КПК

251

тяжкий злочин, збільшити обсяг обвинувачення чи з інших підстав погіршити становище засудженого, а також виправдувального вироку, ухвали чи постанови про закриття справи не допускається.

Нововиявленими обставинами, відповідно до ч. 1 ст. 400-5 КПК України,

визнаються:

1)фальсифікація доказів, неправильність перекладу, а також показань свідка, потерпілого, обвинуваченого, підсудного, висновку та пояснень судового експерта, на яких ґрунтується вирок;

2)зловживання прокурора, дізнавача, слідчого чи суддів під час провадження в справі;

3)решта обставин, які не були відомі судові при винесенні судового рішення та які власне чи разом з раніше виявленими обставинами доводять неправильність засудження або виправдання підсудного.

Згідно з ч. 2 ст. 400-5 КПК України, фальсифікація доказів, завідомо неправильний переклад, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, завідомо неправильний висновок і пояснення судового експерта, зловживання прокурорів, дізнавачів, слідчих та суддів є підставами для перегляду судових рішень, які набрали законної сили, в порядку виключного провадження лише у тому разі, коли вони встановлені вироком, що набрав законної сили, а при неможливості постановлення вироку – матеріалами розслідування.

Нововиявленими обставинами варто вважати як ті, що безсумнівно вказують на неправосудність вироку, який набрав законної сили, так і ті, що викликають обґрунтовані сумніви щодо його законності, обґрунтованості та справедливості. За принципом презумпції невинуватості, виявлення доказів, які викликають сумніви у вині засудженого, варто прирівнювати до виявлення доказів його невинуватості.

Неправильне застосування кримінального закону й істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону як підстави для виключного провадження повинні встановлюватися відповідно до статей 370, 371 КПК України.

З цих підстав не допускається перегляд:

1)обвинувального вироку з метою:

а) застосувати закон про більш тяжкий злочин; б) збільшити обсяг обвинувачення;

в) з інших підстав погіршити становище засудженого;

2)виправдувального вироку;

3)ухвали чи постанови про закриття справи (ч. 2 ст. 400-4 КПК України).

Питання 2. Строки перегляду судових рішень в порядку виключного провадження й особи, що мають право поставити питання про перегляд судового рішення

253

закону, що істотно вплинули на правильність судового рішення, мають право вносити судді касаційного суду в кількості не меншій, а ніж п’ять осіб.

Питання 3. Порядок розслідування нововиявлених обставин і порушення питання про перегляд судового рішення в порядку виключного провадження

Приводом для порушення провадження за нововиявленими обставинами слугують заяви громадян (заяви засудженого чи його захисника, заяви близьких родичів засудженого), повідомлення організацій, підприємств, установ і посадових осіб, повідомлення в засобах масової інформації, повідомлення органів дізнання чи слідчого, з’явлення з повинною, безпосереднє знайдень прокурором обставин – підстав для перегляду судового рішення, що набрали законної сили.

Заяви подаються прокуророві. Правом порушення справи за нововиявленими обставинами наділяється тільки прокурор. Він може витребувати справ із суду з метою перевірки поданих заяв (ч. 1 ст. 400-8 КПК України).

Про призначення розслідування нововиявлених обставин прокурор виносить постанову. Розслідування справи, пов’язаної зі з’ясуванням наявності чи відсутності нововиявлених обставин, здійснюється за правилами провадження досудового слідства.

Слідство може провадити як прокурор безпосередньо, так і призначені ним слідчі. Під час провадження розслідування виконуються всі необхідні слідчі (допит, обшук, виїмка, огляд, впізнання тощо) й інші процесуальні дії.

При розслідуванні нововиявлених обставин дотримуються загальних правил щодо строків досудового слідства та порядку їх продовження.

Згідно зі ст. 400-8 КПК України, закінчивши розслідування нововиявлених обставин, районний, міський прокурор за наявності підстав для відновлення справи направляє її разом з матеріалами розслідування чи вироком, що набрав законної сили, яким винні у зловживанні або фальсифікації доказів у справі вже засуджені, та своїм висновком, відповідно, прокуророві Автономної Республіки Крим, прокуророві області, прокуророві міста Києва чи Севастополя, військовому прокурору (на правах прокурора області), який і вирішує питання про внесення подання до апеляційного суду.

Справи, в яких вирок винесено апеляційним судом, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області чи прокурори міст Києва та Севастополя, військовий прокурор (на правах прокурора області) направляє Генеральному прокуророві України, котрий вирішує питання про внесення подання до касаційного суду.

