2. Профілактика гострих кишкових інфекцій

Значний резонанс в суспільстві викликають спалахи гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь, що вражають одночасно десятки або навіть сотні осіб. Причиною подібних спалахів є, в першу чергу, вживання страв, які були приготовлені з порушенням технології. В першу чергу це стосується продуктів, що мають обмежений термін зберігання (кондитерські та кулінарні вироби, молочні продукти, тощо). За рахунок значної забрудненості харчових продуктів чи води збудниками інфекційних захворювань кишкової групи або наявності в значній кількості їхніх токсинів захворювання може проходити у важкій клінічній формі, що потребує проведення інтенсивної терапії.

При виникненні підозри на гостру кишкову інфекцію, основними ознаками якої є нудота, блювання, біль у животі, загальна слабкість, підвищення температури тіла, необхідно терміново звернутися по медичну допомогу, не гаячи час на самолікування.

3. Профілактика отруєнь грибами

Симптоми отруєння виявляються через 5-7 годин (якщо причиною отруєння є консервований продукт, то набагато швидше) після вживання: судоми, гострий біль у животі, нудота, блювання, пронос, запаморочення, рідкий пульс. В цьому разі необхідно якнайшвидше відправити потерпілого до лікарні.

Для запобігання можливості отруєння грибами необхідно дотримуватись наступних порад:

  Збирайте в лісі тільки ті гриби, про які ви точно знаєте, що вони їстівні.

  Грибів, які ви не знаєте або тих, що викликають найменший сумнів, не варто брати взагалі.

  Ніколи не збирайте і не вживайте в їжу переспілі, червиві, ослизлі гриби. Обов'язково піддавайте зібрані гриби ретельній термічній обробці.

Оскільки отруєння можуть виникати не тільки при вживанні отруйних грибів, необхідно пам'ятати, що при порушенні технології заготівлі, і їстівні гриби можуть становити небезпеку для здоров'я.

Консервувати можна практично будь-які дарунки природи. Головне - дотримуватися при цьому елементарних правил гігієни. Особливий випадок - гриби. Їх украй важко повністю відмити від часточок ґрунту, у якому можуть знаходитися спори ботулізму. До того ж, у домашніх умовах неможливо досягти такої стерилізації, як на промисловому підприємстві. Тому вдома, тим більше на дачі, гриби краще сушити, варити, солити, маринувати, не закупорюючи банки герметичними кришками, адже збудник ботулізму розвивається тільки за відсутності кисню.

Варити гриби потрібно добре промитими не менш години на невеликому вогні, знімаючи піну і помішуючи. Варіння вважається закінченим, коли гриби осядуть на дно, а відвар стане прозорим. Категорично забороняється зберігати в морозильнику (якщо він не обладнаний системою швидкої, глибокої заморозки) свіжі гриби довше 2-3 днів. Навіть у їстівних грибах згодом починають виділятися отруйні речовини, які не зникнуть при варінні і смаженні.

4. Профілактика туберкульозу

Туберкульоз, за визначенням провідних вчених, продовжує залишатися глобальною проблемою. Початок минулого десятиріччя характеризувався погіршенням епідемічної ситуації з туберкульозу. Ця соціально небезпечна хвороба стала проблемою багатьох країн світу і найбільш торкнулась країн Східної Європи. Епідемічна ситуація стосовно туберкульозу в Україні почала погіршуватись з 1991 року. Захворюваність за 11 років зросла в 2,1 разу і становить 68,6 на 100 тис. населення, а смертність збільшилася в 2,7 разу і досягла показника 22,4 на 100 тис. населення.

Туберкульоз - інфекційне захворювання, що спричинюється мікобактеріями туберкульозу (паличкою Коха). На туберкульоз хворіють незалежно від статі, віку, національної приналежності чи соціального становища. Проте переважно на нього хворіють алкоголіки, наркомани, безпритульні або найбідніші люди. Туберкульоз уражає всі органи й системи людського організму, та найчастіше він виявляється в легенях.

Є багато видів мікобактерій (людських, бичачих, пташиних, мишачих та інших) і всі вони можуть уражати людину. Різноманітні мікобактерії - дуже стійкі в навколишньому середовищі: в річковій воді збудник зберігається до 5 місяців, у грунті - 1-2 роки, у вуличному пилу - до 10 діб, у приміщеннях при розсіяному світлі - до півтора місяця, у фекаліях і на пасовищах - до 1 року; в маслі, сирах, що зберігаються у холодильнику - 8-10 міс. Вони добре витримують нагрівання до 85° C і охолодження до 200° С. При температурі мінус 20° мікобактерії туберкульозу зберігають життєздатність протягом 7 років. Ультрафіолетові промені вбивають мікобактерії туберкульозу через 2-3 хвилини.

Зараження відбувається повітряно-пиловим (через вдихання зараженого пилу), повітряно-крапельним (через вдихання повітря, в яке кашляв або чхав хворий). Взагалі захворіти можна елементарним шляхом - через їжу, посуд, побутові речі. Можливі й інші шляхи зараження (статевий, контактний через пошкоджену шкіру чи слизові оболонки, переливання зараженої туберкульозом крові, внутрішньоутробний тощо). Однак, найчастіше туберкульозом заражаються від хворих (членів родини, сусідів, співпрацівників) які кашляють, спльовують мокротиння, зокрема.

Захворювання у інфікованих осіб розвивається, коли у людини знижений імунітет унаслідок тривалого стресу, депресії, виразкової хвороби, цукрового діабету, алкоголізму, наркоманії та інших захворювань, недостатнього харчування, виснажливої праці.

Найчастіші симптоми туберкульозу: стійкий кашель із виділенням мокротиння, тривале підвищення температури тіла, швидка втома, втрата апетиту та безпричинне схуднення, потовиділення , особливо вночі, задишка, кровохаркання. В частині випадків, особливо на початку хвороби, туберкульоз може розвиватися безсимптомно або виявлятися лише одним із симптомів.

Лікування проводиться специфічними протитуберкульозними препаратами тривалістю від 6 до 12 місяців. Якщо хвороба набуває хронічного перебігу, то хворого потрібно лікувати роками, або, навіть, усе життя. При адекватному безперервному лікуванні хворі одужують у 80-90 % випадків. Хронічного перебігу хвороба набуває тоді, коли хворий приймає не всі призначені лікарем протитуберкульозні препарати або приймає їх нерегулярно, робить тривалі перерви в лікуванні.

Профілактичні заходи: після виявлення хвороби усі члени родини повинні негайно пройти флюорографічне обстеження. У разі виявлення відкритої форми туберкульозу на період бактеріовиділення хворий має бути ізольований у стаціонар. У помешканні хворого з бактеріовиділенням працівники санітарно-епідеміологічної служби повинні провести дезинфекцію, помешкання прибирається з використанням засобів дезинфекції, посуд підлягає 30-ти хвилинному кип'ятінню з використанням 2% розчину соди або 2% освітленого розчину хлорного вапна (20 г. хлорного вапна розчиняється в 1 л. води і настоюється впродовж доби).

Проводиться специфічна профілактика за допомогою вакцини БЦЖ. Первинна вакцинація проводиться доношеним новонародженим дітям у пологовому будинку на 3-5 день життя. Ревакцинацію здійснюють здоровим дітям, які мають негативну реакцію Манту з 2 ТО в 7 і 14-річному віці.

Хіміопрофілактику протитуберкульозними препаратами проводять здоровим людям, у яких підвищений ризик захворювання на туберкульоз.