Основні напрямки збереження флори та фауни:

Наявність стійких популяцій. Формування червоних списків. Підтримання стійкості популяцій. Система реабілітації популяцій. Зміна ставлення людей.

Просторово-часова динаміка популяцій. Різний статус тварин на заповідних та господарських об’єктах. Різне ставлення до тварин в різних соціальних групах. Легкість зміни статусу раритету у статус шкідника. Різний статус видів-аборигенів та видів адвентистів.

Система забезпечення фауни охороною (система «5+5»): ліворуч 5 ключових факторів, що забезпечують види охороною; праворуч - 5 факторів, що їм протидіють.

Фактори, що забезпечують види охороною:

1. Наявність стійких популяцій - охороняти можна лише стійкі популяції, а не можливі місця існування видів.

2. Внесення видів у «червоні» списки – основна форма природоохоронної діяльності. На основі таких списків формуються Плани дій, програми фінансуються з державного бюджету.

3. Механізми підтримання популяцій - врахування біологічних особливостей видів, динаміки популяцій, до складу яких входять види.

4. Система реабілітації популяцій - це безпосередня діяльність людини по відновленню популяцій.

5. Зміна ставлення пересічних людей — зміна суспільних цінностей.

Негативні фактори охорони:

1. Динаміка просторово-часової структури популяції - зміна видами біотопів, ареалів, міграція.

2. Неоднаковий статус видів на різних територіях - статус диких тварин на заповідних територіях і на господарських територіях є різким, що хє проблемою для охорони видів.

3. Різне ставлення до одних і тих же тварин в різних соціальних групах - зміна ставлення суспільства до так званих «шкідливих» видів.

4. Простота переходу тварини за статусу раритету у статус шкідника - присутність раритетних видів поза заповідниками є небажаною, і тому їх вилучають як «небажаних» і навіть «шкідливих».

5. Різне ставлення до аборигенної та адвентивної фауни - в більшості місцевостей переваги отримують «чужі» види, а аборигенна фауна у змінених біогеоценозах (урбоекесистеми, агроценози) зникає.

Були виявлені 20 видів загроз біорізиоманіттю, достатньо репрезентативних у відношенні до всієї території України.

Фізичне знищення фітобіоти

1. Пожежі (як спонтанні, так і спрямовані).

2. Розорення (в т. ч. при зміні землекористування).

3. Вилучення ґрунту (для зеленого будівництва, при кар'єрах)

4. Урбанізація (в т. ч. будівництво, озеленення, витоптування, інвазія, загарбування земель).

5. Рубання (як промислове, так і при догляду за лісом).

6. Косовиця (йдеться про порушення норм).

7. Збирання рослин (йдеться про звичайне браконьєрство, колекціонування рідкісних рослин, надмірну експлуатацію та комерціалізацію).

8. ПЕРЕвипас (включаючи випас в лісі, в т. ч. як результат спрямованого землекористування чи бідності населення).

9. Рекреаційне перенавантажекня (витоптування, збирання рослин, звалища, пожежі).

10. Залісення (науково необґрунтоване)

11) Загрозливі схилові процеси (обвали, селі і зсуви)