Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Лабораторний_практикум_з_дисципліни Хімія”_2014

.pdf
Скачиваний:
19
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
1.12 Mб
Скачать

першу – 2 н розчину соляної кислоти, у другу – 2 н розчину сірчаної кислоти, у третю – концентрованої сірчаної кислоти (питома вага – 1,86 г/см3).

Порівняти активність взаємодії алюмінію з соляною та сірчаною кислотами за кімнатної температури. Підігріти пробірки з розведеними кислотами. Який газ виділяється в обох випадках за кімнатної температури та під час нагрівання? За запахом визначити виділення SO2 при взаємодії алюмінію з концентрованою кислотою за кімнатної температури.

Обережно нагріти пробірку. Спостерігати помутніння розчину внаслідок виділення вільної сірки.

2 Дія концентрованої азотної кислоти на алюміній (пасивація алюмінію).

Шматок алюмінієвої жерсті або дроту очистити наждаком, опустити в пробірку й долити 5-10 крапель концентрованої азотної кислоти (питома вага 1,4 г/см3). Чи взаємодіє алюміній з концентрованою азотною кислотою за кімнатної температури? Через 3-5 хвилин вилити кислоту з пробірки й обережно, не струшуючи металу, промити його 2-3 рази водою, після чого додати в пробірку 2-10 крапель концентрованої соляної кислоти. Чи взаємодіє в даному випадку алюміній так само, як у попередньому досліді? Відзначити пасивуючу дію концентрованої азотної кислоти на алюміній. Змити соляну кислоту з металу, знову промити його водою і додати в пробірку 5-10 крапель концентрованої азотної кислоти. Обережно нагріти пробірку на маленькому полум’ї горілки і відзначити взаємодію алюмінію з концентрованою азотною кислотою під час нагрівання з виділенням газу. Написати рівняння реакції алюмінію з концентрованою азотною кислотою під час нагрівання.

Дослід 2 Взаємодія алюмінію з лугом

Маленький шматочок алюмінію помістити в пробірку і додати до нього 5- 10 крапель 2 н розчину лугу. Чи розчиняється алюміній у лугові? Звернути увагу на механізм розчинення.

У чистій воді за звичайної температури алюміній практично не розчиняється, оскільки під дією води його поверхня швидко пасивується, покриваючись міцною плівкою. Під дією лугу така плівка оксиду алюмінію легко розчи-

няється з утворенням алюмінату.

 

Реакція відбувається за схемою:

 

а)

2Al 3H2O 3H2 Al2O3

(або Al(OH)3)

б)

Al2O3 2NaOH 2NaAlO2

H2O

Дослід 3 Взаємодія заліза з кислотами

Налити в чотири пробірки по 5 крапель кислот: 2 н HCl, 2 н H2SO4, концентрованої H2SO4 (питома вага − 1,84 г/см3), 2 н HNO3.

У кожну пробірку внести шматок залізної стружки. Пробірку з концентрованою H2SO4 нагріти. Потім у кожну з пробірок додати по одній краплі 0,01 н розчину роданіду калію або амонію, які утворюють з іонами заліза (Ш) сіль Fe(SCN)3, інтенсивно забарвлену в червоний колір. У яких пробірках утвори-

50

лись іони Fe3 ? У тих пробірках, де червоне забарвлення відсутнє, утворились

іони Fe2 . Чим пояснити, що при взаємодії заліза з сірчаною кислотою різної концентрації утворюються іони заліза з різним ступенем окислення?

Дослід 4 Утворення сполуки, що містить комплексний катіон та комплексний аніон

Помістити в пробірку дві краплі розчину гексаціаноферату ( П ) калію і 4 краплі розчину сульфату нікелю до одержання осаду гексаціаноферату (П) нікелю. Додати краплями 25% розчин аміаку до повного розчинення осаду. Через 1-2 хвилини з одержаного розчину почнуть випадати блідо-лілові кристали солі

[Ni(NH3)6]2[Fe(CN)6].

15.4 Оформлення результатів роботи

Скласти рівняння окисно-відновних реакцій взаємодії металів з кислотами, використовуючи метод електронного балансу. Зробити висновок щодо впливу активності металу, концентрації кислот та температури на глибину оки- сно-відновного процесу.

