9. Функціональне порівняння характеризується:

а) дослідженням правових засобів вирішення однакових соціальних проблем різними правовими системами;

б) дослідженням схожих за структурою правових норм чи законодавчих актів;

в) обранням для порівняння нормативних актів різних країн зі схожою термінологією;

г) обранням для порівняння нормативних актів різних країн, що мають спільну мету правового регулювання;

д) обранням для порівняння лише тих нормативних актів, що були прийнятими чи чинними приблизно в однаковий проміжок часу;

є) обранням для порівняння лише тих правових засобів, що характерні для країн, що входять до однієї правової сім’ї;

е) усі відповіді правильні;

ж) жодної правильної відповіді.

10. Результати порівняльно-правового дослідження можуть бути оформлені у вигляді:

а) інформаційного огляду;

б) порівняльної таблиці;

в) законопроекту;

г) наукової статті;

д) наукової монографії;

є) критичних зауважень;

е) усі відповіді правильні;

ж) жодної правильної відповіді.

11. До стадій порівняльно-правового дослідження законодавства відносяться:

а) збирання необхідних нормативно-правових актів різних країн;

б) якісна оцінка порівнюваних нормативно-правових рішень з точки зору їх відповідності потребам практики тощо;

в) оцінювання порівнюваних нормативно-правових рішень з точки зору їх конституційності, законності тощо;

г) підготовка підсумкових документів;

д) захист на підставі здійсненого дослідження дисертаційної роботи;

є) обговорення (якщо це доцільно) підсумкових документів і рекомендацій у зацікавлених установах і організаціях;

е) усі відповіді правильні;

ж) жодної правильної відповіді.

12. Серед принципів організації та проведення наукового дослідження вирізняють:

а) принцип змагальності;

б) принцип рівнозначності;

в) принцип автентичності;

г) принцип хронологічності;

д) принцип конкретності;

є) принцип об’єктивності;

е) усі відповіді правильні;

ж) жодної правильної відповіді.

13. До основних законів діалектики належать:

а) закон боротьби і єдності протилежностей;

б) закон усунення суперечностей;

в) закон перетворення ідей в матерію;

г) закон переходу кількості в якість;

д) закон перетворення матерії в ідею;

є) закон заперечення заперечення;

е) усі відповіді правильні;

ж) жодної правильної відповіді.

14. До загальнонаукових методів пізнання відносять:

а) синергетичний метод;

б) логічний метод;

в) соціологічний метод;

г) структурно-функціональний метод;

д) статистичний метод;

є) діалектичний метод;

е) усі відповіді правильні;

ж) жодної правильної відповіді.

15. За критерієм правового стилю розрізняють такі правові сім`ї:

а) романо-германську;

б) далекосхідну;

в) англосаксонську;

г) романську;

д) індуську;

є) загальну;

е) усі відповіді правильні;

ж) жодної правильної відповіді.

16. Певна сукупність правових систем, об’єднаних спільністю історичного формування, структури права, його джерел тощо – це:

а) правова сім`я;

б) сім`я правових систем;

в) правове коло;

г) форма правових систем;

д) структурна спільність;

є) правова система;

е) усі відповіді правильні;

ж) жодної правильної відповіді.

17. Процеси зближення романо-германської і англосаксонської правових систем позначаються терміном:

а) екстраполяція;

б) уніфікація;

в) конвергенція;

г) ротація;

д) міграція;

є) імплементація;

е) усі відповіді правильні;

ж) жодної правильної відповіді.

18. До основних особливостей романо-германської правової сімї можна віднести:

а) абстрактний характер норм права;

б) казуальний характер норм права;

в) домінування правового прецеденту як джерела права;

г) домінування нормативно-правового акту як джерела права;

д) поділ права на публічне і приватне право;

є) поділ права на загальне право та право справедливості;

е) усі відповіді правильні;

ж) жодної правильної відповіді.

15. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВИХ КОНТРОЛІВ

1. Який із методів не є загальнонауковим?

1) історичний;

2) логічний;

3) юридико-технічний;

2. Східний шлях виникнення правової системи по-іншому ще називають:

1) європейський;

2) азіатський;

3) єгипетський;

3. Особистісний підхід до типізації держав заснований на:

1) марксистському вченні про зміну суспільно-економічних формацій;

2) класифікації проявів особистості в державі;

3) ступені економічної, соціальної, політичної та духовної (культурної) свободи особистості;

4. Суть онтологічної функції юридичної компаративістики полягає у:

1. пізнанні та поясненні державно-правових явищ;

2. теоретичному підґрунті для інших юридичних наук;

3. створенні різноманітних теорій, концепцій, підходів до вивчення державно-правових явищ;

5. Що не є ознакою авторитарного державного режиму?

