buti vchitelem_posibnik_vstup do specialnosti

картин, листівок і т.д. Коли досягнете і цієї мети, почніть виконувати вправу з окремими буквами, складами, словами, словосполученнями, реченнями, абзацами, поступово дійшовши до сторінки (фіксування букв книжкових розмірів).

Перед кожною вправою закривайте очі і програвайте в уяві до дрібних деталей хід її виконання, представляючи потрібний вам результат. Цей спосіб дозволяє підвищити ефективність інтелектуальних і фізичних вправ у 2-3 рази. Врахуйте, що будь-яка вправа без думки малоефективна.

Увага

Якщо ви помічаєте, що часто відволікаєтеся під час самостійної роботи або занять, слід «змушувати» себе зосередитися, тренуючи в такий спосіб довільну увагу. Пам’ятайте, що до справи, що ви виконуєте, необхідно виявляти непідроблений інтерес, що забезпечить стійку увагу.

Вправа «Зупинися, мить...»

Протягом дня ви маєте безліч можливостей виконати цю вправу. Спробуйте зупинитися і кинути погляд навколо себе. Закрийте очі і намагайтесь відновити в уяві тільки що побачене. Важливо відчути відтворену картину всім тілом. Врахуйте, що будь-який предмет, ситуація викликають нехай майже невловимий, але зовсім певний стан тіла. Спробуйте «піймати» цей стан і побачити потрібну картину, допомагаючи станом. Тренуючись таким чином, поступово навчіться запам'ятовувати стан, а потім, при бажанні, його відтворювати. Наприклад, художник, поет, композитор зможе відтворити й утримати стан натхнення.

Спочатку ці операції будуть нагадувати фотографування в тумані. Через певний час «знімок» почне «проявлятися», і поступово ви будете одержувати усе більш чітке зображення. Пам’ятайте, що в момент, коли ви закрили очі, усі думки повинні зникнути. Тренуйтеся так 10-15 разів у день по 15-20 секунд. Поступово доведіть час прояву й утримання «знімка» до 5 хв. Під час виконання вправи виникне відчуття відпочинку і свіжості в голові.

Вправа «Миттєве фото»

Коли ви прогулюєтеся, знаходитеся в транспорті або стоїте в черзі, повправляйтеся у такий спосіб. Швидко погляньте на перехожого, якийнебудь предмет і т.п., закрийте очі і спробуйте яскраво і чітко побачити і «утримати» цей образ протягом 2-7 секунд (у залежності від ситуації). Поступово ви навчитеся викликати чітке і яскраве «миттєве фото» і утримувати його в уяві стільки, скільки захочете.

Потренувавшись певний час із закритими очима, переходьте на тренування з відкритими очима.

Вправа «Фігури»

Попросіть кого-небудь розкласти сірники на столі в будь-якому порядку і накрити їх аркушем паперу. На 1-2 секунди його піднімають, і вам відкривається модель-фігура. Подивившись, ви закриваєте очі і намагаєтеся підрахувати кількість сірників. Потім відкриваєте очі і

281

викладаєте із запасених раніше сірників «сфотографовану» фігуру. Тепер потрібно підняти аркуш паперу і звірити кількість і правильність розташованих вами сірників з оригіналом. В міру тренувань запам'ятовуйте кількість, місце розташування і колір сірників (паличок). Переходити до наступної вправи можна, якщо ви вільно утримуєте в уяві не менше 10 сірників.

Пам'ять

Особливі прийоми запам'ятовування пропонує мнемоніка. Мнемоніка як основна частина тренованої пам'яті застосовувалася ще в Древній Греції. Уперше мнемонічний прийом був описаний 2,5 тисячі років тому. Сама назва зв'язана з ім'ям богині пам'яті Мнемозіни, що вважалася в давньогрецькій міфології матір'ю всіх муз – богинь мистецтва. Мнемоніка ґрунтується на тренуванні асоціативного мислення. Наприклад, для того щоб запам'ятати назву магазина «Берізка», потрібно відразу ж при прочитанні назви уявити собі білий стовбур цього дерева. Однак щоб добре пам'ятати, потрібно добре забувати непотрібну інформацію.