Питання для самоперевірки

1 Як змінюються металічні властивості в групах і періодах періодичної системи елементів?

2 Які метали називаються d - елементами? Де вони знаходяться в періодичній системі?

3 Чим відрізняється дія на метали соляної і розведеної сірчаної кислот від дії концентрованої сірчаної і азотної кислот?

Лабораторна робота № 16

КОРОЗІЯ МЕТАЛІВ

16.1Мета роботи ― ознайомлення з корозією металів і засобами захисту

від неї.

16.2Загальні вказівки

Корозія металів є гетерогенним процесом, в якому хімічні та електрохімічні процеси відбуваються на межі поділу двох фаз – метал і зовнішнє середовище, причому метал переходить в іонний (окиснений) стан.

Особливу увагу необхідно звернути на електрохімічну корозію, яка відбувається в середовищі електроліту і супроводжується виникненням у системі електричного струму.

51

У процесі електрохімічної корозії руйнування металу відбувається внаслідок роботи багатьох мікрогальванічних елементів – гальванопар, які утворюються внаслідок різниці потенціалів на різних ділянках поверхні металу. Причиною різниці потенціалів можуть бути контакт двох різних металів, наявність домішок у металі, структурна неоднорідність металу тощо. При цьому треба пам’ятати, що анодними є ділянки металу, які мають менше значення електродного потенціалу. На анодних ділянках метал окиснюється, іони металу переходять у розчин і гідратуються, звільняючи зайві електрони, які, залишившись на металі, рухаються до катодної ділянки. На катодних ділянках поверхні металу зайві електрони поглинаються окисником.

Під час корозії залежно від реакції середовища окисниками можуть бути іони водню електроліту або розчинений в електроліті кисень повітря, хлор Cl2 іони Fe3+, NO3 та ін. Для прикладу розглянемо корозію заліза з домішками міді в кислому середовищі (рис. 16.1):

Fe2+

H+

H2

Fe2+

 

Cu(катод)

 

Fe (анод)

 

 

Рисунок 16.1– Схема електрохімічної корозії заліза в кислому середовищі

на аноді: Fe − 2e → Fe2+

на катоді: 2Н+ + 2е → Н2

Отже, в кислому середовищі (рН<7) залізо руйнується в місці контакту, а на міді виділяється водень.

У нейтральному і лужному середовищах (pH 7) процес корозії виражається рівняннями:

на аноді: Fe 2e Fe2

на катоді: O2 2H2O 4e 4OH

у розчині: Fe2 2OH Fe(OH)2

Під впливом кисню повітря Fe(OH)2 окиснюється далі за рівнянням:

4Fe(OH)2 O2 2H2O 4Fe(OH)3

52

16.3 Порядок вионання роботи

Дослід 1 Вплив контакту металів на розчинення їх у кислотах

1 У пробірку налити 5-6 мл 10% розчину сірчаної кислоти, помістити туди шматочок гранульованого цинку (чистого). Відмітити, як швидко відбувається взаємодія цинку з кислотою (за швидкістю виділення бульбашок водню). Занурити в розчин мідну дротинку, доторкнутися нею до цинку. Спостерігати за зміною швидкості виділення водню. На якому з металів у даному випадку виділяється водень?

Дослід 2 Електрохімічна корозія оцинкованого і лудженого заліза

1 Попередні випробування на іон Fe2+.

У результаті електрохімічної корозії заліза в розчин потрапляють іони Fe2+, які можна виявити за допомогою гексаціаноферату(III)калію K3[Fe(CN)6], що утворює з ними комплексну сполуку Fe3[Fe(CN)6]2 інтенсивно синього кольору під назвою “турнбулева синь”. Поява такого кольору свідчить про наявність іонів заліза Fe2+ у розчині, а отже, про корозію заліза.

Налити в пробірку декілька мілілітрів розведеного розчину FeSO4 і додати декілька крапель розчину гексаціаноферату(III)калію Fe3[Fe(CN)6]. Спростерігати за зміною забарвлення розчину в синій колір.

