Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
сучасні молдодіжні субкультури.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
218.11 Кб
Скачать

Узвязку з цим виникли принципи як розпізнати субкультуру

  1. Субкультурам притаманні суворі внутрішні правила і заходи, спрямовані на остракізацію, які забезпечують їхню стійкість.

  2. Субкультурам властивий структурований процес навчання, протягом якого кандидати вчаться, як стати членами.

  3. Субкультурам притаманний дуже виразний ступінь автентичності, який творить настільки міцні суспільні межі, що групу можна назвати субкультурою. Майбутні члени мають показати досвідченим членам, що вони зрозуміли альтернативні правила, що вони — «свої».

  4. Субкультури формуються навколо добровільних об'єднань.

  5. Субкультури творять власні субінтерпретації норм загалу — вони або повністю відкидають їх на користь власних, або трішки їх змінюють, щоб надати сенсу способові життя своєї субкультури. Жодна субкультура як така не є відхиленням. Групі, що певним чином відходить від норми, притаманний активний процес залучення нових членів. Вони формуються навколо єдиного харизматичного символу чи літератури.

Оскільки існування субкультур є обов'язковою ознакою громадянського суспільства, а тоталітарна держава не передбачала його існування, то субкультурні об'єднання громадян у СРСР не заохочувалися. Щоправда, існували «клуби за інтересами» на рівні об'єднань любителів книги, спілки філателістів, філуменістів, кінологів тощо. Однак вони були заформалізовані, зареєстровані, перевірені на лояльність до режиму і перебували під пильним контролем державних правоохоронних органів. Існували хіба що неформальні об'єднання футбольних уболівальників (їх єдиних, мабуть, можна віднести до легальної субкультури тоталітарного суспільства). То на тереторії СРСР значного розвитку і еволюція субкультури спостерігалась у вигляді фанатів музики чи наявності поглядів тощо. У той час як у всьому світі відбулось масове виникнення і розвиток субкультур.

Хрущовська «відлига» створила умови для розвитку субкультур авторитарного суспільства. Субкультури того часу з'явились як спроба створити альтернативу існуючій монополії на ідеологію у всіх галузях суспільного життя і мали всі ознаки нонконформістської контр культурності. Переважно вони функціонували у сфері музики. Слухали Елвіса Преслі, «Бітлз», «Роллінг Сто-унз», «АВВА» та «Воnеу-М», з'явилися вітчизняні «Машина часу», «Наутілус Помпіліус». Паралельно існувала також музична субкультура бардівської пісні — від Висоцького та Оку-джави до Нікітіних. Влада реагувала на музичну субкультуру досить мляво: і контролювати це явище було складно у зв'язку з появою перших магнітофонів і «музики-на-кістках», і небезпека для панівної еліти здавалася не такою вже й страшною. Власне, музична 'культура була переважно аполітичною, за винятком хіба що творчості окремих репрезентантів бардівської пісні.

