екзамен

БІЛЕТ №1

Питання.

1. Язичницькі вірування та звичаї східних слов'ян.

2. Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій наприкінці 18 - на початку 19 ст.

3. Початок Першої Світової війни і Україна. Війської дії в 1914 році.

1)

2) Адміністративн-територіальний утрій українських земель у складі російської та австро-угорської імперії наприкінці 18 - на початку 19 століть. На рубежі 18-19 століть українські землі опинилися у складі двох держав: Російської і Австрійської імперій. Росії належали Лівобережна, Правобрежена і Південна Україна. До Австро-Угорської імперії відійшли Східна Галичина, Північна Буковина і Закарпаття. Українські землі у складі російької імперії були поділені на дев'ять губерній. Губернії у свою чертгу поділялись на повіти. Керували губерніями призначені царем губернатори. На українських землях у складі австроугорської імперії було створено королівство Галичини і Володимирщину із столицею у Львові. Королівство поділялось на 12 округів. У Львові був створений галицький сейм - законодавчий орган краю. Державною була німецька мова. Усе українське населення поділяли за становою ознакою на дворян, духовенство, міщан, селян. У Галичині населення відрізнялося ще і за національною ознакою. У східній частині Галичини переважали українці, а в західній частині поляки.

3) Початок Першої Світової Війни. Україна. Військові дії в 1914 році. 1 серпня 1914 р. - 11 листопада 1918 р. - Перша Світова Війна. Головна причина війни: протистояння двох військово-політичних блоків європейських держав Антанти і Троїстого союзу, які прагнули до світового панування. Війна була загарбницькою і несправедливою для всіх її учасників. У військових планах воюючих держав значне місце відводилося завоюванню українських земель. Німеччина прагнула розгромити Росію і захопити всі українські землі. Австро-Угорщина прагнула зберегти своє панування в Західній Україні і приєднати Волинь і Поділля. Росія мала намір приєднати Галичину, Буковину і Закарпаття. Військові дії відбувалися в Західній Україні. Війна для українців була братовбивчою (російська армія 3,5 млн. українців, Австрійська - 250 тис. українців). У серпні-вересні 1914 року відбулась Галицька битва, під час якої російські війська завдали поразки австрійцям. Втрати автрсійської армії - 400 тис. солдат. Російська війська захопили частину Буковини і Галичини. Із завойованих російською армією територій Галичини і Буковини створено 4 губернії, які були об'єднані в генерал-губернаторство. В Галичині запроваджувалися російська мова і російське законодавство, закривались українські школи, книгарні, культурно-освітні товариства, переслідувались грекокатолицькі священники. Російська окупація тривала до весни 1915 року. Європейські журналісти назвали політику росіян в Галичиниі "Європейським скандалом".

білет №2

Питання.

1. Утворення Київської держави. Перші київські князі.

2. Кирило-Мефодіївське товариство - перша українська політична організація.

3. Перший Універсал Центральної Ради та його історичне значення.

1) Першим князем, володарем Києва був князь Кий. Він підтримував зв'язки з візантійським імператором, їздив до Константинополя, де був прийнятий з великими почестями і заключив торгову угоду з Візантією. Влада київського князя швидко поширилася на сусідні слов'янські племена. Після Кия княжили Дір та Аскольд. За їхнього правління здійснено декілька вдалих походв проти Візантії. Згдіно літописних даних, Аскольд був вбитий у 882 році Олегом, який захопив Київ. За часів князювання Олега, Київська держава об'єдналась з Новогородською землею і утворилась могутня Київська Русь (наприкінці 15 століття). Олег провів успішні походи проти Візантії, підписавши вигідні договори, які відкривали широкі можливості для торгівлі руських купців. Після загибелі Олега, київським князем став Ігор (912-945 рр.). Він веде війни з древлянами, здійснює походи у Закавказзя. У 941 році Ігор здійснив похід проти Візантії, під час якого Київський флот був знищений. У 944 році Ігор вдруге пішов на Візантію. Похід завершився підписанням договору між Київською державою і Візантією. Після загибелі князя Ігоря, влада перейшла до його вдови, княгині Ольги (945-964рр.). Вперше в історії Київської держави вона навела порядок щодо збору та розмірів данини, встановивши норми податків. У 957т році Ольга здійснила дипломатичну поїздку до столиці Візантії Константинополя, де прийняла християнство. У 964 році великим князем Київським став син Ольги та Ігоря - Святослав (964-972рр.). Він підкорив В'ятичів, розгромив хозарів, і оволодів важливим шляхом по річці Волга. Загинув у боротьбі із печенігами.

