Валеологія як комплексна наука про здоров’я.

1. Причини і передумови виникнення валеології.

Бути здоровим і якомога рідше хворіти — природне бажання і прагнення людини, її неусвідомлена потреба. Здоров'я — основа всіх наших справ і починань, трудових і творчих звершень, сподівань, надій на майбутнє. І відому мудрість "Хліб усьому голова" сьогодні можна перефразувати так: "Здоров'я — усьому голова", бо відсутність здоров'я — повна або часткова — забирає у людини багато повсякденних радощів активного життя, праці, кохання, захоплюючих подорожей... Тому в усі часи здоров'я було і залишається основною сутністю людського існування.

Науковий аналіз глобальної еколого-демографічної ситуації, що склалася напередодні нового тисячоліття, примусив замислитися кожного, хто дбає про власне життя і здоров'я, про долю своїх нащадків, майбутнє людства. Сформоване за останні десятиліття в суспільній свідомості державне спрямування національно-економічного господарювання з суто технічною орієнтацією на вибір помилкової стратегії підкорення природи вичерпало себе. Найбільш перспективним шляхом створення нового стилю взаємовідносин людини і біосфери є утвердження природно-онтологічної орієнтації в суспільній діяльності, формування оздоровчої свідомості у кожної людини, починаючи з появи її на світ.

Аналіз ситуації, що склалася за сучасних умов, порушує питання про необхідність зміни наших уявлень, вимог щодо здоров'я людини, нації, людства. Для України ситуація ускладнюється ще й тим, що водночас з екологічною кризою країна перебуває в економічно-політичній кризі. Через це спостерігається прогресуюча деградація здоров'я населення, особливо дитячого. Від'ємним стало відтворення населення, зменшується тривалість життя, підвищується смертність, високими темпами збільшується кількість хронічних інфекційних захворювань (серцево-судинних, онкологічних, ендокринних, хвороб органів дихання). Існуюча ситуація щодо збільшення захворюваності та зростаюча депопуляція в Україні, згідно з даними ЮНЕСКО, визначили для нашої держави статус вимираючої.

Ситуація із станом здоров'я населення в Україні погіршується ще й низьким рівнем знань переважної більшості людей щодо фундаментальних законів раціонального формування, збереження і зміцнення свого власного здоров'я впродовж усього життя, в зневажливому й нерідко безвідповідальному ставленні до цієї єдиної онтологічної цінності, якою природа нагороджує людину разом з життям. Єдиним способом розв'язання проблеми є кардинальна зміна поглядів людини на причини і наслідки нездоров'я, формування основ здорового способу життя. А досягти цього можна лише шляхом перебудови системи освіти та виховання людини, набуття знань, що дозволяють їй здійснювати гармонійний розвиток згідно з вимогами сьогодення.

2. Валеологія як наука, її цілі і зміст.

Стратегію виживання і створення нового світоупорядкування на основі формування у кожної людини, починаючи з її народження, оздоровчої свідомості, став науковий і просвітницький напрям — валеологія (від лат. "vаlео" — бути здоровим і грец. "1оgos'' — наука). Основоположником науки про здоров'я в сучасному її розумінні вважається І.І. Брехман, який обґрунтував методологічні основи здоров'я практично здорових людей (1987 р) і назвав цей напрямок "валеологією".

Медицина в наш час все більше уваги приділяє хворій людині і все менше займається профілактикою захворювань. Тому, з поля зору випадає здорова людина та людина, яка знаходиться в стадії перед хвороби. Статистика показує відсутність кореляції між збільшенням кількості лікарів та лікувально-профілактичних заходів та здоров'ям населення.

Усе це і стало передумовами появи самостійної науки про здоров'я - валеології.

Валеологія виникла на межі багатьох наук (медицина, психологія, педагогіка, гігієна, генетика й ін.) і є інтегрованою наукою.

Валеологія - це цілісна система знань про формування, збереження, зміцнення, відновлення і передачі здоров'я іншим поколінням.