Розділ 2 Сучасний стан субкультур

2.1 Загальний стан і характеристика субкультури

Риси сучасної молодіжної субкультури.    1. Субкультура все більше стає неформальною культурою, носіями якої виступають неформальні групи. Ці групи не мають офіційного статусу, не мають програми діяльності, у них слабко виражена структура, не піддаються підпорядкованій класифікації. Субкультура є альтернативою державним структурам.    2. Переважає розважально-рекреативна спрямованість, крім комунікативної функції (спілкування з ровесниками). Третина підлітків виконують рекреативну функцію, тобто нічого не роблять. Відпочинок - основна форма життєдіяльності. Він витіснив працю як важливу потребу. Від задоволеності відпочинком залежить задоволеність життям в цілому. Це скоріше культура дозвілля, а не праці. На ціннісні аспекти життя підлітка впливає кримінальна інформація, яка іде з екранів телебачення. Звичайно, будь-який досвід спілкування - позитивний чи негативний, дуже важливий для підлітка, через нього він розширює свої знання, стає більш впевненим, навчається різним формам реагування на соціальні впливи, заявляє про свої можливості тощо.    3. Поширеною стає вестернізація (американізація) культурних потреб і інтересів. Цінності національної культури витісняються зразками західної масової культури. Модними стають прагматизм, непомірне прагнення до матеріального благополуччя, жорстокість та зневажливе ставлення до “застарілих” цінностей - ввічливості, поваги і т.д. Менталітет підлітків та молоді дуже наближений до західного. Це діти епохи глобалізації, мережі Інтернет та мобільного зв'язку.    4. Надається перевага споживацьким орієнтаціям над креативними. Творча самореалізація виступає в маргінальних формах.    5. Більшість підлітків виражають свій погляд на світ не поодиноко, а гуртом, об'єднуючись в групи, адже “почуття ліктя” єдино можливий спосіб виживання в суспільстві.    6. Слабка індивідуалізованість субкультури. Вибір цінностей пов'язаний з груповими стереотипами. Ті, хто не погоджуються, можуть поповнити ряди “ізольованих”, “не цікавих”, “не престижних” особистостей з точки зору “натовпу”, який нібито рівняється на певний ідеал (як правило лідера групи). Переважає груповий конформізм (зовнішня згода з думкою групи за внутрішньої незгоди).Тут не існує власного вибору, а йде наслідування вимогам групи.    7. Суб'єктивна розмитість, невизначеність, відчуження від основних нормативних цінностей. Відсутня вибірковість в культурній поведінці, переважають стереотипи. Молодіжна субкультура лише на перший погляд є однорідним явищем. Насправді в ній неорганізована сукупність поглядів, традицій, норм.    8. Культурна самореалізація здійснюється поза інституційними закладами культури.    9. Прихильники тієї чи іншої субкультури виділяються зовнішніми атрибутами (зачіскою, макіяжем, незвичним стилем одягу, своєю мовою, мистецтвом, стилем поведінки, місцем спілкування). Це один з основних чинників, який тягне молодь у субкультури - прагнення набути зовнішніх, формальних характеристик, які дозволяють виділитися з загальної маси.    10. Протиставлення культурі батьків. Є “наша” музика, “наше” спілкування, “наша” мода, а є все це “батьків”.    11. Спостерігається також тенденція до дегуманізації і деморалізації, формується ідеологія з девіантними тенденціями.    12. Одні субкультури носять екстремальний характер і демонструють протест проти суспільства. Інші - носять замкнутий характер і прагнуть до ізоляції від суспільства.    Причини належності до субкультур^    - Криза суспільства веде до утворення нових молодіжних субкультур, які мають свій зміст і спрямованість. Незадоволеність життям, нездатність суспільства задовольнити не тільки матеріальні, а й духовні потреби підлітків, молоді, приймати їх такими, якими вони є. Соціально-економічні та політичні негаразди стимулюють розвиток протестних настроїв.    - Криза сімейного виховання, яка привела до пригнічення індивідуальності та ініціативності підлітка. І як наслідок, вона привела з одного боку - до соціального і культурного інфантилізму, а з іншого - до прагматизму і соціальної дезадаптованості. Агресивний, жорстокий стиль виховання породжує агресивну молодь. Молодь не може пробачити ні вихователям, ні суспільству вихованої у неї з дитинства орієнтації на послушних, безініціативних виконавців в ущерб самостійності, ініціативності, незалежності. Батьки часто підозрюють підлітка в тому, що його дії завжди антисоціальні. Але в більшості випадків вони природні: завести друга, компанію, яка забезпечить спілкування і хоч би мінімальний захист, знайти дівчину, самоствердитися - узаконити в очах оточуючих сам факт свого перебування на Землі. А неформальне об'єднання - лише спосіб досягнення цих цілей. Правда, форми досягнення бувають спірними.    - Дорослі не враховують вікових особливостей підлітків та молоді. У складний період переходу від дитинства до зрілості виникає багато проблем, які підлітки не можуть розв'язати, опираючись на власний досвід чи досвід дорослих. їм необхідна група ровесників, які зіткнулися з такими ж проблемами, мають такі ж цінності і ідеали.    - Комерціалізація засобів мас медіа. Молодіжна субкультура часто повторює телевізійну та Інтернет субкультури.- Каталізаторами виникнення субкультур є втрата сенсу життя, руйнування ідеалів, подвійна мораль, бездуховність, цинізм, п'янство, задоволення лише матеріальних потреб, розгубленість перед життям тощо.    - Внутрішня одинокість, потреба в друзях, конфлікти в школі і вдома, недовіра дорослим, протест проти брехні, незнання як жити далі, спосіб втечі від дійсності.    - Бажання бути оригінальним.    - Спроба розв'язати проблему адміністративними методами.

