- •1 Білет.
- •2 Білет
- •3 Білет.
- •4 Білет.
- •5 Білет.
- •6 Білет.
- •7 Білет.
- •8 Білет.
- •9 Білет.
- •10 Білет.
- •11Білет
- •12 Білет
- •13 Білет
- •14 Білет
- •15 Білет
- •16 Білет
- •16 Білет
- •17 Білет
- •19 Білет
- •19-20 Білет
- •21 Білет
- •22 Білет
- •23 Білет
- •24 Білет.
- •25 Білет.
- •26 Білет.
- •28 Білет
- •1. Масонські ложі і таємні політичні гуртки
- •2. Декабристський рух в Україні
- •29 Білет.
- •30 Білет.
- •31 Білет.
- •32 Білет.
- •33 Білет.
- •34 Білет.
- •35 Білет.
- •36 Білет.
- •37 Білет.
- •38 Білет.
- •39 Білет.
- •40 Білет.
- •41 Білет.
- •42 Білет.
- •43 Білет.
- •44 Білет.
- •]Район бойових дій
- •Бойові дії
- •45 Білет.
- •46 Білет.
- •Наслідки
- •47 Білет
- •48 Білет
- •49 Білет
- •50 Білет
- •51 Білет
- •52 Білет
- •1. Українське «Розстріляне Відродження»
- •53 Білет
- •54 Білет
- •55 Білет
- •Генеральний план «Ост»
- •56 Білет Черкащина у роки Другої світової війни
- •57 Білет
- •Генеральний план «Ост»
- •58 Білет.
- •59 Білет.
- •60 Білет.
- •61 Білет.
- •62 Білет.
- •Шістдесятники України
- •Початок 60-х
- •Кінець «відлиги»
- •63 Білет.
- •2.1. Позитивні явища в економіці
- •2.2. Ситуація в економіці
- •3.1. Внутрішня політика
- •1. Особливості індустріального розвитку
- •2. Посилення бюрократичного централізму. Свобода дій союзних відомств в Україні
- •3. Атомні електростанції. Перетворення України в зону екологічного лиха
- •4. Нарощення впк
- •5. Стан колгоспно-радгоспної системи
- •64 Білет.
- •65 Білет .
- •66 Білет.
- •67 Білет.
- •68 Білет
- •69 Білет
- •70 Білет
4 Білет.
Сучасні українці є однією з гілок історичного слов'янства, походження і етногенез якого на сьогодні остаточно не з'ясовано. Про нього можна говорити лише в загальних рисах, використовуючи дані різних наук: історії, археології, лінгвістики, етнографії, антропології тощо. Значна частина науковців схиляється до думки, що свої початки слов'янський світ бере ще у бронзовому і ранньозалізному віках (II —І тис. до н. е.). Вперше про слов'ян-венедів (венетів) згадують римські автори І —II ст. н. є. Пліній Старший, Тацит, Птолемей. З VI ст. про слов'ян дещо ширше говорять візантійські історики Прокопій Кесарійський, Менандр Протиктор, Маврикій Стратег та ін. Готський хроніст Йордан повідомляє, що вони походять від одного кореня і відомі під трьома назвами: венетів, антів і склавинів. Тобто на рубежі нової ери слов'яни сформувалися як самостійна етнічна спільнота, що співіснувала в Європі з германцями, фракійцями, сарматами, балтами, угрофінами. Як видно з аналізу писемних джерел, вони займали райони Вісли, Дністра, Прип'ятського Полісся, сягали Верхнього Подніпров'я. На поч. нової ери завершився поділ слов'янської спільноти на дві групи: східну і західну. У V —IX ст. частина слов'ян переселилася на Балканський півострів, де утворилася південнослов'янська група.
Історична наука пропонує нам також ряд версій походження слов’ян, які можна поділити на дві групи:
міграційні теорії;
дунайська (літописець Нестор);
прибалтійська (О. Шахматов);
автохтонні (місцеві) теорії.
вісло-одерська (польські дослідники);
вісло-дніпровська (Любор Нідерле, М. Грушевський);
одерсько-дніпровська (Б. Рибаков).
Після розпаду союзу антів виникли нові племінні об’єднання. Літописець Нестор у «Повісті врем’яних літ» називав такі союзи племен: поляни, які жили понад середньою течією Дніпра, древляни (між річками Рось і Прип’ять), уличі, тиверці, бужани та волиняни (верхів’я Західного Бугу), сіверяни (понад річками Сула, Сейм, Десна).
Найміцніше державне утворення існувало в полян. Саме цей племінний союз став у майбутньому ядром української народності
Основу господарської діяльності східнослов'янських племен становило орне землеробство. Тому наші предки селилися поблизу річок, струмків та озер, поряд із заплавними луками — там, де були придатні й легкі для обробітку землі. Спочатку використовувалося дерев'яне рало, а згодом з'являються і залізні наральники та плуг з череслом і лемешем. Тягловою силою були воли та коні. Переважала перелогова система, коли поле обробляли й засівали аж до виснаження землі, а потім воно відпочивало до відновлення родючості. Використовувалися дво- і трипілля. Із зернових сіяли просо, пшеницю, жито, ячмінь. Знали бобові, ріпу, льон, гречку. Врожай збирали серпами та косами, а зерно мололи ручними жорнами. Поряд із землеробством традиційним для праукраїнців було тваринництво. Переважно розводили велику рогату худобу і свиней,рідшеовець,кізконей. Значну роль у господарстві відігравали ремесла та промисли (мисливство, рибальство, бортництво, збиральництво). Із ремесел найрозвинутішими були залізодобування та металообробка, котрі у великій мірі визначали рівень розвитку суспільства. Поширеними були ковальство, гончарство, деревообробка, прядіння й ткацтво, обробка шкіри та кості, виробництво прикрас тощо. Поступово ремесла зосереджувалися у городищах, які переростали у містечка й міста, ставали центрами племінних об'єднань. Свої вироби ремісники вимінювали на продукцію сільського господарства, що сприяло встановленню тісніших зв'язків між ремісничими центрами й сільською округою. Певного рівня досягла зовнішня торгівля. Праукраїнські. племена мали торгово-обмінні стосунки з містами-державами Північного Причорномор'я, Візантією, Великою Моравією, Болгарією, Хозарією та іншими країнами й народами. Вивозилися раби, зерно, хутра, шкіри, віск, мед, а ввозилися вина, вироби зі скла, прикраси, срібні монети тощо. Економічною основою східнослов'янського суспільства була родова власність на землю; роди входили до складу племені. Водночас у VIII —IX ст. суспільний розвиток відносин у слов'ян визначався зміцненням господарської самостійності малихсімей,якіперетворювалисянаголовнийвиробничийосередок. Суспільні відносини наших предків характеризувалися переходом від первісної демократії до військо-во-племінного об'єднання, де влада концентрувалася в руках сильних вождів. Спершу вони обиралися грома-дою, а згодом їхня влада передається по спадковості. У межах союзів племен поступово долається племінна замкнутість і в процесі подальшої консолідації вони перетворюються на окремі князівства (полян, древлян, сіверян), на основі яких формується Руська
земля.