- •1. Що собою являє об'єкт «історія науки»?
- •2. В чому полягає завдання історії науки?
- •3. Як і чим можна пояснити, що наука і техніка впливають на державне, соціальне і громадське життя?
- •4. Охарактеризуйте особливості науки
- •5. Як ви розумієте поняття техніка?
- •8. Чи можна довести, що в античній цивілізації не тільки наука, а й техніка було складовою культури
- •14. Сутність наукової революції у 17 ст.
- •15. Дайте характеристику економічних, соціальних і технічних змін, що призвели до промислового перевороту наприкінці 18-поч. 19 ст.
- •16. Як і ким експериментально підтверджено теорію електромагнітного поля?
- •17. Сутність наукової революції у природознавстві наприкінці XIX - на початку XX століть. У розпечатці семінар 1.
- •18. Особливості науково-технічного прогресу у першій половині XX століття
- •19. Сутність наукової революції в генетиці.-
- •20. Чим відрізняється інформаційне суспільство від традиційного
- •21. Як можна пояснити те. Що вивчення джерел друкарського мистецтва багато в чому може «нейтралізувати» негативні наслідки комп'ютерної революції?
- •25. Біологізація і хімізація наприкінці XX ст. Стали основою технічного переоснащення виробництва. Як це розуміти?
16. Як і ким експериментально підтверджено теорію електромагнітного поля?
Разработана теория электромагнитного поля, представленная средствами математики как «система уравнений Максвелла».
( Д.К.Максвелл). Рассматривающая световые волны как волны электромагнитные.
Эти уравнения характеризовали структуру электромагнитного поля, доказывали существование электромагнитных волн, распространяющихся со скоростью света и устанавливали связь световых явлений с электромагнитными (Скор.св.= 299 792 458 м/с). Это было важнейшим открытием, но теория Максвелла не могла дать исчерпывающее и правильное понимание всех электромагнитных явлений.
Открытие явления электромагнитной индукции (Майкл Фарадей, создатель учения об электромагнитном поле)
|
Алгоритм рассуждений М.Фарадея выглядел следующим образом: если электрический ток в проводнике способен образовывать в окружающем его пространстве магнитное поле, то должно существовать и обратное явление когда наличие магнитного поля обусловливает появление электрического тока. Это открытие сделало возможным создание новых магнитоэлектрических генераторов и электродвигателей. |
17. Сутність наукової революції у природознавстві наприкінці XIX - на початку XX століть. У розпечатці семінар 1.
18. Особливості науково-технічного прогресу у першій половині XX століття
В період з 1914 по 1939 рік відбулися важливі наукові відкриття, зокрема в області фізики. Альберт Ейнштейн у 1915 опублікував загальну теорію відносності, яка була водночас теорією гравітації і відкрила шлях до побудови фізичної космології. Наприкінці 20-тих Едвін Хаббл наоснові вивчення червоного зсуву сформулював закон Хаббла, за яким Всесвіт розширюється.
Вивчення мікросвіту привело до формулювання квантової механіки. У 1913 Нільс Бор запропонував модель атома водню, в якій електрони обертаються навколо ядра тільки по певних дискретних орбітах, а випромінювання й поглинання світла супроводжується переходами з однієї орбіти на іншу, чим пояснюється лінійчастий спектр. У 1925 був відкритий спін електрона, а в 1927 - дифракція електронів. У 1926 Ервін Шредінгер записав рівняння Шредінгера, на основі якого отримав спектри найпростіших атомів. У 1927 Вальтер Гайтлер та Фріц Лондон, використовуючи рівняння Шредінгера, запропонували теорію ковалентного зв'язку. Спільними зусиллями багатьох вчених був розроблений новий, відмінний від класичної фізики підхід до якісного розуміння явищ мікросвіту — Копенганенська інтерпретація квантової механіки.
Значний прогрес відбувся у ядерній фізиці. У 1919 Ернест Резерфорд відкрив першу ядерну реакцію і зробив висновок про існування протона, як складової частини ядра. У 1932 Джеймс Чедвік відкрив нейтрон. Напочатку 30-их Вольфганг Паулі для пояснення бета-розпаду припустив існування нейтрино. У 1934 Отто Ган відкрив поділ ядра урану, відкрився шлях до ядерної ланцюгової реакції.
В області медицини відбулося відкриття пеніциліну Александром Флемінгом. Хоча практичне застосування антибіотиків почалося тільки під час Другої світової війни, відкриття мало величезне значення в боротьбі з інфекційними хворобами в другій половині століття, збільшенню тривалося життя й чисельності населення в світі.