Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України

Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського

В.С. Черно

В.В. Пшиченко

Методичне керівництво

для виконання практичних робіт

з дисципліни «Вікова фізіологія та валеологія»

для студентів спеціальності «Дошкільна виховання»

за кредитно-трансферною системою навчання

Миколаїв 2012 Практична робота №1

I Організаційна частина: проводиться перевірка присутніх, студентам повідомляється тема заняття та план роботи.

ІІ Тема: Визначення рівня фізичного розвитку дітей та підлітків. Побудова графіку-профілю фізичного розвитку дітей та підлітків. Мета: Оволодіти математичними методами оцінки фізичного розвитку та побудови графіку-профілю фізичного розвитку дітей та підлітків. Обладнання: ростомір (антропометр), ваги медичні, сантиметрова стрічка, таблиці, які відображають розвиток опорно-рухового апарату у дітей та підлітків, таблиці з формулами, таблиці стандартних показників зросту, ваги, окружності грудної клітини дітей та підлітків. Теоретичний матеріал опанованих тем самостійної роботи. Математичні данні власних антропологічних досліджень.

Ііі Актуалізація опорних знань і контроль вихідного рівня знань студентів:

Запитання до студентів:

1. Характеристика сучасної періодизації вікових періодів.

2. Закономірності росту та розвитку організму дитини.

3. Як впливають умови навколишнього середовища та інші фактори на зріст та розвиток дітей та підлітків?

IV Зміст основної частини заняття

1. На основі отриманих розрахунків скласти наступну таблицю:

   Ознаки	Показники	М	σ (сигма)	Різниця між показником обстежуваного та М	Величина сігмальних відхилень (σ)
   Зріст (см)
   Вага (кг)
   Окружність грудної клітки (см)

2. Користуючись шкалою оцінки фізичного розвитку визначити індивідуально (тобто кожному студенту) рівень його фізичного розвитку.

3. Побудувати профіль фізичного розвитку для кожного обстежуваного.

V Формування вмінь і навичок у студентів соматометрія

Для достовірності і точності антропометричних вимірювань їх необхідно проводити вранці (в кінці дня може спостерігатися збільшення маси, зменшення довжини тіла на 1—1,5 см) на оголеному тілі стандартним інструментарієм. Якщо є можливість проводити дослідження у кожного учня щорічно, то їх роблять в один і той же місяць.

1. Визначення зросту (у см). Зріст стоячи і сидячи вимірюють ростоміром з точністю до 0,5 см. Обстежуваний стає до стійки ростоміра спиною. При цьому потрібно торкатися стійки трьома найбільш виступаючими назад місцями по задній серединній лінії: грудним відділом хребта в міжлопатковій ділянці, крижовим відділом хребта в області між сідницями та п'ятами. Голова повинна знаходитися в такому положенні, щоб трагоорбітальна лінія, що сполучає нижній край очної ямки і козелок вуха, була паралельна підлозі (горизонтальною). Планшетка ростоміра повинна торкатися верхівки голови. Зріст стоячи визначають за першою (лівої) шкалою ростоміра.

2. Визначення маси (у кг). Масу вимірюють на медичних десяткових вагах. Зважування проводять без одягу і взуття до сніданку з точністю до 50 г.

3. Визначення окружності грудної клітини (у см). Окружність грудної клітки (ОГК) вимірюють під час паузи (середнє положення між вдихом і видихом).

Обстежуваний розводить руки в сторони, а коли сантиметрова стрічка накладена на грудну клітку, опускає їх вниз. Сантиметрову стрічку накладають: ззаду - під нижніми кутами лопаток; спереду - у чоловіків по нижньому краю навколососкових кружків, у жінок - на рівні прикріплення четвертих ребер до грудини, тобто над молочними залозами. Вимірюючий утримує обидва кінці стрічки трьома пальцями лівої руки, а правою рукою натягує стрічку, щоб вона щільно прилягала до грудної клітки. Обвід грудної клітки під час паузи краще всього заміряти при розмові з обстежуваним.

Для складання вищезазначеної зведеної таблиці необхідно записати показники зросту (см), ваги (кг) та окружності грудної клітки (см) обстежуваного, розраховану середню арифметичну зважену (М), середнє квадратичне відхилення (σ), визначити різницю між середньою арифметичною зваженою (М) та показником обстежуваного (ПО – М)=R, розрахувати величину сигнального відхилення, яка визначається шляхом ділення отриманої різниці на сигму по формулі.