Вправа «Запам'ятовування логічно не зв'язаного тексту»

Закрийте книгу і напишіть по пам'яті назви слів з їх порядковими номерами.

Ефективність вашого запам'ятовування (у %) дорівнюватиме добутку кількості правильно відтворених по порядку слів і 5.

У процесі тренувань придумуйте нові переліки слів, скорочуючи час запам'ятовування до 40 секунд і збільшуючи при цьому відсоток ефективності запам'ятовування.

Порівняйте перший результат з наступними.

Вправа «Запам'ятовування чисел»

Існує багато мнемонічних прийомів для запам'ятовування цифр. Наприклад, заміна цифр буквами. У результаті замість чисел виходять слова, а слова уявляються у вигляді образів, наприклад, німецький вчений і філософ Г.В.Лейбніц застосовував систему, що у російському варіанті виглядає так:

1— Л (латинське l „ел” нагадує одиницю).

2— Ж, Н (мнемонічне речення для запам'ятовування — «дві жінки»).

3— Ш, Щ (букви в написанні мають 3 стовпчики).

4— Ч, Р (приголосні на початку і наприкінці слова «четвер»).

282

5 — П, Б (п'ять починається з букви П, а «б» і «п» співзвучні). 6 — В, Ф (письмове «в» схоже на 6, а «в» і «ф» співзвучні).

7— С, М (у слові «сім» тільки ці приголосні).

8— Г, К, X (письмове «г» схоже на 7, а «к» і «х» з ним співзвучні).

9— Д, Т (письмове «д» схоже на 9, а «д» і «т» співзвучні).

0 — Ц, 3 (приголосні, що залишились).

Маючи таку таблицю, можна зробити заміну чисел словами. Наприклад, від Москви до Санкт-Петербурга — 725 км. Цим цифрам відповідають букви «М, Н, П», з яких складається фраза «Можна ніч проспати». Все легко запам'ятати, тому що шлях від Москви до СанктПетербурга дійсно займає одну ніч.

Г.В.Лейбніц рекомендує також розділяти багатозначні числа на групи. Наприклад» число 683429731 можна представити як 683-429-731. У такому вигляді його легше буде запам'ятати.

Існує найпростіший спосіб створення власних вправ із залученням асоціацій, що допомагають тренуванню пам'яті. Щоб запам'ятати цифри, що складаються з букв (слів) і чисел, спробуйте «приписувати» до них інформацію, що допоможе їх запам'ятати. Наприклад, шифр ВРБ50 можна запам'ятати як 50 «верблюдів».

Вправа «Запам'ятовування осіб з іменами і прізвищами»

Ім’я, як, правило, забувається скоріше, ніж обличчя. Це пояснюється тим, що через зір людина одержує найбільшу інформацію, а ім’я тільки чує. Існують системи для запам’ятовування імен, оволодіння якими є дуже важливим для тих, кому доводиться спілкуватися з великою кількістю осіб (керівники, вчителі тощо).

Цицерон, використовуючи мнемонічну систему, знав напам'ять імена тисяч своїх співгромадян. Першим правилом для запам'ятовування імені є переконання у тому, що під час першого знайомства ви його правильно розчули. Якщо цього не відбулося, попросіть знову назвати ім'я або повторіть його самі. Якщо вас поправлять, не бентежтеся. Навпаки, співрозмовник буде улещений тим, що ви виявляєте інтерес до його імені. Розмовляючи з людиною, вживайте її ім'я якнайчастіше. Крім приємного враження, що ви справите, це допоможе краще запам'ятати ім'я співбесідника.