254

Якщо прокурор, який порушив провадження розслідування за нововиявленими обставинами чи отримав результати розслідування для внесення подання, не вбачає підстав для внесення подання та скасування вироку суду, він виносить мотивовану постанову про відмову у внесенні подання та припинення провадження. Про прийняте рішення повідомляються всі заінтересовані особи, що мають право оскаржити цю постанову вищестоящому прокуророві.

Питання 4. Порядок розгляду справ у порядку виключного провадження

Згідно з ч. 5 ст. 400-9 КПК України, на підставі подання, підписаного не менш як п’ятьма суддями касаційного суду, клопотання про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 400-4 КПК України, справа призначається до судового розгляду.

Відновлення справи за нововиявленими й іншими обставинами здійснює суд, до компетенції якого належить перегляд справ у порядку виключного провадження: апеляційні суди – щодо рішень місцевих судів, касаційні суди – щодо рішень апеляційних судів.

Судовий розгляд провадиться за правилами касаційного судочинства. Розгляд справ у виключному порядку здійснюється апеляційними та касаційними судами у складі не менше, ніж трьох суддів.

Попередній розгляд справи в апеляційному чи касаційному порядку не перешкоджає її розгляду тією ж судовою інстанцією в порядку відновлення у зв’язку з нововиявленими обставинами (ч. 2 ст. 400-10 КПК України).

Подання суддів про судовий розгляд клопотання щодо перегляду судового рішення з підстав, передбачених п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 400-4 КПК України, розглядається на спільному засіданні судових палат Верховного Суду України, уповноважених законом на розгляд кримінальних справ за правилами, встановленими для перегляду справ у касаційному порядку. Спільне засідання судових палат є правомочним за наявності не менше як двох третин складу кожної з палат. Головує на засіданні голова Судової палати в кримінальних справах або інший суддя. Ухвала спільного засідання приймається більшістю голосів відкритим голосуванням, її складає суддя-доповідач і підписує головуючий і цей же суддя.

У судовій палаті в кримінальних справах Верховного Суду України про суть справи доповідає Голова, заступник Голови чи суддя Верховного Суду України.

Після доповіді судді сторони дають пояснення, а прокурор або підтримує принесене ним чи вищим прокурором подання, або висловлює свої міркування.

Суди в разі необхідності запрошують на засідання суду давати пояснення засудженого, виправданого, їхніх захисників, законних представників неповнолітніх, потерпілого і його представника, цивільного позивача,

255

цивільного відповідача та їхніх представників. Запрошеним на засідання особам забезпечується можливість ознайомлення з поданням.

Суд може прийняти додаткові матеріали, що надійшли з поданням, або витребувати за своєю ініціативою та використати їх у доказуванні.

Розглядаючи справу за нововиявленими обставинами чи в інших випадках виключного провадження, суд має право:

1)скасувати вирок і направити справу на нове розслідування;

2)скасувати вирок та закрити справу;

3)змінити вирок, постанову чи ухвалу;

4)залишити подання без задоволення;

5)скасувати вирок і направити справу на новий судовий розгляд для зміни вироку.

Суд не може прийняти рішення, що погіршує становище засудженого (виправданого), стосовно якого подання не було внесено.

Вирішуючи питання про пом'якшення засудженому покарання, суд має право не тільки знизити покарання, а й перейти до більш м’якого його виду.

Певні особливості виключного провадження стосуються перегляду справи

узв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону й істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, що істотно вплинули на правильність судового рішення.

Приводами для внесення подання про перегляд справи з підстав, які вказують на неправильне застосування кримінального закону й істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, що істотно вплинули на правильність судового рішення, є клопотання вказаних у законі учасників процесу про перегляд судового рішення.

Таке клопотання має право подавати засуджений, його захисник або законний представник, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції, Генеральний прокурор України та його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, міст Києва та Севастополя, прирівняні до них прокурори та їхні заступники в межах їхніх повноважень – незалежно від їхньої участі в розгляді справи судом, а також інші особи, якщо таке право надано їм законодавчими актами України (ч. 2 ст. 400-9 КПК України).

Клопотання розглядається суддею касаційного суду, котрий може витребувати справу із суду.

257

–зарахування досудового ув'язнення в строк відбутого покарання, якщо ці питання не вирішені при винесенні вироку;

–вирішення юридичних питань, які виникають під час фактичного виконання вироку;

–зняття та погашення судимості.

Особливості процесуальної діяльності в стадії виконання вироку полягають у тому, що в ній не змінюється суть прийнятого судом рішення по суті справи, а при розгляді питань, які виникають у зв’язку з виконанням вироку, суд вирішує їх, не погіршуючи становища засудженого.