Нижче наводиться приклад, який розкриває механізм отримання величини сигнального відхилення та побудови профілю фізичного розвитку.

Дані обстежуваного, як правило, в той чи іншій мірі відрізняються від середніх показників або в сторону збільшення, або в сторону зменшення ознак. Для судження про ступінь їх відмінності цю різницю з відповідним знаком (+ чи –) ділять на середнє квадратичне відхилення (σ), отримуючи так зване сигнальне відхилення.

Наприклад, показник зросту – 131 см, М=132,9 см, σ=6,12. Різниця між М та показником обстежуваного: 131,0–132=–1,9 см, тоді величина сігмального відхилення (σ) буде дорівнювати:

.

Показник ваги – 28,5 кг, М=29,7 кг, σ=5,65, різниця між М та показниками досліджуваного: 28,5–29,7=1,2, сігмальне відхилення

.

Показник окружності грудної клітки – 65,5 см, М=63,3 см, σ=5,02, різниця 65,5–63,3=+2,2, сігмальне відхилення

.

Сігмальне відхилення, як видно на прикладі, визначається окремо для зросту, ваги, окружності грудної клітки.

На основі розглянутого приклада таблиця отримає наступний зміст:

Ознаки	Показники обстежу-ваного	М	σ	Різниця між показником обстежуваного та М	Величина сигнал. відхилень (σ)
Зріст (см)	131	132,9	6,12	–1,9 см	–0,3
Вага (кг)	28,5	29,7	5,65	–1,2	–0,2
Окружність грудної клітки (см)	65,5	63,3	5,02	+2,2	+0,44

Вихідні дані дозволяють вивести оцінку фізичного розвитку обстежуваних.

Оцінка фізичного розвитку визначається по величині сігмальних відхилень:

низький фізичний розвиток від М–2σ до М–3σ

нижче середнього від М–1σ до М–2σ

середній М± σ

вище середнього від М+1σ до М+2σ

високий фізичний розвиток від М+2σ до М+3σ

Як видно з таблиці, якщо отримана частка не вище (чи не нижче) одної σ, фізичний розвиток прийнято рахувати в межах широкої норми. Якщо ця частка коливається в межах ±2σ, розвиток вище (+2) чи нижче (–2) норми. Коливання в межах ±3σ класифікується як добрий, або високий (+3), чи слабкий, або низький (–3) фізичний розвиток.

Приклад: учень Т., 13 років, зріст має 148,3 см, вагу 42,3 кг, окружність грудної клітки 69,5 см (у стані спокою).

Середні показники для цього віку (чи середні величини стандартів – М) відповідно (по таблиці) – 144,8 см (σ – 7,9); 36,4 (σ – 5,9); 69,5 (σ – 4,3).

Різниця для зросту: 148,3–144,8=+3,5 (знак +, тому що фактична величина зросту більше середньої).

Отриману різницю ділимо на сигму: +3,5:7,9=+0,44

Таким же чином ведеться розрахунок по даних ваги та окружності грудної клітини: Вага: –42,3–36,4=+5,9кг :5,9=+1Окружність грудної клітини: 69,5–69,5=0

У випадку, якщо фактична величина менше середньої, різницю між ними потрібно брати зі знаком мінус.

Нанесення отриманих даних на антропометричну картку та з’єднання точок лініями дасть профіль фізичного розвитку школяра (за Мартином).

Для побудови профілю фізичного розвитку проводять на рівній відстані одна від одної горизонтальні лінії по кількості ознак, що оцінюються. Посередині цих ліній проводять середню вертикальну, яка відповідає середнім віковим показникам (по таблиці студентів) ваги, зросту, окружності грудної клітки. По праву сторону від цієї середньої лінії на рівній відстані наносять відхилення в межах +1 σ , +2 σ , +3 σ ,а по ліву – відповідно зі знаком мінус: –1 σ , –2 σ , –3 σ . По цих межах також проводять вертикальні лінії.

Величину сігмального відхилення кожної ознаки відкладають точкою на відповідній горизонтальній лінії. Потім послідовно з’єднують ці точки.

В якості прикладу наводиться графік, побудований на даних вищерозглянутого прикладу.

М – середній віковий показник

Границі відхилень –3σ –2σ –1σ М +1σ +2σ +3σ

Довжина тіла (см) 144,8