Об'єкт валеології - здорова людина і людина в «третьому» стані.

Предмет валеології - індивідуальне здоров'я.

Основна мета - максимальне використання успадкованих механізмів і резервів життєдіяльності людини і підтримка на високому рівні адаптації організму до умов зовнішнього і внутрішнього середовища.

Основні задачі і зміст валеології:

• розробка теоретичних уявлень про сутність здоров'я, про вікові і адаптаційні можливості організму;

• розробка методик кількісної оцінки здоров'я;

• вивчення факторів здоров'я, що визначають стан людини і його активне довголіття; відновлення й оптимізація відносин людини з природою;

  • удосконалення методів лікування граничних станів, використання для цього природних засобів;

• розробка методів загального навчання здоров'ю, виховання культури здоров'я; формування діючого суспільного ідеалу, відповідно до якого здоров'я є найвища цінність, а здоровий спосіб життя - природна форма поведінки.

Валеологія принципово відрізняється від інших наук, що вивчають стан здоров'я людини, тому що в сфері інтересів валеології знаходиться здоров'я і здорова людина, у той час як у медицини - хвороба і хвора людина, а в гігієні - середовище проживання й умови життєдіяльності людини.

Як самостійна наука валеологія зайняла визначене місце серед інших наук. Тісніше усього вона пов'язана з:

• біологією, яка формує еволюційний погляд на природу здоров'я, створює цілісну картину біологічного світу;

• екологією, яка формує знання про аспекти залежності здоров'я від навколишнього середовища,

• медициною (фізіологія, гігієна, санологія й ін.), яка розробляє нормативи забезпечення здоров'я, систему знань і практичної діяльності по зміцненню і збереженню здоров'я;

• фізичною культурою, яка визначає закономірності підтримки й удосконалювання фізичного розвитку і фізичної підготовленості людини як невід'ємних характеристик здоров'я;

• психологією, яка вивчає психологічні аспекти забезпечення здоров'я;

• педагогікою, яка розробляє цілі, задачі, зміст і технології валеологічного розвитку і виховання;

• соціологією, яка виявляє соціальні аспекти підтримки, зміцнення і збереження здоров'я і факторів ризику здоров'я;

• політологією, яка визначає роль, стратегію і тактику держави в забезпеченні і формуванні здоров'я своїх громадян;

• економікою, яка обґрунтовує економічні аспекти забезпечення здоров'я і економічної цінності здоров'я в забезпеченні добробуту і безпеки держави;

• філософією, яка формує діалектичний світогляд, що важливо в практичній оцінці ролі здоров'я в людському побуті;

• культурологією, тому що істотною частиною культури людини є валеологічна культура;

• історією, яка простежує історичні корені, надбання шляхів, засобів і методів підтримки здоров'я у світі, регіоні, в етносі;

• географією, яка встановлює клімато-географічну і соціально-економічну специфіку регіону, взаємини людини з навколишнім середовищем в аспекті забезпечення здорового способу життя, і ін.

Зв'язок валеології з іншими науками має двосторонній характер. Використовуючи дані суміжних наук, валеологія сама може дати вагомі результати для розвитку і конкретизації проблем людинознавства. Незважаючи на молодість, валеологія сьогодні розвивається досить динамічно, в ній можна виділити наступні основні напрямки.

Загальна валеологія - являє собою основу, методологію валеології як науки, її місце в системі наук про людину, предмет, задачі, історію її становлення і т.д. її можна розглядати як стовбур дерева науки, від якого відходять розгалуження, галузі валеології.

Медична валеологія визначає різницю між здоров'ям і хворобою і їхньою діагностикою, вивчає способи зовнішньої підтримки здоров'я і попередження захворювань, методи оцінки стану здоров'я населення та ін.

Педагогічна валеологія - вивчає питання навчання і виховання людини, яка має міцну життєву установку на здоров'я і здоровий спосіб життя.

