КПК
.pdf281
20.Принцип всебічного, повного й об’єктивного дослідження справи. 21.Поняття та класифікація суб’єктів кримінального процесу. 22.Повноваження суду (судді) в кримінальному процесі. 23.Повноваження прокурора в кримінальному процесі.
24.Органи досудового слідства. Повноваження слідчого на начальника слідчого відділу.
25.Органи дізнання та особа, яка провадить дізнання, їх повноваження.
26.Обставини, що виключають можливість участі у справі судді, народного засідателя, прокурора, слідчого, особи, яка провадить дізнання.
27.Потерпілий: його процесуальний статус.
28.Підозрюваний: його процесуальний статус.
29.Обвинувачений: його процесуальний статус.
30.Цивільний позивач та цивільний відповідач: їх процесуальний статус.
31.Захисник у кримінальному процесі, його права та обов’язки. Обов’язкова участь захисника.
32.Свідок у кримінальному процесі: його процесуальний статус. 33.Експерт та спеціаліст у кримінальному процесі: їх процесуальний статус. 34.Перекладач у кримінальному процесі: його процесуальний статус. 35.Понятий у кримінальному процесі: його процесуальний статус. 36.Забезпечення безпеки суб’єктів кримінального процесу.
37.Поняття, ознаки й класифікація доказів у кримінальному процесі.
38.Показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого як джерела доказів.
39.Висновок експерта в кримінальному процесі. Обов’язкове призначення експертизи.
40.Речові докази у кримінальному процесі: поняття, види, порядок залучення та зберігання.
41.Кримінально-процесуальне доказування: поняття, мета, значення, елементи. Доказове право.
42.Предмет доказування у кримінальній справи. Межі та суб’єкти доказування.
43.Поняття та види запобіжних заходів, підстави й загальні правила їх застосування.
44.Підписка про невиїзд: сутність і порядок застосування. 45.Особиста та громадська порука у кримінальному процесі.
282
46.Застава: сутність і порядок застосування, Визначення розміру застави.
47.Взяття під варту, строки тримання під вартою та порядок їх продовження, звільнення з-під варти.
48.Затримання підозрюваного: сутність, умови, підстави та порядок застосування.
49.Цивільний позов у кримінальному процесі.
50.Процесуальні строки: поняття, види, порядок обчислення. Поняття та види судових витрат.
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
1.Поняття, значення, завдання та загальні положення стадії порушення кримінальної справи
2.Приводи і підстави до порушення кримінальної справи.
3.Заяви і повідомлення про злочин.
4.Явка з повинною.
5.Підстави та процесуальний порядок порушення та відмови в порушенні кримінальної справи
6.Класифікація кримінальних справ.
7.Дізнання як форма досудового розслідування. Види дізнання.
8.Основні положення досудового слідства.
9.Поняття, система та класифікація слідчих дій.
10.Загальні правила провадження слідчих дій.
11.Допит (свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого). 12.Очна ставка.
13.Огляд: поняття, види, процесуальний порядок проведення. 14.Ексгумація трупа.
15.Освідування: поняття, види, процесуальний порядок проведення. 16.Обшук: поняття, види, процесуальний порядок проведення. 17.Виїмка: поняття, види, процесуальний порядок проведення.
18.Пред’явлення для впізнання: поняття, види, процесуальний порядок проведення.
19.Відтворення обстановки та обставин події.
20.Накладення арешту на кореспонденцію.
21.Зняття інформації з каналів зв’язку.
283
22.Призначення експертизи. Види експертиз у кримінальному процесі.
23.Підстави та порядок притягнення особи як обвинуваченого. Зміна та доповнення обвинувачення на досудовому слідстві.
24.Зупинення та відновлення досудового слідства.
25.Підстави та форми закінчення досудового слідства.
26.Підстави до закриття кримінальної справи. Реаібілітуючі, нереабілітуючі та нейтральні (формальні) підстави.
27.Порядок ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінальної справи.
28. Поняття, значення, структура та зміст обвинувального висновку.
29.Нагляд прокурора за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства.
30.Оскарження дій слідчого і прокурора.
31.Підсудність кримінальних справ.
32.Порядок попереднього розгляду справи суддею, його строки, рішення, які приймаються суддею за результатами цієї стадії.