Імена асоціюються з прізвищами й обличчями. Усі прізвища розділяються на дві категорії — ті, що мають значення, і ті, що його не мають. Наприклад, прізвища Галкін, Щукін, Карась і т.п. мають значення, що асоціюються з представниками фауни і флори, явищами природи, речами, предметами і т.д. А от прізвища Шувалов, Арзуманов і т.п. для більшості людей нічого не означають. Є і третя категорія прізвищ — це прізвища знаменитостей, що самі собою нічого не означають, але дозволяють зв'язувати з ними аналогічні імена. Наприклад, прізвище Шевченко асоціюється в пам'яті з великим українським поетом.

283

Для кращого запам'ятовування іменам варто надавати значення. Наприклад, прізвище Фіштер може звучати як той, хто «тре фішку на тертці». Наскільки безглузді такі асоціації, не важливо. Більш того, чим безглуздіше, тим краще запам'ятовується.

Як ж асоціювати ім'я з обличчям, коли ви з кимось знайомитеся? Звертайте увагу на ту рису обличчя людини, що звертає на себе увагу. Це можуть бути маленькі чи великі очі, товсті чи тонкі губи, високе чи низьке чоло, шрам, родимка, бородавка — усе, що завгодно. Коли вами зафіксована яка-небудь характерна риса, ви готові асоціювати ім'я саме з цією частиною обличчя. Наприклад, у Мєшкової високе чоло. Ви можете уявити мішки, що падають з її чола, як зі стіни, або щось інше. Подумки уявіть собі цю дію, от і усе. Якщо у Роми великий ніс, то можна уявити його ніс у вигляді пляшки рому. Запам'ятовуванню імен допоможе звертання до підставних слів. Наприклад, Оля — «бараболя», Галя — «перша на селі краля» і т.д.

Не менш важливо запам'ятати важливі факти про знайомих. Це необхідно в соціальній і діловій сферах життя. Наприклад, ви познайомилися з Чабанюком, що колекціонує марки. Асоціюйте його з чабаном, характерною рисою обличчя і з марками (подумки приклейте марки на високе чоло чабану).

Кращий спосіб практикуватися в запам'ятовуванні осіб з іменами і прізвищами – почати це робити негайно.

Для запам'ятовування облич з іменами і прізвищами потрібно керуватися наступними рекомендаціями:

1.Протягом 6-7 хвилин намагайтеся розглянути фотографії невідомих вам людей. Перед вами 15 фотографій, розташованих у 3 ряди по 5 штук у кожному. Під фотографіями зазначені імена і прізвища зображених на них людей.

2.Розташуйте фотографії в іншому порядку, забравши імена і прізвища.

3.Назвіть імена і прізвища, асоціюючи їх з обличчями.

4.Перевірте результати.

Пропонуємо деякі поради для розвитку пам'яті:

1.Вірте у свої сили!

2.Підтримуйте максимальний інтерес до виконуваної задачі (запам'ятовуваного матеріалу).

3.Знайте особливості провідного виду своєї пам'яті:

284

б) читайте самі вголос; в) працюйте в тихих приміщеннях; г) міркуйте вголос;

якщо моторна:

а) працюйте, конспектуючи матеріал; б) малюйте таблиці, графіки, діаграми;

в) при роботі з предметами намагайтеся усього торкнутися і самостійно виконати дію.

4.Обов'язково розвивайте відстаючі види пам'яті, тому що це знадобиться в практичній роботі.

5.Тренуйте пам'ять.

6.Пам’ятайте, що тільки за активної розумової роботи можливе глибоке запам'ятовування.

7.Користуйтеся раціональними прийомами запам'ятовування:

а) зробіть усе, щоб зрозуміти матеріал для запам'ятовування; б) умійте зосереджувати увагу на матеріалі;

в) прагніть, щоб запам'ятовування було логічним, усвідомленим, що передбачає уміння складати план матеріалу, що запам'ятовується; поділяти його на частини; виділяти в цих частинах опорні пункти; зв'язувати виділені частини ланцюгом асоціацій; порівнювати і зіставляти в матеріалі об'єкти між собою і шукати в них розходження; класифікувати і систематизувати матеріал.

