Міністерство освіти і науки України

Миколаївський НАЦІОНАЛЬний університет

ім. В.О.Сухомлинського

БІОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

В.С.ЧЕРНО, В.О.ЗЮЗІН, Т.М.ЗІНЧЕНКО

Методичні розробки до виконання лабораторних робіт з дисципліни

“Основи медичних знань”

для студентів ВНЗ немедичних спеціальностей

Миколаїв – 2011

ЗМІСТ

1. реанімація.

2. Надання допомоги при комах, гострій судинній недостатності.

3. Тимчасова зупинка кровотеч.

4. Принципи надання допомоги при пораненнях.

5. Десмургія.

6. Надання допомоги при травматичних ушкодженнях (забитих місцях, розтягненні і розриві зв’язок, вивихах, травмах голови, живота, грудної клітки).

7. накладання транспортних шин.

8. Перенесення і транспортування поранених і потерпілих.

9. Допомога при утопленні, враженні електричним струмом, тепловому та сонячному ударах, інородних тілах дихальних шляхів, при опіках, відмороженнях, загальному переохолодженні.

10. Допомога при отруєннях.

11. Основні поняття про епідемічний процес та шляхи профілактики. Повітряно-крапельні інфекції (кір, краснуха, скарлатина, вітряна віспа, дифтерія, коклюш, паротит, поліомієліт, грип, ОРЗ, туберкульоз).

12. Шлунково-кишкові інфекції (дизентерія, холера, тифопаратифозні захворювання, сальмонельози). Харчові отруєння бактеріальними токсинами (отруєння стафілококового походження, ботулізм).

13. Гематогенні інфекції (правець, вірусний гепатит). Зоонози (сказ, лептоспіроз, орнітоз, сибірська виразка, токсоплазмоз, туляремія, енцефаліт кліщовий, ящур). Хвороби, що передаються статевим шляхом (гонорея, сифіліс, генітальний герпес, СНІД, захворювання, викликані хламідіями, трихомонелами). Загальні принципи профілактики інфекційних захворювань.

14. Допомога при гострих захворюваннях дихальної та серцево-судинної систем, (напад бронхіальної астми, білі в серці, гострій серцевій недостатності).

15. Допомога при гострих захворюваннях травної, сечовидільної, нервової систем («гострий живіт», кровотечі, коліки, коми при цукровому діабеті, напади епілепсії, істерії, коми при цукровому діабеті, мозковому інсульті)

16. Загальні принципи догляду за хворими.

17. застосування лікарських препаратів.

18. Хвороби цивілізації.

Лабораторна робота № 1 серцево-легенева реанімація

Мета: Ознайомлення з методикою серцево-легеневої реанімації.

Завдання: відпрацювати навички проведення серцево-легеневої реанімації.

Устаткування: фантом людини.

Хід роботи:

1. Відпрацювати навички звільнення дихальних шляхів для проведення штучної вентиляції легень.

2. Відпрацювати навички штучної вентиляції легень.

3. Відпрацювати навички непрямого масажу серця.

4. Ознайомитися з можливими ускладненнями, пов’язаними із проведенням реанімації.

Теоретичне обґрунтування

Ознаки клінічної смерті:

· відсутність серцебиття й дихання,

· відсутність пульсації на сонній артерії,

· холодні бліді або синюшні шкірні покриви,

· розширені зіниці, що не реагують на світло,

· втрата свідомості, слідом за якою з'являються судоми, що тривають 3-10 хвилин (тривалість залежить від віку, температури навколишнього середовища).

Схема надання невідкладної допомоги при клінічній смерті (реанімація)

1. При відсутності свідомості, реакції зіниць на світло, рогівкового рефлексу й пульсації на сонній артерії укласти потерпілого на спину на тверду поверхню, звільнити грудну клітку, розстебнути пояс.

2. Підняти ноги хворого у вертикальне положення й тримати їх піднятими протягом 5-15 секунд (венозне повернення крові до серця);

3. Одночасно при піднятих ногах різко завдати удару ребром долоні, стислої в кулак, з відстані 30 см у нижню частину грудини на 2-3 см вище мечоподібного відростка (прекардіальний удар). Іноді цього буває досить, щоб оживити людину;

4. Відразу після удару перевірити, чи з'явився пульс. Якщо немає пульсу, удар по грудині можна повторити;

5. При безуспішності прекардіального удару негайно приступитися до непрямого масажу серця. Ваші руки й пальці - прямі, лікті повинні бути випрямлені, не згинатися під час рухів. Натиснення здійснюються за рахунок ваги тіла, а не сили рук. Правильне положення рук: великий палець спрямований на голову (на ноги) потерпілого. Частота – 60-70 разів у хвилину. Грудина потерпілого повинна зміщатися до хребта на 3-4 см (тільки при цій умові кров викидається у велике й мале коло кровообігу);

6. Швидко припинити натискання, щоб грудна клітка розправилася й у серце надійшла нова порція крові з судин, що приносять кров;

7. Якщо допомога надається однією людиною, то після 15 рухів непрямого масажу серця зробити 2 "вдихи" ШВЛ; при наявності помічників на 5 рухів непрямого масажу серця - 1 вдих ШВЛ;

8. Для проведення ШВЛ очистити ротову порожнину пальцем за допомогою марлі або носової хустки, підкласти під плечі плоский твердий предмет і висунути нижню щелепу;

9. Затиснути ніс, захопити підборіддя потерпілого й зробити максимальний видих йому в рот або ніс (можна через хустку). Грудна клітка пацієнта повинна підніматися. Зробити 2-3 "вдихи" для потерпілого.

