5. Профілактика дифтерії
Дифтерія (від грецького diphthera - плівка, перетинка) відома з часів Гіппократа і Галена під назвою "смертельна виразка горлянки", "задушлива хвороба".
Дифтерія - гостре інфекційне захворювання, що викликається Coreynebacterium diphteriae. Існує три різних типи дифтерійних паличок, що відрізняються за патогенністю та важкістю перебігу захворювання. У загальному випадку хвороба характеризується важким перебігом і виявляється через інтоксикацію та утворення характерних плівок на слизових оболонках верхніх дихальних шляхів (рідше - на кон'юнктивах, статевих органах, у ранах й ін.), ураженням нервової та серцево-судинної систем.
Збудник дифтерії виділяє токсин з нейропаралітичними (руйнує оболонку нервів) та гемолізуючими (вражає еритроцити) властивостями.
Нетоксигенні штами бактерії не представляють серйозної загрози здоров'ю хворого. Інфекція передається повітряно-краплинним шляхом від хворих або зовні здорових носіїв збудника дифтерії (такий стан може тривати до 1 міс., число носіїв у вогнищі захворювання досягає 10%). Можливе зараження дифтерією через предмети, не виключено передавання через продукти харчування.
Інкубаційний період триває 2 - 10 днів. Хвороба починається з нездужання, підвищення температури до 38-39°C, появи плівок білуватого кольору на мигдалинах і зіві. У випадку токсичної форми характерними є токсичні набряки обличчя і шиї, набряк слизової оболонки верхніх дихальних шляхів. Смерть настає від задухи і зупинки серця.
Крім класичної дифтерії зіву (кожні дев'ять з десяти випадків) зустрічаються також і інші форми інфекції - дифтерія ран, слизової очей, шкіри, носа, піхви.
Ускладненнями дифтерії можуть бути: міокардит (запалення серцевого м'яза), поліневрит (множинне ураження нервів), паралічі, погіршення зору, ураження нирок. Перші два є найпоширенішими.
Лікування проводиться специфічною протидифтерійною сироваткою, що містить антитоксичні антитіла, та антибіотиками. Навіть незважаючи на адекватне лікування, 5-10% випадків закінчуються смертю хворого. При цьому ризик летального результату інфекції вищий у дітей до 5 років і дорослих, старших 40 років, особливо у випадках несвоєчасного звернення по медичну допомогу.
Профілактика здійснюється за допомогою вакцинації. Ефективність сучасних вакцин становить 95-100%. Всесвітньою організацією вакцинація рекомендована для усіх без винятку країн світу.