2) У січні 1846 році створено Кирило-Мефодіївське товариство. До основного складу товариства увійшло 12 осіб. Товариство назване так на честь слав'янських просвітителів Кирила і Мефодія. До товариства входили Микола Костомаров, Василь Білозерський, Пантелеймон Куліш, Тарас Шевченко, Гулак. Програмні документи: "Статут словянського товариства Святого Кирила і Мефодія", "Книга буття українського народу", записки. У книгу буття українського народу показано основні події світової історії з давніх часів до середини 19 століття. Статут слов'янського товариства святого Кирила і Мефодія складався з 20 частин. Головні ідеї і головні правила: Всі слов1янські народи повинні утворити всеслов'янську федерацію із центром у Києві. Майбутня Україна, як складова частина федерації, мала утворити два штати: Східний (Лівобережна) і Західний (Правобережна). Що до громадянськи прав передбачалась свобода віросповідання, обов'язкове початкове навчання, відміна тілесних покарань і смертної кари. У березні-квітні 1847 року Кирило-Мефодіївсьве керівництво було розгромлене жандармами, а його керівники арештовані.

3) Перший універал ЦР та його історичне значення. У травні-червні 1917 року в Петрограді проходять переговори між делегацією центральної ради, яку очолював Винниченко, і тимчасовим урядом. Уряд відхилив вимогу ЦР про надання автономії Україні. Влітку 1917 року відбувся другий всеукраїнським військовий з'їзд. 10 червня 1917 року на вечірньому засіданні з'їзду Винниченко зачитав текст 1 універсалу ЦР:

1. ЦР проголоошувалась найвищим державним органом в Україні.

2. Проголошувалась автономія України.

3. Всі закони мають праов видавати тільки всенародні українські збори (парламент).

15 червня 1917 року створено генеральний секретаріат - перший український уряд, який очолив Винниченко. Уряд складався із восьми генеральних секретарств і генерального писаря. Значення першого універсалу полягало в тому, що в Україні проголошувалась автономія. Прийняття першого універсалу прияло об'єднанню українців.

білет №3

Питання

1. Трипільська культура.

2. Декабристський рух в Україні.

3. Проголошення Української Народної Республіки. Третій Універсал Центральної Ради.

1) У добу "мідного віку" на території України була поширена культура, яка вперше була відкрита наприкінці 19 століття київським археологом Хвойко біля села Трипілля на Київщині і відтоді цю культуру стали називати Трипільською. Трипільська культура проіснувала з 4-3 тис. до н. е. Найбільшими поселеннями трипільців є Майданецьке і Доброводи в черкаській області. Їх населення складало 10-20 тис. осіб. Основним заняттям трипільців було землеробство. Цікавим явищем трипільської культури є мальована кераміка - глиняний посуд, який розфарбовувався чорною, білою, червоною фарбами. Гончарні вироби мали орнаменти, що складалимся з малюнків у вигляді трикутників, фігурок людей і тварин. Ці малюнки на думку вчених є початками писемності. Серед керамічних виробів трипільців археологи знаходять фігурки різних тварин та жінки. Фігурки жінок вважають вчені є зображенням богині-матері, що свідчить про існування у них материнської родової общини.

2) Декабристський рух в Україні. У 1821 році створено південне товариство із центром у місті Тульчин. Керівник Павло Нестель. Програмний документ - "руська правда":

1. Встановлення республіки.

2. Скасування кріпацтва.

3. Передбачалось створення єдиної централізованої держави.

