
- •1.Предмет і завдання психології.
- •2. Основні галузі психології.
- •3. Історія розвитку психології.
- •4. Міфологічний етап розвитку психологія.
- •5. Філософський етап розвитку психологія.
- •6. Науковий етап розвитку психології.
- •7. Місце психології в системі наук.
- •8. Поняття про психіку, функції психіки.
- •9. Етапи розвитку психіки.
- •10. Мозок і психіка.
- •11. Рефлекторна природа психіки.
- •12. Будова нервової системи людини.
- •13. Психічні процеси. Психічні стани. Психічні властивості.
- •14. Методи психологічних досліджень. Загальна характеристика.
- •15.Основні методи психологічних досліджень. Спостереження.
- •16. Основні методи психологічних досліджень. Експеримент.
- •17. Додаткові методи психологічних досліджень.
- •18. Напрями сучасної психології. Біхевіоризм.
- •19. Напрями сучасної психології. Психоаналіз
- •20. Напрями сучасної психології. Гуманістична психологія.
- •21. Напрями сучасної психології. Генетична психологія.
- •22. Гештальтпсихологія.
- •23. Діяльнісний підхід в психології.
- •24. Особистість, її психологічна структура.
- •25. Біологічне і соціальне в особистості.
- •26. Особистість, індивід, індивідуальність.
- •27.Діяльність і її структура.
- •28. Види діяльності: гра, навчання, праця.
- •29. Способи діяльності. Вміння, навички, звички.
- •30. Діяльність і активність.
- •31. Поняття групи в психології. Соціометрія.
- •32. Види груп. Особистість в групі.
- •33. Спілкування. Структура спілкування.
- •34. Спілкування функції спілкування.
- •35. Засоби спілкування: вербальні, невербальні.
- •36. Особливості невербальних засобів спілкування.
- •37. Взаємодія в спілкуванні. Види взаємодій.
- •38. Механізми психологічного впливу.
- •39. Перцептивний аспект у спілкуванні.
- •40. Ефект першого враження.
- •41. Періодизація вікового розвитку.
- •42. Характеристика періодів розвитку.
- •43. Відчуття фізіологічне підґрунтя відчуттів.
- •44. Класифікація відчуттів.
- •45. Індивідуальні властивості відчуттів.
- •46. Сприймання. Різновиди сприймання.
- •47. Властивості сприймання.
- •48. Пам'ять. Види пам’яті.
- •49. Процеси пам’яті.
- •50. Увага. Види уваги.
- •51. Мислення. Форми мислення.
- •53. Класифікація видів мислення
- •53. Мовлення його функції і особливості.
- •54. Різновиди мовлення.
- •55. Емоції. Види емоцій.
- •56. Емоції та почуття. Спільне та відмінне в емоціях та почуттях.
- •57.Форми переживання емоцій та почуттів.
- •58. Поняття про уяву. Функції уяви. Види уяви.
- •59. Способи (прийоми) створення образів уяви.
- •60. Воля. Структура вольової дії.
- •61. Темперамент. Типи темпераменту.
- •62.Характер. Структура характеру.
- •63. Здібності загальні і спеціальні. Задатки.
- •64. Рівні розвитку здібностей: обдарованість, талант, геніальність.
15.Основні методи психологічних досліджень. Спостереження.
Метод спостереження - це основний метод сучасної психології, сутність якого полягає в тому, що наукові факти збираються через не втручання в життя об'єкта, а пасивне споглядання цього факту
Спостереження можна проводити як короткочасно, так і довготривало. Тому є такі види спостережень - метод поперечного зрізу (короткочасне) і лонгітюдне (довготривале). Дослідник може виконувати роль пасивного спостерігача (відсторонене спостереження), а може активно взаємодіяти з об'єктом вивчення, одночасно спостерігаючи за ним (включене спостереження). Спостереження може бути як вибірковим, так і загальним, за предметом і за об'єктом. Наприклад, загальне за об'єктом - спостереження ведеться за всіма членами колективу. Вибіркове за об'єктом - до спостереження включені лише окремі члени колективу. Загальне за предметом - в об'єкті спостереження досліджуються всі прояви психіки (характер, темперамент, воля). Вибіркове за предметом - у всього масиву (об'єкта) досліджується лише одна проблема (мислення або пам'ять). Використання спостереження передбачає дотримання таких умов: 1) цілеспрямованість - визначення мети, завдання дослідження; 2) природні умови - типові умови спостереження (щоб особи не знали, що за ними ведеться спостереження); 3) наявність плану; 4) точне визначення об'єкта і предмета спостереження; 5) обмеження дослідником ознак, які є предметом спостереження; 6) вироблення дослідником однозначних критеріїв оцінки цих ознак; 7) забезпечення чіткості й тривалості спостереження. Методом спостереження користуються не тільки науковці, а й студенти, наприклад, при нагромадженні даних для написання психологічних характеристик особи.
