ІДЗ ФІзіологія

На основі проведених розрахунків можна зробити наступні висновки ( на прикладі шахтаря):

А) Ударний і хвилинний об’єм крові на протязі дня збільшився.

Б) Коефіцієнт підвищення систолічного тиску зменшився.

В) Коефіцієнт підвищення частоти пульсу збільшився.

Г) Коефіцієнт витривалості збільшився.

Д) Коефіцієнт якості реакції в нормі

Е) - збільшився.

Отже, за даними розрахунками можна зробити висновки, що у всіх робітників протягом дня ударний об’єм крові то збільшується, то зменшується нерівномірно, проте хвилинний – майже у всіх збільшується до 6-ї години роботи, а після того спостерігається зменшення. Порівнявши коефіцієнти підвищення систолічного тиску з коефіцієнтами підвищення частоти пульсу, бачимо, що всі робітники мають серцеву недостатність (К₁ < К₂). Коефіцієнт витривалості також має нерівномірний розвиток, але, здебільшого, в першій половині робочого дня він більший, ніж в другій. За показниками коефіцієнтів якості реакції можна зробити висновок, що серцево-судинні системи робітників мають сприятливу реакцію на навантаження, оскільки дані коефіцієнти у всіх робітників менші за 1 (К_р < 1). З показників коефіцієнтів співвідношення пульс-дихання видно, що, в основному, системи кровообігу і дихання у робітників працюють злагоджено, оскільки всі значення цих коефіцієнтів наближаються до вихідних (4 – 5).

Завдання 2.

Вивчення властивостей нервової системи за допомогою методики « темпінг- тест».

1-й 25 2-й 28

	……. ........... ....... …… ………… ……… …… 3-й 29 4-й 25
…………… …………… ….			…………… ……………

5-й 2 3 6-й 20

…………… ……………

…………… ……………..

Рисунок 2.1 – Крива працездатності

Отже, з вище пройденого тесту ми бачимо, що максимальний темп рухів припадає на перші 15-20с,а потім він зменшується до рівня нижчого за вихідний . Звідси випливає, що мій тип динаміки свідчить про сильну нервову систему.

Завдання 3.

Проведіть обробку результатів тестування за коректурною таблицею Іванова-Смоленського і зробіть висновки про характер процесів збудження та гальмування.

Таблиця 3.1 – Результати тестування за коректурною таблицею Іванова-Смоленського

№ експерименту	Час роботи	Загальна кількість переглянутих букв	Кількість правильних закреслених букв	Число помилок				I		V		A		Y		S		K
				Всього	пропущені	Неправильно закреслені
1.	5хв (300с)	900	305	8	8	0	56,25 %		3 б/с		33,3 %		0,75		1,55 б/с		6050 %
2.	5хв (300с)	800	320	5	4	1	68,9 %		2,66 б/с		44,33 %		0,98		11,4 б/с		8000 %

Розрахуємо основні показники уваги.

Експеримент № 1.

Показник інтенсивності уваги: І = N/M*100 %,

І = 900/1600*100 % = 56,25 %

Швидкість виконання роботи: V = N/t,

V = 900/300 = 3 б/с

Показник уваги: A = V/(m+1)*100 %,

A = 3/(8+1)*100 % = 33,3 %

Показник якості уваги: Y = (n-w)/(n+o),

Y = (305-0)/(305+8) = 0,75

Швидкість сприймання інформації за 1 с: S = (0,543*N-2,807*m)/t,

S = (0,543*900-2,807*8)/300 = (488,7-22,456)/300 = 1,55 б/с

Показник концентрації уваги: K = C²/m*100 %,

К = 22²/8*100 % = 6050 %

За результатами тестування за коректурною таблицею по першому експерименту можна зробити висновки, що наявна добра інтенсивність уваги, оскільки переглянуто 900 букв. Показник уваги – добрий, оскільки складає лише 33,3 %. Якість уваги – погана, оскільки було зроблено 8 помилок.

