IV Зміст основної частини заняття

1.Повторити матеріал у вигляді опитування:

2. Ознайомитися з методикою виконання обстеження реакції серцево-судинної системи на основі ортостатичної проби, переписати її зміст в лабораторний зошит.

3. Перед тим, як виконати ортостатичну пробу, зарисувати у зошит таблиці №1 та №2 для виконання оцінки реакції.

4. В протокол заняття занести таблиці №3 та №4, записати необхідні формули для визначення СОС (систолічний об’єм серця), ХОС (хвилинний об’єм серця), КЕК (коефіцієнт ефективності кровопостачання).

5. У зошит записати оціночну шкалу та по ній визначити оцінку реакції пульсу на ортостатичну пробу.

Дослідження виконується при динамічному спостереженні учнів на заняттях по фізичний культурі.

V Формування вмінь і навичок у студентів

Ортостатична проба проводиться з метою дослідження змін реакції серця організму при переході з горизонтального положення у вертикальне. В нормі при переході у вертикальне положення пульс частішає та артеріальний тиск збільшується. Якщо пульс частішає не більше ніж на чотири удари, а максимальне АТ збільшується на 10 мм.рт.ст. така реакція визнається найкращою та приймається за індекс, який дорівнює 100. При несприятливій реакції серцево-судинної системи пульс частішає, а максимальний артеріальний тиск спадає.

Якщо пульс частішає на 40 та більше ударів за хвилину, максимальний артеріальний тиск спадає на 10 мм.рт.ст., то такі дані відносяться до найпоганіших показників функціональних здібностей серцево-судинної системи та приймаються за індекс, рівний 0.

Найкращими індексами вважаються 100-85, допустимими 84-75 та поганими 74-60. Більш низькі індекси говорять про неприродність до виконання фізичного навантаження (табл. 1).

Для оцінки функціональних показників серцево-судинної системи пропонуються наступні орієнтовні таблиці №2 та №3.

Таблиця №1

Індекси почастішання пульсу та зміни артеріального тиску після ортостатичної проби

(з книги „Физиологическое воспитание учащихся подготовительной медицинской группы”, ред. З.И.Кузнецова, М., 1970 г.)

Почастішання пульсу за хвилину	Зміни максимального артеріального тиску
	збільшення							зменшення
	+10	+8	+6	+4	+2	0	–2		–4	–6	–8	–10
на 0-4 удари	100	95	90	85	80	75	70		65	60	55	50
5-8 ударів	95	90	85	80	75	70	65		60	55	50	45
9-12 ударів	90	85	80	75	70	65	60		55	50	45	40
13-16 ударів	85	80	75	70	65	60	55		50	45	40	35
17-20 ударів	80	75	70	65	60	55	50		45	40	35	30
21-24 ударів	75	70	65	60	55	50	45		40	35	30	25
25-28 ударів	70	65	60	55	50	45	40		35	30	25	20
29-32 ударів	65	60	55	50	45	40	35		30	25	20	15
33-36 ударів	60	55	50	45	40	35	30		25	20	15	10
37-40 ударів	55	50	45	40	35	30	25		20	15	10	5
41-44 ударів	50	45	40	35	30	25	20		15	10	5	0

Таблиця №2

Орієнтовні відхилення показників пульсу для оцінки реакції серцево-судинної системи на навантаження

Оцінка реакції	Пульс
	До проби (за 10 сек.)	Після проби (за 10 сек.)	% частішання	Час відновлення (хвил.)	Індекс
Сприятлива	10-12	15-18	25-50	1-3 хвил.	100-85
Допустима	13-14	21-23	51-75	4-6 хвил.	84-75
Несприятлива	15 і більше	слабкий 30-35 аритмія	100 і більше	7 хвил. та більше	74-60

Таблиця №3

Орієнтовні відхилення показників АТ для оцінки реакції серцево-судинної системи на навантаження

Оцінка реакції	Артеріальний тиск
	Максимальне	Мінімальне	Пульсовий тиск	Амплітуда
Сприятлива	від +10 до +25 мм.рт.ст.	від –10 до –15 мм.рт.ст.	40-50 мм.рт.ст.	Збільшення
Допустима	від +30 до +40 мм.рт.ст.	–20 мм.рт.ст. і більше	50-60 мм.рт.ст.	Збільшення
Несприятлива	Без змін та спадань	Збільшення	40 мм.рт.ст.	Зменшення

Результати досліджень фіксуються в таблицях (№4 та №5)

Таблиця №4

Реакція пульсу на ортостатичну пробу

П.І.Б.

Пульс

До проби 10'

Після проби 10'

% збудж. пульсу

Відновлення

Час віднов-лення

1'

По 10 секунд відрізках   2'

3'

4'

5'

6'

7'

8'

9'

10'

 

Таблиця №5

Реакція АТ на ортостатичну пробу

П.І.Б.

АТ до проби

Після проби

Пульс. тиск

Відновлення

СОС

ХОС

КЕК

1'

3'

5'

7'

9'

10'

 

Відсоток збудження пульсу визначається по формулі: ,

де: П_Р – пульс після роботи,

П_Д – пульс до роботи.

На основі абсолютних величин гемодинамічних показників визначають коефіцієнти парної кореляції між ЧСС та АТ, який називається коефіцієнтом ефективності кровопостачання (КЕК), по формулі: ,

де: Р – частота серцевих скорочень,

Р_d – пульсовий тиск,

систолічний та хвилинний об’єми.

Чим менші величини КЕК, тим більший кореляційний зв’язок між порівнюваними величинами.

Після встановлення реакції пульсу на ортостатичну пробу по оціночній шкалі визначають ступінь тренованості (табл. №6).

Таблиця №6

Оціночна шкала

Ступінь тренованості	% збудженого пульсу	Час відновлення
Відмінна тренованість	До 20%	Через 40"-45"
Добра тренованість	20-25%	Через 1,5"-2"
Менша тренованість	40-50%	Більше 2,5"

У підлітків відновлення пульсу відбувається швидше, ніж у дорослих.