1) у діяльності органів політичної влади переважають методи командування, диктату;

2) виконавчі органи наділені широкими законодавчими повноваженнями;

3) обмежені громадянські, політичні та особисті права і свободи, юридичні гарантії їх забезпечення;

6. Суть навчальної функції юридичної компаративістики полягає у:

1) пізнанні та поясненні державно-правових явищ;

2) теоретичному підґрунті для інших юридичних наук;

3) створенні різноманітних теорій, концепцій, підходів до вивчення державно-правових явищ;

7. До галузевих юридичних наук належить:

1) теорія держави і права;

2) кримінальне право;

3) криміналістика;

8. До ознак первісних звичаїв не належали такі:

1) виражали волю всього суспільства;

2) не зафіксовані в текстах;

3) не відрізняють прав від обов’язків;

9. Суть системотворчої функції юридичної компаративістики полягає у:

1) пізнанні та поясненні державно-правових явищ;

2) теоретичному підґрунті для інших юридичних наук;

3) створенні різноманітних теорій, концепцій, підходів до вивчення державно-правових явищ;

10. Суть методологічної функції юридичної компаративістики полягає у:

1) пізнанні та поясненні державно-правових явищ;

2) формуванні теоретичного підґрунтя для інших юридичних наук;

3) створенні різноманітних теорій, концепцій, підходів до вивчення державно-правових явищ;

11. Сукупність держав, що мають схожі загальні ознаки, що проявляються в єдності закономірностей і тенденцій розвитку, ґрунтуються на однакових економічних відносинах, однаковому поєднанні загальносоціального і вузькогрупового аспектів їх сутності, аналогічному рівні культурно-духовного розвитку, - це:

1) федерація;

2) конфедерація;

3) монархія;

12. Предметом вивчення спеціально-прикладних юридичних наук є:

1) можливості використання знань неюридичного характеру в процесі вирішення конкретних юридичних справ;

2) можливості використання спеціальних знань юридичними дисциплінами;

3) взаємозв’язок юридичної практики і теорії;

13. Юридична компаративістика не є наукою:

1) суспільною;

2) юридичною;

3) галузевою;

14. Суть ідеологічної функції юридичної компаративістики полягає у:

1) пізнанні та поясненні державно-правових явищ;

2) створенні теоретичного підґрунтя для інших юридичних наук;

3) створенні різноманітних теорій, концепцій, підходів до вивчення державно-правових явищ;

15. Який із методів не є філософсько-світоглядним?

1) структурний;

2) діалектичний;

3) метафізичний;

16. Соціологічний метод у юридичної компаративістики полягає у:

1) дослідженні держави права не на рі­вні абстрактних категорій, а на підставі конкретних соціальних фактів;

2) дослідженні держави і права як узагальнених категорій;

3) дослідженні держави і права та інших державно-правових явищ;

17. Якому філософсько-світоглядному методові відповідає метод тлумачення?

1) герменевтичному;

2) метафізичному;

3) синергетичному;

18. У якому методі застосовуються такі прийоми, як індукція, дедукція, аналіз, синтез?

1) метафізичному;

2) синергетичному;

3) лінгвістичному;

19. Що не є предметом вивчення юридичної компаративістики?

1) закономірності виникнення держави і права;

2) правова свідомість;

3) символіка держави

20. Поняття “державний режим” є синонімом із поняттям:

1) демократичний режим;

2) тоталітарний режим;

3) авторитарний режим;

21. Юридична компаративістика вивчає:

1) загальні закономірності функціонування організму громадян;

2) загальні закономірності розвитку людини як біологічного виду;

3) загальні закономірності історичного розвитку правових систем;

22. Легітимна держава – це та, у якій:

1) панує режим революційної законності;

2) влада здобута незаконним шляхом;

3) набута влада визнана законною з боку насе­лення країни і міжнародного співтовариства;

23. Суб’єктивне право в романо-германській правовій сім`ї – це:

1) право суб’єкта на існування;

2) право суб’єкта видавати норми права;

3) визначена і забезпечена законом і державою вид і міра можливої поведінки певного суб’єкта права;

24. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є:

1) Президент;

2) уряд;

3) парламент;

25. Сукупний зв’язок партій, що діють у межах своїх програм і статутів та ведуть боротьбу за державну владу, – це:

1) політична система;

2) коаліція;

3) опозиція;

26. Хто має право прийняття законів:

1) Верховна Рада України і народ України шляхом референдуму;

2) Верховний Суд України і Вищий Адміністративний суд України;

3) Президент України;

4) Кабінет Міністрів України;

5) Верховна рада Автономної республіки Крим;

27. Коли була створена Організація Об’єднаних Націй?