16. Основні методи психологічних досліджень. Експеримент.
Експеримент - основний метод психології, який полягає в тому, що факти отримуються шляхом створення спеціальних умов, в яких об'єкт міг би найбільш яскраво проявити предмет, що вивчається. Розрізняють експерименти: лабораторний і природний, констатувальний і формувальний. Лабораторний проводиться в спеціальних психологічних лабораторіях за допомогою відповідної апаратури. Природний експеримент здійснюється у звичайних для досліджуваного умовах діяльності. Природний експеримент, так само як і лабораторний, проводиться за певною програмою, але так, щоб людина не знала, що її досліджують і розв'язувала завдання спокійно, у звичайному для неї темпі. Констатувальний експеримент спрямований на фіксацію наявних психологічних особливостей людини, формувальний- орієнтований на стимуляцію бажаних психічних виявів.
17. Додаткові методи психологічних досліджень.
Як додатковий метод у психологічному дослідженні використовують тести. Тест — це проба, іспит, один із способів психологічної діагностики рівня розвитку психічних процесів і властивостей людини. Психологічні тести становлять собою певну систему завдань, надійність яких випробовується на певних вікових, професійних, соціальних групах і оцінюється та стандартизується за допомогою спеціального математичного (кореляційного, факторного та ін.) аналізу. Розрізняють тести для вивчення інтелектуальних здібностей, рівня розумового розвитку особистості й тести успішності. За їх допомогою можна з’ясувати рівень розвитку окремих психічних процесів, рівні засвоєння знань, загального розумового розвитку особистості. У психології, зокрема в педагогічній практиці, широко застосовують метод опитування, коли потрібно з’ясувати рівень розуміння піддослідним якихось завдань, життєвих ситуацій, уживаних у навчанні та практичній діяльності понять (природознавчих, технічних, соціальних) або коли потрібна інформація про інтереси, погляди, почуття, мотиви діяльності та поведінки особистості. До найпоширеніших різновидів опитування як методу психологічного дослідження належать бесіда, інтерв’ю, анкетне та соціометричне дослідження. Бесіда — це цілеспрямована розмова з піддослідним з метою з’ясування уявлення або розуміння ним явищ природи та суспільства, наукових питань, взаємозалежностей, причин та наслідків, переконань, ідеалів, ідейної спрямованості. Одним з варіантів бесіди є інтерв’ю, яке використовують у психологічних та соціологічних дослідженнях. В інтерв’ю виявляються думки, погляди, факти з життя респондента, тобто піддослідного, його ставлення до політичних подій, ситуацій, соціальних явищ тощо. Інтерв’ю може бути нестандартизованим і стандартизованим. У нестандартизованому інтерв’ю запитання до респондента формулюються не до кінця і можуть змінюватись у процесі дослідження, а у стандартизованому вигляді вони становлять собою певну систему і формулюються чітко. Анкетне дослідження — один із способів психологічного опитування. За допомогою анкетування досліджуються літературні, мистецькі, спортивні, професійні інтереси та уподобання, мотиви, ставлення до вибору дій, вчинків, різновидів праці, до тих чи інших переживань, їх оцінювання. Недоліками цього методу є суб’єктивізм, випадковість відповідей, складність перевірки їх правильності та щирості. Соціометричне дослідження, або метод вибору, застосовують для з’ясування взаємин у колективі, оцінних ставлень піддослідних до інших, віддавання переваги одним членам колективу чи групи перед іншими при виборі керівника, приятеля. Підставою для оцінного ставлення та вибору є почуття симпатії або антипатії до інших. У психології соціометричну методику застосовують з метою вивчення групової диференціації, коли членам групи пропонують відповісти на запитання типу: “З ким ти хотів би приятелювати?”, “Кого ти обрав би керівником групи?”. Вибір може бути взаємно позитивним, взаємно негативним або позитивним (чи негативним) з боку члена групи та негативним (позитивним) з боку того, кого він обрав би. Метод аналізу продуктів діяльності ґрунтується на тому, що в результатах роботи людини виявляються її знання, вміння та навички, здібності, уважність і спостережливість, риси характеру. Отже, продукти діяльності дають можливість побачити в них найрізноманітніші психічні якості та властивості особистості, рівень їх розвитку.