МВ_Монтаж.проект

знаходитись на відстані 50–150 мм від краю віконного прорізу, за двостороннього приєднання приладів вісь стояка прив'язують до краю віконного прорізу того приміщення, в якому проходить стояк, при цьому відстань від осі стояка до перегородки повинна складати не менше 150 мм. Розмір від осі до перегородки в кресленнях не показують. Для правильного визначення місць установлення нагрівальних приладів у кресленнях їх прив'язують до стояка.

Під час визначення прив'язного розміру необхідно виходити з наступних положень:

-за однобічного приєднання відстань від осі до першої секції повинна бути постійною – 350 мм;

-відстань осі стояка від заштукатуреної поверхні стіни варто приймати в розмірі 35 мм для труб діаметром до 32 мм і 50 мм – для труб більшого діаметра.

У двотрубній системі гарячий стояк завжди встановлюють праворуч, а зворотний – ліворуч (якщо дивитися на стіну, в парових системах праворуч – пара, ліворуч – конденсат).

Відстань між осями суміжних стояків діаметром до 32 мм повинна складати 80 міліметрів. Підведення до нагрівальних приладів виконуються: для приладів, установлених у нішах для відкритої прокладки, – прямо, для схованої– з цепками, що мають виліт 60 міліметрів. Для приладів, умонтованих біля стіни – з цепками, що мають виліт 100 мм.

Монтажне положення нагрівальних приладів: чавунний радіатор – 30–50 мм від стіни й не менше 50 мм від підвіконної дошки, 80–150 мм від рівня чистої підлоги (див.рис.1); блок конвектора – 50–80 мм від стіни, 100– 150 мм від рівня чистої підлоги.

9

б

а

в

а – схема з позначеннями; б – радіатор М-140; в – радіатор М-90

Рисунок 1 – Секція чавунного радіатора (розміри в мм)

Установлення радіаторів М–140 рекомендується в опалювальні системи з температурою теплоносія до 130 0С і робочим надлишковим тиском до 0,6 МПа.

Радіатори складаються з окремих, з'єднаних ніпелями через гумові прокладки секцій, кожна з яких має номінальний тепловий потік, що складає

0,160 кВт.

Широкі овальні канали для проходження теплоносія дозволяють збільшити час між профілактикою цих опалювальних приладів і служать гарантом їхньої довговічності.

Технічні характеристики радіаторів М–140 (див.табл.1):

-номінальний тепловий потік 1-ї секції – 0,184 кВт;

-робочий надлишковий тиск теплоносія – до 0,9 МПа;

-радіатор, випробуваний гідравлічним тиском, – 1,6 МПа(16 кгс/см);

-температура теплоносія – до 130 0С;

-об'єм теплоносія в 1-й секції – 1,33 л;

-маса однієї секції – 6,74 кг;

-габаритні розміри радіатора – 690х588х140/(408х588х140) мм.

-висота радіатора – 580 мм, міжніпельна відстань – 500 мм, глибина – 140 мм, ширина секції – 94 мм.

10

Таблиця 1 – Характеристики відчизняних чавунних секційних радіаторів

Сталеві панельні радіатори застосовуються для коттеджного будівництва, поквартирного опалення й багатоповерхових будинків з автономними тепловими пунктами (див.рис.2).

а – однорядні сталеві радіатори, б – дворядні сталеві радіатори, в– трирядні сталеві радіатори

Рисунок 2 – Сталеві панельні радіатори

Технічні характеристики сталевого панельного радіатора (див.табл.2,3):

-робочий тиск – 0,87 МПа (8,7 атм.);

-випробуваний тиск для випробування – 1,3 МПа (13 атм.);

-міжцентрова відстань – висота – 55 мм.

11

Таблиця 2 – Тип 11. Радіатор з однієї панелі з одним додатковим оребренням. Глибина – 50 мм

Таблиця 3 – Тип 22. Радіатор із двох панелей з двома додатковими оребреннями. Глибина – 105 мм

12

а–одинарний кінцевий, б–двійний кінцевий

Рисунок 3 – Конвектор «Аккорд» Таблиця 4 – Характеристика конвектора

13

Максимальний робочий надлишковий тиск теплоносія – до 1,0 МПа (тиск для випробування 1,6 МПа).

