- •Кваліфікація злочинів та початкові процесуальні дії
- •Тема №1. Кримінальний кодекс України. Злочин і склад злочину. Основи кваліфікації злочинів
- •Злочин: поняття, ознаки, класифікація. Відмінність від адміністративного правопорушення. Стадії вчинення злочину
- •Склад злочину: поняття, елементи, ознаки та види
- •Приклади кваліфікації незакінченого злочину та дій співучасників
- •Тема № 2. Обставини, що виключають злочинність діяння: поняття, ознаки та види
- •Необхідна оборона (ст. 36 кк)
- •Умови правомірності необхідної оборони:
- •2. Уявна оборона (ст. 37 кк)
- •3. Затримання особи, яка вчинила злочин (ст. 38 кк)
- •4. Крайня необхідність (ст. 39 кк)
- •5. Фізичний або психічний примус (ст. 40 кк)
- •6. Виконання наказу або розпорядження (ст. 41 кк)
- •7. Діяння, пов’язане з ризиком (ст. 42 кк)
- •8. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 43 кк)
- •Не є правомірним вчинення:
- •Тема №3 Злочини проти особи
- •1. Злочини проти життя
- •Умисне вбивство (ст. 115 кк)
- •Привілейовані види умисних вбивств (ст. 116–118 кк)
- •Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 кк)
- •Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 кк)
- •Вбивство через необережність (ст. 119 кк)
- •2. Злочини проти здоров’я особи
- •3. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи
- •Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості (ст. 155 кк)
- •Тема №4. Злочини проти власності
- •Типові кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочинів проти власності:
- •Грабіж (ст. 186 кк)
- •Розбій (ст. 187 кк)
- •Вимагання (ст. 189 кк)
- •Шахрайство (ст. 190 кк)
- •Умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194 кк)
- •Тема №5. Злочини проти громадської безпеки. Злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту
- •1. Терористичний акт (ст. 258 кк) Основним об’єктом злочину є громадська безпека; додатковим – життя, здоров’я особи, власність, довкілля, тощо.
- •2. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 кк). Відмінність від злочинів, передбачених ст. 262, 263-1 і 264 кк
- •3. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами(ст. 286 кк)
- •4. Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 кк)
- •5. Порушення чинних на транспорті правил (ст. 291 кк)
- •Тема №6 Злочини проти громадського порядку та моральності
- •1. Хуліганство (ст. 296 кк).Відмінність від групового порушення громадського порядку та масових заворушень
- •2. Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого (ст. 297 кк)
- •3. Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією (ст. 303 кк)
- •4. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 кк)
- •Тема №7. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів. Злочини проти авторитету органів державної влади
- •1. Злочини, пов’язані з незаконним обігом (включаючи збут) наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів
- •Наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори (класифікація за видами та розмірами)
- •2. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (стаття 315 кк)
- •Особливості кваліфікації – розмежування злочинів за ознаками об’єктивної сторони
- •3. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів (стаття 316 кк)
- •4. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (стаття 317 кк)
- •5. Злочини проти авторитету органів державної влади
- •6. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві(Стаття 342 кк)
- •7. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, працівника державної виконавчої служби (Стаття 343 кк)
- •8. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу (стаття 345 кк)
- •9. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу(Стаття 347 кк)
- •10. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (стаття 348 кк)
- •Тема №8 Злочини у сфері службової діяльності. Злочини проти правосуддя Злочини у сфері службової діяльності
- •1. Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк)
- •2. Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу (ст. 365 кк)
- •3. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 кк)
- •Злочини проти правосуддя
- •Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою(ст. 371 кк) Потерпілі від злочину – підозрюваний, обвинувачений або свідок.
- •2. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383 кк)
- •3. Завідомо неправдиве показання (ст. 384 кк)
- •Тема 9. Загальні засади кримінального провадження.
- •2. Докази і доказування
- •3. Заходи забезпечення кримінального провадження. Запобіжні заходи.
- •4. Затримання особи. Підстави для затримання, обов’язки особи, яка здійснює затримання.
- •Тема 10. Практичне заняття. Рольова гра
- •Тема 11. Загальні положення досудового розслідування.