33.Питання, що підлягають вирішенню суддею у зв’язку з підготовкою справи до судового розгляду.
34.Загальні положення (умови) судового розгляду, його частини (етапи).
35.Підготовча частина судового засідання.
36.Зміст судового слідства.
37.Суть, значення та порядок судових дебатів.
38.Останнє слово підсудного.
39.Поняття і значення вироку. Види вироків. Питання, що вирішуються судом при постановленні вироку.
40.Процесуальний порядок постановлення та проголошення вироку. Окрема ухвала (постанова) суду.
41.Порядок апеляційного оскарження судових рішень.
42.Порядок касаційного оскарження судових рішень.
43.Суть і значення стадії виконання вироку. Набрання вироком законної сили та порядок звернення його до виконання.
44.Питання, що вирішуються судом у стадії виконання вироку.
45.Поняття, значення та підстави виключного провадження.
46.Загальні особливості провадження в справах про злочини неповнолітніх.
284
47.Особливості провадження в справах про застосування примусових заходів медичного характеру.
48.Особливості провадження в кримінальних справах приватного обвинувачення.
49.Процесуальний порядок досудової підготовки матеріалів за протокольною формою.
50.Реабілітація у кримінальному процесі.
285
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ТА РЕКОМЕНДОВАНИХ НОРМАТИВНИХ ТА ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
І. Нормативно-правові акти та судова практика
1.Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. (із змінами і доп.). – К.: Атіка, 2008. – 64 с.
2.Кримінально-процесуальний кодекс України (затверджений Законом від 28 грудня 1960 р., зі змінами та доповненнями): станом на 1 березня
2010 року.
3.Кримінальний кодекс України (затверджений Законом від 5 квітня 2001 р., зі змінами та доповненнями): станом на 1 березня 2010 року.
4.Міжнародні угоди та договори:
4.1Декларация о праве и обязанности отдельных лиц, групп и органов общества поощрять и защищать общепризнанные права человека и основные свободы от 9 декабря 1998 г. // Международные акты о правах человека: Сборник документов / Сост. д.ю.н., проф. В.А. Карташкин, д.ю.н., проф. Е.А. Лукашева. – 2-е изд., доп. – М.: Изд-во НОРМА (Издательская группа НОРМА – ИНФРА М), 2002.
4.2.Декларація основних принципів правосуддя для жертв злочинів та зловживання владою від 29 листопада 1985 р. // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам-
Київ, 1996.
4.3.Декларація про захист усіх осіб від насильницького зникнення від 18 грудня 1992 р. // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам-Київ, 1996.
4.4.Европейская Конвенция о взаимной правовой помощи по уголовным делам от 20 апреля 1959 г. // Права людини і професійні стандарти для юристів
вдокументах міжнародних організацій. – Амстердам-Київ, 1996.
4.5.Конвенция Содружества Независимых Государств о правах и основных свободах человека от 26 мая 1995 г. // Международные акты о правах человека: Сборник документов / Сост. д.ю.н., проф. В.А. Карташкин, д.ю.н., проф. Е.А. Лукашева. – 2-е изд., доп. – М.: Изд-во НОРМА (Издательская группа НОРМА – ИНФРА М), 2002.
4.6.Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання” від 10 грудня 1984 р. (набула чинності 26 червня 1987 р.) // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам-Київ, 1996.
4.7.Минимальные стандартные правила Организации Объединенных Наций мер, не связанных с лишением свободы (“Токийские правила”) от 14 декабря 1990 г. // Международные акты о правах человека: Сборник документов / Сост. д.ю.н., проф. В.А. Карташкин, д.ю.н., проф. Е.А. Лукашева.
– 2-е изд., доп. – М.: Изд-во НОРМА (Издательская группа НОРМА – ИНФРА М), 2002.
4.8.Минимальные стандартные правила Организации Объединенных Наций, касающиеся отправления правосудия в отношении несовершеннолетних
286
(“Пекинские правила”) от 29 ноября 1985 г. // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – АмстердамКиїв, 1996.
4.9.Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 р. (набув чинності 23 березня 1976 р.) // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – АмстердамКиїв, 1996.
4.10.Основные принципы, касающиеся роли юристов, приняты 27 августа
–7 сентября 1990 г. // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам-Київ, 1996.