У 1823 році у Новограді-Волинському створено "товариство об'єднаних слов'ян". Його очолили брати Борисови. Програмний документ - "правила". Мета - скасування кріпацтва і об'єднання слов'янських народів у Федерацію (союз держав). Центром державного перевороту повинна була стати Україна. Здійснення державного перевороту намітили на весну 1826 року, коли до Києва мав приїхати цар Олександр Перший, щоб оглянути війська, розташовані в Україні. Проте його раптова смерть у листопаді 1825 року змусила змінити заздалегідь вироблені плани. З 23 грудня 1825 року по 2 січня 1826 року тривало повстання чернігівського полку, яким командував полковник Муравйов-Апостол. Повсталі захопили м. Васильків, але вирушити на Київ не наважились і були розгромлені вірними царю військами.

3) Третій універсал ЦР. 25 жовтня 1917 року в Петрограді відбуся більшовицький переворот. Другей всеросійський з'їзд рад проголосив Росію республікою. Українців серед більшовиків було мало, тому встановлення більшовицької влади в Україні було можливе лише шляхом насильства. У жовтні 1917 року ЦР утворила крайовий комітет по охороні революції. Мета: не дати ворогам революції повернути царський лад на Україні. Київ став ареною боротьби трьох сил: прихильників тимчасового уряду, більшовиків і ЦР. Бої за Київ тривали 3 здні. Військові частини ЦР підтримали більшовицьке повстання і змусили прихильників тимчасового уряду залишити місто. У місті склалось двовладдя: Київ контролювали війська ЦР і більшовиків. Наприкінці жовтня 1917 року генеральний секретаріам виступив із зверненям "До всіх громадян України", в якому негативно оцінював переворот у Петрограді. 7 листопада 1917 керівник ЦР м. Грушевський проголосив текст третього універсалу. Ним проголошувалось утворення на території України УНР у складі Росії (без більшовиків), а також:

1. Скасування поміщицького землеволодіння.

2. Відновлення 8-годинного робочого дня.

3. Встановлення державного контролю над виробництвом.

4. Скликання українських установчих зборів.

5. Право національних меншин на автономію.

6. Свобода слова, друку, хборів, совісті.

білет №4

Питання

1. Запровадження християнства на Русі.

2. Події революції 1848-1849 рр. в Західній Україні. Головна Руська Рада.

3. Війна радянської Росії проти УНР (кінець 1917 - початок 1918рр.). Проголошення незалежності УНР.

1) У другій половині 10 століття князь Володимир проводить ряд реформ. Серед них найбільшого значення мала релігійна реформа. Спочатку князь Володимир проводить реформу язичницьких вірувань: вводить так зване "Володимирове шестибожіє". Але ця реформа не мала позитивних наслідків. Новим етапом релігійної реформи була велика рада по обранню віри князем і дружиною. Після довгих вагань князь обрав православну віру. Щоб підняти вагу свого роду та значення своєї держави Володимир вирішвив одружитися з Візантійською царівною Анною. Щоб примусити імператора дати на це згоду, Вололдимир зібрав військо і вирушив походом на місто Корсунь. Після цього візантійський імператор змушений був погодитися на шлюб своєї сестр з Володимиром, але при умові прийняття Володимиром християнтва. У 988 році князь Володимир запровадив нову релігію - християнство. На цей час у Київській державі було чимало християн. Зокрема, християнами були князь Аскольд, княжна Ольга. За наказом князя Володимира, киян було охрещено у Дніпровій воді. Хрестили і жителів інших земель держави. Проте люди ще долго опиралися новій релігії і таємно поклонялися давнім богам.

2)

3) Війна радянської Росії проти УНР. 4 грудня 1917 року Радянський уряд Росії оголосив ЦР ультиматум:

1. Негайно припинити формування української армії.

2. Не пропускати на Дон українські козачі полки.

3. Припинити роззброєння червоноармійців в Україні.