8.Обов'язково повторюйте матеріал. Для повторення користуйтеся комбінованим способом: прочитайте і розберіть весь матеріал, поділіть на частині і вивчіть вроздріб, повторіть весь матеріал. Середину завжди варто повторювати ретельніше, тому що вона запам'ятовується гірше!

9.Учіть і повторюйте матеріал протягом усього семестру, тому що те, що вивчається швидко, так само швидко забувається.

10.Намагайтеся скласти план матеріалу, що ви відтворюєте у своїй пам'яті.

11.Викличте в собі образи об'єктів, що пригадуються, що забезпечить більш надійне відтворення в пам'яті необхідної вам інформації.

285

ГЛОСАРІЙ

А

Аналітичне читання (або читання з опрацюванням матеріалу) – критичний розбір змісту з метою глибокого його вивчення, конспектування найістотнішого. Використовується під час роботи з першоджерелами, часто супроводжується виписуванням фактів, цитат, висновків на картки, складанням тез, рефератів і т. д.

Анотація – невеликий (10-20 рядків) опис змісту книжки або статті, що інколи включає їх коротку оцінку. Анотація слугує, в основному, для орієнтування у пошуках потрібного матеріалу.

Б

Бакалавр – освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі повної загальної середньої освіти здобув поглиблену загальнокультурну підготовку, фундаментальні та професійно орієнтовані уміння і знання щодо узагальненого об'єкта праці і здатний вирішувати типові професійні завдання, передбачені для відповідних посад.

В

Вибіркове читання – вид читання, що передбачає певний відбір матеріалу для читання з метою його поглибленого вивчення. Інколи така необхідність виникає, коли треба знайти відповідь на певне запитання, тобто цей вид читання визначається інтересами і практичними потребами читача.

Девіз життя – влучно сформульовані життєва ціль та життєве кредо, які визначають повсякденну поведінку її автора, один з прийомів самовиховання.

Доктор наук – науковий ступінь, який присуджується особам, що захистили докторську дисертацію й мали до того, як правило, вчений ступінь кандидата наук (в Україні) або магістра.

Допрофесійна педагогічна підготовка – формування у молоді інтересу до професії учителя та схильності до педагогічної діяльності, розвиток професійно значущих якостей та властивостей особистості.

Доцент – вчене звання для викладачів вищих закладів освіти, яке присвоюється особам, що мають, як правило, науковий ступінь кандидата наук, друковані наукові праці або винаходи і обрані на посаду.

Е

Емпатія – здатність до співчуття, співпереживання, уміння поставити себе на місце іншої людини.

З

Змішане читання – застосування різних видів читання залежно від змісту матеріалу, цілей і завдань його вивчення.

І

Індивідуальний навчальний план студента – нормативний документ,

за яким здійснюється навчання студента з урахуванням вимог освітньо-

286

професійної програми відповідного рівня підготовки та його особистих освітньо-професійних інтересів і потреб.

Індивідуальний стиль педагогічної діяльності – стійка система способів, засобів, творчих прийомів педагогічної діяльності, що обумовлюється індивідуальними здібностями та особливостями особистості учителя.

К

Кандидат наук – перший науковий ступінь в Україні, що присуджується особам з вищою освітою, які склали кандидатський мінімум і захистили кандидатську дисертацію. Ступінь кандидата наук присуджують спеціалізовані ради вищих закладів освіти або науково-дослідних установ.

Кваліфікація – результат навчання за спеціальністю, рівень навченості, готовності до виконання певного виду професійної діяльності за отриманою спеціальністю.

Конспект – короткий виклад прочитаного матеріалу, доповіді, лекції, статті і т. д. Маючи в основі план і тези або план у тезисній формі, легко залучити для їх розкриття фактичний матеріал. Конспект містить в собі не тільки констатувальну, а й аргументувальну частину: приклад, доведення виучуваного матеріалу, приклади, власні думки тощо.

М

Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста отримав поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у освітній галузі.

Молодший спеціаліст – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі повної загальної середньої освіти здобув загальнокультурну підготовку, фундаментальні та професійно орієнтовані уміння і знання щодо узагальненого об'єкта праці і здатний вирішувати типові професійні завдання, передбачені для відповідних посад.

