Методичка_курсовой_ООП

5 СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсову роботу слід оформляти у виді пояснювальної записки.

Пояснювальна записка навчальної роботи – текстовий навчальний документ, що містить систематизовані дані про виконану навчальну роботу, опис її результатів та висновки.

Обов’язковими структурними елементами пояснювальної записки є:

титульний лист (у змісті не вказується);

лист завдання (у змісті не вказується);

реферат (у змісті не вказується);

зміст (у змісті не вказується);

вступ;

основна частина;

висновки;

список літератури;

додатки.

Додатковим структурним елементом пояснювальної записки є «Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів», який розміщується (у разі необхідності) після елементу «Зміст».

Залежно від особливостей документа окремі розділи (підрозділи) допускається об’єднувати, а також вводити нові розділи (підрозділи).

5.1 Титульний лист

Титульний лист пояснювальної записки оформлюється у відповідності до зразка, наведеного у додатку А.

5.2 Лист завдання

Наводиться завдання курсової роботи.

5.3 Реферат

Реферат пояснювальної записки призначений для ознайомлення зі змістом курсової роботи наведено у додатку Б. Він має бути стислим та інформативним і містити відомості, які дозволяють отримати повну уяву про роботу. Реферат розміщують після завдання на курсову роботу.

Реферат повинен містити:

-відомості про кількість сторінок пояснювальної записки, кількість рисунків, таблиць, додатків і кількість літературних джерел згідно з переліком посилань (відомості наводять, включаючи дані додатків);

-текст реферату;

-перелік ключових слів (словосполучень).

Текст реферату має відображати подану в пояснювальній записці інформацію у такій послідовності:

об’єкт дослідження або розробки;

мета курсової роботи;

методи дослідження, технічні та програмні засоби;

результати роботи;

рекомендації з використання результатів виконаної роботи.

Обсяг реферату – до 500 слів. Реферат повинен уміщуватися на одній сторінці формату А4.

В кінці основного тексту реферату наводиться перелік ключових слів (словосполучень), що є визначальними для розкриття суті курсової роботи. Цей перелік повинен містити від 5 до 15 слів, надрукованих великими літерами у називному відмінку через кому, переноси слів не допускаються. Ключові слова у сукупності повинні, поза межами головного тексту проекту, давати достатньо повну уяву про зміст записки.

5.4 Зміст

До змісту включають вступ, назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки) у тій послідовності, як вони наведені у тексті пояснювальної записки, а також висновки, список літератури, назви додатків. Справа наводять номери сторінок, з яких починається зазначений матеріал.

Титульний лист, лист завдання та реферат до змісту не включають.

5.5 Вступ

Вступ розташовують з нової сторінки.

Вступ – досить відповідальна складова пояснювальної записки. Він орієнтує на подальше розкриття теми роботи і містить усі необхідні її кваліфікаційні характеристики. Вступ має обсяг 1-2 сторінки. У вступі розкриваються такі питання:

актуальність та практичне значення обраної теми;

найменування предметної області;

призначення розробки;

можливі галузі застосування результатів роботи.

Актуальність розробки курсової роботи повинна бути обґрунтована з позицій основних тенденцій використання автоматизованих інформаційних систем і технологій та особливостей їх застосування з урахуванням предметної області.

5.6 Основна частина

Текст основної частини пояснювальної записки викладається, поділяючи матеріал на розділи відповідно до завдання. Кожний розділ повинен мати назву і може поділятися на підрозділи, пункти і підпункти таким чином, щоб вони містили закінчену інформацію.

В основній частині подається безпосередньо розробка теми роботи та її основні результати, зокрема:

1.Опис предметної області і постановка задачі.

2.Аналіз і проектування системи.

3.Опис програми.

4.Керівництво користувача.

Розділ «Опис предметної області і постановка задачі» повинен включати вихідні дані по варіанту завдання, розгорнутий опис предметної області, термінологічний

словник; визначити набір функцій, які повинна вирішувати система описуваної предметної області.

Розділ «Аналіз і проектування системи» повинен включати опис системи, що моделює предметну область, в термінах об'єктно-орієнтованого підходу (діаграми ієрархії класів і об'єктів та їх опис), приклад тестових вхідних і вихідних даних.

Розділ «Опис програми» повинен включати перелік модулів та функцій програмного засобу (алгоритми, блок-схеми, вхідні та вихідні дані) та їх призначення. У підрозділі «Вимоги до технічного забезпечення» слід сформулювати вимоги до розробленого програмного забезпечення, наприклад, швидкодію системи, вимоги до апаратного забезпечення, забезпечення зручного для користувача інтерфейсу і т.п.