4.11.Правила Организации Объединенных Наций, касающиеся защиты несовершеннолетних, лишенных свободы от 14 января 1990 г. // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам-Київ, 1996.
4.12.Руководящие принципы, касающиеся роли лиц, осуществляющих судебное преследование, приняты 27 августа – 7 сентября 1990 г. // Куинн Ф. Права человека и ты: Основные документы Организации Объединенных Наций, Документы Организации по безопасности и сотрудничеству в Европе и Документы Совета Европы о правах человека для судей, прокуроров, милиции, адвокатов, организаций по правам человека, граждан и средств массовой информации Новых Независимых Государств. – Варшава: Изд-во ОБСЕ/БДИПЧ и Госдепартамента США, 1999.
4.13.Загальна декларація прав людини (прийнята та проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р.) // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1997. – № 5.
4.14.Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам-Київ, 1996.
4.15.Міжнародний пакт про громадянські і політичні права людини (прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966 року) // Відомості Верховної Ради СРСР. – 1976. – № 17. – Ст. 291.
4.16.Звід принципів захисту всіх осіб, підданих затриманню або арешту в будь-якій формі (прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 9 грудня 1988 р.) // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам-Київ, 1996.
4.17.Віденська конвенція про дипломатичні відносини від 18 квітня 1961 р. (ратифікована Президією Верховної Ради УРСР 21 березня 1964 р.) // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам-Київ, 1996.
4.18.Конвенція про права дитини (ухвалена 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН у 1989 р. // Зібрання чинних міжнародних договорів України. –
1990. – № 1.
5. Закони України:
5.1. “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
287
5.2.“Про міліцію” від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. –1991. – №4. – Ст.20.
5.3.“Про Службу безпеки України” від 25 березня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 382.
5.4.“Про адвокатуру” від 19 грудня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9. – Ст. 62.
5.5.“Про судоустрій” від 7 лютого 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 27– 28. – Ст. 180.
5.6.“Про статус суддів” від 15 грудня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 8. – Ст. 56.
5.7.“Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів” від 23 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 50.
5.8.“Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві” від 23 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 51.
5.9.“Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” від 30 червня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 358.
5.10.“Про оперативно-розшукову діяльність” від 18 лютого 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303.
5.11.“Про судову експертизу” від 25 лютого 1994 р. // Голос України. – 1994. – 21 квітня.
5.12.“Про досудове ув'язнення” від 30 червня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 360.
5.13.“Про застосування амністії в Україні” від 1 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 48. – Ст. 263.
5.14.“Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх” від 21 квітня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 6. – Ст. 35.
5.15.“Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду” від 1 грудня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 1. – Ст. 1.
5.16.“Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів” від 29 листопада 2001 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 10. – Ст. 76.
5.17.Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканість, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист” // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 10. – Ст. 187.
5.18.Закон України “Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 29. – Ст. 367.
288
5.19.Закон України “Про міжнародні договори України” від 29 червня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 50. – Ст. 540.
5.20.Закон України “Про правонаступництво України” від 12 вересня 1991р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 46. – Ст. 617.
5.21.Закон України “Про приєднання України до Статуту Ради Європи”
від 31 жовтня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 38. – Ст. 287.
5.22. Закон України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” від 17 липня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 40. – Ст. 263.
6. Рішення Конституційного Суду України:
6.1.у справі щодо відповідності Конституції України п. 3 ч. 2 ст. 18, ст. ст. 32, 33, 34, 35, 36, 37, п.п. 5 п. З розділу 7 Закону України “Про судоустрій України” від 11 грудня 2003 р. // Урядовий кур’єр. – № 241. – 20 грудня 2003 р.
6.2.у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України положень ч. 3 ст. 120, ч. 6 ст. 234, ч. 3 ст. 236 КПК України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) від 30 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 6. – Ст. 245.
6.3.у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень ст. 86 Конституції України, а також ч. 2 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 Закону України "Про статус народного депутата України" (справа про запити та звернення народних депутатів Ураїни до органів дізнання та досудового слідства) від 20 березня 2002 р. // Офіційний вісник України. – 2002. – № 13. – Ст. 668.
6.4.у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України положень ст. 69 Кримінального кодексу
України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) від 2 листопада 2004 р. // Вісник Конституційного Суду України. – 2004. – № 5.