Температура теплоносія – до 150 0С. Монтажна висота – 180 і 360 мм. Глибина – 92 мм.

Термін служби – не менше 25 років.

Рисунок 4 – Біметалевий радіатор

Характеристики біметалевого радіатора (див.рис.4 та табл.5):

Матеріал – сталева сердцевина+ алюміній. Температура теплоносія – не більше 130 0С. Надлишковий робочий тиск – не більше 1,8 Мпа. Обпресувальний тиск – 2,25 МПа.

14

Міжцентрова відстань ніпельних отворів –500+0,5 мм. Об'єм теплоносія секції – 0,15 л.

Номінальний тепловий потік секції – 0,169 кВт. Габаритні розміри секції – не більше:

-висота – 575 мм;

-глибина – 80 мм;

-ширина – 82 мм;

Маса секції – не більше 2,5 кг.

Технічні характеристики та розміри секційних конвекторів наведені в таблиці 6 та на рисунку 5.

Рисунок 5 – Секційний конвектор КСМ-2

Таблиця 6 – Характеристика секційного конвектора типу КСМ-2

5 МОНТАЖНЕ ПРОЕКТУВАННЯ ВУЗЛІВ ВВЕДЕННЯ, ТРУБОПРОВОДІВ КОТЕЛЬНИХ, НАСОСНИХ, МАГІСТРАЛЬНИХ ТРУБОПРОВОДІВ У ПІДВАЛАХ І НА ГОРИЩАХ

До необхідного для роботи комплекту креслень входять: технологічні схеми, плани, розрізи, будівельні креслення на фундаменти й паспорти на устаткування. Необхідно згідно з документацією визначити положення устаткування й трубопроводів обв'язки, горизонтальних трубопроводів, з'єднаннь на зварюванні; виміряти згідно з центрами фланців і з'єднувальних штуцерів, насосів, бойлерів: з'єднувальний трубопровід на різьбленні – в центрах фасонних частин; а гнуті ділянки трубопроводу – на осях труб; визначити вищу й нижчу позначку трубопроводів, узгодити всі технологічні трубопроводи з будівельними конструкціями: колонами, капітелями, балками, фундаментами, вікнами, дверима, монтажними прорізами. Визначити прив'язні розміри місць введення й виведення (центрів отворів) у стінах за позначкою чистої підлоги. Усі отримані розміри нанести на ескіз.

Заготівку необхідно скомплектувати в вузли, які повинні бути транспортабельними та зручними в монтажі. В разі відсутності на монтажному майданчику засобу підйому (вузли введення в підвалах) вага вузла не повинна перевищувати 80–100 кг.

Відповідно до будівельних довжинах визначити монтажні довжини (формули наведені в таблиці В.1 додатка В) і нанести їх на ескіз. Скласти

16

специфікацію матеріалів. Під час роботи враховувати однотипність положення штуцерів, котлів, насосів, зручність експлуатації маховиків арматури, можливість підходу до устаткування. Крім того, обов'язково враховувати можливість ремонту й заміни устаткування та арматури. У місцях установки манометрів та термометрів показати місця для варіння штуцерів.

У процесі обв'язки котельних, насосних, бойлерних необхідно як можна ширше застосовувати блоковий метод монтажу: заготівля блоків у заводських умовах. У разі необхідності доцільно розробити додатково монтажні рами, непередбачені основним проектом, на яких монтується устаткування разом з обв'язувальними трубопроводами.

Прокладання магістральних трубопроводів і їх відгалужень повинне виконуватись із суміжниками: вентиляційниками, електриками. Монтажні роботи повинні виконуватися відповідно до проекту провадження робіт або типових технологічних карт.

6 МОНТАЖ ВОДОПРОВОДУ ХОЛОДНОЇ Й ГАРЯЧОЇ ВОДИ

Проект внутрішнього водопроводу холодної й гарячої води складається з планів підвалу, поверхів, схеми трубопроводів і робочих креслень. Плани поверхів і схему трубопроводів виконують у масштабі 1:100, робочі креслення – 1:10 або 1:20, а план і схему трубопроводів бойлерної – 1:50 або

1:100.

