
- •50. Організаційна структура тнк: чинники формування, типи.
- •51. Тнк в економіці України: передумови поширення, вигоди та проблеми для приймаючої країни та країни-інвестора.
- •52. Фактори і причини розвитку транснаціональних (стратегічних) альянсів.
- •53. Функціональні форми транснаціональних альянсів і переваги їх створення.
- •54. Об’єднання підприємств: функції в економіці, національна та міжнародна класифікація.
- •55. Форми і сфери інтеграції великих і малих підприємств.
- •56. Державне регулювання злиття, поглинання, узгоджених антиконкурентних дій суб’єктів господарювання.
- •57. Регулювання формування акціонерного капіталу і руху коштів інших фондів об’єднань підприємств корпоративної форми господарювання.
50. Організаційна структура тнк: чинники формування, типи.
Підрозділи головної компанії ТНК можуть функціонувати у вигляді відділення, дочірньої компанії, асоційованої компанії.
Організаційна структура визначається такими чинниками:
• рівень диверсифікації діяльності компанії в різних галузях;
• рівень організаційно-правової та фінансово-економічної незалежності різних видів діяльності, що здійснюються в рамках ТНК;
• рівень присутності на різних регіональних ринках та види операцій, які здійснює компанія на кожному з них.
Види організаційної структури:
1. Функціональний тип організаційної структури управління передбачає, що кожен орган управління спеціалізується на виконанні окремих видів управлінської діяльності (функцій).
(Ефективна за умови одно галузевої структури)
2. Регіональна – коли ТНК диверсифікована територіально і представлена на багатьох ринках. Найважливіша функція головної (материнської) компанії - управління грошовими потоками, яке передбачає використання переваг, наданих законодавством у певній країні для мінімізації податків, хеджування від валютних ризиків, доступу до унікальних чи дешевих виробничих ресурсів. Через головний офіс ТНК традиційно координує дослідження та розробки, що потребують значних фінансових витрат. В той час, як традиції та існуючі регулятивні норми приймаючих країн безпосередньо визначають функції регіональних підрозділів ТНК.
3. Матрична структура відображає закріплення в організаційній побудові фірми двох напрямів керівництва: вертикальний напрям - управління функціональними і лінійними структурними підрозділами компанії; горизонтальний - управління окремими проектами, програмами, продуктами.
4. Дивізійна структура управління передбачає поділ об'єднання підприємств на окремі секції (дивізії), кожна з яких характеризується певним видом діяльності.
Різновидами дивізійної структури є:
• продуктовий тип, що передбачає створення в структурі суб'єкта самостійних господарських підрозділів — виробничих відділень, що орієнтовані на виробництво та збут конкретних видів продуктів.
• холдинговий тип, що передбачає фінансову залежність дивізій від центру, якому належить контрольний пакет акцій;
• територіально-регіональний тип, що передбачає відповідальність окремих підрозділів за певні регіони або території .
51. Тнк в економіці України: передумови поширення, вигоди та проблеми для приймаючої країни та країни-інвестора.
Позитивними рисами діяльності ТНК є:
1.Організація філій, дочірніх компаній там, де вони «більш усього потрібні». Ріст зайнятості населення, наповнення ринку продукцією, необхідної споживачу, і т.д.
2. Збільшення податкових надходжень до бюджетів країни, де розміщена філія ТНК.
3. Постійний прогрес діяльності ТНК (ТНК витрачають на наукові дослідження іноді більше коштів, ніж окремі держави.
Негативними рисами діяльності ТНК є:
1. ТНК, маючи сильний вплив на економіку країни, може в ряді випадків протидіяти їй, відстоюючи свої інтереси.
2. Часто ТНК намагаються «обійти» закони (приховування прибутків, вивіз капіталу з однієї країни в іншу тощо).
3. Встановлення монопольних цін, що дозволяють отримувати надприбутки за рахунок споживача.
4. Диктат лише власних умов, не зважаючи на інтереси держави, в якій перебувають.
Українська економіка зацікавила іноземних інвесторів, насамперед, природно-сировинною базою і дешевою робочою силою. А також можливість завоювання нового великого ринку збуту продукції і послуг та участь у приватизації, особливо стратегічних об’єктів.
Для ТНК із країн Європейського Союзу та США найбільш привабливими є українська харчова промисловість, підприємства торгівлі, фінансовий сектор, фармацевтика. В саме цих галузях обіг капіталу є швидким, а комерційні ризики – мінімальні. Привабливим для ТНК із промислово розвинутих країн є також інвестування в інфраструктуру бізнес-послуг для обслуговування, в першу чергу, підприємств з іноземними інвестиціями.
Російським ТНК та компаніям, які зареєстровані в офшорних зонах, властиві інші пріоритети в інвестуванні: паливно-енергетичний комплекс, хімічна промисловість та металургія. Ця ситуація пояснюється тим, що саме в цих галузях російські ТНК мають конкурентні переваги на світовому ринку і фінансові можливості для закордонного інвестування та розширення своєї ринкової влади за рахунок придбання виробничих потужностей у постсоціалістичних країнах.
Потужний природний потенціал нашої країни забезпечує Україні широкі можливості для створення в окремих галузях корпорацій повного замкненого циклу, які займалися б видобутком сировини, її переробкою, виготовленням із неї продукції та її реалізацією. І певні кроки в цьому напрямі вже зроблено – деякі фінансово-промислові групи, які фактично спромоглися створити повний цикл виробництва і мають власні компанії закордоном, формально відповідають статусу ТНК хоча вони і поступаються зарубіжним транснаціональним конкурентам величиною своїх активів, доступними ресурсами, рівнем менеджменту, вартістю запатентованих технологій.