12. Будова нервової системи людини.

НЕРВОВА СИСТЕМА – це інформаційно-регулятивний механізм організму, що складається з великої кількості (у людини біля 120 млрд.) взаємопов’язаних і ізольованих між собою нервових клітин – НЕЙРОНІВ. Нейрон має тіло, ядро, розгалужені паростки—ДЕНДРИТИ, які закінчуються застібками – СИНАПСАМИ. За їх допомогою здійснюється перехід збудження - нервового току (біотоку)- від одного нейрона до іншого. Та одного довгого нервового волокна – АКСОНА , кінцеві розгалуження якого(синапси) міняють мембранний потеціал інших нейроів або м*язових волокон. Міжнейронний простір мозку заповнюють менші від нейрона, за розміром, клітини – НЕЙРОГЛІЇ .Нейрони можуть бути РЕЦЕПТОРАМИ --датчиками (сприймачами) подразнення. Різні рецептори виконують різні функції. Одні перетворюють коливання енергії зовнішнього світу в нервові імпульси (електричні посилки, що проходять по нервових волокнах зі швидкістю від 3 до 100 м/с., частотою 460 кГц), які є закодованою інформацією про фізичні та хімічні властивості оточуючого світу. Інші – СЕНСОРНІ НЕЙРОНИ – проводять по нервах збудження від рецепторів до мозку. Треті – МОТОРНІ , проводять по нервах команди мозку до м’язів та залоз внутрішньої секреції. І, нарешті, останні – ІНТЕРНЕЙРОНИ, здійснюють обмін інформаційними нервовими імпульсами між нейронами. Нервова система функціює як єдине ціле, але окремі її функції пов’язані з діяльністю певних її відділів.На безсвідомому рівні нервова система працює в автоматичному режимі.

13. Психічні процеси. Психічні стани. Психічні властивості.

Психічні процеси — це складні утворення, в яких беруть участь різні психофізіологічні функції та різні сторони свідомості. Психічні процеси мають свій специфічний зміст (пізнавальні, емоційні, вольові) і розкриваються через розвиток цього змісту. Психічні властивості — це ті риси, які, визначаючи спрямованість особистості, її здібності та характер, входять до основної характеристики особистості і складають її психологічне обличчя. Психічні процеси і властивості важко розірвати, вони невід'ємні одні від одних. Психічні процеси, їх індивідуальні вияви залежать від властивостей особистості (наприклад, сприймання — від вразливості), і психічні процеси переходять у властивості особистості в ході діяльності. Індивідуально-психологічні особливості в емоціях і волі — то вже емоційна збудливість і стійкість, рішучість, ініціативність як властивості особистості. Всі властивості особистості взаємопов'язані і взаємозумовлені, сплетені в одне в конкретній діяльності. Так, здібності в одних випадках можуть породжувати у людини рішучість, в інших — самовпевненість тощо. Психічні властивості людини, повторюючись і закріплюючись у певних ситуаціях, можуть переходити в психічні стани людини, які відображають певну статичність психічних проявів. Об'єкт чи явище як сукупність властивостей реалізується через стан і не може без нього розглядатися. Через психічний стан розкривається суперечливість психічного відображення взаємодії — ЇЇ сталості та змін. Психічні стани можуть переходити у властивості людини. Часте виникнення стану тривоги як реакції на можливу психічну загрозу може перетворитися на тривожність як властивість особистості.