Тема : Стирання, копіювання і монтаж сигналограм.
Стирання. Вимоги до процесу розмагнічування носіїв інформації. Принцип розмагнічування змінним струмом. Вплив на якість стирання температури носія носія, напруженності поля. Підмагнічування при записі.
Копіювання сигналограм. Методика перезапису та контактного копіювання. Вимоги до копіювальних засобів.
Монтаж сигналограм. Механічний монтаж, електронний монтаж. Застосування адресно-часового коду.
1. Стирання – це процес знищення інформації з метою підготовки до перезапису. Якість стирання характерисзується відносним рівнем
,
де UC – напруга сигналу до стирання;
UЗС– напруга залишкового сигналу після стирання.
При повторному записі нормальним вважається відносний рівень стирання:
для професійних >75% дБ
для побутових 70 дБ
Використовують два способи: розмагнічування та намагнічування.
Стирання намагнічуванням використовується для записів з підмагнічуванням постійним полем і імпульсним підмагнічуванням. Здійснюється протягуванням носія біля порстійного магніту або електромагніту. При цьому намагнічення носія переходить в насичення.
Недоліки: порівняно малий відносний рівень стирання, намагніченність робочого шару призводит до зростання структурного шуму носія. Для покращення стирання використовують кілька різнонаправлених головок.
При стиранні розмагнічуванням на сигналограму діють великою кількістю перемагнічувань у спадаючому знакозмінному полі. Таким чином залишкова намагніченність зводиться до нуля.
Рис.
Ділянка стрічки, що має залишкову намагніченність Mr перемагнічується спочатку зростаючим (1-7), потім спадаючим (8-13) полем. В наслідок чого залишкова намагніченність прямує до нуля. Для повного розмагнічування спадання поля повинно бути поступовим. Число циклів повинно бути кілька сот. А різниця двох послідовних амплітуд стираючого поля<1%. Для розмагнічування одночасно всього носія використовують соленоїди або електромагніти. Для локального стирання МГ з частотою 50-100 кГц і шириною робочого прошарку10 мкм. Правильність зменшення поля забеспечується формою поля. Використовують один генератор стирання і підмагнічування. Споживана потужність стираючої головки з металічним осердям кілка Ват, а з феритовим – долі мВт, а рівень шумів в цьому випадку значно менший ніж в попередньому з постійним струмом. Чим довший час зберігання сигналограми, менша температура, при якій проводиться стирання і більший сигнал ВЧ підмагнічування при записі тим більший залишковий рівень сигналу після стирання.
Для зменшення копір-ефекту можна подіяти на сигналограму слабким стираючим полем. Тоді різницю рівнів сигналу і копії можна збільшити на 8-10 дБ. Це краще проводити з допомогою соленоїда ніж МГ, щоб запобігти погіршенню частотної характеристики фонограм.
2. Тиражування фонограм здійснюється з допомогою перезапису, або контактного копіювання. При перезаписі збільшується рівень шуму на 2-4 дБ, коефіцієнт гармонік на 0,5-1 %, коефіцієнт детонації у два рази. Крім того, при неспівпаданні трактів запису-відтворення різних апаратів можуть виникати неленійні спотворення. При контактному копіюванні слід враховувати, що геометрія доріжок оригиналу та копії будуть зворотніми, або дзеркальними. Це треба враховувати при конструюванні апаратури для запису.
Недоліки: спотворення копії при неконтакті, необхідність високої стабільності швидкості. ГВЧ покращує копіювання.
Рис.
3. Монтаж сигналограми
Існує механічний та електронний монтаж. Механічний здійснюється шляхом переклеювання різних стрічок, обрізаних під кутом 45-60. Недолік – важко знайти місце обрізу, ділянка потовщується.
Електронний монтаж буває ручний, напівавтоматичний, автоматичний.
Ручний – на один носій послідовно записується різні ділянки сигналограм, виконується оператором від якого залежить якість.
Напівавтоматичний – здійснюється за допомогою апаратури. Наприклад у відеозаписі використовується адресно-часовий код, який складається з 80 біт інформації. Частина коду є кодом для користувача. Частина біт несуть інформацію про часові і адресні характеристики кадру.
6 біт резервні і 16 останніх біт використовуються для синхронізації.