- •1. Початок досудового розслідування
- •2. Підстави внесення відомостей до єрдр
- •3.Приватне обвинувачення
- •4. Підслідність. Строки досудового розслідування
- •6. Повідомлення про підозру
- •7. Показання патрульного у кримінальному провадженні
3. Заходи забезпечення кримінального провадження. Запобіжні заходи.
З метою забезпечення дієвості кримінального провадження, можуть застосовуватись різні заходи забезпечення5, зокрема виклик слідчим і привід; тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; тимчасове вилучення майна; затримання особи; запобіжні заходи.
Для неухильного дотримання законності і верховенства права, заходи забезпечення здійснюються майже виключно на підставі ухвали слідчого судді.
За наявності достатніх підстав вважати, що для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, необхідно тимчасово обмежити підозрюваного у користуванні спеціальним правом, уповноважена службова особа має право тимчасово вилучити документи, які посвідчують користування спеціальним правом, наприклад право керування транспортним засобом.6
Слід пам’ятати, що всі заходи забезпечення, окрім затримання і тимчасового вилучення майна, та тимчасового обмеження користуванням спеціальним правом, здійснюються лише у рамках кримінального провадження.
Запобіжними заходами7 є особисте зобов’язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою (саме тримання під вартою, а не арешт).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися; знищити докази; незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
ЦІКАВО
Саме у сфері заходів забезпечення кримінального провадження, на думку правозахисників, стаються чимало порушень прав людини. Незаконні затримання і взяття під варту – черед найпопулярніших. Роль патрульних у забезпеченні дотримання закону є, таким чином, дуже важливою.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити докази, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на учасників кримінального провадження;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.8
4. Затримання особи. Підстави для затримання, обов’язки особи, яка здійснює затримання.
Абсолютно звичним для патрульних стане здійснення ними затримання особи. Природньо, що злочинців слід затримувати. Дотримання процесуального порядку затримання є дуже важливим для подальшого кримінального провадження.
ВАЖЛИВО
Саме “затримання” є коректним терміном, а не “арешт”; “затримати”, а не “заарештувати”.
Слід звернути увагу, що КПК відокремлює здійснення затримання будь-якою особою від здійснення затримання уповноваженою службовою особою.
Кожен має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення або безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні.9
Уповноважена службова особа, зокрема і патрульний, має право
без ухвали слідчого судді, суду
затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі (насправді, це абсолютна більшість злочинів, з якими стикатимуться патрульні, однак бажано завжди перевіряти санкцію статті КК), і
лише у випадках, якщо
(1) цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення, або
(2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.10
Особа вважається затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.11
Уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи, але з дотримання процедури, зокрема залученням понятих. В той же час, відшукання і негайне вилучення у затриманої особи зброї видається доречним з міркувань забезпечення безпеки.
Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою:
підстави затримання
у вчиненні якого злочину він підозрюється,
роз’яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування, вимагати перевірку обґрунтованості затримання.
Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 КПК, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 КПК; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов’язків затриманого. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому. Протокол про затримання зазвичай складатиметься слідчими або у присутності слідчих.
НАПРИКЛАД
У справі “Квашко проти України”, ЄСПЛ встановив вчинення правоохоронними органами України незаконного затримання особи і жорстокого поводження, внаслідок чого зник зір на одне око. Затримання було безпідставне, тривало довше дозволених строків. Призначено компенсацію в розмірі 4500 євро.
Уповноважена службова особа зобов’язана доставити затриману особу до найближчого підрозділу органу досудового розслідування, в якому негайно реєструються дата, точний час (година і хвилини) доставлення затриманого та інші відомості, передбачені законодавством.
Про затримання особи, взяття її під варту або обмеження в праві на вільне пересування в інший спосіб, а також про її місце перебування має бути негайно повідомлено її близьких родичів, членів сім’ї чи інших осіб за вибором цієї особи.
Перед здійсненням затримання за підозрою у вчиненні злочину, таким чином ініціації кримінальних процесуальних наслідків, слід переконатись, що не достатньо буде заходів в рамках законодавства про (мі)поліцію чи притягнення до адміністративної відповідальності
Кримінальне процесуальне законодавство регулює здійснення кримінального провадження, зокрема затримання особи і доказування. Патрульні беруть участь у кримінальному провадженні лише у деяких випадках. На кожному його етапі і під час кожної процесуальної дії, необхідно чітко дотримуватись законодавства і прав людини.
