
- •Кваліфікація злочинів та початкові процесуальні дії
- •Тема №1. Кримінальний кодекс України. Злочин і склад злочину. Основи кваліфікації злочинів
- •Злочин: поняття, ознаки, класифікація. Відмінність від адміністративного правопорушення. Стадії вчинення злочину
- •Склад злочину: поняття, елементи, ознаки та види
- •Приклади кваліфікації незакінченого злочину та дій співучасників
- •Тема № 2. Обставини, що виключають злочинність діяння: поняття, ознаки та види
- •Необхідна оборона (ст. 36 кк)
- •Умови правомірності необхідної оборони:
- •2. Уявна оборона (ст. 37 кк)
- •3. Затримання особи, яка вчинила злочин (ст. 38 кк)
- •4. Крайня необхідність (ст. 39 кк)
- •5. Фізичний або психічний примус (ст. 40 кк)
- •6. Виконання наказу або розпорядження (ст. 41 кк)
- •7. Діяння, пов’язане з ризиком (ст. 42 кк)
- •8. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 43 кк)
- •Не є правомірним вчинення:
- •Тема №3 Злочини проти особи
- •1. Злочини проти життя
- •Умисне вбивство (ст. 115 кк)
- •Привілейовані види умисних вбивств (ст. 116–118 кк)
- •Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 кк)
- •Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 кк)
- •Вбивство через необережність (ст. 119 кк)
- •2. Злочини проти здоров’я особи
- •3. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи
- •Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості (ст. 155 кк)
- •Тема №4. Злочини проти власності
- •Типові кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочинів проти власності:
- •Грабіж (ст. 186 кк)
- •Розбій (ст. 187 кк)
- •Вимагання (ст. 189 кк)
- •Шахрайство (ст. 190 кк)
- •Умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194 кк)
- •Тема №5. Злочини проти громадської безпеки. Злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту
- •1. Терористичний акт (ст. 258 кк) Основним об’єктом злочину є громадська безпека; додатковим – життя, здоров’я особи, власність, довкілля, тощо.
- •2. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 кк). Відмінність від злочинів, передбачених ст. 262, 263-1 і 264 кк
- •3. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами(ст. 286 кк)
- •4. Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 кк)
- •5. Порушення чинних на транспорті правил (ст. 291 кк)
- •Тема №6 Злочини проти громадського порядку та моральності
- •1. Хуліганство (ст. 296 кк).Відмінність від групового порушення громадського порядку та масових заворушень
- •2. Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого (ст. 297 кк)
- •3. Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією (ст. 303 кк)
- •4. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 кк)
- •Тема №7. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів. Злочини проти авторитету органів державної влади
- •1. Злочини, пов’язані з незаконним обігом (включаючи збут) наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів
- •Наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори (класифікація за видами та розмірами)
- •2. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (стаття 315 кк)
- •Особливості кваліфікації – розмежування злочинів за ознаками об’єктивної сторони
- •3. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів (стаття 316 кк)
- •4. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (стаття 317 кк)
- •5. Злочини проти авторитету органів державної влади
- •6. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві(Стаття 342 кк)
- •7. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, працівника державної виконавчої служби (Стаття 343 кк)
- •8. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу (стаття 345 кк)
- •9. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу(Стаття 347 кк)
- •10. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (стаття 348 кк)
- •Тема №8 Злочини у сфері службової діяльності. Злочини проти правосуддя Злочини у сфері службової діяльності
- •1. Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк)
- •2. Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу (ст. 365 кк)
- •3. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 кк)
- •Злочини проти правосуддя
- •Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою(ст. 371 кк) Потерпілі від злочину – підозрюваний, обвинувачений або свідок.
- •2. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383 кк)
- •3. Завідомо неправдиве показання (ст. 384 кк)
- •Тема 9. Загальні засади кримінального провадження.
- •2. Докази і доказування
- •3. Заходи забезпечення кримінального провадження. Запобіжні заходи.
- •4. Затримання особи. Підстави для затримання, обов’язки особи, яка здійснює затримання.
- •Тема 10. Практичне заняття. Рольова гра
- •Тема 11. Загальні положення досудового розслідування.