В разі неприйняття вимог протягом двох діб уряд Росії вважатиме ЦР в стані війни проти Росії. ЦР не прийняла ультиматум. 9 грудня 1917 року у Харкові розпочав роботу з'їзд більшовиків. На з'їзді присутні представники 82 раз із 300 що існували в Україні (з'їзд не дійсний). 12 грудня 1917 року з'їзд проголосив встановлення Радянської влади в Україні. Створено радянський уряд в Україні - народний секретаріат. Червона армія розпочала наступ на країну (перевага червоної армії в 20 разів у живій силі і в 40 разів в озброєнні). Більшість українських військових частин повернулись додому або дотримувались нейтральної позиції. Військові частини вірні ЦР були розпорошені по всій Україні. 16(29) січня 1918 року бій поблизу залізничної станці Крути (загинуло 300 київських студентів і гімназистів). Четвертий універсал ЦР. 9 (22) січня 1918 року ЦР ухвалила четвертий універсал, яким УНР проголошувалась незалежною державною. Створювався новий уряд "Рада Народний міністрів". Урядові доручалося закінчити мирні переговори з Німеччиною, та її союзниками і укласти з ними мир. Всі землі, ліси, води, підземні багатства переходили у власність УНР. Передбачалися демобілізації армії та створення Народної міліції, запровадження суворого контролю над банками та підприємствами, передача землі селянам без викупу. 26 січня 1918 року більшовики увійшли до Києва (загинуло 5 тис. осіб). ЦР переїхала до Житомира.

білет №5

Питання

1. Перші державні утворення на території сучасної України.

2. Діяльність "Руської трійці в Галичині".

3. Гетьманський переворот. Внутрішня і зовнішня політика Павла Скоропадського.

1) Найдавнішими жителями причорноморських степів були кіммерійці (9-7 ст. до н. е.). Згадки про них є у Біблії і в Одіссеї Гомера. Кіммерійці за своїм походженням належали до іраномовних племен. Вони вели кочовий спосіб життя. Займалися скотарством, скло-виробництвом, а знаряддя праці виготовляли із заліза. Вчені вважають, що назва кіммерійці означає чорноморські народи. Пам'ятки кіммерійців - це поховання, в яких знаходять глиняний посуд, зброю, прикраси. Відомо, що кіммерійці здійснювали військові походи на близький схід. Зазнавши поразки від скіфів, кіммерійці назавжди залишили свою країну. Скіфи були войовничим народом, який вів постійні війни. Скіфська держава Велика Скіфія проіснувала із 7 по 3 ст. до н. е. ВОна поділялась на округи, якими керували вожді, призначені скіфськими царями. Скіфський народ поділявся на три групи: воїнів, жреців, землеробів та скотарів. Очолювали скіфське суспільство царські скіфи, влада яких поширювалася і на слов'янські племена. Цікаві пам'ятки скіфської доби - кургани (поховання скіфської знаті). Широко відомі серед них кургани Чортомлик, курган Солоха. Оригінальним елементом скіфської культури є скіфський звіриний стиль, за допомогою якого прикрашалися зброя воїнів, знаряддя праці, прикраси. Головну роль у знищенні скіфів відігравали сармати.

2) У 1833 році вихованці Львівської духовної семінарії Морніян Шошкевич, Іван Вагілевич, Яків Головацький створили у Львові гурток "Руська трійця". Мета гуртка: перетворення української народної мови на літературну. Для греко-католицьких священників сама ідея писати книги селянською мовою давалася чимось нечуваним. Вони прямо дали зрозуміти Шошкевичу та його товаришам, що у своїй справі їм не варто розраховувати на допомогу церкви. Для здійснення своїх задумів Руська трійця вирішила опублікувати альманах "Русалка Дністрова", що містивби народні пісні, вірші, історичні статті. Публікацію альманаху у Львові було заборонено, тому Шошвеквич із товаришамии був змушений видавати його у далекому Будапешні. Із 300 привезений до Львова примірників, майже всі конфіскувала поліція. Значення діяльності Руської трійці полягає в тому, що Західно-Українська інтелігенція виданням альманаху "Руалка Дністрова" довела, що народна мова може бути літературною.