Мотиви навчально-пізнавальної діяльності – стимули, які спонукають особистість до активної пізнавальної діяльності у процесі навчання.

Н

Навчальна програма – нормативний документ, який визначає місце і значення навчальної дисципліни в реалізації освітньо-професійної програми підготовки, її зміст, послідовність і організаційні форми вивчення навчальної дисципліни, вимоги до знань та умінь студентів.

Навчальний план – нормативний документ, який складається ВНЗ на основі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми і засоби проведення

287

поточного та підсумкового контролю. У навчальному плані відображається також обсяг часу, відведеного на самостійну роботу.

Навчально-пізнавальна діяльність – процес надбання нових (чи зміни старих) знань, умінь, навиків.

Наскрізне читання (читання підряд) – означає уважне прочитання всього матеріалу. Цей вид читання використовується за необхідності повністю охопити зміст розділу, статті, книги в цілому.

О

Організаційні форми навчання у ВНЗ – зовнішнє вираження узгодженої діяльності викладача та студентів ВНЗ, що здійснюються у певному порядку та режимі (лекції, семінарські, практичні, лабораторні заняття, практикуми тощо).

Особистість – соціальна сутність індивіда, що виявляється у діяльності та спілкуванні.

Особистий план роботи над собою – система заходів діяльності студента, яка має сприяти формуванню у нього особистісних якостей, необхідних майбутньому педагогу.

П

Партитурне читання (динамічне читання) – швидке ознайомлення з книжкою в цілому при великій швидкості читання (за 1,5-2 години прочитується до 200-300 сторінок).

Педагогічна діяльність – особливий вид соціальної діяльності, спрямований на передачу від старших поколінь до молодших накопиченої людством культури і досвіду.

Педагогічна майстерність – сукупність знань, певних якостей особистості та способів розумової та практичної діяльності вчителя, які обумовлюють високий рівень його професіоналізму, здатність оптимально розв’язувати його педагогічні завдання.

Післявузівська освіта вчителя – підвищення ефективності професійно-особистісної підготовки учителя, подальше формування професійно-педагогічних умінь, перепідготовка та підвищення кваліфікації з метою задоволення особистих освітніх запитів учителя.

План – короткий, логічно побудований перелік запитань, які розкривають зміст прочитаного матеріалу. У ньому немає конкретного викладу матеріалу, а є структура, що визначає зміст. Щоб уміти складати план, потрібно навчитися виділяти з прочитаного головні думки, встановлювати співвідношення, зв'язки між ними, чітко і коротко формулювати їх.

Повторне читання – читання з метою повернутися до того, що дуже потрібне або не зовсім зрозуміле, через якийсь час є потреба ґрунтовно осмислити його.

Попереднє читання – читання з відзначенням усіх незнайомих, іноземних слів, наукових термінів і понять, щоб у подальшому можна було вияснити їх значення, наприклад, за словниками чи довідниками.

288

Професійна компетентність – результат професійної освіти, що містить у собі як зміст професійної підготовки, так і систему непрофесійних знань, що необхідні спеціалісту.

Професійні здібності – індивідуальні особливості особистості, що є суб’єктивними умовами успішної реалізації професійної діяльності.

Професійно-педагогічна культура – міра та спосіб творчої самореалізації особистості учителя у його педагогічній діяльності та спілкуванні, спрямовані на розв’язання педагогічних завдань.

Професіограма вчителя – перелік і опис загальнотрудових і спеціальних знань, умінь та навичок, необхідних для успішного виконання професійно-педагогічної діяльності. Компонентами професіограми є властивості і риси, які визначають світоглядну, професійно-педагогічну і пізнавальну спрямованість педагога, вимоги до психолого-педагогічної підготовки вчителя.

Професіоналізм учителя – сукупність освіченості та компетентності вчителя.