На сьогоднішній день зафіксовано більше 300 різних видів субкультур дехто нараховує 500 і більше але розглянемо найголовніші що мають найбільше носіїв та найпутужніший вплив на життя суспільства.

Молодіжна культура – це неоднорідне явище, що має декілька можливих рівнів втілення ідеалу людини. Поняття «субкультури» (підкультури) як наукового терміну є досить широким та багатоскладовим. За даними новітнього філософського словника «субкультура» – це система норм та цінностей, що відрізняє групу від більшості суспільства (див. Додаток 1).

Сучасне суспільство представляє собою систему багато подібних субкультур. Молодіжна субкультура є одним з багатьох видів субкультур і особливою частиною суспільної культури. Кожен представник субкультури приймає норми, цінності, картини світу, стиль життя та інше – за зразок свого існування. Але паралельно з цим існують і зовнішні атрибути, які свідчать про приналежність до певного угрупування. Молодь створює свою жаргонну мову – своєрідний сленг, моду, музику та моральний клімат. Особливості цієї субкультури пояснюються, з одного боку – надлишком життєвої енергії, а з іншого – відсутністю у більшості молодих людей економічної та соціальної самостійності. І тому для такої людини спосіб знаходження свого місця у молодіжному угрупуванні є способом самоствердження та самореалізації себе в суспільстві. Молодь у субкультурах приваблює в основному можливість спілкуватися з собі подібними, а також зовнішня атрибутика, яка дає можливість демонструвати свою позицію у соціумі.

За домінуючими цінностями та ознаками всі молодіжні субкультури можна поділити на такі групи:

-           музичні;

-           епатажно-протестові;

-           розправно-самосудні;

-           романтико-ескапітські;

-           гедоністично-розважальні;

-           релігійно-містичні.

Хоча у чистому варіанті жодного типу молодіжної субкультури не існує, оскільки їх угрупування не відзначаються стійкістю та перетинаються, взаємопроникають один в одний, проте кожна субкультура має свої відмінності та характеристики.

Музичні молодіжні субкультури виникли навколо різних музичних стилів.

Металісти – молодіжна субкультура в стилі метал (екстремальна музика, що зародилась в другій половині ХХ століття, є напрямком рок-музики, одним із стилів гітарної музики). Типова мода металістів: довге волосся, шкіряна куртка «косуха», пасок з великою кількістю заклепок, джинси або шкіряні штани, чорні футболки з логотипом гурту, ланцюги на шиї і зап’ясті, короткі чоботи з ланцюгами або армійські чоботи.

Репери – прихильники музичного напряму «rap», який виник в середині 80-х, будучи музикою чорних кварталів міст США. В Україні поширився в 90-х. Обов’язкові вміння всіх реперів – вміти читати реп, танцювати «брейкданс» (бі-боїнг), вміти малювати графіті. Також їм притаманна корпоративність та психологічна потреба в спілкуванні з однолітками. Найбільше цінують індивідуальність. Характерний одяг: штани «дизелі», дуті короткі куртки, всі речі на декілька розмірів більші.

Рейвери - прихильники музичного напряму «rave», який виник у 80-х роках. Це масова нічна дискотека («кислотна тусовка») із виступом диск-жокеїв, що являє собою симбіоз музики стилів «хаус» та «техно». В Україну потрапив у середині 90-х. Зовнішня атрибутика відрізняється синтетичністю, яскравістю кольорів, наявністю пірсингу. Учасники рейв-клубів схильні до вживання наркотиків, слабоалкогольних напоїв. Щороку в Криму проходить фестиваль рейверів – «Республіка КаZантип».

Брейкери – об’єднані на основі спільного інтересу до танців типу брейк. Мета – пропаганда брейк-танцю і виконання його великими групами. Зовнішній атрибут – вузькі темні окуляри. Брейкери займаються спортом, не палять.

Епатажно-протестовим субкультурам початок поклали панки (пропагандисти ідеї «шок-протесту»). Виділяються одягом і зачісками. Мета – самоствердження серед однолітків через заперечення загальноприйнятих норм поведінки. Негативно ставляться до праці, вживають наркотики, алкоголь. Захоплюються рок-ансаблями.

Байкери – віддають перевагу романтизації подорожей та вираженню своєї індивідуальності в зовнішньому вигляді, володінні мотоциклом – байком. Найбільше цінують швидкість. Зовнішній вигляд – шкіряна куртка «косуха», бандана, шкіряні штани, ланцюги на шиї, пірсинг, каблучки, татуювання, довга борода.