Експеримент № 2.

Показник інтенсивності уваги: І = N/M*100 %,

І = 800/1160*100 % = 68,9 %

Швидкість виконання роботи: V = N/t,

V = 800/300 = 2,66 б/с

Показник уваги: A = V/(m+1)*100 %,

A = 2,66/(5+1)*100 % = 44,33 %

Показник якості уваги: Y = (n-w)/(n+o),

Y = (320-1)/(320 +4) = 0,98

Швидкість сприймання інформації за 1 с: S = (0,543*N-2,807*m)/t,

S = (0,543*800-2,807*5)/300 = (434,4-14,035)/300 = 1,4 б/с

Показник концентрації уваги: K = C²/m*100 %,

К = 20²/5*100 % = 8000 %

За результатами тестування за коректурною таблицею по другому експерименту можна зробити висновки, що наявна добра інтенсивність уваги, оскільки переглянуто 800 букв. Показник уваги – середній, оскільки складає 44,33 %. Якість уваги – добра, оскільки було зроблено тільки 5 помилок.

Завдання 4.

На основі матеріалу і фактичних даних, наведених в таблиці 4.1, розрахуйте:

а) показник напруження по кожній функції (Пф_і);

б) загальний показник трудового напруження (Пт.н);

в) показник напруження по кожній функції на кожний момент спостереження (Пф.т);

г) загальний показник трудового напруження на кожний момент спостереження (Пт.н.t);

д) побудуйте криві трудового напруження і дайте необхідні пояснення;

е) за показником трудового напруження визначте ступінь втоми;

є) результати лабораторної роботи оформіть у вигляді звіту.

Таблиця 4.1 – Дані для оператора ТЕС

№ з/п	Показник	Години роботи
		1	3	5	7	8
1	Обсяг короткотривалої пам’яті, знаки	4	6	5	4	4
2	Швидкість мислення, с	22	18	20	21	24
3	Концентрація і переключення уваги, с	28	25	27	27	30
4	Темпінг-тест, кількість	56	65	55	50	50
5	Хвилинний об’єм крові, мл	3790	3670	3660	3780	3800

Розрахунки.

а) Показник напруження по кожній функції (Пф_і): .

б) Загальний показник трудового напруження (Пт.н): .

в) Показник напруження по кожній функції на кожний момент спостереження (Пф.т): .

г) Загальний показник трудового напруження на кожний момент спостереження (Пт.н.t): .

Таблиця 4.2 – Розраховані показники для оператора ТЕС

Показник	Психофізіологічні функції
	Обсяг короткотривалої пам’яті, знаки	Швидкість мислення, с	Концентрація і переключення уваги, с	Темпінг-тест, кількість	Хвилинний об’єм крові, мл
Пфі	18,4	-9,52	-11,3	35,55	3,16
Пт.н	7,26
Пф.т:
1	26,4	-12,32	-13,56	33,18	1,58
3	0	0	0	0	4,74
5	13,6	-6,16	-9,04	35,55	6,32
7	26,4	-9,52	-9,04	54,51	1,58
8	26,4	-18,48	-22,6	54,51	0
Пт.н.t	1	3	5	7	8
	7,06	0,95	8,05	12,79	7,97

Побудуємо криві трудового напруження по кожній психофізіологічній функції.

На рисунку 4.1 видно, що обсяг короткотривалої пам’яті до третьої години роботи зростав, а потім почав скорочуватись і протягом останньої години роботи був таким, як і до початку роботи.

Рисунок 4.1 – Крива трудового напруження обсягу короткотривалої пам’яті

На рисунку 4.2 видно, що швидкість мислення до третьої години роботи зменшувалась, а потім почала поступово збільшуватись і на кінець робочого дня стала більшою, ніж до початку.