На планах поверхів зображують водопровідні стояки з нумерацією окремо для кожної системи; магістралі, які подають воду; пожежні крани, вентилі й іншу арматуру. На схемах трубопроводів зображують магістралі водопостачання, водопровідні стояки і їх діаметри, ухили, вентилі, засувки й іншу арматуру (див. додатки Г, Д), а на схемах бойлерної – тип водонагрівачів, насосів і приладів автоматики.

Робота починається з визначення виду системи: з місцевим насосним улаштуванням, з водопровідним баком, з достатнім напором у міській водогінній мережі, з верхнім або нижнім розведеннями. З'ясовуються тип насосів, способи прокладання магістралей і водопровідних стояків та прийняті ухили трубопроводів. Визначається кількість водонагрівачів, їх тип, запобіжні й автоматичні пристрої, які передбачені, способи приєднання устаткування до трубопроводів.

Стояк холодного водопостачання монтують ліворуч відносно стояка гарячої води. На об'єкті винесення позначки чистої підлоги дорівнює рівню чистої підлоги плюс 50 мм (виконується на стіні санвузла незмивною фарбою). У разі перетинання стояками міжповерхового перекриття їх поміщають у гільзу з обрізків труб, покрівельної сталі або руберойду. Краї гільзи повинні бути врівень з поверхнею стелі й виступати вище за позначку чистої підлоги на 30 мм. Горизонтальне розведення трубопроводу холодної води від стояка до приладів прокладають над підлогою на відстані 300 мм вище за позначку чистої

17

підлоги, а підводку до високо розташованого змивного бачка – на відстані

2318 мм.

Розведення гарячої води, звичайно, виконується на 100–120 мм вище, ніж холодної.

Водопровід холодної й гарячої води повинен обов'язково замірятися й монтуватися разом із каналізацією, причому починати необхідно з каналізації.

Свої особливості має монтаж пожежного водопроводу. Стояки пожежного водопроводу найчастіше прокладають у штробах. В основі пожежних стояків із п'ятьма й більше пожежними кранами встановлюють засувку, запломбовану в закритому положенні. Пожежні крани розміщують у нішах або в начіпних шафках на висоті 1,35 м від рівня чистої підлоги. До комплекту устаткування пожежного крана входять:

-вентиль;

-швидко з'єднувальна напівгайка (гайка"Рот");

-брезентовий або прогумований рукав довжиною 10 або 20 м;

-брандспойт із кінцівкою довжиною 13–16 мм.

Порядок роботи, пов'язаної з монтажним проектуванням систем холодного й гарячого водопостачання, аналогічний порядку роботи, пов'язаної зі складанням монтажного проекту систем опалення.

Вертикальні підводки до водорозбірних кранів і змішувачів прокладають як і стояки: для гарячої води – праворуч, для холодної – ліворуч. Горизонтальні розведення прокладають прямолінійно з незначним ухилом (0,002–0,005) до стояка. Якщо потрібно обігнути пересічні труби, гнуття, як правило, розташовують на горизонтальному трубопроводі. Для установлення змішувача розмір між осями вертикальних гарячих і холодних підводок повинен відповідати розміру між осями поєднувальних штуцерів змішувача.

Осі неізольованих стояків холодної й гарячої води повинні знаходитись на відстані від стін: для труб діаметром 15 – 32 мм – 35 мм, діаметром 40–50 мм – 50 мм.

7ВНУТРІШНІ ПРИСТРОЇ ГАЗОПОСТАЧАННЯ

7.1Загальні вказівки

Можливість установлення газового устаткування й прокладання газопроводів у будинках різного призначення варто визначати відповідно до будівельних норм і правил щодо проектування даних будинків. Не допускається розміщення газових приладів:

-у коридорах загального користування;

-у санітарних вузлах;

-у гуртожитках усіх типів;

-у приміщеннях будинків будь-якого призначення, де немає вікна із кватиркою (фрамугою);

18