Панки – виникли в 70-ті роки. На даний час кількість панків зменшується, найбільше у Харкові. Панк-стиль характеризується низьким загальноосвітнім і культурним рівнем, агресивним самоствердженням. Цінності панків – епатація суспільства, відторгнення буржуазних цінностей, десоціалізація. Основний зміст стилю – виклик, провокація, «шок-ефекти». Це і незвичні зачіски – ірокез, і забарвлення волосся, демонстративна поведінка. Захоплюються панк-роком.

Розправно-самосудні субкультури. Переважно вихідці з робітничих сімей, які за допомогою сили борються з різними відхиленнями від певних ідеалів.

Скінхеди (скіни)- сучасна субкультура, яка з’явилася 1968 року в Лондоні. Це представники робітничого класу, які бунтували проти ліберальної влади та виступали проти негрів з Ямайки та вихідців з Азії, які були дешевою робочою силою. Згодом рух поширився в інші країни. В Україні з’явилися ще наприкінці 80-х рр. ХХ ст. На сьогоднішній день скінхеди поділяються на течії нацистів та пацифістів. Зовнішній вигляд: побрита голова, татуювання, важкі черевики зі стальними вставками фірми «Doc Martens», дута куртка без комірця зі змійкою та резинками на рукавах, підтяжки темного кольору, вузькі джинси чи камуфляжні штани.

Гопники (слово походить з рос. мови – ГОП – городское общество презрения) – територіальні корпоративні самодіяльні угрупування «пацанів», переважно вихідців з робочих сімей, що фізичною силою «очищають» міста від «неформалів». Орієнтуються на систему цінностей дорослої кримінальної субкультури, культ сили, земляцтва, взаємовиручки та взаємозалежності. Властива інтелектуальна нерозвиненість, агресивність. Можуть вимагати гроші чи цінні речі від інших людей, ходять групами по декілька осіб. Носять «кепку» та спортивні штани.

Романтико-ескапітські субкультури – (англ. – втекти, уникнути, позбавитися). Відрізняються орієнтацією на створення паралельного світу, витворення власного «міфу».

Хіпі – з’явилися на зламі 60-70 років ХХ століття в Америці, а 1972 року – в Україні. Приводом до появи цього угруповання став британський гурт «Beatles». Хіпі – це своєрідний протест проти індустріального суспільства того часу, прихильники музичного стилю панк-рок. Виділяються довгим волоссям, саморобними прикрасами – «фєнічками», розірваним одягом, романтикою автостопу, можливістю втекти від реалій життя. Девіз угрупування – «Відмовся від всього соціального – помри молодим». Тому вони не жили в будинках, не дотримувались особистої гігієни, вживали алкогольні і наркотичні речовини, їздили на великих швидкостях. Нова течія хіпі звертає більшу увагу на зовнішню атрибутику, ніж на ідеологію – втечу від соціуму.

Готи – представники готичної субкультури, натхненні естетикою готичного роману, естетикою смерті, готичної музики й відносять себе до готики-сцени. З’явилися в 1979 році на хвилі пост-панка. Характерний зовнішній вигляд готів: чорний одяг, чорне довге волосся, високі шнуровані черевики, чорний корсет, облягаючи чорні нарукавники, шипований нашийник, срібні прикраси окультної тематики, чорний макіяж і в дівчат, і в хлопців. Місце зборів – цвинтар вночі.

Емо – (від «емоції») – субкультура, основним змістом якої є прояв емоцій. Емо-кіди ніколи не приховують свого емоційного стану, завжди і при будь яких обставинах проявляючи його. Вони вважають світ занадто жорстоким, тому відгороджуються від нього довгим косим, рваним чубом, який закриває одне око та фарбують очі і нігті в чорний колір, і хлопці також. Кольорова гама одягу – поєднання чорного з рожевим.

Гедоністично-розважальні субкультури – це субкультури, члени яких отримують насолоду від різного роду розваг, якими займаються.

Хакери – комп’ютерні злочинці, здатні зламувати будь-які захисні системи, коди на ліцензійних іграшках, запустити в систему віруси. В Україні з’явилися у 60-70 рр. ХХ ст. Мають свої інтернет-видання, культові сайти.