- •1. Початок досудового розслідування
- •2. Підстави внесення відомостей до єрдр
- •3.Приватне обвинувачення
- •4. Підслідність. Строки досудового розслідування
- •6. Повідомлення про підозру
- •7. Показання патрульного у кримінальному провадженні
2. Підстави внесення відомостей до єрдр
Відомості до ЄРДР вносяться на підставі заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Заява в усній чи письмовій формі може надійти від будь-якої особи, при цьому слід пам’ятати, що в такої особи слідчим обов’язково буде відібрано пояснення і попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин. Патрульний завжди зобов’язаний прийняти таку заяву, повідомити про це чергового (диспетчера), і запропонувати заявнику (потерпілому) поспілкуватись із працівниками МВС, які мають повноваження на внесення відомостей до ЄРДР, та всіляко цьому сприяти. Слід пам’ятати, що особливості прийняття і реєстрації заяви про злочин регулюються нормативними актами МВС, зокрема відповідною Інструкцією14, і такі функції належать до інших працівників МВС. Таким чином, патрульний або виступає посередником між заявником і відповідними працівниками МВС, або оперативно реагує на повідомлення про злочин з метою його запобігання чи припинення.
3.Приватне обвинувачення
Із прийняттям КПК 2012 року, було реалізовано інститут приватного обвинувачення у кримінальному процесі. Приватним обвинуваченням є те провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого, і допускається лише у деяких злочинах, зокрема: побої; легкі тілесні ушкодження; просте згвалтування та інші15.
Крім того, ще деякі злочини можуть розслідуватись лише за наявності заяви потерпілого, якщо такий потерпілий перебуває у певних відносинах із правопорушником, зокрема: необережене середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження; просте хуліганство; некваліфікований злочин-порушення ПДР – якщо вчинені чоловіком (дружиною) потерпілого16.
Аналогічно, деякі злочини проти власності, зокрема крадіжка, шахрайство, розтрата майна у випадку вчинення найманим працівником чи близьким родичем також будуть преслідуватись виключно на підставі заяви потерпілого (роботодавця, близького родича)17.
4. Підслідність. Строки досудового розслідування
Підслідність кримінального провадження необхідна для визначення відповідального за досудове розслідування органу чи відділу правоохоронних органів. Предметна підслідність18 – за кваліфікацією кримінального правопорушення, дозволяє визначити відповідального з-поміж правоохоронних органів. Територіальна підслідність – за місцем вчинення правопорушення, дозволяє конкретизувати підрозділ відповідального органу.
Щодо строків, то досудове розслідування повинно бути закінчено:
1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Строк може бути продовжено за рішенням прокуратури.
ЦІКАВО
Чимало адвокатів вважають початок відрахування строку досудового розслідування з моменту пред’явлення підозри некоректним, адже значною мірою позбавляє потенційного підозрюваного права на захист.
5. Слідчі дії.
Протягом досудового розслідування, здійснюються слідчі дії. Слідча дія є засобом пізнання, збирання, дослідження та перевірки доказів – тобто, доказування. Також, слідча дія є актом правозастосовної діяльності, тобто створює юридичні наслідки. Процесуальні дії у кримінальному провадженні можуть фіксуватися у: 1) протокол; 2) носій інформації (технічний). Слідчі дії здійснюються слідчими правоохоронних органів.
Основні слідчі дії: Допит (ст.ст. 225, 352, 353, 351, 226); пред’явлення особи для впізнання
(ст.ст. 228, 229, 230); огляд (ст.ст. 237, 238, 239); ексгумація трупа (ст. 239); обшук (ст. 234); слідчий експеримент (ст. 240); освідування особи (ст. 241); проведення експертизи (ст. 242).
Огляд місцевості, приміщення, речей та документів; огляд житла чи іншого володіння19 слід відрізняти від огляду (поверхневого огляду), передбаченого ЗУ “Про міліцію”20 та ЗУ “Про національну поліцію”. Патрульні мають право на здійснення огляду (поверхневого огляду) виключно в рамках законів, але не наведених положень КПК.
ВАЖЛИВО
Не плутати пояснення очевидця з показаннями свідка. Показання надаються свідком під час допиту, тобто вже в процесі здійснення досудового розслідування по кримінальному провадженню. Патрульні ж зазвичай матимуть справу з поясненнями очевидців, тобто осіб, які були свідками події чи яким щось про неї відомо, однак вони ще не визнані свідками по кримінальному провадженню, і не мають прав і обов’язків свідка.
Огляд місця події полягає у дослідженні території (приміщення або споруди), де відбулася подія, що містить ознаки кримінального правовпорушення, з метою пошуку, виявлення, та фіксації слідів кримінального правопорушення та інших речових доказів. Огляд місця події, обшук особи, огляд трупа може здійснюватись патрульним у виключних випадках необхідності якнайшвидшого виявлення слідів злочину чи для запобігання вчиненню правопорушень, забезпечення безпеки.
Загалом, патрульні не можуть здійснювати слідчі дії, оскільки це належить виключно до повноважень слідчих. В той же час, патрульні повинні враховувати можливі наслідки своїх дій на подальше здійснення досудового розслідування, а також можуть взаємодіяти із слідчими органами.