Вікова валеологія вивчає особливості вікового становлення здоров'я людини, його взаємини з факторами зовнішнього і внутрішнього середовища в різні вікові періоди й адаптації до умов життєдіяльності.

Професійна валеологія вивчає питання, пов'язані з проблемою професійної орієнтації (з обліком індивідуальних типологічних властивостей особистості), розглядає особливості впливу професійних факторів на здоров'я людини, визначає методи і засоби професійної реабілітації.

Сімейна валеологія вивчає роль і місце родини, кожного з її членів у формуванні здоров'я, розробляє шляхи і засоби забезпечення здоров'я кожного з поколінь і всієї родини в цілому. Напевне, цей розділ валеології має велике майбутнє, тому що формування здоров'я (від підготовки до народження дитини до виховання усвідомленого відношення до здоров'я) найбільш послідовно може здійснюватися саме в родині.

Екологічна валеологія досліджує вплив на здоров'я природних факторів і наслідків антропогенних змін у природі, визначає поведінку людини у співіснуванні з навколишнім середовищем з метою збереження здоров'я.

Соціальна валеологія ставить своєю метою вивчення здоров'я людини в соціумі, у його різноманітних відносинах соціального характеру з людьми і суспільством.

Ймовірно, згодом відбудеться і подальша диференціація валеології як науки.

Як навчальна дисципліна валеологія являє собою сукупність знань про здоров'я і про здоровий спосіб життя.

Чим викликана необхідність вивчення цієї дисципліни студентами педагогічних спеціальностей? Насамперед, обставинами, які визначають професійну діяльність учителя.

По-перше, учитель повинний вміти зберегти здоров'я своїх майбутніх учнів. Існуюча система освіти сама по собі є чинником ризику здоров'я учнів. Сьогодні відомо, що за період навчання в середній школі число здорових дітей знижується в 4 рази, число дітей з короткозорістю збільшується в 10 разів, з нервово-психічними розладами - у 2,5 рази, у 16 разів збільшується число учнів з вегето-судинною дистонією, у 2 рази - з кишковими захворюваннями.

По-друге, для того, щоб уміти зберегти своє здоров'я. Адже працю викладача лише на перший погляд можна вважати легкою (якщо порівняти її з працею шахтаря). Це праця з високою щільністю міжособистісних контактів і можливістю конфліктів при необхідності виконання запланованого обсягу роботи в жорстко регламентований період часу. Він вимагає підчас, значної напруги багатьох систем організму. Так дослідженнями встановлено - при читанні лекції (веденні уроку) збільшується концентрація цукру крові в 1,5-2 рази, тобто прискорюється вуглеводний обмін. В цілому після уроків інтенсивність обміну речовин в організмі зростає на 15-30% ( для нормалізації обміну потрібно 2-3 доби). Навіть за час відпустки неможливо привести обмін у норму, а це створює передумови для гіпертиреозу.

У вчителя велике навантаження на мовний апарат, що призводить до частих ларингітів.

Постійне навантаження на ті ж самі центри півкуль мозку приводять до різкого перерозподілу мозкового кровообігу, звідси - часте безсоння (перша ознака перевтоми); відзначаються зміни і ЕЕГ, і ЕКГ.

По-третє, вчитель обов'язково повинний володіти культурою здоров'я. Культура здоров'я (валеологічна культура) - це частина загальної культури людини, яка являє собою свідому систему дій і відносин до свого здоров'я і здоров'я інших людей, тобто, уміння жити, не шкодячи своєму організму, а приносячи йому користь (важливо пам'ятати, що культура здоров'я припускає не просте «збирання» корисних рекомендацій і знань, а активне використання їх в щоденній практиці).

Валеологічна культура припускає й уміння поширювати валеологічні знання. Учитель, поза залежністю від своєї спеціальності, повинний виховувати в учнів стійку мотивацію на здоров'я і здоровий спосіб життя (через програмний навчальний матеріал, позакласні і позашкільні форми, а також особистим прикладом).