2 У дві пробірки налити по 2-3 мл розбавленої сірчаної кислоти й додати по 2-3 краплі гексаціаноферату(III)калію. Узяти дві залізні канцелярські скріпки, в одну з них затиснути шматочок цинку, в іншу – олова і занурити в приготовлені пробірки. Через 5 хвилин відзначити зміну кольору розчину.

Дослід 3 Гальмування корозії за допомогою інгібіторів

У дві пробірки налити по 2-3 мл 1 н розчину соляної кислоти і помістити по шматочку цинку. Після того, як виділення водню стане досить інтенсивним (якщо реакція проходить повільно, підігріти пробірки) в одну з них додати уротропін на кінчику шпателя. Як змінилась інтенсивність виділення водню?

16.4 Оформлення результатів роботи

Дослід 1 Скласти рівняння реакції взаємодії цинку з розчином сірчаної кислоти в молекулярній та іонній формах. Указати катод і анод та скласти рівняння реакцій катодного й анодного процесів під час контакту цинку з міддю. Зробити висновок щодо впливу на швидкість корозії цинку його контакту з менш активним металом.

Дослід 2 Зобразити схему електрохімічної корозії лудженого й оцинкованого заліза. Зробити висновок про те, де швидше проходить корозія заліза. Чому? В якому випадку під час руйнування захисного покриття (цинку або олова) корозія заліза буде проходити швидше?

53

Дослід 3 Зробити висновок щодо впливу уротропіну на швидкість корозії цинку.

Питання для самоперевірки

1Що таке корозія металів?

2Які існують основні типи корозії?

3Як на швидкість корозії цинку впливає його контакт з міддю?

4У чому полягає механізм електрохімічної корозії?

5Що буде відбуватися при пошкодженні захисного покриття олова на залізному виробі, якщо виріб знаходиться у воді? Скласти рівняння катодного та анодного процесів.

6Під час контакту з яким із двох металів: міддю чи свинцем, залізо буде руйнуватися швидше? Чому?

Лабораторна робота № 17

ВИЗНАЧЕННЯ КАРБОНАТНОЇ ЖОРСТКОСТІ ВОДИ

17.1Мета роботи – освоєння методики визначення карбонатної жорстко-

сті води.

17.2Загальні вказівки

Однією з найважливіших характеристик природних вод є їхня жорсткість, яка обумовлена вмістом у них іонів Ca2+ і Mg2+.

Розрізняється жорсткість загальна, гідрокарбонатна (гідрогенкарбонатна) або тимчасова, карбонатна, зумовлена переважно гідрокарбонатами кальцію і магнію, і некарбонатна, обумовлена хлоридами й сульфатами кальцію і магнію, яку часто називають постійною жорсткістю.

Вимірюється жорсткість води кількістю мілімоль еквівалентів (ммоль екв) катіонів Са2+ і Mg2+ або відповідних солей в 1 л води.

Під час розрахунків, пов’язаних із жорсткістю води, необхідно враховувати, що

Е

 

 

Са2

і Е

 

 

Mg2

2

 

2

 

;

2

2

Са

 

 

Mg

 

 

 

 

 

 

M

2

 

 

 

M

Mg

2

M

2

 

Са

 

20 г/моль; M

 

2

 

 

 

12 г/моль.

2

 

E(Mg

 

2

 

E(Ca

 

)

 

 

 

)

 

 

 

Вода, в якій містяться солі некарбонатної жорсткості, може бути пом’якшена термічною обробкою:

t0

Ca(HCO3)2 CaCO3 CO2 H2O

54

або вапнуванням ( додаванням гашеного вапна):

Ca(HCO3)2 Ca ОН 2 2СаCO3 2H2O

Вода, в якій містяться солі некарбонатної жорсткості, може бути пом’якшена реагентними методами (наприклад, додаванням соди Na2CO3) або методами іонного обміну:

СaSO4 Na2CO3 Na2SO4 CaCO3

Під час визначення карбонатної жорсткості води необхідно враховувати,

що аніон HCO3 у воді гідролізує, в результаті чого вода набуває лужного середовища:

HCO3 H2O H2CO3 OH

що в молекулярному вигляді можна записати так:

Ca(HCO3)2 2H2O Ca(OH)2 2H2O 2CO2

(17.1)

Саме тому карбонатну жорсткість визначають методом титрування проби води соляною кислотою в присутності індикатора метилоранжу до зміни жовтого кольору індикатора (характерного для лужного середовища) на рожевий.

