- •Укладачі : Микола Макарович Битько
- •Загальні вказівки
- •1 Завдання до курсового проекту
- •Продовження таблиці 1.1
- •Продовження таблиці 1.2
- •1.2. Оформлення курсового проекту
- •1.3. Графік виконання проекту
- •2 Розрахунок і конструювання монолітного ребристого залізобетонного перекриття з балочними плитами
- •2.1. Компонування та конструктивні рішення
- •2.2. Техніко-економічне порівняння варіантів
- •2.3. Розрахунок і конструювання монолітної плити
- •2.3.1. Збір навантажень на 1 м2 плити
- •2.3.3. Армування багатопрогонових плит
- •2.4. Особливості розрахунку і конструювання другорядної балки
- •2.4.1. Розрахунок на статичне навантаження
- •2.4.2. Розрахунок міцності другорядної балки на дію згинаючого моменту (за нормальним перерізом)
- •2.4.3 Розрахунок міцності другорядної балки на дію поперечної сили (за похилим перерізом)
- •2.4.4 Епюра матеріалів
- •3 Збірний варіант крупнопанельного балкового перекриття
- •3.1. Конструктивні схеми каркасів будівлі, компонування планів
- •3.2. Панелі перекриття
- •3.2.1 Розрахунок панелей
- •3.2.2 Розрахунок панелей за першою групою граничних станів
- •Розрахунок міцності похилих перерізів
- •Розрахунок панелі за другою групою граничних станів
- •Розрахунок панелі по розкриттю тріщин
- •Розрахунок і конструювання ригеля
- •3.3.1 Конструктивний розрахунок ригеля
- •Розрахунок і конструювання колон
- •3.4.1 Конструювання колон
- •Розрахунок і конструювання стиків
- •3.5.1 Стик ригеля з колоною
- •3.5.2 Розрахунок і конструювання стику колон
- •4 Кам’яні конструкції
- •Розрахунок стіни підвалу
- •5 Вказівки щодо оформлення пояснювальної записки
- •Міцністні і деформативні характеристики важкого бетону
- •Міцністні і деформативні характеристики арматурних сталей і канатів
- •Сортамент стержневої і дротяної арматури
- •Значення коефіцієнтів β для визначення ординат від’ємних моментів в середніх пролітах в залежності від співвідношення . Епюри розрахункових моментів
Розрахунок міцності похилих перерізів
Розрахунок міцності похилих перерізів виконується в тій же послідовності, за тими ж формулами, що й в другорядній балці (15, с. 678).
Армування панелі виконати зварними каркасами і сітками.
Приклади розрахунку і конструювання ребристої панелі за першою групою граничних станів наведені в (15, с. 647-651).
Розрахунок панелі за другою групою граничних станів
Розрахунок панелі за деформаціями.
Відповідно до (9, п. 1.20) прогини елементів залізобетонних конструкцій не повинні перевищувати допустимих значень з урахуванням естетичних вимог. Розрахунок прогинів у цьому випадку повинен бути орієнтований на дію постійних і довготривалих навантажень, які беруться за (2, п.7) з коефіцієнтом надійності за навантаженням, що дорівнює одиниці.
Для окремих виробничих будівель, для яких прогини панелей перекриття обмежуються технологічними вимогами, розрахунок проводиться на дію постійних, тривалих і короткодіючих навантажень.
Поперечний переріз панелі приводиться до еквівалентного двотаврового або таврового перерізу.
Згідно з (9, п. 1.16 і табл.. 2) до панелей, що проектуються, ставляться вимоги третьої категорії тріщиностійкості, стосовно яких допускається обмеження по ширині, короткочасне і тривале розкриття тріщин.
Для елементів залізобетонних конструкцій, для яких допускається утворення тріщин, нормальних до повздовжньої осі елементів, прогини визначаються за кривизнами осі елемента, який згинається (9, пп.. 4.27-4.36).
Для елементів прямокутного, таврового та двотаврового перерізу кривизна визначається за формулою (170) в (9).
,
де - початкова кривизна від короткочасної дії всього навантаження;
- початкова кривизна від короткочасної дії тривало діючого навантаження;
- повна кривизна від тривало діючої частини навантаження.
Значення кривизни ;;визначаються за формулою
.
Розрахунок панелі перекриття за деформаціями рекомендується виконувати в такій послідовності:
1. Визначаємо коефіцієнт пружності . Його значення для важкого бетону беремо:
а) при тривалій дії навантаження - = 0,10 сухий режим роботи будівлі≤ 40%;= 0,15 нормальний режим роботи> 40%;
б) при короткочасному навантаженні = 0,45.
Визначається коефіцієнт , що враховує нерівномірність розподілу деформацій крайнього стиснутого волокна за довжиною ділянки з тріщинами і береться рівним для важкого бетону= 0,9.
Вираховуємо модульне відношення :
.
Знаходимо коефіцієнт армування :
.
Вираховуємо значення коефіцієнта:
.
Для перерізу у вигляді тавра полицею вниз і прямокутного = 0.
Визначаємо значення коефіцієнта відносної несучої здатності :
.
Знаходимо значення коефіцієнта :
.
Для перерізу у вигляді тавра полицею донизу і прямокутника значення = 0.
Вираховуємо відносну висоту стиснутої зони бетону:
.
Примітка. Якщо для тавра полицею догори або двотавра виявиться, що нейтральна вісь проходить у полиці, а саме , то необхідно виконати перерахунокяк для прямокутного перерізу шириною, попередньо визначивши значеннята, а саме пп. 4.6 даного алгоритму при.
Визначаємо плече внутрішньої пари сил:
.
Для прямокутного перерізу значення має вигляд
Знаходимо пружний момент опору по крайній розтягнутій зоні
,
де - момент інерції перерізу відносного центра ваги перерізу;
- відстань від центра ваги перерізу до крайнього розтягнутого волокна.
11. Вираховуємо пружнопластичний момент опору по розтягнутій зоні:
,
де - коефіцієнт, який береться рівним для прямокутного перерізу 1,75, для таврового – 1,5.
12. Визначаємо значення коефіцієнта , що враховує вплив дії навантаження за (9, п. 4.29). Тут= 1,1 – при короткочасній дії навантаження для арматури періодичного профілю;= 1,0 – при короткочасній дії навантаження для гладкої арматури;= 0,8 – при тривалій дії навантаження незалежно від профілю арматури.
13. Знаходимо коефіцієнт, що враховує роботу розтягнутого бетону на ділянці з тріщинами
14. Вираховуємо значення кривизни , і прогин. Для двохопорної балки, завантаженої рівномірно розподіленим навантаженням із шарнірним опиранням,=5/48.
15. Визначаємо значення і:
;
,
де - відповідно момент від тривало діючої частини навантаження;
- момент від повного навантаження.
16. Визначаємо значення (для цього необхідно виконати всі 14 попередніх пунктів, тому що міняються коефіцієнти)і. Завизначають прогин:
.
17. Значення повного прогину:
.
18. Знаходимо значення відносного прогину і порівнюємо з допусковими (9, с. 5):
.