2.2 Опис прийнятої системи опалення

Система опалення будівлі повинна задовольняти санітарно- гігієнічним, економічним та естетичним вимогам. Вид системи опалення, тип опалювальних приладів приймаємо відповідно до завдання на проектування.

При проектуванні системи водяного опалення з місцевими опалювальними приладами передбачається однотрубна система опалення з нижньою розводкою магістралей.

Для приєднання системи опалення до зовнішніх теплових мереж передбачено улаштування теплового вводу. Тепловий ввід розміщується у підвалі будинку.

Опалювальні прилади розміщуємо переважно під вікнами та біля зовнішніх стін. У сходових клітинах опалювальні прилади розміщуємо біля вхідних дверей до сходової клітини.

Прокладку трубопроводів системи опалення передбачаємо відкритою. В кутових кімнатах стояки розміщуємо у кутах, які утворюються зовнішніми огороджувальними конструкціями.

При нижній розводці для виведення повітря з системи опалення встановлюємо крани у верхніх пробках радіаторів верхніх поверхів.

В опалювальних приладах передбачається встановлення арматури, яка забезпечує монтажне та експлуатаційне регулювання.

Для регулювання подавання теплоносія та відключення окремих кілець, гілок та стояків системи опалення передбачаємо запірно-регулюючу арматуру (засувки, вентилі, шарові крани).

3. Проектування вентиляції

Житлові будівлі обладнуються витяжною природною канальною системою вентиляції з улаштуванням каналів у внутрішніх стінах. Витяжна вентиляція улаштовується в кожній квартирі з кухонь, ванних кімнат, убиралень або суміщених санвузлів. Припливне повітря надходить неорганізовано через кватирки, фрамуги, двері, крізь пори і нещільності огороджувальних конструкцій.

У курсовій роботі визначається потрібний повітрообмін (об’єм витяжного повітря) і кількість витяжних каналів для квартир одного типу (розташованих по одній вертикалі будівлі). В графічній частині потрібно накреслити саме ці розраховані витяжні канали та проставити порядковий номер поверху, для якого розраховується відповідний канал.

3.1 Визначення повітрообміну у будівлі

Визначення повітрообміну в квартирі будівлі ведуть на підставі [11]. Кількість повітря, що усувається з трикімнатної квартири (житлові кімнати 103, 105 та 106) L_кв, знаходять виходячи з норми вилучення повітря 3 м³/год на 1 м² площі підлоги житлових кімнат:

L_кв = 3F_п =3·33,3=100 м³/год,

де F_п - сумарна площа житлових кімнат квартири, яка становить 33,3м².

Отриманий повітрообмін повинен бути не меншим за потрібний для вентиляції суміщеного санвузла квартири L_с.с. і кухні L_к , який визначають за додатком Л:

L_кв = L_с.с. + L_к =50+90=140 м³/год .

Так як обмін повітря, який ми отримали в результаті розрахунку за площею квартири менший, ніж той, що вимагається для вентиляції суміщеного санвузла квартири і кухні приймаємо розрахункове значення повітрообміну квартири 140 м³/год.

Повітря L_с.с. усувають крізь витяжний канал у санвузлі. Залишок витяжного повітря L_в видаляють через канал кухні: L_в=L_кв-L_с.с.=140-50=90 м³/год.

4. 4. 2 Визначення числа вентиляційних каналів у будівлі

Після розрахунку повітрообміну визначаємо переріз витяжних каналів, їхню кількість і розміщення на планах.

Вентиляційні канали розміщуємо у внутрішніх стінах. На виході витяжного каналу встановлюються жалюзійні решітки.

Виходячи з отриманого повітрообміну та рекомендованих швидкостей руху повітря у витяжних каналах квартир ( 0,6 м/с – для 5-го поверху, 0,7 м/с – для 4-го поверху, 0,8 м/с – для 3-го поверху, 0,9 м/с – для 2-го поверху, 1,0 м/с – для 1-го поверху) розраховуються площі витяжних каналів для кухонь та суміщених санвузлів на кожному поверсі :

кухня на 5-му поверсі - ;

кухня на 4-му поверсі - ;

кухня на 3-му поверсі - ;

кухня на 2-му поверсі - ;

кухня на 1-му поверсі - ;

суміщений санвузол на 5-му поверсі - ;

суміщений санвузол на 4-му поверсі - ;

суміщений санвузол на 3-му поверсі - ;

суміщений санвузол на 2-му поверсі - ;

суміщений санвузол на 1-му поверсі - .

Приймаємо розміри каналів для кухні 140х270 ( f = 0,038 м² ).

Число каналів на кожному поверсі n, шт., обчислюється за формулою:

n = F_в : f .

Підраховується кількість каналів для кухонь:

n = 0,042: 0,038 = 1 для 5-го поверху;

n = 0,036: 0,038 = 0,95 ≈ 1 для 4-го поверху;

n = 0,031: 0,038 = 0,82 ≈ 1 для 3-го поверху;

n = 0,028: 0,038 = 0,74 ≈ 1 для 2-го поверху;

n = 0,025: 0,03 8= 0,66 ≈ 1 для 1-го поверху.

Для суміщених санвузлів приймаємо витяжний канал для п’ятого поверху розмірами 140х270 ( f = 0,038м² ), а для всіх наступних поверхів розмірами 140х140 (f = 0,02м²).

Підраховується кількість каналів для суміщених санвузлів:

n = 0,023: 0,038 = 0,61≈1 для 5-го поверху;

n = 0,020: 0,02 = 1 для 4-го поверху;

n = 0,017: 0,02 = 0,85 ≈ 1 для 3-го поверху;

n = 0,015: 0,02 = 0,75 ≈ 1 для 2-го поверху;

n = 0,014: 0,02 = 0,70 ≈ 1 для 1-го поверху.