3. Заходи забезпечення кримінального провадження. Запобіжні заходи.

З метою забезпечення дієвості кримінального провадження, можуть застосовуватись різні заходи забезпечення⁵, зокрема виклик слідчим і привід; тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; тимчасове вилучення майна; затримання особи; запобіжні заходи.

Для неухильного дотримання законності і верховенства права, заходи забезпечення здійснюються майже виключно на підставі ухвали слідчого судді.

За наявності достатніх підстав вважати, що для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, необхідно тимчасово обмежити підозрюваного у користуванні спеціальним правом, уповноважена службова особа має право тимчасово вилучити документи, які посвідчують користування спеціальним правом, наприклад право керування транспортним засобом.⁶

Слід пам’ятати, що всі заходи забезпечення, окрім затримання і тимчасового вилучення майна, та тимчасового обмеження користуванням спеціальним правом, здійснюються лише у рамках кримінального провадження.

Запобіжними заходами⁷ є особисте зобов’язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою (саме тримання під вартою, а не арешт).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися; знищити докази; незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

ЦІКАВО

Саме у сфері заходів забезпечення кримінального провадження, на думку правозахисників, стаються чимало порушень прав людини. Незаконні затримання і взяття під варту – черед найпопулярніших. Роль патрульних у забезпеченні дотримання закону є, таким чином, дуже важливою.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити докази, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на учасників кримінального провадження;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.⁸

4. Затримання особи. Підстави для затримання, обов’язки особи, яка здійснює затримання.

Абсолютно звичним для патрульних стане здійснення ними затримання особи. Природньо, що злочинців слід затримувати. Дотримання процесуального порядку затримання є дуже важливим для подальшого кримінального провадження.

ВАЖЛИВО

Саме “затримання” є коректним терміном, а не “арешт”; “затримати”, а не “заарештувати”.

Слід звернути увагу, що КПК відокремлює здійснення затримання будь-якою особою від здійснення затримання уповноваженою службовою особою.

Кожен має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення або безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні.⁹

Уповноважена службова особа, зокрема і патрульний, має право

без ухвали слідчого судді, суду

затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі (насправді, це абсолютна більшість злочинів, з якими стикатимуться патрульні, однак бажано завжди перевіряти санкцію статті КК), і

лише у випадках, якщо

(1) цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення, або

(2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.¹⁰

Особа вважається затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.¹¹

Уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи, але з дотримання процедури, зокрема залученням понятих. В той же час, відшукання і негайне вилучення у затриманої особи зброї видається доречним з міркувань забезпечення безпеки.

Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою:

• підстави затримання

• у вчиненні якого злочину він підозрюється,

• роз’яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування, вимагати перевірку обґрунтованості затримання.

Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 КПК, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 КПК; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов’язків затриманого. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому. Протокол про затримання зазвичай складатиметься слідчими або у присутності слідчих.

НАПРИКЛАД

У справі “Квашко проти України”, ЄСПЛ встановив вчинення правоохоронними органами України незаконного затримання особи і жорстокого поводження, внаслідок чого зник зір на одне око. Затримання було безпідставне, тривало довше дозволених строків. Призначено компенсацію в розмірі 4500 євро.

Уповноважена службова особа зобов’язана доставити затриману особу до найближчого підрозділу органу досудового розслідування, в якому негайно реєструються дата, точний час (година і хвилини) доставлення затриманого та інші відомості, передбачені законодавством.

Про затримання особи, взяття її під варту або обмеження в праві на вільне пересування в інший спосіб, а також про її місце перебування має бути негайно повідомлено її близьких родичів, членів сім’ї чи інших осіб за вибором цієї особи.

Перед здійсненням затримання за підозрою у вчиненні злочину, таким чином ініціації кримінальних процесуальних наслідків, слід переконатись, що не достатньо буде заходів в рамках законодавства про (мі)поліцію чи притягнення до адміністративної відповідальності

Кримінальне процесуальне законодавство регулює здійснення кримінального провадження, зокрема затримання особи і доказування. Патрульні беруть участь у кримінальному провадженні лише у деяких випадках. На кожному його етапі і під час кожної процесуальної дії, необхідно чітко дотримуватись законодавства і прав людини.