- •Лекція 14. Недоговірні зобов’язання. Відшкодування шкоди
- •1.3. Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення
- •1.4.Рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи (Ст. 1161-1162 цк).
- •1.5. Створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи (ст. 1163- 1165)
- •2.Поняття, підстави та умови виникнення зобов’язання з відшкодування шкоди.
- •3. Характеристика окремих видів зобов’язань з відшкодування шкоди
- •10) Шкода, яка відшкодовується у зв 'язку з припиненням права власності;
- •11)Шкода, що відшкодовується фізичній особі, яка потерпіла від злочину, якщо заподіювач шкоди не встановлений або отри мати належне з нього неможливо
- •12) Створення загрози життю, здоров'ю чи майну особи;
2.Поняття, підстави та умови виникнення зобов’язання з відшкодування шкоди.
Зобов'язання із заподіяння шкоди (інколи їх називають зобов'язаннями із правопорушення або деліктними зобов'язаннями) — найпоширеніший вид недоговірних зобов'язань.
Зобов'язання із заподіяння шкоди — це зобов'язання, які виникають внаслідок порушення майнових чи особистих немай-нових прав абсолютного характеру і мета яких — забезпечити поновлення прав потерпілого за рахунок заподіювача шкоди або особи, відповідальної за шкоду.
Цивільне законодавство, охороняючи права та інтереси як фізичних, так і юридичних осіб, передбачає відшкодування шкоди, яка заподіяна як внаслідок невиконання договірних зобов'язань, так і у випадках, коли між сторонами договірні відносини відсутні взагалі.
Залежно від підстав виникнення зобов'язань із заподіяння шкоди розрізняють: договірну та недоговірну (деліктну) відповідальність.
І договірна, і недоговірна відповідальність мають спільні риси:
мета — поновити порушені права;
мають майновий характер;
реалізуються примусово силами юрисдикційних органів;
виконують попереджувальну, виховну функцію.
Водночас між договірною і недоговірною (деліктною) від повідальністю існують і певні відмінності:
договірна настає, коли сторони перебувають у відносних правовідносинах, недоговірна — в абсолютних;
договірна покладається на порушника договору або на особу, яка за договором відповідає за порушника (поручитель, гарант), недоговірна — на порушника або на особу, яка за за коном відповідає за порушника (батьки, опікуни, лікувальна установа), або взагалі на третю особу, в інтересах якої вчиня ються дії (заподіяння шкоди в стані крайньої необхідності);
договірна — це додатковий обов'язок, який приєднується до невиконаного обов'язку (поставити продукцію і сплатити штраф), а недоговірна — це новий обов'язок замість невикона ного ;
договірна передбачена як законом, так і договором, недо говірна — виключно законом;
договірна виступає у вигляді відшкодування збитків, стяг нення пені, штрафу, неустойки, а недоговірна — виключно у вигляді відшкодування збитків.
Крім ЦК, правовідносини щодо відшкодування шкоди регулюються й іншими нормативними актами.
Як договірна, так і недоговірна відповідальність настає лише за наявності певних умов (підстав), передбачених законом. Такі загальні підстави встановлені в ст. 1166 ЦК.
Відповідальність за заподіяння шкоди настає за загальним правилом за наявності таких умов:
шкода;
протиправність поведінки заподіювана;
причинний зв'язок між протиправною поведінкою та за подіяною шкодою;
вина заподіювана шкоди.
Сукупність цих умов і є підставою для покладання на особу цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди. Ці умови є загальними для виникнення зобов'язань із заподіяння шкоди, оскільки їх сукупність вимагається в усіх випадках, крім тих, які спеціально передбачені в законі.
3. Характеристика окремих видів зобов’язань з відшкодування шкоди
Система деліктних зобов'язань побудована на поєднанні загального (генерального) делікту із спеціальним.
Склад загального делікту законодавець наводить в ст. 1166 ЦК, де передбачено, як загальне правило, що заподіяна шкода відшкодовується особою, яка її заподіяла.
Спеціальні делікти характеризуються такими особливостями:
- способом заподіяння шкоди;
-особою заподіювача шкоди;
-особою потерпілого,
-особою, яка відповідає за шкоду;
-об'єктом, якому заподіюється шкода;
-обставинами заподіяння шкоди;
-особливими умовами відповідальності тощо. Види спеціальних деліктів:
1) шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки (ДПН):
а) шкода, заподіяна наземним ДПН;
б) шкода, заподіяна морським судном;
в) шкода, заподіяна повітряним судном;
г) ядерна шкода;
2) шкода, заподіяна представниками і працівниками юридич ної особи:
а) шкода, заподіяна працівником при виконанні ним трудо вих обов'язків;
б) шкода, заподіяна посадовою особою органів державної влади або органом місцевого самоврядування;
в) шкода, заподіяна незаконними діями представників право охоронних органів;
3) шкода, заподіяна особами з пороками волі:
а) малолітніми;
б) неповнолітніми;
в) недієздатними;
д) особами, які не розуміли значення своїх дій;
4) шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого:
а) під час виконання особою договірних зобов'язань;
б) під час виконання трудових обов'язків;
г) фізичній особі-підприємцю;
д) малолітній особі;
є) неповнолітній особі;
ж) особі, яка не працювала;
з) особі, яка потерпіла від злочину;
5) шкода, заподіяна правомірними діями:
а) необхідною обороною;
6) в стані крайньої необхідності;
6) шкода, заподіяна навколишньому середовищу:
а) атмосфері, воді, землі;
б) флорі, фауні;
7) моральна шкода:
а) шкода, заподіяння якої пов'язано із діяльністю держав них органів та посадових осіб;
б) шкода, заподіяна засобами масової інформації;
в) шкода, заподіяна приватними особами;
8) шкода, заподіяна недоліками робіт, послуг речей;
9)шкода, що відшкодовується особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність;\