9. Методика розвитку мовлення дітей 3 – го року життя. Види занять, специфіка проведення.

. На третьому році життя мовлення дітей розвивається швидкими темпами в таких напрямах: розуміння мовлення дорослих, оволодіння словником, удосконалення звуковимови, засвоєння граматичної будови мовлення, розвиток діалогічного мовлення.

Розуміння мовлення. На 3 році життя відбувається суттєвий переломний момент у психічному розвитку дитини, в її відносинах з оточенням, з’являється допитливість та інтерес до діяльності дорослого.

За даними Д.Б.Ельконіна, на третьому році життя розуміння мовлення дитиною зростає за обсягом та якісно змінюється. Дитина полюбляє слухати казки , оповіді, вірші.

Словник – швидкими темпами розвивається словник. Саме в цьому віці яскраво виражені індивідуальні відмінності в темпах зростання словника.

Завдання вихователя: збагачувати активний словник дитини іменниками: назвами предметів одягу, посуду, меблів, іграшок, рослин, овочів, фруктів, свійські тварини, їхніх дитинчат.

Дієсловами (мити, варити, грати), збагачувати словник дітей прикметниками (великий, маленький, червоний, жовтий…) і прислівниками (вчора, сьогодні, завтра, далеко…)

Активне мовлення – підвищується мовленнєва активність в іграх та самостійній діяльності. Мовлення за словами Д.Б.Ельконіна, перетворюється в основний засіб спілкування. Основною формою спілкування у дітей на 3 році життя, залишається діалог, діалогічне мовлення.

Формування граматичної правильності мовлення – на 3 році життя продовжується засвоєння граматичної будови рідної мови. У дітей продовжується засвоювання речень.

Ушинський писав: «Мимоволі дивуєшся чуттю з яким вона помічає незвичайно тонку різницю між двома словами. Дитина, яка почула нове слово, починає відмінювати його і з’єднувати з іншими словами достеменно правильно.

Для розвитку мовлення дітей і орієнтування в довкіллі з дітьми 3-го року проводяться різноманітні заняття (2 рази на тиждень, по 12-15 хвилин, по 10-12 дітей. У першу половину дня плануються заняття на яких дається новий матеріал. У 2 половину дня - на закріплення одержаних знань. Специфікою занять у цій групі є повторність програмового матеріалу. Один і той самий матеріал планується 3-4 рази з невеликим інтервалом і деякими ускладненнями. На одному занятті могуть вирішуватися декілька завдань з розвитку мовлення, сенсорики, мислення чи ознайомлення з довкіллям. З цією метою використовують комбіновані заняття, тобто заняття, що складаються з2-3 частин, кожна з яких присвячена вирішенню одного конкретного завдання. Вих.-ль повинен добре підготуватись до заняття. Наперед продумати, як посадити дітей, щоб до них легко можна було підійти та й діти змогли б вільно встати і пересуватися по кімнаті. Необхідно максимально використовувати активність дітей як мовленнєву, так і рухову. Діти повинні самостійно витягувати предмети, подавати їх, показувати, називати. Нині чинні програми передбачають проведення з дітьми 3-го року життя таких видів занять:

- спостереження в довкіллі (діяльність людини, природи)

- цільові прогулянки,

- дидактичні ігри;

- заняття з картинкою;

- бесіди – розповідання;

- ознайомлення з худ. літературою, читання худ творів;

- показ лялькового і тіньового театрів;

- показ діафільмів;

- настільні дид. ігри;

- показ інсценівок;

- спеціальні заняття на свіжому повітрі;

- ігри в оповідання;

- заняття з сенсорного виховання з додатковим матеріалом.

Провідними методичними прийомами на заняттях з розвитку мовлення на 3-му році життя виступають: показ з називанням, показ у дії, багаторазове повторення фраз, слів у їх різноманітних варіантах і комбінаціях, запитання, пояснення, словесні доручення. Ігрові сюрпризні моменти, ігри та ігрові вправи: розповідання і бесіда, читання. Ці прийоми використовуються у комплексі на кожному занятті. Плануючи заняття, вих.-ль повинен охопити всі сторони розвитку мовлення: розуміння мовлення і словникова робота, виховання правильної звуковимови і граматичної правильності, розвиток діалогічного мовлення.