Під час титрування такої води розчином соляної кислоти відбувається реакція нейтралізації:

OH H H2O

або

Ca(OH)2 2HCl CaCl2 2H2O

(17.2)

Склавши рівняння 17.1 і 17.2, одержимо рівняння реакції, яка відбувається під час визначення карбонатної жорсткості води за допомогою розчину соляної кислоти:

Сa(HCO3)2 2HCl CaCl2 2H2O 2CO2

17.3 Порядок виконання роботи

У конічну колбу за допомогою циліндра відміряти 100 мл води, що досліджується, додати 1–2 краплі метилоранжу. Приготовану пробу відтитрувати 0,1н розчином соляної кислоти до зміни жовтого кольору індикатора на рожевий. Визначити об’єм кислоти, витраченої на титрування. Титрування повторити три рази (результати титрування не повинні розбігатися більш як на 0,1 мл). Знайти середнє значення об’єму розчину кислоти, витраченої на титрування води.

17.4 Оформлення результатів роботи

Результати титрування записати в таблицю:

55

Номер проби

Об’єм води, мл

Об’єм

кислоти,

Нормальність кисло-

 

 

мл

 

ти, моль екв∙л–1

Розрахувати жорсткість води (ммоль екв) за формулою

л

Жв VHCl Cн HCl 1000,

де VHCl − середній об’єм розчину соляної кислоти, витрачений на титрування, мл;

CН HCl − нормальність розчину соляної кислоти, моль екв/л; Vв − об’єм проби води, взятої для титрування, мл.

Питання для самоперевірки

1Наявність яких сполук обумовлює жорсткість води?

2Які солі обумовлюють карбонатну, а які − некарбонатну жорсткість во-

ди?

3У яких одиницях вимірюється жорсткість води?

4У чому полягає метод визначення карбонатної жорсткості води?

5Чому вода, що містить солі карбонатної жорсткості, має лужне середо-

вище?

6Якими способами можна усунути жорсткість води?

Лабораторна робота № 18

ВИЗНАЧЕННЯ АГРЕСИВНОГО ДІОКСИДУ ВУГЛЕЦЮ

18.1Мета роботи − визначення кількості вільного і зв’язаного діоксиду вуглецю в пробах води та розрахування (на основі одержаних результатів) кількості агресивного діоксиду вуглецю у воді.

18.2Загальні вказівки

Діоксид вуглецю, звичайно, присутній в усіх природних водах у двох формах: вільний діоксид вуглецю (СО2 і Н2СО3) і зв’язаний діоксид вуглецю

(HCO3 і CO32 ).

56

Саме наявність діоксиду вуглецю у воді в основному зумовлює корозійні властивості води відносно вапняних і бетонних споруд. Між різними формами вугільної кислоти у водних розчинах існує динамічна карбонатна рівновага:

CO2 H2O H2CO3 H HCO3 2H CO32

Оскільки дисоціація вугільної кислоти за другим ступенем є незначною, то основна карбонатна рівновага природних вод є системою з вільної кислоти і гідрокарбонат-іонів:

СO2 H2O H2CO3 H HCO3 .

Необхідно звернути увагу на той факт, що практично нерозчинний у воді карбонат кальцію CaCO3 може взаємодіяти з розчиненим у воді діоксидом вуглецю CO2, перетворюючись на добре розчинний гідрокарбонат кальцію Ca(HCO3)2, і тим самим спричиняти вуглекислотну корозію бетонних і вапнякових споруд:

CaCO3 CaCO3 CO2 H2O Ca(HCO3)2 .