Ґеймери – прихильники комп’ютерних ігор, які вбачають в іграх сенс свого життя. Ґеймери самі відокремлюють себе від спілкування з людьми. В основному, це – залежні люди, які проводять за комп’ютером до дванадцяти годин на день.

Фуррі – субкультура поєднує людей, які захоплюються антропоморфними (людиноподібними) тваринами в образотворчому мистецтві, анімації, художній літературі та дизайні. Зовні нічим не відрізняються, спілкуються між собою через мережу Інтернет.

Релігійно-містичні субкультури – постають унаслідок синтезу містичних та релігійних культів. Проповідають вирішення глобальних проблем людини, держави й усього світу загалом.

Растамани (растафаріани) – рух зародився серед чорношкірого населення Ямайки, в Україні запозичений від іноземних студентів – африканців та європейців. Растамани пропагують ідею рівності людей перед Джа (Богом), слухають музику стилю реггі, носять дреди та червоно-жовто-зелені берети, курять ґанджу (маріхуану).

Сатаніти – цю субкультуру ще називають «блекстерами» - від назви найжорстокішого напряму в рок-металі – «блека», виконавці якого не співають, а хриплять та кричать. «Блекметал» вбирає в себе ідеї язичництва, агресію та протистояння християнству. Сатаністи носять чорний одяг, їхні груди прикрашає перевернутий хрест або пентаграма.

Епси - одна з останніх субкультур, прихильники якої є оптимістами, радіють життю, носять одяг райдужних кольорів. Вільні у всьому - в одязі, музиці і поведінці.    В залежності від спрямованості, молодіжні субкультури є доповненням до організованих колективів, так і їх антиподами, тобто їх норми і цінності, суперечать з панівною культурою. Є субкультури з нейтральним спрямуванням.    Позитивне спрямування субкультур:    - В “ідеальній” субкультурі учасники тренуються у виконанні соціальних ролей, розвитку самосвідомості, шукають свій статус і прагнуть досягнути визнання. Вони культивують протест проти несправедливості, брехні, подвійної моралі з боку дорослих (суспільства).    - Молодіжні субкультури створюють свою культуру, яка допомагає молодим людям адаптуватися до життя, беруть на себе частину функцій соціалізації індивідів, з якими не справляється сім'я, школа, формальні молодіжні організації, держава.    - Борються за поліпшення екологічного стану оточуючого середовища, спасають пам'ятники культури, турбуються про інвалідів;    Негативне спрямування субкультур:    - Прояви вандалізму, бездіяльність, вживання наркотиків, розпуста.    - Субкультури можуть піддаватися впливу комерційних компаній, які диктують їм моду і модель споживацької поведінки. Виробники одягу, тютюну, алкоголю, музичних дисків зацікавлені в надійному споживачеві. Так, наприклад, одна з компаній розбагатіла за рахунок продажу рожевих кедів для Емо.    - Субкультури впливають на молодь, а самі практично закриті для зовнішніх впливів. Щоб впливати на них, потрібно або бути частиною субкультури, або встановлювати контакт з окремими її представниками і діяти через них.    Приклади груп з негативним спрямуванням.    - Гопники себе так не називають. Вони іменують собі подібних як “пацани” або “реальні пацани”. В них орієнтація на систему цінностей кримінальної субкультури. Тут панує культ сили, земляцтва, взаємовиручки і взаємозалежності. Накачані, коротко стрижені, більш агресивні на своїй території, вживають наркотики. Демонстративний пасивний протест проти світу дорослих, пристрасть до рок-музики.    - Скинхеди - схильні до насилля, підтримують ідеї фашизму і расизму, ведуть пасивний бездіяльний спосіб життя. Вживають наркотики, щоб досягти агресивного стану і подолати моральні бар'єри.    - Растамани - більшість вважають причетними себе до цієї субкультури тільки тому, що вживають марихуану та гашиш. Справжні растамани - це прихильники релігійно-політичної доктрини домінуючої африканської раси.

Сучасна наука виводить навіть певну класифікацію молодіжних субкультур. В короткому викладі їхня типологія виглядає так:

- романтико-ескапітські субкультури (хіпі, толкієністи, байкери);

- гедоністично-розважальні (мажори, рейвери, репери);

- кримінальні (гопники, скінхеди);

- анархо-нігілістичні (панки та інші).

- релігійні ( сатаністи) тощо.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.