- •Тема 1. Предмет I метод мікроекономіки_____
- •1.1. Мікроекономіка в системі економічних наук
- •1.2. Методологія мікроекономіки: -' теорії та моделі
- •1.3. Мікросистема та її основні характеристики
- •2.1. Споживацькі переваги
- •2.2. Функція корисності та криві байдужості
- •2.3. Бюджетні обмеження
- •2.4. Рівновага споживача
- •3.1. Криві "доход—споживання". Криві та закони Енгеля
- •3.2. Криві "ціна—споживання" та виведення кривих попиту
- •3.3. Ефект доходу та ефект заміщення. Парадокс Гіффена
- •Тема 4. Ринковий попит і і його еластичність
- •4.1. Криві ринкового попиту
- •4.2. Цінова еластичність попиту та її використання
- •4.3. Розрахунок еластичності попиту за ціною для окремої точки на кривій
- •4.4. Нецінова еластичність попиту
- •4.5. Виграш споживача
- •5.1. Виробництво та виробнича функція
- •5.2. Закон спадної граничної продуктивності
- •5.3. Заміщення факторів виробництва
- •5.4. Зміна масштабу виробництва
- •Тема 6. Витрати і випуск
- •6.1. Витрати виробництва
- •6.2. Функція витрат і рівновага виробника
- •6.3. Витрати у короткотерміновому періоді
- •6.4. Витрати у довготерміновому періоді
- •7.1. Ознаки та умови досконалої конкуренції
- •7.2. Максимізація прибутку у короткотерміновому періоді
- •7.3. Максимізація прибутку в довготерміновому періоді
- •7.4. Чиста конкуренція та ефективність
- •Тема 8. Монопольний ринок
- •8.1. Основні риси чистої монополії
- •8.2. Визначення ціни та обсягів виробництва монополістом
- •8.3. Економічні наслідки монополізму
- •Тема 9. Ринок монополістичної конкуренції
- •9.1. Монополістична конкуренція та її основні риси
- •9.2. Визначення ціни та обсягів виробництва при монополістичній конкуренції
- •9.3. Монополістична конкуренція та ефективність
- •9.4. Нецінова конкуренція
- •Тема 10. Олігополістичний ринок
- •10.1. Ознаки олігополістичного ринку
- •10.2. Поведінка фірми щодо ціни та випуску на олігополістичному ринку
- •10.3. Оцінка економічної ефективності олігополістичного ринку
- •11.1. Теорія граничної продуктивності та попит на ресурси
- •11.2. Зміни у попиті на ресурс. Еластичність попиту
- •11.3. Оптимальне співвідношення ресурсів f
- •Тема 12. Ціноутворення на ринку ресурсів
- •12.1. Визначення заробітної плати
- •12.2. Економічна рента
- •12.3. Позичковий відсоток
- •12.4. Підприємницький доход та економічний прибуток
- •Тема 13. Аналіз загальної рівноваги та ефективність
- •13.1. Аналіз часткової та загальної рівноваги
- •13.2. Діаграма Еджворта
4.3. Розрахунок еластичності попиту за ціною для окремої точки на кривій
Еластичність попиту за ціною можна виміряти для нескінченно малих змін ціни в кожній точці кривої по- питу. Необхідність таких розрахунків підтверджується, зокрема, тим, що на одній і тій самій ділянці кривої при застосуванні традиційної методики еластичність буде різною, якщо ціни зростають і якщо вони знижу- ються. Для прикладу візьмемо таку ситуацію:
Якщо ціна зросла з 10 до 12 грн., то еластичність попиту буде розраховуватися так:
Я
Якщо ціна зменшилася з 12 до 10 грн., то еластин- ність попиту буде:
Дещо виправити розрахунки можна, використовую-чи для розрахунку відсоткових змін середні значення ціни та попиту. Однак це не дасть точних результатів для практичного застосування, оскільки еластичність на початку кривої та в її кінці суттєво відрізняється. Ось чому потрібно розраховувати еластичність для кожної точки кривої попиту.
Припустимо, що маємо справу з лінійною кривою попиту. Вона має постійний нахил в усіх точках але не постійну еластичність, яку мозк-
на розрахувати через співвідношення відрізків на осі
цін. На рис.
Тоді розрахунок еластичності попиту за ціною набуде такого вигляду:
Вираз (4.2) називається формулою відстаней, її використовують для розрахунку точкової еластичності.
Отримані результати можуть бути використані також для кривих попиту з нелінійною залежністю. Для цього в точці, де потрібно визначити еластичність, проводять дотичну до кривої попиту та визначають співвідношення відрізків на осі цін: відрізка від початку координат до рівня ціни, що відповідає точці на кривій попиту, та відрізка від цього рівня ціни до точки перетинання дотичної з віссю цін.
4.4. Нецінова еластичність попиту
Загальний підхід до вимірювання еластичності по-попиту зберігається і тоді, коли йдеться про вплив на нього інших, нецінових факторів. Серед них особливе місце належить доходам та цінам на інші товари.
Еластичність попиту за доходами можна ви значити як співвідношення між відносною зміною попиту та відносною зміною доходу споживача (/). На рис. 4.5 показано збільшення попиту (зсув кривої вправо) на що спричинене збільшення доходу наТоді еластичність попиту за до,ходами
(4.3)
Еластичність попиту за доходами може набувати найрізноманітніших значень: — для нормаль,них товарів; — для предметів розкоші;для неякісних товарів.
Якщо еластичність попиту за доходами дорівнює нулю, то це означає, що споживання даного товару взагалі не залежить від рівня доходу споживача. Про такі товари йшлося у попередній темі. , Ціни на інші товари також впливають на по-пит, і міру цього впливу демонструє відповідний кое фіцієнт еластичності, який називається перехресною еластичністю попиту. Перехресна еластичність по питу показує відсоткову зміну в кількості придбаних товарів X у відповідь на одновідсоткову зміну ціни будь-якого товару У:
Якщоо еластичність має позитивне значення, то із зростанням ціни на товар У підвищується попит на Тавар Х. Такий зв'язок характерний для товарів-субститутів. Чим краще субститут здатний замінити певний товар, тим тіснішим буде зв'язок між цінами на нього та попитом на досліджуваний товар, а отже, більшим значення еластичності. Скажімо, взаємоза-мінюваність двох сортів житнього хліба досить висо-ка, тому навіть незначне підвищення цін на один з них спричинить різке збільшення попиту на інший. Для комплементарних благ властиве від'ємне значення еластичності попиту. Чим більшою мірою наявність одного блага визначає сенс придбання іншого, тим більшим за модулем буде значення еластичності (зв'язок між цінами на заправлення газових балонів та попитом на дорожні газові плити, цінами на плівку та попитом на фотоапарати тощо).
Еластичність матиме нульове значення для товарів, які взагалі ніяк не пов'язані між собою.