6.5.у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень ст. 150 КПК України стосовно тяжкості злочину (справа про врахування тяжкості злочину при застосуванні запобіжного заходу) від 8 липня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. –№ 29. – Ст. 1486.
7. Інші підзаконні нормативні акти:
7.1.Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні, затверджено Указом Президента України від 10 червня 1993 р. // Голос України. – 1993. – 26 червня.
7.2.Положення про порядок здійснення помилування, затверджено Указом Президента України від 12 квітня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. –
№15. – Ст. 610.
7.3.Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. “Про створення у структурі міліції громадської безпеки спеціальних підрозділів для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які
289
беруть участь у кримінальному судочинстві” // Офіційний вісник України. – 1997. – № 27. – Ст. 148.
7.4.Постанова Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. № 1506 “Про затвердження Порядку виплати винагороди та відшкодування витрат на проїзд і наймання житла, виплати добових народним засідателям і присяжним за час виконання ними обов'язків у суді” // Офіційний вісник України. – 2002. –
№42. – Ст. 103.
7.5.Порядок оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 821 від 14 травня 1999 р.
7.6.Інструкція “Про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науководослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів”, затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 710 від 1 липня 1996 р.
7.7.Інструкція щодо заповнення форм статистичної звітності про роботу судів загальної юрисдикції (крім господарських судів), затверджена спільним наказом Державного комітету статистики України, Верховного Суду України, Міністерства юстиції України “Про затвердження форм статистичних звітів щодо роботи судів загальної юрисдикції (крім господарських) та Інструкції щодо їх заповнення” № 206/90/44/5 від 27.05.2002 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.05.2002 р. за № 461/6749.
8. Відомчі нормативні акти:
8.1.Інструкція про призначення та проведення судових експертиз, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. № 53/5 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 46. – Ст. 1715.
8.2.Інструкція про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 24 грудня 2003 р. № 170/5 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 52. – Ч. 2. – Ст.2853.
8.3.Інструкція про порядок виконання постанов прокурорів, суддів, слідчих, органів дізнання і ухвал судів про привід підозрюваних, обвинувачених, підсудних, свідків, потерпілих, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України № 864 від 23 грудня 1995 р.
8.4.Інструкція про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України № 400 від 14 квітня 2004 р.
8.5.Наказ Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров’я України “Про порядок обліку випадків звернення до медичних установ і міськрайлінорганів внутрішніх справ громадян з тілесними ушкодженнями кримінального характеру” № 307/105 від 10 травня 1993 р.
290
8.6.Положення про приймальники-розподільники для неповнолітніх органів внутрішніх справ, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України № 384 від 13 липня 1996 р.
8.7.Наказ Генерального прокурора України “Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які провадять дізнання та досудове слідство” 4/1 від 28 жовтня 2004 р.
8.8.Наказ Генерального прокурора України Про організацію підтримання державного обвинувачення в суді, забезпечення його відповідності кримінальному та кримінально-процесуальному законодавству № 5 від 28 жовтня 2002 р.
8.9.Наказ Генерального прокурора України “Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів про права неповнолітніх”
№3/1 від 28 жовтня 2002 р.
8.10.Інструкція про порядок підготовки, передачі та виконання органами прокуратури України звернень про правову допомогу у кримінальних справах, затверджена наказом Генерального прокурора України № 8/1 від 28 жовтня 2002 р.
8.11.Положення про застосування Закону України від 1 грудня 1994 р. “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду”, затверджена спільним наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України № 6/5, 3,41 від 4 березня 1996 р.
8.12.Наказ МВС України від 31 березня 2008 року № 160 “Про організацію діяльності органів досудового слідства Міністерства внутрішніх справ України”.
8.13.Наказ МВС України від 26 жовтня 2006 року № 1066 “Про нормативне забезпечення діяльності підрозділів дізнання органів внутрішніх справ України.
8.14.Наказ Генерального прокурора України від 19.09.2005 № 4/1 гн „Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність”.
8.15.Наказ Генерального прокурора України від 19.09.2005 № 4/2 гн „Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю”.
8.16.Наказ Генерального прокурора України від 19.09.2005 № 5 гн „Про організацію участі прокурорів у судовому розгляді кримінальних справ та підтримання державного обвинувачення”.
8.17.Наказ Генерального прокурора України від 26.12.2005 № 7 гн „Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян”
