20. Напрями сучасної психології. Гуманістична психологія.

Гуманісти́чна психоло́гія — один з напрямків сучасної психології, орієнтованих на вивчення смислових структур людини. У гуманістичній психології, як основні предмети виступають: вищі цінності, самоактуалізація особистості, творчість, любов, свобода, відповідальність, автономія, психічне здоров'я, міжособистісні стосунки. Гуманістична психологія як самостійний напрям відокремилася на початку 60-х років XX ст., як протест проти домінування біхевіоризму і психоаналізу в США, одержала назву третьої сили. На основі гуманістичної психології будуються деякі напрямок психотерапії і гуманістична педагогіка. Лікувальними факторами в роботі гуманістичного психолога і психотерапевта є, перш за все, безумовне прийняття клієнта, підтримка, емпатія, увага до внутрішніх переживань, стимулювання здійснення вибору і прийняття рішень, справжність. Однак, при видимій простоті гуманістична психотерапія заснована на серйозній феноменологічній філософській базі і використовує надзвичайно широкий набір терапевтичних технологій і методів. Одне з базових переконань гуманістично-орієнтованих фахівців полягає в тому, що кожна людина містить в собі потенціал одужання. При наявності певних умов, людина може самостійно і повною мірою реалізувати цей свій потенціал. Тому робота гуманістичного психолога спрямована, насамперед, на створення сприятливих умов для реінтеграції особистості в процесі терапевтичних зустрічей.

21. Напрями сучасної психології. Генетична психологія.

Генетична психологія – галузь психології, яка вивчає психічний розвиток людини від народження до смерті: немовлячий вік, дитинство (переддошкільний, дошкільний, молодший шкільний вік), підлітковий та юнацький вік, рання, середня та пізня дорослість. Учені, які проводять дослідження в галузі генетичної психології, також вивчають внутрішньоутробний (пренатальний) період розвитку дитини, як надзвичайно важливий етап у її психічному розвитку. Генетична психологія часто вживається як синонім психології розвитку. Генетична психологія предметом дослідження має: а) виникнення психічних явищ, б) їх походження, в) становлення нових психічних механізмів у життєвих процесах, г) функціонування, д) відродження втрачених дієвих функцій цих явищ. Багатогранність поняття "генетична психологія ‘ полягає в тому, що воно охоплює три більш-менш глибокі аспекти змісту, які взаємо-проймають один одного.

22. Гештальтпсихологія.

Гештальтпсихологія — напрям (школа) у західній психології першої третини XX століття. Заснована Максом Вертгеймером в 1912 році. Представники гештальтпсихології вважали, що предметом психологічної науки є дослідження змісту психіки, пізнавальних процесів, а також структури і динаміки розвитку особистості. Головна ідея цієї школи полягала в тому, що в основі психіки лежать не окремі елементи свідомості, але цілісні фігури - гештальти, властивості яких не є сумою властивостей їх частин. Принцип гештальтпсихології - холізм (цілісність). Організм, взаємодіючи з середовищем, миттєво створює гештальти – цілісні автоматизовані образи. Поява думки пов'язане з виникненням гештальта на кордоні взаємодії організму з зовнішнім середовищем. Свідомість - активне, воно не просто відображає світ, як дзеркало, а конструює узагальнені схеми - образи, в які включено організм (експеримент з куркою і різнокольоровими годівницями). Розвиток психіки ототожнюється з ростом і диференціацією гештальтів. Основа розвитку психіки і свідомості - сприйняття. Гештальтісти показали, що на основі сприйняття у взаємозв'язку розвиваються пам'ять, мислення та емоції. Ця школа одна з перших звернула істотну увагу на розробку нових, об'єктивних експериментальних методів дослідження психіки. Крім того, це був перший (і довгий час практично єдина) школа, яка почала суворо експериментальне вивчення структури і якостей особистості, так як метод психоаналізу, використовуваний глибинною психологією, не можна було вважати ні об'єктивних, ні експериментальним. Методологічний підхід гештальтпсихології базувався на кількох підставах - поняттях психічного поля, ізоморфізму і феноменології.