Значення стадії виконання вироку:

1)процесуальна діяльність у цій стадії створює необхідні передумов для безпосередньої реалізації прийнятих у вироку рішень;

2)сприяє формуванню у громадян переконання в неминучості покарані за вчинення злочинного діяння;

3)забезпечує охорону прав і законних інтересів потерпілого, засудженого інших учасників процесу;

4)своєчасне й точне виконання вироку сприяє виконанню завдань кримінального судочинства, зміцненню законності та правопорядку.

Питання 2. Набрання вироком законної сили та порядок звернення його до виконання

Набрання вироком законної сили є обов’язковою умовою його виконання, позаяк тільки вирок, який набрав законної сили, є підставою для відбування покарання та виконання всіх інших рішень суду, що сформульовані в ньому.

Як виняток з цього правила, виконується негайно після проголошення:

а) виправдувальний вирок; б) обвинувальний вирок, який звільняє підсудного від покарання;

в) обвинувальний вирок у частині вирішення питання про запобіжний захід засудженому щодо звільнення його з-під варти (ч. 5 ст. 401 КПК України).

Вирок місцевого суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляцій, тобто через 15 діб з моменту його проголошення, а для засудженого, що перебуває під вартою, – у той же строк з моменту вручення йому копії вироку (ч. 3 ст. 349 КПК України).

Вирок апеляційного суду – після закінчення строку на подання касаційної скарги, внесення касаційного подання, тобто через один місяць з моменту проголошення вироку, що оскаржується, а засудженим, який перебуває під вартою, – у той же строк з моменту вручення йому копії вироку (ч. 1 ст. 386 КПК України).

У разі подання апеляцій, касаційної скарги чи внесення касаційного подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи, відповідно, апеляційною або касаційною інстанцією, якщо інше не передбачено Кримінально-процесуальним кодексом України.

258

Коли оскаржено чи внесено подання тільки на частину вироку або коли засуджено декількох підсудних, а вирок оскаржено чи внесено подання щодо одного з них, вирок в інших частинах або стосовно інших засуджених осіб законної сили не набирає до моменту винесення апеляційною чи касаційною інстанцією ухвали (ч. 2 ст. 401 КПК України).

Порядок звернення вироку до виконання (ст. 404 КПК України).

Вирок, що набрав законної сили, звертається до виконання судом, який постановив вирок, не пізніше, ніж через три доби з дня набрання ним законної сили чи повернення справи з апеляційної або касаційної інстанції.

Своєчасне звернення до виконання вироку, що набрав законної сили, покладається на суддю чи голову відповідного суду, який постановив вирок.

Суд, разом зі своїм розпорядженням про виконання обвинувального вироку, надсилає копію вироку тому органу, на який покладено обов’язок виконати вирок. У такому розпорядженні вказуються: орган, якому адресується розпорядження; основні відомості про засудженого; коли, яким вироком і до якої міри покарання він засуджений; якщо справа розглядалася апеляційною чи касаційною інстанцією, то в розпорядженні зазначаються результати цього розгляду та прийняті рішення щодо міри покарання; вимога привести вирок до виконання й негайно повідомити про це суд; якщо засуджений позбавляється волі – повідомити сім’ю засудженого, в яке місце він направлений для відбування покарання. Розпорядження про виконання вироку підписує суддя (голова суду чи його заступник), скріплюється вона печаткою суду та надсилається разом з копіями інших судових документів до відповідного органу.

З метою виховного впливу суд надсилає копію вироку в необхідних випадках підприємству, установі чи організації за місцем роботи засудженого.

Якщо у виправданого чи в особи, стосовно якої справа закрита, були вилучені документи, цінності й інші предмети або був накладений арешт на майно, копія вироку, що набрав законної сили, чи ухвала апеляційної або касаційної інстанції направляються відповідним органам для повернення вилучених документів, цінностей та інших предметів, а також для зняття арешту з майна.

У разі звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, відповідно до статей 75 і 104 КК України, суд надсилає копію вироку органові виконання покарань за місцем проживання засудженого, а стосовно неповнолітнього – також службі у справах неповнолітніх для здійснення контролю за його поведінкою, а щодо засуджених військовослужбовців командирам військових частин, які, згідно з ч. 2 ст. 76 КК України, здійснюють контроль за поведінкою таких засуджених.

Органи, що виконують вирок, повідомляють суд, який його постановив, про виконання цього вироку.

Згідно з ч. 6 ст. 404 КПК України, вирок не може бути звернено до виконання чи виконуватися в частині засудження за діяння, караність якого була усунена нововиданим кримінальним законом.

259

Питання 3. Питання, що вирішуються судом

устадії виконання вироку

Устадії виконання вироку вимагають судового вирішення низка процесуальних питань, які умовно можна розділити на декілька груп.