Рисунок 4.2 – Крива трудового напруження швидкості мислення

На рисунку 4.3 видно, що концентрація та переключення уваги протягом робочого дня були нестабільними, спочатку зменшувались, а потім зростали і вкінці дня стали більшими, ніж до початку роботи.

Рисунок 4.3 – Крива трудового напруження концентрації та переключення уваги

На рисунку 4.4 видно, що швидкість рухів до третьої години роботи зростала, а потім почала стабільно зменшуватись.

Рисунок 4.4 – Крива трудового напруження швидкості рухів

На рисунку 4.5 видно, що на початку робочого дня хвилинний об’єм крові зменшувався, потім протягом 3 – 5 години роботи він був майже стійким, а в другій половині дня різко збільшився.

Рисунок 4.5 – Крива трудового напруження хвилинного об’єму крові

Отже, можна зробити висновок, що на даному робочому місці оператор ТЕС має втому першого ступеня, оскільки загальний показник трудового напруження становить 7,26 (нижчий за 15,0).

Завдання 5.

На підставі даних:

А) підрахуйте по кожній функції за кожний момент спостереження і занесіть до таблиці кількість випадків, коли порівняно з до робочим періодом показники:

- не змінилися(£);

- покращилися(β);

- погіршилися(ﻻ).

Б) обчисліть показник зміни по кожній функції в кожний момент спостереження();

В) Розрахуйте інтегральні показники зміни функціонального стану працівників за кожний момент спостереження ().

Таблиця 5.2 – Підраховані показники за завданням 5.1

Момент спостереження

Час сенсомоторної реакції

КЧЗМ

Мязова сила

Мязова витривалість

Не змінився

покращився

погіршився

Не змінився

покращився

погіршився

Не змінився

покращився

погіршився

Не змінився

покращився

погіршився

Через 2 год від поч. роботи

+

+

+

+

Перед обідньою перервою

+

+

+

+

За 1,5 год до кінця зміни

+

+

+

+

Після роботи

+

+

+

+

Б) Обчислимо показники зміни по кожній функції в кожний момент спостереження (К_і): .

Через 2 год від початку роботи:

К_і = (3-1)/4 = 0,5

Перед обідньою перервою:

К_і = (2-2)/4 = 0

За 1,5 год до кінця зміни:

К_і = (2-2)/4 = 0

Після роботи:

К_і = (3-1)/4 = 0,5

В) Розрахуємо інтегральні показники зміни функціонального стану працівників за кожний момент спостереження (К_інт): .

Через 2 год від початку роботи:

К_інт = 0,5/4 = 0,125

Перед обідньою перервою:

К_інт = 0/4 = 0

За 1,5 год до кінця зміни:

К_інт = 0/4 = 0

Після роботи:

К_інт = 0,5/4 = 0,125

Висновок: На основі розрахованих даних, ми бачимо, що функціональний стан працівника впродовж цього робочого дня покращуються перед обідньою перервою за 1,5 год до кінця роботи та після роботи, проте через 2 год від поч. роботи погіршуються

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1 Крушельницька Я. В. Фізіологія і психологія праці : Підручник / Я. В. Крушельницька. - К. : КНЕУ, 2003. - 367 с.

2 Асеев В. Г. Преодоление монотонности труда в промышленности / В. Г. Асеев. — М. : Экономика, 1974. - 191 с.

3 Горшков С. И., Золина З. М. Методики исследований в физиологии труда / Горшков С. И., Золина З. М., Мойкин Ю. В. - М. : Медицина, 1974. - 311 с.

4 Климов Е. А. Введение в психологию труда. Учебник для ВУЗов / Е. А. Климов. - М. : Культура и спорт, ЮНИТИ, 1998. - 350 с.

5 Косилов С. А. Физиологические основы НОТ / С. А. Косилов. - М. : Экономика, 1969. - 302 с.

6 Колот А. Соціально-трудові відносини : теорія і практика регулювання : монографія / А. Колот. – К. : КНЕУ, 2004. – 230 с.