тв. речов. розчин

Константа цієї рівноваги має вигляд:

Kрівн

 

[Ca(HCO3)

2]

 

 

 

[CaCO3] [CO2] [H2O]

Враховуючи сталість концентрацій [CaCO3] і [H2O] вона перетворюєтьсяна константу карбонатної рівноваги:

KCO2

[Ca(HCO3)2]

 

 

 

[CO2]

 

 

Та частина вільного діоксиду вуглецю CO2, яка входить у вираз константи карбонатної рівноваги і підтримує рівновагу між карбонатами та гідрокарбонатами, безпечна для будівельних споруд і називається рівноважним або інактивним діоксидом вуглецю. Вуглекислотну корозію будівельних споруд викликає перевага кількості вільного діоксиду вуглецю над кількістю рівноважного. Ця величина називається агресивним діоксидом вуглецю. Кількість його дорівнює різниці між вмістом вільного діоксиду вуглецю у воді та рівноважного.

18.3 Порядок виконання роботи

Дослід 1 Визначення вільного діоксиду вуглецю

Відібрати піпеткою 100 мл води і перенести в конічну колбу, додати 2-3 краплі фенолфталеїну та відтитрувати 0,1н розчином їдкого натру за постійного перемішування до появи блідо-рожевого забарвлення, яке не зникає на протязі 1 хвилини. Визначити об’єм лугу, витраченого на титрування. Титрування повторити три рази.

57

Дослід 2 Визначення зв’язаного діоксиду вуглецю

Відібрати піпеткою 100 мл води і перенести в конічну колбу. Додати 2-3 краплі метилоранжу і відтитрувати 0,1н розчином соляної кислоти за постійного перемішування до зміни блідо-жовтого забарвлення на блідо-рожеве. Визначити об’єм кислоти, витраченої на титрування. Титрування повторити три рази.

18.4 Оформлення результатів роботи

Дослід 1 Результати титрування записати в таблицю:

Номер проби Об’єм води, мл Об’єм NaOH, мл Нормальність NaOH, моль екв∙л–1

Знайти середнє значення об’єму розчину лугу, витраченого на титруван-

ня.

Скласти рівняння реакції, що відбувається під час титрування води, яка вміщує вільний діоксид вуглецю, розчином лугу. Масу вільного діоксиду вуглецю (мг/л) розраховувати за формулою

mCO2 вільн. VNaOH Cн NaOH 1000 44,

VB

де VB − об’єм води, взятий для титрування, мл;

VNaOH − середній об’єм лугу, витраченого на титрування, мл; Cн NaOH − нормальність розчину лугу, (моль екв/л);

44 – молярна маса еквівалента вільного діоксиду вуглецю в реакції утворення кислої солі, г/моль екв.

Дослід 2 Результати, одержані під час титрування, записати в таблицю:

Номер проби

Об’єм води, мл

Об’єм HCl, мл

Нормальність HCl,

 

 

 

моль екв∙л–1

Знайти середнє значення об’єму кислоти, витраченої на титрування. Скласти рівняння реакції, що відбувається під час титрування води, яка містить гідрокарбонат-іони, розчином соляної кислоти.

Масу зв’язаного діоксиду вуглецю (мг/л) розрахувати за формулою

mCO2

зв'яз.

 

VHCl Cн HCl 1000 44

,

VB

 

 

 

 

де VB − об’єм води, взятий для титрування, мл;

VHCl − середній об’єм кислоти, витрачений на титрування, мл;

58

Сн HCl − нормальність кислоти, (моль екв/л);

44 – молярна маса еквівалента зв’язаного діоксиду вуглецю в даній реакції, г/моль екв.

Кількість агресивного діоксиду вуглецю розрахувати на основі результатів визначення кількості вільного і зв’язаного діоксиду вуглецю, використовуючи таблицю Леманна і Реуса.

Розрахувати величину А за формулою

1

AmCO2 вільн. 2mCO2 зв'яз.

Утаблиці Леманна і Реуса (табл.3) за величиною А знайти відповідну їй величину Б і далі з формули

1

Б mCO2 агр. 2mCO2 зв'яз.

знайти кількість агресивного діоксиду вуглецю (мг/л).

Питання для самоперевірки

1Які форми діоксиду вуглецю присутні в природних водах?

2Що таке карбонатна рівновага?

3Який діоксид вуглецю називається рівноважним, а який − агресивним?

4Який діоксид вуглецю спричиняє вуглекислотну корозію бетону?

5У чому полягає метод визначення агресивного діоксиду вуглецю?

59