та зонування території країн Австралії та Океанії.

Азіатсько-Тихоокеанський регіон (АТР) привертає увагу як середовище найбільш динамічного у світі розвитку і як економічний простір активних інтеграційних процесів, котрі перетворюють його на цілісне економічне утворення.

Тут поступово склалася регіональна система поділу праці, що стала основою інтенсивного господарського зближення регіону. Можна виділити декілька груп держав, які помітно відрізняються за рівнем розвитку і тому доволі слабо конкурують між собою.

Оскільки рівень розвитку регіону має великі розбіжності, то співпраця й конкуренція між національними економіками доволі слабка. Групування країн регіону можливо зробити, враховуючи основні макроекономічні зв'язки. Безумовно, шо лідирують США та Японія, на які припадає 80 % ВВП країн АТР. Основу економічної могутності становлять технічні переваги, місткість внутрішніх ринків, ефективність механізмів нагромадження капіталів та розвиток сфери послуг. Але при загальному домінуванні в галузі технологій та капіталів вразливим місцем у них залишається висока вартість трудових ресурсів, а для Японії — ще й залежність від сировинних матеріалів.

Розвинуті держави — Канада, Австралія, Нова Зеландія, які поки що беруть участь у внутрішньорегіональному обміні недостатньо, але їхня роль постійно посилюється, складають другу групу розвинутих країн регіону. Ці країни володіють значними ресурсами, тому в них досить розвинуті сировинні галузі, але бракує наявності трудових ресурсів.

Особливу групу утворюють «нові індустріальні країни» або «нові індустріальні економіки» Східної Азії — Південна Корея, Сінгапур, Тайвань, Гонконг (провінція Китаю), які вже підійшли до межі трудомісткої спеціалізації. Вразливим місцем в економіці цих країн можна вважати обмаль природних ресурсів, недостатність розвитку фундаментальних наук та асигнувань на НДДКР.

Четверту групу складають країни: Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни, Бруней, В'єтнам, М'янма, Лаос, Камбоджа. Ці країни мають великий ринок збуту, достатні трудові ресурси та унікальні природні багатства: на них припадає 85 % світового виробництва натурального каучуку, 83 % пальмової олії, 67 % олова та копри, 60 % видобутку міді, а також значна частина світового запасу деревини. Країни АСЕАН мають переваги у сировинних і трудомістких галузях обробної промисловості. В окремих країнах субрегіону в 90-х роках спостерігається підвищення заробітної плати. Так, у Таїланді й Малайзії її рівень у 1989 р. становив лише 10% від тайванського, а в 1998 — більше 80 %. Внаслідок цього Малайзія і Таїланд докладають серйозних зусиль для розвитку комплексу високотехнологічних галузей, поступово передаючи естафету трудомісткої спеціалізації Індонезії, Філіппінам та В'єтнаму.

Окремо аналізується в регіоні економіка Китаю, який у 2002 році підписав рамкову угоду. Включення економіки Китаю до системи внутрішньорегіонального ринку відбувається насамперед за рахунок розвитку трудомістких виробництв. На початок 90-х років рівень заробітної плати у промисловості Китаю був у 3,75—5 разів нижчий, ніж у Гонконгу та Сінгапурі, у 2,9—3,8 рази нижчий, ніж у Тайвані, та в 2—2,6 рази нижчий, ніж у Південній Кореї. Таким чином, експортна продукція Китаю нині конкурує передусім із товарами країн АСЕАН, до-речі всі вони мають від'ємне сальдо в торгівлі з Китаєм. Порівняльні переваги економіки Китаю також пов'язані з багатими природними ресурсами (162 види корисних копалин), з дуже великим населенням (1,3 млрд. чол.) і з раніше створеною значною базою капіталомістких галузей обробної промисловості, яка, втім, потребує технологічної модернізації. Китай створив потужну науково-дослідну базу, котра забезпечує прориви світового значення на окремих напрямах — у галузі космічної промисловості, у супутниковому зв'язку, в окремих видах електроніки тощо. Запуск першого китайського супутника Шень-чжоу-3 з космонавтом Ян-Ливейем, що відбувся 23 жовтня 2003 року, ще раз продемонстрував технологічні можливості економіки Китаю. Слабкими місцями китайської економіки є брак капітальних ресурсів, сучасних технологій, доведених до етапу масового впровадження. В сучасних умовах спеціалізацію Китаю становлять трудомісткі товари, сировинна продукція (передусім нафта й кольорові метали), а в недалекому майбутньому — інвестиційні товари.