1) 1948 р.;

2) 1945 р.;

3) 1628 р.;

4) 1776 р.;

28. Вкажіть серед названих орган конституційної юрисдикції в Україні:

1) Конституційний Суд;

2) Конституційна Асамблея;

3) Верховний Суд;

4) суди загальної юрисдикції;

5) спеціалізовані суди. 

29. Який нормативний документ уперше задекларував соціальну спрямованість України?

1) Конституційний договір між Верховною Радою і Президен­том України від 8 липня 1995 р.;

2) Конституція України 1996 р.;

3) Кримінальний Кодекс України 2001 р.;

30. Коли вперше вчені почали говорити про проблему поділу влади?

1) у період переходу від феодалізму до капіталізму;

2) у період античності;

3) у ХХ столітті;

4) у ХІХ столітті;

5) у ХХІ столітті. 

31. Основні права людства – це:

1) певні можливості людини, які необхідні для її існування та розвитку в конкретних історичних умовах;

2) певні обов’язки людини, по відношенню до держави;

3) певні обов’язки держави, по відношенню до людини;

4) певні можливості людей, які необхідні для їхнього існування та розвитку як суб’єктів світової історії;

5) певні обов’язки суспільства. 

32. Що вважають найпершим збірником прав людини?

1) Декларацію прав дитини;

2) Петиція про права;

3) Білль про права;

4) Велику хартію вольностей;

5) Загальну декларацію прав людини. 

33. Успадковані органи влади можливі:

1) у республіці;

2) у федерації;

3) у монархії;

4) у парламентській республіці;

5) у співдружності. 

34. Політичний плюралізм характерний для

1) авторитарної держави;

2) інформаційного суспільства;

3) технократії;

35. Сукупність правових норм, які регулюють відносини романо-германській правовій сім`ї у сфері загальнодержавного, сукупного інтересу громадян, – це:

1) суб’єктивне право;

2) матеріальне право;

3) публічне право;

36. В межах якого типу праворозуміння право трактують як систему юридичних норм, встановлених та забезпечених державою:

1) юридичний позитивізм;

2) соціологічна юриспруденція;

3) психологічна юриспруденція;

4) інтегративна юриспруденція;

5) інструментальна юриспруденція.

37. Сукупність національних правових систем держав, які мають спільні риси, що проявляються в єдності закономірностей і тенденцій розвитку, домінуючих форм (джерел) і принципів права, систем права і систем законодавства, організації правових установ, подібності правових категорій і понять, - це:

1) тип системи права;

2) тип системи законодавства;

3) тип правової системи;

4) тип національного законодавства;

5) тип правової норми.

38. Конкретно історичний, реально існуючий комплекс взаємозалежних юридичних засобів і явищ держави – це:

1) правова система;

2) система права;

3) система законодавства;

4) система норм права;

5) соціальна система.

39. Що не є ознакою романо-германського типу правових систем:

1) домінування нормативно-правового акта як форми (джерела) права;

2) поділ системи права на дві підсистеми – публічну і приватну;

3) відсутність класифікації галузей права;

4) диференціація галузей права;

5) кодифікація галузей права.

40. У відповіді під яким номером правильно названо інститут права України:

1) цивільне право;

2) економічне право;

3) право власності;

4) конституційне право;

5) сімейне право.

41. Що не входить в англо-американський тип правової системи:

1) англійське загальне право;

2) американське право.

3) європейське загальне право;

4) європейське право;

5) позаєвропейське загальне право.

42. Яка із названих країн не входить до романо-германського типу правових систем:

1) Італія,

2) Франція,

3) Іспанія,

4) Австрія,

5) Австралія.

43. До галузей публічного прав не належить:

1) конституційне,

2) кримінальне,

3) адміністративне,

4) фінансове,

5) цивільне.

44. Яка із названих країн не входить до англоамериканського типу правових систем:

1) Північна Ірландія,

2) Канада,

3) Австралія,

4) Нова Зеландія,

5) Австрія.

