Нетрадиційні_уроки_фізики

ложка, мензурка, скляна банка з водою, сірники, скляний циліндр без дна, кружок з картону, склянка з підфарбованою водою, широка посудина, гумові і скляні трубочки, затискач, штатив, кольоровий картон (цупкий папір), ножиці, ілюстрації до віршів, картки-завдання, «дидактичні» кубики, портрети Архімеда, Паска ля, Торрічеллі.

Методичні поради. На початку уроку вивчення теми «Тиск твердих тіл, рідин і газів» попередити учнів про те, що підсумковий урок буде уроком-естафетою, в якому братимуть участь усі учні класу. Для підготовки до цього уроку в фізичному кабінеті вивішується перелік питань, які відображатимуть тематику підсумкового кроку. До початку уроку доцільно заготовити все необхідне обладнання, декоративну перегородку, а на титульних сторонах відкритої дошки намалювати сітки для кросвордів. Клас поділяється на дві рівносильні команди.

Хід уроку

I.Вступне слово вчителя

Сьогодні, діти, у нас не звичайний урок, а урок-естафета. До цього уроку ви готувались протягом усього часу, коли ми вивчали тиск твердих тіл, рідин і газів. Важливим фактором гри є час. Економте його. Бажаю успіхів.

За повну і правильну відповідь – 3 бали.

II.Етап. Конкурс кмітливих

Учасники команд розв’язують Якісні задачі:

1.Людина легко тягне човна у воді, однак на березі їй це робити значно важче. Чому?

2.Чому не провалюється дах будинку, хоча сила атмосферного тиску, яка діє на його поверхню, величезна?

33

3.Ходити босими ногами по морському березі, встеленому галькою, боляче, а ходити по дну моря, встеленому такою ж галькою, не боляче, якщо тіло людини занурене у воду вище пояса. Чому?

4.Часто нафтопродукти зберігають у спеціальних балонах із синтетичного м’ якого матеріалу у воді на дні річки чи біля берега моря. Для чого в цьому випадку до балонів підвішують вантажі?

5.Стальна кулька плаває у ртуті. Чи зміниться глибина її занурення, якщо зверху в посудину долити води? Відповідь обґрунтуйте.

За кожну відповідь нараховується бали: за повну і правильну – 2 бали, за неповну – 1 бал.

III. Етап. Змагання ерудитів

Кожна команда відгадує кросворд, малюнок і текст якого поміщені на картці. Перший учасник відгадує перше слово по горизонталі і передає картку другому, той вписує друге слово і передає третьому і т.д.

Кросворд (мал. 1)

У виділених клітинках прочитати назву і письмово описати його будову та призначення.

34

Пропонуються задачі такого типу:

1.Перемістіть картоплину з дна посудини на поверхню води, не торкаючись до неї руками. Поясніть дослід. (Обладнання: посудина з водою, на дні якої знаходиться картопля, сіль, ложка.)

2.Визначте об’єм тіла неправильної форми. (Обладнання: мензурка, банка з водою, нитка, камінець, лінійка з міліметровими поділками.)

3.Зберіть воду з кювети у склянку, не переливаючи її.

Поясніть свої дії. (обладнання: кювета з водою, склянка, смужка

паперу, сірники.)

4. обґрунтуйте експериментально висновок: тиск рідин на дно посудини прямо пропорційний висоті стовпа рідини. (Обладнання:

глибока посудина з водою, скляний циліндр без дна, кружок з картону, склянка з підфарбованою водою.)

5. Сконструюйте і оформіть фонтан. Поясніть принцип його дії. (Обладнання: широка посудина, посудина з водою, гумові та скляні трубочки, затискач, штатив, кольоровий картон (цупкий папір,

клей, ножиці.)

V.Етап. Конкурс «Вірші, малюнки і фізика»

Учасник команди підходить до столу і для вірша, текст якого декламується, відшукує серед запропонованих ілюстрацій ту, яка відповідає змісту вірша. Потім письмово на аркуші дає коротку відповідь на запитання, яке прозвучало у вірші.

Вірші, написані учнями при підготовці до уроку.

1.Як тіло в рідину ми опускаємо, На нього знизу тисне рідина. Чому ж тоді воно в ній потопає, Чому ж тоді воно сягає дна.

2.Все важче і важче нам дихати стає,

Як на гору виходимо стежками крутими. Скажіть-но, які у нас прилади є, Що тиск вимірюється ними?

3.Тим, хто завжди помагає вдома, Хто прибирає в кімнатах, відомо

(Соромно, мабуть, не знати цього)

Як побудований наш помагальник, Наш прибиральник і замітальник, Що порохотягом назвали його?

4.Ану, сюди на мить зирни,

35

Це, певно, знає кожен – Тиск внутрішній у рідині Ти визначити можеш?