Розділ «Керівництво користувача» повинен включати опис роботи з програмою, графічний інтерфейс (скріншоти роботи програми). Необхідно описати, як проводиться виклик програмної оболонки, представити довідкові відомості про розроблене програмне забезпечення. Також слід описати основні класи користувачів розроблюваної програми і проаналізувати їх інформаційні потреби.

5.7Висновки

Укінці пояснювальної записки необхідно коротко викласти підсумки виконаної роботи за кожним розділом записки. Висновки вміщують безпосередньо після викладання розділів пояснювальної записки, починаючи з нової сторінки.

Уцьому розділі (1-3 стор) наводиться перелік виконаних робіт, узагальнюються, конкретизуються і аналізуються результати курсової роботи у відповідності з поставленими цілями і завданнями, визначаються можливості практичного застосування, напрями подальшого розвитку об'єкту дослідження або розробки тощо, а також наводяться можливості, які не реалізовані в курсовій роботі, але можуть бути виконані при певному доопрацюванню роботи. Робиться загальний висновок. У висновках дається оцінка результатів роботи, підкреслюються особливо цінні, на думку автора, рішення. Текст висновків може поділятись на пункти.

5.8Список літератури

Список літератури, на яку є посилання у тексті пояснювальної записки, оформлюється у відповідності до державних стандартів. Список літератури (підручники, методичні посібники, вказівки, технічна та патентна література) наводиться мовою оригіналу.

Список літератури, на яку є посилання в основній частині роботи, подається в кінці пояснювальної записки, з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання.

Посилання в тексті зазначаються двома квадратними дужками, наприклад, „…у роботах [1-7]…”.

Бібліографічні описи в списку літератури подаються у порядку, в якому вони вперше згадуються в тексті. Описи нумеруються арабськими цифрами, з абзацу. Порядкові номери описів у списку літератури є посиланнями в тексті (номерні посилання).

Повинні бути посилання на всі джерела. За необхідності джерела, на які є посилання тільки в додатку, наводять в окремому переліку посилань в кінці додатку.

Зверніть увагу, щоб в списку використаної літератури були вказані достовірні джерела інформації, які були використані. При використанні ресурсів мережі Інтернет вказуйте повний шлях до статті або книги, а не лише адресу головної сторінки сайту. При використанні довідників типа Wikipedia вказуйте назви статей або ключові слова

по яких здійснювався пошук.

5.9 Додатки

Курсова робота може мати додатки, які містять вихідний і результуючий матеріал, а також програмні документи, які включають в себе програмну специфікацію, тексти програм (з необхідними коментарями), їх опис, комплекс експлуатаційних документів (опис застосування програм, керівництво програмістам, операторам, опис мови програмування, контрольний приклад) та інше.

Удодатку до курсового проекту можуть бути винесені.

1.Словник термінів, що використовуються в даній предметній області.

2.Програмний код розроблених класів.

3.Програмний код обробників подій.

Кожний додаток починають з нового аркуша з вказівкою посередині слова «Додаток» і нижче змістовний заголовок.

6 ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

Пояснювальну записку друкують машинним способом (за допомогою комп'ютера) на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210x297мм). Обсяг звіту – приблизно 20-30 стандартних сторінок формату А4 (210х297 мм). Записку необхідно ілюструвати схемами, рисунками.

Записка виконується через півтора інтервали з розрахунку не більше ніж 40 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення та висотою літер і цифр шрифтом – Times New Roman, колір шрифту – чорний, висота літер, цифр і інших знаків – не менше, ніж 1,8 мм (кегль 14). Допускається використовувати кегль 12 для оформлення додатків, текстів в комірках таблиць.

Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів ліве – 30 мм, праве – 15 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм.

Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту пояснювальної записки і дорівнювати п'яти знакам (1,25 см).

В тексті не припускається використання жирного, кольорового шрифту, курсиву, підкреслення.

При наборі тексту треба дотримуватися наступних правил.

6.1 Заголовки

Заголовки структурних елементів роботи, зокрема «ЗМІСТ», «РЕФЕРАТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ», «ДОДАТКИ» слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Текст основної частини роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти і підпункти. Розділи, підрозділи, пункти і підпункти повинні мати заголовки.

Заголовки розділів пояснювальної записки слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділів не допускається.

між заголовком і подальшим чи попереднім текстом виконується відстань в один рядок.

Відстань між двома заголовками приймають такою, як у тексті.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

6.2 Нумерація сторінок

Сторінки роботи, слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок роботи, але номер сторінки на цьому аркуші не проставляють.

Ілюстрації й таблиці, розмішені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок.

6.3 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти роботи слід нумерувати арабськими цифрами.