1. Питання, що виникають у процесі звернення вироку до виконання:

– про звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та про застосування давності виконання обвинувального вироку щодо особи, засудженої до довічного позбавлення волі (ст. 80 КК України);

– про звільнення від покарання за декриміналізовані діяння;

– виконання закону, що звільняє від покарання чи пом’якшує покарання (частини 2, 3 ст. 74 КК України, ст. 405-1 КПК України);

– про звернення до виконання невиконаного вироку за наявності інших вироків (ст. 413 КПК України);

– тлумачення різноманітних сумнівів і суперечностей, що виникають до фактичного звернення вироку до виконання (ст. 409 КПК України).

2. Питання, що вирішуються судому процесі фактичного виконання вироку:

– про звільнення від покарання чи його пом’якшення за вчинення діяння, караність якого нововиданим кримінальним законом усунена або пом’якшена (ст. 405-1 КПК України);

– про зарахування в строк покарання часу перебування засудженого у лікувальній установі (ст. 406 КПК України);

– про застосування умовно-дострокового звільнення від покарання та заміну невідбутої частини покарання більш м’яким (ст. 407 КПК України);

– про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 407-1 КПК України);

– про звільнення від покарання за хворобою (ст. 408 КПК України);

– про звільнення від покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку (ст. 408-1 КПК України) або про скасування такого звільнення (статті 408-2, 408-3 КПК України);

– про заміну штрафу покаранням у виді громадських робіт, виправних робіт – штрафом, обмеження чи позбавлення волі – службовим обмеженням, позбавлення волі – триманням у дисциплінарному батальйоні (ст. 410 КПК України);

– про тимчасове залишення засудженого в слідчому ізоляторі чи в тюрмі та про переведення його з виправно-трудової установи в слідчий ізолятор або тюрму (ст. 410-1 КПК України);

– про застосування до засуджених, які є алкоголіками чи наркоманами, примусового лікування та його припинення (ст. 411-1 КПК України);

– про застосування до засудженого покарання за наявності двох невиконаних вироків (ст. 413 КПК України);

– про різні сумніви та суперечності, що виникають при виконанні вироку й пов’язані з його недоліками.

260

3. Питання, що вирішуються після відбування засудженим призначеного покарання:

–про дострокове зняття судимості (ст. 414 КПК України);

–про включення часу відбування виправних робіт до загального трудового стажу (ст. 414-1 КПК України).

Питання 4. Порядок вирішення судом питань, пов’язаних з виконанням вироку

У стадії виконання вироку суд може вирішувати лише питання, що не стосуються суті вироку та не спричиняють погіршення становища засудженого. У такому порядку вирішуються питання, зазначені в статтях 405-414-1 КПК України.

Усі питання, пов’язані з виконанням вироку, вирішує суд, який постановив вирок, а у випадках, коли вирок виконується за межами району суду, що його постановив, – районний (міський) суд за місцем виконання вироку (частини 1, 2 ст. 409 КПК України). Проте деякі питання з тих, що вирішуються в стадії виконання вироку, розглядає суд, у провадженні якого перебуває справа (ст. 410-1 КПК України), та суд за місцем постійного проживання особи (статті

414, 414-1 КПК України).

Обов’язковим учасником судового розгляду є прокурор. Звичайно, в судовому засіданні має брати участь засуджений, а за його клопотанням – і захисник. Цивільний позивач та цивільний відповідач запрошуються до суду, якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову. Неявка цих осіб не є перешкодою для розгляду справи (частини 1,2 ст. 411 КПК України).

Питання про звільнення від відбування покарання у зв’язку з хворобою та інвалідністю, а також про застосування судом примусового лікування до засуджених, які є алкоголіками чи наркоманами, та припинення такого лікування обов’язково вирішуються судом за участю представника лікарської комісії, що дала висновок про стан здоров’я засудженого (ч. 3 ст. 411, ч. 3 cт. 411-1 КПК України).

Про день розгляду справи суд повинен повідомити засудженого, захисника (якщо про це заявив клопотання засуджений), представника органу, трудового колективу чи особи, за поданням або клопотанням якої розглядається справа; цивільного позивача та цивільного відповідача, якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову; представника лікарської служби – у випадках давання нею висновку про стан здоров’я засудженого; представників спостережної комісії чи комісії у справах неповнолітніх – при вирішенні питань, пов’язаних з умовно-достроковим звільненням, зміною виду покарання й установи виконання покарання.

Розгляд справи починається доповіддю судді, котрий викладає зміст подання чи клопотання, не висловлюючи при цьому своєї думки щодо його розв’язання. Потім суд заслуховує пояснення осіб, які були запрошені та з’явилися в судове засідання.