3) Гетьманский переворот. Внутрішня і зовнішня політики Павла Скоропадського. Авторитет ЦР швидко падав. Основна причина падіння влади ЦР: неспроможність забезпечити вивіз до Німеччини продовольства. 29 квітня 1918 року загін німецьких військ зайняв приміщення, де відбувались засідання ЦР. В Україні відбуся гетьманський переворот. Останнім рішенням ЦР було прийняття конституції УНР і обрання президентом УНР М. Грушевського. Всеукраїнський з'їзд землевласників гетьманом України обрав генерала П. Скоропадського. Серед перших рішень гетьмана було встановлення української держави замість УНР. У внутрішній політиці уряд Скоропадського орієнтувався на зміцнення державної влади, відродження приватної власності на землю, фабрики і заводи.

Реформи гетьмана Скоропадського:

1. Гетьман віновив козацтво в Чернігівській, Полтавській губерніях, як резервну національну армію.

2. Запроваджені в обіг грошову одиницію гривню. Відкрито декілька українських банків.

3. Проект земельної реформи передбачав наділення селян державними, а також викупленими у великих власників, землями.

4. Влада повернула націоналізовані підприємства колішнім власникам, власники підприємств отримали право збільшувати робочий день до 12 годин, заборонялись страйки, було відновлено роботу залізниць.

5. Відкрито українську академію наук, українські університети в Києві, Кам'янець-Поділському, десятки нових українських гімназцій.

Українська держава підтримувала дипломатичні відносити з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Польщею, Туреччиною, Швецією. У листопаді 1918 року гетьман Скоропадський оголосив про утворення федерацію з небільшовицькою Росією, що підірвало його авторитет серед населення України. 14 грудня 1918 року гетьман Скоропадський зрікся влади.

білет №6

Питання

1. Утворення Галицько-Волинської держави.

2. Стан і розвитоку культури в Україні в першій половині 19 ст.

3. Внутрішня і зовнішня політика Директорії УНР.

1) У 1199 році Волинський князь Роман Мстиславович об'єднав Галицьке і Волинське князівства в одну державу. Галицько-Волинська держава стала найбільшою і наймогутнішою серед князівств, що виділился на українських землях. Князеві РОману довелося повести рішучу боротьбу з боярами, що виступали проти посилення княжної влади. У цій боротьбі на стороні князя виступили міщани і ремісники. Через деякий час під владу князя Романа Мстиславича потрапили всі, за вийнятком Чернігівського, Українські князівства. Тому, літописець називає його самодержавцем Русі-України. Князь Роман був войовничим і відважинм князем. Не один раз ходив походами на Польщу, Литву, здійснив два успішних походи проти половців. Князював 6 років, воюючи з поляками потрапив у засідку і загинув.

2) У 1805 році зусиллями місцевих дворян створено університет в місті Харкові. У 1834 року відкрито університет святого князя Володимира у Києві під владою російської імперії. Українська мова як навчальна не використовувалася. Значний внесок у розвиток вищої освіти України і Росії зробили вчені із Закарпаття: Балуденський - перший ректор Петербурзького інверситету, Іван Орлай - ректор Одеського ліцею. Іван Зейкан - уродженець села Карачин, вчитель онуків Петра І, Укольник - доктор права Петербурського інверситету. У 1840 році в Петербурзі видано поетичну збірку Тараса Шевченка - кобзар. Іван Котляревський - автор енеїди (1798рік) і Наталки Полтавки. Григорій Квітрка-Основ'яненко автор повістей "Пан Халявський", п'єси "Сватання на Гончарівці". Професор Харківського університету Осиновський підготував підручник "Курс математики", Гуляк Артемовський створив першу українську оперу "Запорожець за Дунаєм". В архітектурі утвердився стиль класицизм (в перекладі "зразковий"). Найбільш відомі споруди побудовані в цьому напрямку - Оперний театр в Одессі, Будинок Київскього Університету. В занедбаному стані перебувала справа освіти в західній Україні. Початкові школи в Західній Україні були підпорядковані церкві. Але навіть такою освітою було охоплено 14% дітей шкільного віку. У 1817 році Юрій Осолінський заснував Львівський інститут "Осолінеум".

