- •Основи алгоритмізації
- •До вивчення дисципліни
- •1. Основи алгоритмізації
- •1.1. Етапи розв’язання задачі.
- •1.2. Способи опису алгоритмів.
- •Умовні графічні позначення, що застосовуються при складанні схем алгоритмів
- •1.3. Лінійні алгоритми.
- •1.4. Розгалужені алгоритми.
- •1.5. Алгоритми циклічної структури.
- •1.5.1. Арифметичні цикли.
- •1.5.2. Ітераційні цикли.
- •1.5.3. Вкладені цикли.
- •1.6. Робота з масивами
- •1.7. Записи. Множини. Файли.
- •1.8. Вказівний тип
- •1.9. Підпрограми користувача.
- •2. Практикум.
- •2.1. Лінійні обчислювальні процеси
- •2.2. Алгоритми розгалужених обчислювальних процесів
- •2.3. Алгоритми розгалужених обчислювальних процесів з використанням оператору Select Case
- •2.4. Алгоритми арифметичних циклічних обчислювальних процесів. Цикли з передумовою.
- •2.5. Алгоритми арифметичних циклічних обчислювальних процесів. Цикли з постумовою.
- •2.6. ПОєднання циклу з розгалудженням.
- •2.7. Цикли з параметрами
- •2.8. Вкладені цикли
- •2.9. Робота з Одновимірними масивами
- •2.10 Робота з двовимірними масивами
- •2.11. Операції над матрицями.
- •2.12. Обробка масивів
- •2.13. Методи сортування інформації в масивах. Лінійне сортування та сортування методом «бульбашки»
- •2.14. СКладена структура даних - записи
- •2.15. Робота з підпрограмами
- •2.16. Робота з множинами.
- •2.17. Робота з файлами
- •2.18. Рядки
- •2.19. Динамiчнi структури. Списки.
- •2.20. Вказівной тип.
- •Література
1. Основи алгоритмізації
1.1. Етапи розв’язання задачі.
Під розв’язанням конкретної задачі розуміють не тільки визначення результатів за допомогою комп’ютерної техніки, а також підготовчу роботу, яку необхідно виконати для досягнення поставленої мети. Тому весь процес можна розбити на кілька етапів:
- постановка задачі;
- формалізація (математична постановка задачі);
- вибір методу розв’язку;
- алгоритмізація задачі;
- програмування;
- налагодження програми;
- розв’язок задачі на комп’ютері та аналіз результатів.
Алгоритм – це послідовність арифметичних і логічних дій над числовими значеннями змінних, що приводить до обчислення розв’язку задачі при зміні вхідних даних у досить широких межах. Кожен алгоритм розбиває весь обчислювальний процес на окремі етапи і містить інформацію як про ті дії, які треба виконати на кожному з етапів, так і про порядок, виконання цих етапів. По алгоритму складається програма. Процес створення програм має назву - програмування. Програма - це опис алгоритму рішення задачі за допомогою алгоритмічної мови. В комп’ютері вона представлена набором машинних інструкцій, за допомогою яких закодований алгоритм розв’язку задачі.
1.2. Способи опису алгоритмів.
У процесі розробки алгоритму можуть використовуватися різні способи його опису, що відрізняються простотою, наочністю, ступенем формалізації. В практиці програмування застосовуються наступні способи:
словесний опис алгоритму;
опис алгоритму у вигляді формул;
словесно-формульний;
таблична форма опису (використовується для ручного рахунка й у пакетах);
опис алгоритму у виді блок-схем (схем алгоритмів);
операторний спосіб опису алгоритму;
опис алгоритму алгоритмічною мовою.
Найбільше розповсюджений спосіб опису алгоритму у виді блок-схеми, що являє собою графічну інтерпретацію логічної схеми рішення задач. Блок-схемою - називається графічне зображення алгоритму, коли окремі дії зображуються різними геометричними фігурами – блоками.
Таблиця 1
Умовні графічні позначення, що застосовуються при складанні схем алгоритмів
Назва блоку |
Графічне позначення блоку |
Дії, що виконуються |
Початок-зупинка |
|
Початок, кінець, перери-вання процесу чи обробки виконання програми
|
Процес |
|
Виконання операцій, в результаті якої змінюється значення, форма чи пред-ставлення даних
|
Модифікація (заголовок циклу) |
|
Виконання операцій, що змінюють команди, групи команд, або програму
|
Визначений процес (підпрограма) |
|
Використання раніше створених, або окремо на-писаних алгоритмів про-грам |
Рішення |
|
Вибір напрямку виконання алгоритму програми в залежності від деяких змінних умов |
Введення виведення даних |
|
Перетворення даних у форму, придатну для обробки (уведення), чи відображення результатів обробки (виведення) |
З'єднувач сторінковий |
|
Розрив лінії потоку інформації |
З'єднувач між сторінковий |
|
Розрив лінії потоку між сторінками |
Правила виконання схем алгоритмів регламентує ДСТУ 2938-94, графічні символи, що використовуються, регламентує ДСТУ 2940-94, ДСТУ 2941-94. (табл.1).
Графічні символи повинні мати порядкові номери, що проставляються в лівій частині верхньої сторони зображення. Графічні символи на схемі алгоритму з'єднуються лініями потоку інформації. Основний напрямок потоку йде зверху вниз і з ліва на право. Вихідна лінія може бути лише одна (виключення - блок перевірки логічних умов і блок модифікації). Лінію потоку інформації підводять, як правило, до середини графічного символу.
У блоках прийняті розміри:
А= 10, 15, 20,.... мм;
У=1,5А (допускається встановлювати В=2А).
При необхідності збільшення розмірів схеми алгоритму допускається збільшення розміру А на число, кратне 5.
При виконанні схем алгоритмів необхідно витримувати мінімальну відстань між рівнобіжними лініями потоку інформації 3 мм і 5 мм – між іншими символами.