5.Хоч бачити нам наяву довелось, - Важко повірити було спочатку, Що не подужають силу півкуль Коней гладких два десятки.

Ти нам логічно усе доведи:

Учому причина такої «біди»? VI. Етап. Гра «Чарівні кубики»

Член команди отримує комплект із шести дидактичних кубиків і

картку завдань. Він повинен скласти з кубиків малюнок установки, що демонструє дію якого-небудь фізичного явища чи його технічне застосування. Упоравшись із завданням, учень передає комплект своєму товаришеві по команді, а суддя вручає йому нову карткузавдання.

Зміст карток завдань:

1.Скласти з кубиків фігуру, що нагадує гідравлічний прес. Записати формулу, що виражає співвідношення площ його поршнів і відношення діючих на них сил.

2.Скласти з кубиків зображення автопоїлки для птахів. На якому фізичному явищі ґрунтується її робота?

VII. Етап. Вікторина «Чи знаєш ти фізику» Запитання вікторини:

1.За якою формулою обчислюють тиск рідини на стінки посудини?

2.Якою формулою слід користуватись, щоб визначити тиск рідини на дно посудини.

3.Як математично записати закономірність, на якій ґрунтується робота гідравлічного преса?

4.Записати формулу для обчислення Архімедової (виштовхувальної) сили.

5.Вказати умову за якої тіло тоне.

6.За якої умови тіло плаває у рідині?

7.За якої умови тіло спливає на поверхню

36

9.Вказати співвідношення між 1мм рт. ст. і 1 Па.

10.Що зробив цей фізик? (Портрет Паскаля з датами його народження і смерті, але без вказаного прізвища вченого. (мал. 1))

11.Які відкриття цього вченого ти знаєш?

Мета. Закріпити і поглибити знання учнів з теми; розвивати інтерес учнів до фізики шляхом створення позитивних емоцій, яскравих емоційних вражень; розвивати вміння спостерігати, узагальнювати, експериментувати; формувати вміння і навички самоперевірки, взаємоконтролю знань і вмінь.

Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань. Обладнання. Барометр-анероїд, рідинний манометр,

динамометр, посудина з водою, учнівська лінійка, карта подорожі, кросворд, роздатковий матеріал, гральні кубики з портретами вченихфізиків.

Методичні поради. Клас поділяється на декілька груп-команд. Кількість команд визначається кількістю міст, у які здійснюється подорож. Час перебування команди у місті – 5-7 хвилин. «По ланцюжку» команди дають запитання чи завдання (перша – другій, друга – третій і т.д.). Якщо команда не може відповісти на запитання (або дає неправильну відповідь) чи виконати запропоноване завдання,

37

то вибуває з гри. Врешті-решт залишаються дві-три команди, між якими і відбувається боротьба за перемогу під час подорожі. Розпочинається гра з поясненням правил гри, а команди отримують карти подорожі.

Карта подорожі. (мал. 1)

м. Ерудитів

Мал. 1.

Хід уроку

I.Вступне слово вчителя

Сьогодні ми проведемо незвичайний урок, а урок-подорож у країну «Тиск». На вашому шляху будуть міста, зазначені на карті подорожі. Переможе та команда, яка не лише дасть правильні відповіді, але й покаже свою організованість та згуртованість.

II.Гра-подорож

1.Подорож у місто Ерудитів

Учні кидають кубики, на гранях яких наклеєні портрети вчених. Кожний учасник гри, який кидає ігровий кубик, розповідає про роботи у галузі фізики того вченого, портрет якого на верхній грані кубика. Представники команд кидають ігрові кубики почергово.

2.Подорож у місто Кмітливих

Команди отримують завдання розв’язати дві експериментальні задачі і ряд задач запитань.

Експериментальні задачі.

1.Розрахуйте силу, з якою повітря тисне на поверхню книжки, що лежить перед вами.

2.Визначте виштовхувальну силу, що діє на вказане тіло, при його зануренні у воду.

Задачі-запитання.

38

1.Хлопчик зірвав з гілки листок, приклав його до рота. Коли він втягнув у себе повітря з рота, то листок розірвався. Чому це сталося?

2.Чому під час відкачування повітря вода піднімається в трубці В, а в трубці А опускається (малюнок на дошці)?

3.Чому при зниженні літака пасажири відчувають біль у

вухах?

4.Чому не провалюється дах будинку, хоч сила атмосферного тиску, яка діє на нього, дуже велика?

5.Яке фізичне явище ми використовуємо, набираючи чорнило в авторучку?

6.Чому парнокопитні тварини легше переміщуються по заболоченій місцевості, ніж не парнокопитні.

3.Подорож у місто Приладоград

У місті «живуть» різні фізичні прилади:

1)барометр-анероїд; (мал. 2.)

Мал. 2.

2)рідинний манометр; (мал. 3.)

Мал. 3.

39

3)динамометр; (мал. 4)

Мал. 4.