10. Для збереження головного мозку - прикласти холод до голови.

11. Кожні 5 хвилин натискайте кулаком на живіт вище пупка, щоб видалити повітря зі шлунка.

12. Доручити викликати "Швидку допомогу" і продовжити реанімацію до прибуття лікарів, появи самостійного серцебиття й дихання або ознак біологічної смерті.

Про ефективність масажу свідчить:

· поява пульсу на сонних, стегнових, плечових артеріях (іноді й променевих);

· рожеве забарвлення шкірних покривів і слизових оболонок;

· звуження зіниць;

· у ряді випадків - поява самостійних дихальних рухів.

Штучна вентиляція легенів (ШВЛ) проводиться одночасно з непрямим масажем серця. Перш ніж почати ШВЛ, варто забезпечити прохідність дихальних шляхів. При западанні язика треба змістити його корінь і надгортанник вперед:

1) максимально закинути голову, підклавши під шию й лопатки твердий предмет (дипломат, ранець, сумку й ін.); при перегинанні голови задня стінка глотки відійде від кореня язика й звільнить доступ повітря в легені;

2) нижню щелепу висунути вперед, щоб підняти діафрагму порожнини рота, а разом з нею й корінь язика (створити "собачий прикус", щоб нижні зуби виявилися трохи поперед верхніх);

3) другим пальцем кисті, обгорненою марлею або носовою хусткою, рот очистити від слизу й сторонніх предметів;

4) зняти протези, витягнути язик. Штучне дихання методом "рот у рот":

1) вказівним і великим пальцем однієї руки затисніть ніздрі постраждалого, а підборіддя обхопіть таким чином, щоб воно упиралося в шкірну складку між першим й другим пальцями іншої руки; інші пальці руки, що стискають підборіддя, як можна щільніше притисніть до щоки потерпілого;

2) енергійний вдих робіть, щільно притискаючи свої губи до губ потерпілого, ніс хворого при цьому повинен бути затиснутий;

3) зробити видих у рот хворого. Варто виконувати 12 - 15 дихальних рухів у хвилину (дітям 18-20).

Якщо щелепи хворого щільно стиснуті й розширення грудної клітки не відбувається, то застосовують метод ШВЛ "рот у ніс":

1) голову закинути й утримувати рукою, що лежить на тімені, іншою рукою закрити рот пацієнта;

2) після глибокого вдиху своїми губами щільно охопити ніс хворого й вдмухувати повітря через ніс;

3) коли грудна клітка розшириться, вдмухування припинити;

4) якщо грудна клітка погано зпадається, то рот під час видиху рекомендується притримувати напіввідкритим.

Контрольні питання

1. Назвіть ознаки термінальних станів людини: агонії, клінічної смерті, біологічної смерті.

2. Які показання до проведення реанімації.

3. Алгоритм проведення реанімації.

4. Як визначити стан свідомості людини?

5. як перевірити прохідність дихальних шляхів?

6. Які причини найчастіше приводять до порушення прохідності дихальних шляхів?

7. Які методи відновлення прохідності дихальних шляхів Ви знаєте?

8. Яке положення потрібно надати потерпілому для ефективного проведення реанімації?

9. Які методи штучної вентиляції легень Ви знаєте?

10. Яке положення тіла надають хворому для приливання венозної крові до серця?

11. Що таке прекардіальний удар і з якою метою його застосовують?

12. В якому місці потрібно проводити компресію грудної клітки?

13. На скільки повинна зміщуватися груднина під впливом компресії, щоб кров виштовхувалась з лівого шлуночка?

14. Як довго потрібно проводити реанімацію?

15. Що свідчить про ефективність проведення реанімації?

16. Які особливості проведення реанімації при наявності 1, 2, 3 осіб?

Література

1. Бубнов В.Г., Бубнова Н.В. Основы медицинских знаний. Спаси и сохрани./ Учебное пособие для учащихся 911 классов общеобразовательных учреждений. – М.: Издательство АСТ. –

2000. – 400 с.

2. Галинская Л.А., Романовский В.Е. Первая помощь в ожидании врача. – Ростов н/Дону, изд –во «Феникс», 2000. – 192 с.

3. Морозов М.А. Медицинская помощь при неотложных состояниях. – СПб., 1995.

4. Петров С.В., Бубнов В.Г. Первая помощь в экстремальных ситуациях: Практическое пособие. – М.: Издво НЦ ЭНАС, 2000. – 96 с.

5. Тонкова-Ямпольская Р.В., Черток Т. Я., Алферова И.Н. Основы медицинских знаний: Учеб. Пос. – М.: Просвещение, 1993.

6. Учебное пособие для подготовки медицинских сестёр /Под ред. А.Г. Сафонова. М.: Медицина, 1981.