
1.1.Економічна система як економічна категорія
Власність є складною і багатогранною категорією, яка виражає всю сукупність економічних, соціальних, політичних, національних, морально-
4
етичних, релігійних відносин. Вона займає основне, центральне місце в економічній системі, поскільки визначає суспільний спосіб поєднання робочої сили із засобами виробництва, специфіку дії економічних законів, цілі та мотиви виробництва, характер розподілу і використання створеного продукту, класову і соціальну структуру суспільства, панівну систему політичної та економічної влади тощо. Ми вже відмічали, що власність багатогранна категорія, тому головною характеристикою власності є не річ і не відношення людей до речі, а те, як і ким привласнюється дана річ і як це впливає на інтереси Інших людей. Певна річ є власністю, економічною категорією тоді, коли люди вступають у відносини між собою з приводу її привласнення. Тому, власність як економічна категорія — це сукупність відносин між людьми з приводу привласнення засобів виробництва і створеного за їх допомогою продукту. Категорія «привласнення» породжує свою протилежність категорію «відчуження», яка означає позбавлення суб'єкта права на володіння, користування і розпорядження тим чи іншим об'єктом власності. Відносини власності утворюють певну систему, що містить у собі три види відносин, а саме: — відносини з приводу привласнення об'єктів власності; — відносини з приводу економічних форм реалізації об'єктів власності; — відносини з приводу господарського використання об'єктів власності. Власність має і правовий аспект, тобто є також і Еоридичною категорією. Цей аспект власності характеризується правом власності.
5
1.2.Структура економічної системи
Продуктивні сили
Продуктивні сили являють собою матеріальну основу економічної системи І складаються з факторів виробництва, а саме: - засоби виробництва (речові фактори), до яких відносять засоби праці та предмети праці; - робоча сила (особистий фактор) - це сукупність фізичних та розумових здібностей людини, що можуть бути використані нею в відповідному віці в виробничій діяльності. В сучасних умовах до складу продуктивних сил включають також науку, технологію, організацію, інформацію. Продуктивні сили в процесі історичного розвитку постійно оновлюються, удосконалюються, примножуються.
Виробничо-економічні відносини
Виробнично-економічні відносини - це відносини, що виникають між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ. Економічні відносини передбачають наявність суб'єктів та об'єктів. Існує ряд класифікацій: а) - окремі особи; - групи або колективи; - суспільство в цілому, б) - виробник (продавець); - споживач (покупець); - посередник. в) - фізичні; - юридичні. 6
г) - вітчизняні; - зарубіжні (іноземні). Об'єктами економічних відносин можуть бути: окремі види підприємницької діяльності та їх результати; - природні ресурси; робоча сила; - гроші; - цінні папери; - інформація; - духовні та культурні цінності, тощо. Економічні відносини поділяються на три типи: - техніко-економічні; організаційно-економічні; соціально-економічні. Техніко-економічні відносини - це відносини з приводу використання знарядь та предметів праці у процесі виробництва. Вони відображають розвиток техніки та рівень технології. Організаційно-економічні - це відносини з приводу застосування і методів організації та управління суспільним виробництвом. Тобто - це відносини обумовлені поділом праці, її спеціалізацією, кооперуванням, комбінуванням. Соціально-економічні - це відносини, що обумовлені пануючою у суспільстві формою власності. Саме вона визначає цілі і мотиви виробництва, форми управління, принципи розподілу створеного продукту та одержаних доходів, класову та соціальну структуру суспільства, пануючу форму економічної та політичної влади.
Господарський механізм
Господарський механізм являє собою сукупність форм і методів управління та регулювання економічних процесів і дій господарських суб'єктів на основі використання економічних законів, економічних інструментів, правових норм та інституційних структур.
7
РОЗДІЛ ІІ.Класифікація економічних систем суспільства .
Важливим питанням є класифікація економічних систем. Економічна система — складне, багато структурне соціально-економічне явище. В економічній літературі визначають різні моделі, типи економічних систем. Класифікація їх залежить від різних критеріїв. Головними з них є домінуюча форма власності, технологічний спосіб виробництва, спосіб управління і координації економічної діяльності тощо. Існує два підходи до періодизації розвитку людського суспільства: Цивілізаційний підхід передбачає перехід розвитку людства від цивілізації до цивілізації і в основі переходу лежать зміни в усіх сферах функціонування суспільства. Відомий американський вчений Морган в своїй книзі „Первісне суспільство" виділяє три стадії розвитку суспільства: епохи дикості, варварства, цивілізації. В розвитку цивілізації виділяють такі типи: доіндустріальне суспільство — домінує ручна праця та натуральне господарство; індустріальне суспільство – домінує машинна праця; постіндустріальне суспільство, - в основі лежить праця техніки. Що оснащена комп’ютерною технікою.. Формаційний підхід пов'язаний з іменем Маркса. Відповідно до нього розвиток людства йде від формації до формації і в основі переходу лежать зміни в економічній структурі, суспільстві. Маркс виділяє три формації: ' первинна (охоплює первісний та аратський спосіб виробництва); вторинна (базується на приватній власності, охоплює рабоволодіння, феодалізм, капіталізм); комуністична. Однак ці системи суттєво розрізняються і механізмом господарювання, і домінуючим об'єктом власності, і різноманітністю суб'єктів економічної діяльності. 8
В сучасних курсах по економічній теорії економічні системи поділяють на: ·Ринкова система · адміністративно-командна система ·традиційна система · змішана система