4)мензурка; (мал. 5)

Мал. 5.

Пояснити будову та призначення цих приладів.

4.Подорож у місто Мислителів

Любителям добре помислити пропонується розв’язати задачу. У ліве коліно сполучених посудин налили воду, у праве – гас.

Висота гасу 40 см. У якому коліні рівень рідини нижчий і на скільки?

5.Подорож у місто Законоград

У місті діють закони фізики. Сформулюйте закони країни «Тиск», які Ви знаєте, вивчивши тему «Тиск твердих тіл, рідин і газів».

5.Явище взаємного проникнення молекул однієї речовини у проміжки між молекулами іншої.

6.Величина, що чисельно дорівнює масі речовини в одиниці

об’єму.

40

Відповідь. 1. Торрічеллі. 2. Манометр. 3. Ватерлінія. 4. Аерометр. 5. Дифузія. 6. Густина.

7.Подорож у місто Майстрів

Тут живуть майстри – « умілі руки», конструктори, винахідники. Завдання: сконструювати установку і пояснити принцип дії пристрою типу:

a)фонтан;

b)автопоїлка для домашньої птиці.

III. Підсумок уроку

Його робить учитель, аналізуючи хід гри на кожному її етапі. Успіхи членів команд, що боролися за перемогу, оцінюються у балах, які виставляються у журнал, а члени команд-переможниці нагороджуються ще й призами.

IV. Домашнє завдання

Підготуватись до контрольної роботи за темою «Тиск твердих тіл, рідин, газів» (завдання на розсуд вчителя).

"АТМОСФЕРНИЙ ТИСК"

Урок - наукове дослідження

Мета. Засобами фізичного експерименту довести існування атмосферного тиску; виховувати спостережливість та вміння пояснювати явища, спричинені атмосферним тиском; розвивати природне прагнення дітей до пізнання, їх цікавість як стимул до навчання.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Методичні рекомендації. Пізнавальна діяльність учнів на цьому уроці активізується створенням проблемних ситуацій. Урок проводиться як різновид лабораторної роботи «наукове дослідження». Форма виконання роботи групова: учні об’єднуються у групи, у кожній з яких учитель (залежно від індивідуальних здібностей учнів) призначає експериментатора», «теоретика» і «опонента», які за його допомогою описують хід відповідного досліду, ставлять проблемні запитання, роблять висновки. При цьому важливо, щоб учні розуміли основну мету роботи: засобами фізичного експерименту довести існування атмосферного тиску.

Автори багатьох підручників і посібників рекомендують почати вивчення цієї теми виконанням досліду зі склянкою, наповненою

41

водою і закритою папером, або дослідом з піднімання води за поршнем.

У посібнику «Фізичні вікторини» Б. Ф. Білимовича пропонується дослід з перевернутою склянкою.

Дослід. Наповнити склянку водою до половини, на дно покласти невеликий тягарець (наприклад, маленьку гайку, шайбу, дрібну монету). Закрити склянку аркушем паперу і, притримуючи рукою, перевернути. Не зважаючи

на те, що зсередини на аркуш паперу тисне повітря, вода і Мал. 1. тягарець, він не відкривається. Поясніть це явище. (мал.1)

(Під дією ваги води і тягарця аркуш паперу прогинається, об’єм

повітря у склянці збільшується і його тиск стає меншим від атмосферного. Тому зовнішній атмосферний тиск може зрівноважити тиск вмісту склянки.)

Але такому поясненню суперечить серія дослідів: якщо склянку накривати тонкою жерстяною або пластмасовою пластиною (вони не прогинаються), ефект буде таким самим. На основі лише атмосферного тиску семикласники пояснити цей дослід не зможуть його можна буде пояснити після вивчення властивостей рідин у старших класах. (Виникає проблемна ситуація.)

Легко створюється проблемна ситуація у досліді, що демонструє піднімання води за поршнем, який рухається в скляній трубці, але у ланцюжку міркувань учнів, крім води й повітря, виникає третя ланка поршень. Учні зосереджують увагу на поршні і вважають його основним «винуватцем» піднімання води. Тому й можна почути, що «воду піднімає поршень», «вода притягується (прилипає) до поршня», «воду тягне (втягує) поршень». Пояснення цих дослідів вимагає активної допомоги вчителя, забирає чимало часу на уроці. Очевидно, демонстрування цього досліду слід провести пізніше після постановки простих дослідів, результати яких учні можуть легко пояснити.

Хід уроку І. Актуалізація опорних знань учнів

Для фронтального опитування учням пропонуються такі запитання:

1.Яку силу називають рівнодійною кількох сил?

2.Чому дорівнює рівнодійна двох сил, напрямлених уздовж однієї прямої у протилежні боки? Як вона напрямлена?

3.Що називають тиском? Яка різниця між тиском і силою

тиску?

42