ВАРІАНТ 16.

Завдання 1. Тести:

1. У якій країні розташований музей античності Ніколсона?

А) Австралія

2. У якій країні розташована мечеть Хасана ?

А) Марокко;

3. У якій країні розташований національний парк Великого Каньйону ріки Колорадо?

А) США;

4. У якій країні розташована піраміда ацтеків Тенайука ?

Б) Мексика

5. У якій країні розташована фортеця Сан-Карлос-де-ла-Кабанья?

Б) Куба;

6. У якій країні розташована Національна галерея Вікторії?

А) Австралія;

7. У якій країні розташований купольний павільйон Кубба-аль-Баруддійн?

А) Марокко;

8. У якій країні розташоване озеро Моно?

А) США;

9. У якій країні розташований музей Анауокальі?

В) Бразилія;

10. У якій країні розташований замок Реаль Фуерса?

А) Куба;

Завдання 2. Теоретичне питання.

Основні туристичні об’єкти Японії.

Японія є одним з найпопулярніших туристичних напрямків у світі. Тут Вас чекає унікальне поєднання традиційних храмів і будинків минулого, з сучасними досягненнями в області архітектури і технологій.

1) Меморіал світу в Хіросімі. Цей пам’ятник можна віднести до трагічних пам’яток Японії. Меморіал стоїть в пам’ять про тих, чиї життя забрала атомна бомба, скинута на Хіросіму 6 серпня 1945. Розташований в парку меморіал Купол Гембаку – це єдина будівля, що залишився уцілілим після вибуху. Це суворе нагадування про світ у війні, про важливість людських життів і про безневинні жертви.

2) Мавпячий парк Джігокудані. Парк Джігокудані відомий своїми гарячими областями. Назва Джігокудані дослівно означає: «Долина Ада». Ця назва було закріплено за парком через пари і киплячої води, яка струмує з мерзлої землі, оточеної крутими скелями і холодними лісами. Парк славиться також великий популяцією диких японських макак , які відправляються в долину взимку, коли сніг покриває парк. Мавпи спускаються з стрімких скель і з лісу, щоб погрітися біля теплих джерел, але ввечері повертаються назад.

3) Кіемідзу-дера – буддійський храм розташований у Східному Кіото, був заснований в 778 році. Храм знаходиться в повній гармонії з природою. Під час будівництва храму не було використано жодного цвяха. Неподалік розташовані красиві водоспади, які впадають в глибокі річки, в які з висоти іноді стрибають місцеві жителі (

4) Великий Будда Камакура – колосальний пам’ятник культури. Бронзовий Будда становить 13 метрів у висоту і важить 93 тонни. Статуя датується 1252 роком. Спочатку вона розміщувалася в невеликому дерев’яному храмі Великого Будди, але зараз стоїть на відкритому майданчику, так як початкове місце розміщення було змито цунамі 15 століття.

5) Храм Тодайдзі є справжнім інженерним подвигом. Це не тільки найбільше дерев’яна будівля в світі, цей храм також є домом для найбільшої бронзової статуї Будди в світі. Входить до числа найвідоміших храмів Азії .

6) Храм Золотого павільйону є найпопулярнішою туристичною визначною пам’яткою в Японії та Кіото. Павільйон був побудований в кінці 14 століття. На жаль, павільйон був спалений в 1950 році молодим монахом, який зійшов з розуму. П’ять років опісля він був відновлений, як точна копія оригіналу. Павільйон покритий сухозлітним золотом і дуже красиво відбивається в ставку.

7) Імператорський палац в Токіо функціонує як центр управління і музей для демонстрації японського мистецтва та історії. Палац розташований на руїнах старого замку, який був знищений в результаті пожежі. Новий палац оточений традиційними японськими садами і має багато залів для прийому гостей.

8) Гора Фудзі є найвищою горою в Японії її висота становить 3776 метрів. Виключно симетричний конус вулкана є добре відомим символом Японії, його часто зображують на картинах, або фотографують. Кожен рік на Фудзі піднімаються 200.000 осіб. Підйом може зайняти від трьох до восьми годин, а спуск може зайняти від двох до п’яти годин.