Такі структурні частини роботи, як «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ», «ДОДАТКИ» не мають порядкового номера, а їх назви правлять за заголовки структурних елементів. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини, нумерують звичайним чином.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, без крапки в кінці. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад 2.3 (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера пункту крапку не ставлять, наприклад, 1.3.2 (другий пункт третього підрозділу першого розділу).

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами.

6.4 Ілюстрації

Основними видами ілюстративного матеріалу є рисунки, графіки, схеми, діаграми. Ілюстрації слід розміщувати у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці.

Ілюстрації мають назву, яку розміщують по центру. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст). Назва містить: скорочення «Рис. », номер арабськими цифрами, риску, назву, і розміщують під ілюстрацією по центру. Форма підрисуночного підпису наступна:

Рис. 2.2 – Назва рисунку

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою. Наприклад, посилання на другий рисунок третього розділу буде виглядати так: (рис. 3.2). Крапка в кінці назви не ставиться крім випадків, коли наявність крапки обумовлена скороченням або одиницями виміру.

На всі рисунки повинні бути посилання в тексті, наприклад: «... типи стрілок надано на рисунку 2.3» або «…наведено типи стрілок (рис. 2.3)».

Рис. 4 – Типи стрілок, які зв'язують між собою роботи або бізнесфункції при побудові діаграм IDEF0

Ілюстрація відокремлюється від тексту вільним рядком. Після назви ілюстрації також залишається вільний рядок.

6.5 Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Вміст комірок таблиці друкується 14 або 12 кегелем, припускається використання одинарного міжстрокового інтервалу. Таблиці, які містять менший кегель виносяться у додатки.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті роботи.

Назва таблиці друкується з абзацу зверху таблиці малими літерами (крім першої великої). Назва містить: слово «Таблиця », номер арабськими цифрами, риску, назву. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці. Назву не підкреслюють.

Таблиці нумеруються в межах одного розділу незалежно від підрозділу, до якого вона відноситься. Приклад таблиці подано нижче (табл. 4.5).

На всі таблиці повинні бути посилання в тексті записки, наприклад: «... наведені в таблиці 4.5 записи... » або «…В полі тип даних (табл. 4.5) наведено…».

Таблиця 4.5 – Структура записів таблиці «Приход»

це п’ята таблиця четвертого розділу (навіть якщо таблиця наведена в п. 4.3.4).

При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. На другий аркуш переноситься додатковий рядок який містить нумерацію колонок. Важливо: при перенесенні таблиці на наступний аркуш не припускається випадок, коли на попередньому аркуші залишається лише назва, або назва та шапка таблиці, тобто на попередньому аркуші повинно залишатись щонайменше 3-4 рядки змістовної частини таблиці.

Слово «Таблиця …– » вказується один раз зліва над першою частиною таблиці, над рештою частин зазначається: «Продовження таблиці …» з зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику – всіх даних цього рядка.

Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

Текст у шапці таблиці повинен бути розміщений по центру колонки. Текст у основній частині таблиці повинен рівнятись по лівому боку. Числові значення в колонках таблиці повинні рівнятись по правому боку колонок. Не припускається наявність порожніх осередків, тобто якщо значення відсутнє, необхідно проставити риску.

Якщо одиниці виміру єдині для окремих колонок таблиці, то вони вказуються в заголовках колонок, через кому, разом з назвою. Якщо одиниці виміру єдині для окремих рядків таблиці, то вони вказуються через кому разом з назвою показника, або для одиниць виміру вводиться додаткова колонка.

Таблиця відокремлюється від тексту вільним рядком. Після назви таблиці вільний рядок не залишається.

6.6 Формули та рівняння

Формули та рівняння повинні бути набранні у редакторі формул MS Equation 4.0 або 6.0.

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони

1)частини клітин;

2)неживі включення протопластів; в) утворення тканини.

6.8Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні звіту студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати, на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, вирішуються поставлені завдання, питання. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг.

Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками.

Приклад: цитата в тексті: «... у загальному обсязі робочого часу частка інформаційної роботи перевищує 70% [6] ».

Відповідний опис у списку використаної літератури:

6. Автоматизація робіт в установах // ТІІЕР. – N 4. – М: Мир, 1998. – С. 66 -76. При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, ілюстрації, таблиці, формули,

додатки зазначають їх номери, наприклад: «... у розділі 4 ... », або «...дивись 2.1... »;

«відповідно до 3.1.1... »; «... на рис. 2.3 ... »; «... у таблиці 3.2 ... »; «...за формулою

(3.1)... »; «...у додатку Б... ».

6.9 Оформлення списку літератури

Список літератури – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту.

Бібліографічний опис складають за титульним листом видавництва та на мові тексту видавництва (таблиця 6.1). Джерела необхідно розміщувати у порядку появи посилань у тексті. Обсяг списку літератури до 20 документів.