3) Україна в період директорії УНР. У грудні 1918 року до влади в Україні прийшла директорія. До складу директорії увійшли Андрієвський, Винниченко, Симон Петлюра, Чехівський та інші. Владу на місцях передбачалося передати трудовим радам селян і робітників. Законодавча влада належала трудовому конгресові. Директорія обіцяла відібрати церковні і великі приватні землеволодіння для рерозподілу їх серед селян. У 1919-20 роках УНР опинилася в трикутнику смерті: на півночі наступали більшовики, на півдні - війська Антанти і гереала Денікіна на Заході - польська армія. Україна стала краєм, яким було легко оволодіти але неможливо управляти. По всій Україні виникли сотні партизанських банд. Їх очолювали отамани, які насімахилсь з будь-якої влади (Ангел, Зелений, Нестор, Махно). У грудні 1918 року Антанта(Фр) висадила в Одесі та інших Чорноморських портах 60-тисячне військо. Директорії не вдалося домовитися про мир з Радянською Росією. В лютому 1919 року Директорія розпочала переговори з Антантою (Фр). В обмін на підтримку Антанта поставила вимогу усунути від влади на Україні соцалістичні партії та їх керівників: Винниченка, Петлюру, Чохівського. Незабаром Винниченко змушений подати у відставку і виїхати за кордон. Емігрували також Грушевський, Чехівський. Незабаром виявилося, що Директорія цікавила Антанту лише настільки, на скільки вона могла бути використана для повалення Радянської влади. В січні 1919 року розпочалась війна директорії з більшовиками. Розгром військ директорії відбувався дуже швидко. Від армії, яка нараховувала 100 тис. солдат, залишилиося тільки 25 тис. солдат. Велика її частина складалася з партизанських загонів, на чолі з отаманами, яких головнокомандуючий Петлюра не міг контролювати. Навесні 1919 року на території України встановлено владу більшовиків.

Білет№7

Питання

1. Східні слов'яни на території України. Антське царство.

2. Занепад кріпосницьких та зародження ринкових відносин в Україні в першій половині 19 століття.

3. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Злука УНР і ЗУНР.

1) У стародавніх писемних джерелах слов'яни згадуються під назвами Венеди, Склавини, Анти. Протягом 8-9 ст. н. е. слов'яни розселилися на території східної Європи над Дніпром та його притоками. Про розселення слов'ян повідомляє літопис "Повість минулих літ", автором якого був Нестор. Згідно літопису, на території України проживало 14 східнослов'янських племен: древляни, поляни, сіверяни, волиняни, білі хорвати, та інші. Найхоробрішими поміж слов'ян називають плем'я антів. Вони проживали на території від Дністра до Дніпра. Всі важливі питання державного життя вирішувались на народних зборах або віч. Плем'я очолював князь. Анти вели постійні війни. У 4 ст. н. е. анти перемогли готів, але незабаром готський король Вінітарій захопив у полон антського князя із синами та старійшинами і наказав розіп'яти на хрестах. На початку 7 ст. н. е. племена аварів напали на антів і спустошили їхні землі.

2) Поміщицьке господарство в Україні було засноване на праці селян кріпаків і переживало занпад. Недосконале сільськогосподарське знаряддя, нестача у селян худоби, стихійні лиха зумовлювали низьку врожайність. Як правило, використовувалася "урочна система" виконання поміщить, тобто кожний селянин отримував від поміщицка завдання на день - урок. На Правобережні царські власті протягом 1847-48 року провели інвентарну реформу. У кожному поміщицькому маєтку запроваджувалался інвентарна книга, в якій визначалися кількість землі, що надавалася селянинові, а також види робіт, які він мав виконувати для пана. Щоб заробити на життя, селяни займалися промислами: виробляли взятту, діжки (бочки). Велику роль у цей час відігравало чумацтво. В середині 19 століття чумаки доставляли у південні порти України 640 тис. тонн хліба. Серед поміщиків було багато таких, які прагнули перебудувати свої маєтки для роботи на ринок. Застосували найману працю, косилки,молотарки. В Україні промисловий переворот розпочався у 40 роках 19 століття, початок якому поклало широе запровадження машинного обладнання на цукрових заводах. Розвивалися галузі промисловості, які були пов'язані з видобутком корисних копалин і переробкою сільськогосподарської сировини. Виникають великі промислові центри - Катеринослав, Харків, Луганськ, Миколаїв, Донецьк (Юзівка).