Професія – типова, історично сформована необхідна для суспільства діяльність, для виконання якої працівник має володіти певними знаннями, уміннями, навиками, а також мати відповідні здібності та особливості особистості.

Професор – вчене звання, що присвоюється найбільш кваліфікованим викладачам вищих закладів освіти і науковим працівникам науководослідних установ. Це звання надається особам, які мають вчений ступінь доктора наук, а в окремих випадках - висококваліфікованим спеціалістам, які не здобули вченого звання, але мають певні заслуги в галузі науки, техніки, з багаторічною педагогічною діяльністю, а також є авторами наукових праць і навчально-методичних посібників.

Профорієнтація – цілеспрямована діяльність педагога з надання допомоги підростаючому поколінню у виборі професії.

Р

Реферат – невеликий цілісний виклад, в якому хоча й коротко, але з мотивуванням, визначеннями і висновками викладаються основні ідеї, положення статті або кількох статей, книг, інколи — визначається своє ставлення до них.

Рефлексія – принцип людського мислення, який спрямовує індивіда на осмислення власних дій, критичний аналіз власного духовного світу.

Рецензія – коротка оцінка виучуваного матеріалу. У ній дається виклад суті проаналізованого матеріалу (статті, книги, доповіді, лекції і т. д.), аналізуються його зміст і форма, відзначаються достоїнства і недоліки, робиться узагальнення. Оціночні судження в рецензії повинні бути переконливо аргументовані.

Робоча навчальна програма – нормативний документ вищого закладу освіти, який розробляється для кожної навчальної дисципліни на основі навчальної програми дисципліни відповідно до навчального плану.

289

Робочий навчальний план – нормативний документ, який складається ВНЗ на поточний навчальний рік і конкретизує форми проведення навчальних занять, їх обсяг; форми і засоби проведення поточного та підсумкового контролю по семестрах.

С

Самоаналіз – роздуми над своєю поведінкою, окремими вчинками. Його використання допомагає студентам розкрити причини своїх успіхів чи невдач, розвиває самосвідомість і сприяє самопізнанню. Один з прийомів самовиховання.

Самовиховання – свідома, цілеспрямована та самостійна діяльність особистості з виховння та розвитку самої цієї особистості.

Самозаохочення – один з прийомів самовиховання, який застосовують у випадках, коли студент, долаючи труднощі, виконав складне завдання. До нього вдаються, коли необхідно подолати негативні риси характеру.

Самозвіт – один з прийомів самовиховання, який передбачає звітування особистості подумки перед собою про виконання взятих зобов'язань, плану самовиховання, програми самовиховання. Самозвітом можна займатися і щоденно, відзначаючи, що зроблено протягом дня у плані вдосконалення своєї особистості.

Самозобов'язання – письмово оформлені зобов'язання перед собою за певний період часу домогтися сформування у себе конкретних позитивних якостей чи позбутися якихось недоліків. Вони можуть бути оформлені і у вигляді власних правил поведінки. Самозобов'язання чи правила власної поведінки можуть стати основою для складання плану роботи над собою і програми самовиховання. Один з прийомів самовиховання.

Самоконтроль – у психології один із видів усвідомленої регуляції людиною власної поведінки та діяльності з метою забезпечення відповідності їх результатів поставленим цілям, висунутим вимогам, правилам, зразкам. Один з прийомів самовиховання.

Самонавіювання – психічний вплив людини на саму себе. Цей прийом самовиховання передбачає вплив на самого себе шляхом повторення подумки чи вголос певних суджень до повного оволодіння собою ("Я зможу спокійно вислухати зауваження").

Самонаказ – прийняття особистістю твердого рішення ніколи не відступати від власних принципів, завжди поводитись тільки належним чином. Один з прийомів самовиховання.

Самоосвіта – свідома, цілеспрямована та самостійна діяльність людини з освіти та розвитку самої цієї особистості.

Самоосуд – один з прийомів самовиховання, який полягає у прояві незадоволення своїми діями, вчинками, поведінкою. Докори сумління пробуджують свідомість, викликають внутрішнє хвилювання і почуття

290