45. Що не входить до основних джерел права англо-американської правової сім`ї:

1) нормативно-правовий акт;

2) нормативно-правовий договір;

3) правова вказівка;

4) правовий прецедент;

5) правовий звичай.

46. Що не є ознакою романо-германського типу правових систем:

1) домінування нормативно-правового акта як форми (джерела) права;

2) поділ системи права на дві підсистеми – публічну і приватну;

3) відсутність класифікації галузей права;

4) диференціація галузей права;

5) кодифікація галузей права.

47. Що не входить в англо-американський тип правової системи:

1) англійське загальне право;

2) американське право.

3) європейське загальне право;

4) європейське право;

5) позаєвропейське загальне право.

48. Сучасне право США ділиться на:

1) загальне право і право справедливості;

2) загальне і спеціальне право;

3) загальне і процесуальне;

4) право справедливості і право рівності;

5) прицидентне і державне право.

49. Сукупність національних правових систем держав, які мають спільні риси, що проявляються в єдності закономірностей і тенденцій розвитку, домінуючих форм (джерел) і принципів права, систем права і систем законодавства, організації правових установ, подібності правових категорій і понять, - це:

1) тип системи права;

2) тип системи законодавства;

3) тип правової системи;

4) тип національного законодавства;

5) тип правової норми.

50. Що не є ознакою правового прецеденту:

1) створюється суб’єктом, спеціально уповноваженим на правотворення;

2) містить норму права та принципи права;

3) є формально-обов’язковим до виконання в Україні;

4) має письмову зовнішню форму виразу;

5) є більш близьким до юридичної практики.

51. Що не є ознакою романо-германського типу правових систем:

1) домінування нормативно-правового акта як форми (джерела) права;

2) поділ системи права на дві підсистеми – публічну і приватну;

3) відсутність класифікації галузей права;

4) диференціація галузей права;

5) кодифікація галузей права.

52. До галузей публічного права не належить:

1) конституційне,

2) кримінальне,

3) адміністративне,

4) фінансове,

5) цивільне.

53. Яка із названих країн не входить до романо-германського типу правових систем:

1) Італія,

2) Франція,

3) Іспанія,

4) Австрія,

5) Австралія.

54. Конкретно історичний, реально існуючий комплекс взаємозалежних юридичних засобів і явищ держави – це:

1) правова система;

2) система права;

3) система законодавства;

4) система норм права;

5) соціальна система.

55. Письмове або усне рішення судового або адміністративного органу, яке стало нормою, еталоном, зразком (правилом поведінки) при розгляді всіх подібних справ надалі, - це:

1) нормативно-правовий акт;

2) нормативно-правовий договір;

3) правовий прецедент;

4) правовий звичай;

5) всі вищенаведені відповіді правильні.

56. Що не належить до критеріїв, що визначають класифікацію правових систем світу:

1) спільність історичних коренів виникнення і подальшого розвитку;

2) спільність основного юридичного джерела права (форми права);

3) спільність принципів регулювання суспільних відносин;

4) єдність юридичної техніки;

5) єдність історичного періоду виникнення.

57. Який тип правової системи не існує:

1) англо-американський;

2) гібридний;

3) релігійно-традиційний;

4) сімейно-родинний;

5) звичаєво-общинний.

58. Що не входить в англо-американський тип правової системи:

1) англійське загальне право;

2) американське право.

3) європейське загальне право;

4) європейське право;

5) позаєвропейське загальне право.

59. Сукупність національних правових систем держав, які мають спільні риси, що проявляються в єдності закономірностей і тенденцій розвитку, домінуючих форм (джерел) і принципів права, систем права і систем законодавства, організації правових установ, подібності правових категорій і понять, - це:

1) тип системи права;

2) тип системи законодавства;

3) тип правової системи;

4) тип національного законодавства;

5) тип правової норми.

60. Прогалина у праві – це:

1) повна відсутність в діючому законодавстві необхідних юридичних норм

2) повна або часткова відсутність нормативно-правової регламентації певної групи суспільних відносин у сфері правового регулювання;

3) суспільні відносини, що вимагають врегулювання

4) правові норми, що втратили своє значення

5) застарілі нормативно-правові акти.

61. Аналогія закону – це:

1) вирішення конкретної справи на основі правової норми, що регулює схожі суспільні відносини

2) вирішення конкретної юридичної справи судовим або адміністративним органом, яке стало обов’язковим для вирішення подібних справ в майбутньому

3) заміна одного закону іншим

4) порівняння законів

5) застарілі нормативно-правові акти.