3) Повстання у Львові і утворення ЗУНР. У жовтні 1918 року керівники політичних партій Галичини і Буковини утворили у Львові Українську національну раду (УНцР). Мета: об'єднати західно-українські землі в єдину державу. 19 жовтня 1918 року раза зробила заяву про утворення держави в Західній Україні, яка отримала назву ЗУНР. В ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року українські військові частини взяли під контроль Львів, а наступного дня інші міста Галичини. 1 листопада 1918 року представники австрійської влади у Львові погодилися на передачу влади УНцР. 8 листопада 1918 року створено уряд ЗУНР-тимчасовий державний секретаріат, який очолив Кость Левицький. Прийнято назву нової держави ЗУНР (проіснувала 8 місяців). Внутрішня і зовнішня політика ЗУНР. В ЗУНР за короткий час створено ефективну систему управління. Було запроваджено 8 годинний робочий день. Представниками національних менших в майбутньому парламенті обіцяли 30% депутатських місць. Розпочато проведення земельної реформи в результаті якої передбачалось маєтки великих землевласників поділити між безземельними селянами. Створено боєздатну армію, українсько-галицьку армію (УГА). Президентом ЗУНР обрано Євгена Петрушевича. 22 січня 1919 року проголошено акт злуки УНР і ЗУНР. ЗУНР отримала назву Західна область УНР і повну автономію. Проте це була злуки лише за назвою:

1. Обидві країни, і ЗУНР, і УНР мали власні уряди, армії, керівників країни, внутрішню і зовнішню політику.

2. Невдалося переконати країни Антанти в необхідності постачання їм зброї. Антанта погоджувалася на передачу Галичини Польщі.

3. Як зраду Галичани сприйняли переговори директорії з Польщею.

З перших днів свого існування ЗУНР опинилася в стані війни з Польщею. Румунські війська окупували частину Буковини, а Угорщина - Закарпаття. В листопаді 1918 року після тритижневих боїв українські війська залишили Львів. Столицю ЗУНР перенесли до Трнополя, а потім до Станіслава. В червні 1919 року УГА здійснила блискучу наступальну операцію, відому як "Чортківський прорив". Наприкінці червня 1919 року УГА відступила до річки Збруч, де з'єдналася з частинами армії УНР.

Білет№8

Питання

1. Роль Данила Галицького у зміцненні української держави.

2. Виникнення громад та їх культурно-освітня діяльність наприкінці 50-их на початку 60-х рр. 19 століття.

3. Політика більшовиків в Україні в 1919 році "Воєнний комунізм".

1) У внутрішній політиці князь Данило прагнув забезпечити собі підтримку селян і міщан. Він укріпив багато існуючих міст, а також заснував нові: Львів, Хоми, дбав про розвиток торгівлі. Одну із перших значних перемог у своєму житті князь Данило здобув у 1238 році. Він розгромив німецьких рицарів, які на той час вторглись у Волинь. Коли на українські землі прийшли монголо-татари, Данило змушений був визнати себе залежним від Хана. Як володар великої і сильної держави, князь Данило отримав титул короля і в 1253 році посланець папи римського коронував Данила королівською короною. До цього кроку Данило вдався, бо сподівався, що папа римських допоможе у боротьбі з монголо-татарами. Але ці зв'язки не принесли очікуваної перемоги, тому він виступив проти монголо-татар самостійно. Але не зміг Данило перемогли війська грізного хана Бурундая, за наказом якого були розібрані укріплення багатьох міст і замків. Важка боротьба і багаточисельні рани підірвали здоров'я князя. Він захворів і в 1264 році помер у місті Холмі. Похований там же у спорудженій ним церкві богородиці.