4. Розрахунки платіжними дорученнями

Ще одним засобом платежу, який використовують у міжнародній торгівлі, є банківський переказ.

Банківський переказ — розрахункова банківська операція, яка полягає у пересиланні платіжного доручення одного банку іншому.

Основою банківського переказу є заява клієнта банку, який бажає переказати свої кошти. На підставі цієї заяви банк складає платіжне доручення іноземному банку (с. 168).

Платіжне доручення — наказ платника (переказодавця) — клієн­та банку, адресований його банкові-кореспонденту, про виплату певної суми грошей переказоодержувачу (бенефіціару).

Платіжними дорученнями розраховуються з поста­чальниками та підрядниками у разі передоплати ними за узгодженням із кредиторами. Банки приймають платіжні доручення тільки за наявності грошей на рахунках плат­ників.

При розрахунку платіжними дорученнями скорочу­ються час і документообіг операції.

Розрахунок платіжними дорученнями

Українські підприємства, що розраховуються з інозем­ними контрагентами за куплені товари за допомогою бан­ківського переказу, складають заяву на переказ, яка міс­тить інструкції для банку щодо умов виплати грошей пере­казоодержувачу .

У цьому документі переказодавець вказує:

— повне найменування платника;

— найменування банку платника;

— номер банківського рахунка, який дебетується;

— код валюти та суму платежу;

— повне найменування, адресу бенефіціара;

— найменування банку та номер рахунка бенефіціара;

— найменування, номер і дату документа (контракту тощо), за яким здійснюється оплата;

— особу, що несе витрати за здійснення переказу (бан­ківська комісія та поштові чи телеграфні витрати);

— мету і призначення переказу (найменування товару та послуг, за які відбувається оплата).

10