- •Тема 1: Загальні відомості про системи запису і збереження інформації.
- •Тема 2: Функціональні елементи системи магнітного запису
- •1. Функціональні схеми каналу запису відтворення. Призначення основних елементів схеми. Поняття про узгодження параметрів сигналу з характеристиками елементів тракту запису-відтворення.
- •3. Класифікація та основні характеристики носіїв магнітного запису. Державні стандарти, що визначають області застосування різних типів магнітних носіїв інформації.
- •Тема 3: Хвильові характеристики каналу запису-відтворення.
- •2. Вплив розмірів магнітної головки на ахх тракту відтворення в областях високих та низьких частот
- •3. Вплив дефектів робочого прошарку (рп) мг, непаралельності та заокруглення граней і неідеальної обробки на ахх
- •4. Вплив неточності установки на ахх. Залежність коефіцієнту втрат від перекосу робочих проміжків та непаралельності робочих поверхонь мг та стрічок
- •5. Характеристики процесів запису:
- •Тема 4: Шуми тракту запису-відтворення.
- •Тема 5: Імпульсні характеристики каналу запису-відтворення.
- •Тема : Стирання, копіювання і монтаж сигналограм.
5. Характеристики процесів запису:
Запис без підмагнічування
Запис з підмагнічуванням постійним полем
Запис з ВЧ підмагнічуванням
Залежність ЕРС відтворюючої МГ від струмів запису та ВЧ підмагнічування при різних довжинах хвиль запису. Запис з автопідмагнічуванням, особливості його реалізації та застосування.
Динамічне підмагнічування
Неленійні спотворення і АХХ запису записуваного сигналу залежать від режиму намагнічення носія, його магнітних характеристик, частоти і рівня вхідного сигналу, а також конструктивних характеристик тракту запису-відтворення.
Аналіз АХХ і тракту проводять на якісному рівні в режимі запису відтворення. Оскільки якість фізичних процесів і конструктивні особливості не дозволяють провести точних розрахунків, зате без підмагнічування здійснюється на попередньо розмагніченому носії запису, на МГ подається тільки струм сигналу. В залежності від довжини хвилі запису (відV) можливі два випадки:
Розглядається НЧ сигнал: – велике,V – велике, тоді за час проходження певної ділянки носія біля робочого прошарку сигнал практично не змінюється і можна вважати, що кожний елемент носія намагнічується постійним полем. Часова діаграма залишкової намагніченості МГ відрізняється від синусоїдальної характеристики із у зв'’зку з виникненням неленійних спотворень зумовлених неленійною залежністю кривої намагнічування (індукціїB) від напруженостіH.
При великих і записі синусоїдального сигналу
в рівнянні залишкової намагніченності з’являються непарні гармоніки.
або інакше
; ;
2. ВЧ сигнал.,V – малі, тоді за час проходження ділянки НЗ біля робочого прошарку величина магнітного поля змінюється кілька разів. Якщо за межами робочого прошарку в області проходження носія магнітне поле змінює знак, то відбувається часткове перемагнічування сигналограми. Таке явище має сильніше вираження для товстих носіїв запису і короткихназивається самостиранням запису. На нормованих характеристиках намагнічування проявляється у вигляді піку на графіках залежності залишкового намагнічування від намагнічуваного струму при різних.
Рис.
Для товстих НЗ – це явище можна пояснити взаємною компенсацією магнітних моментів різних елементарних робочих шарів. Крім низької чутливості недоліком даного методу є нелінійні втрати сигналу до 10-15 %. Перевага методу – відсутність шумів в режимі “пауза” між записами, оскільки залишкова намагніченність носія при відсутності сигналу рівна нулю.
Запис з підмагнічуванням постійним полем може здіснюватись двома способами на попередньо розмагнічений або намагнічений носій.
На МГ одночасно подають сигнал і постійний струм підмагнічування, який зміщує робочу точку на середину лінійної ділянки намагнічування матеріалу робочого шару носія.
Переваги: зменшені неленійні спотворення.
Недоліки:
Високий рівень шумів в режимі паузи, за рахунок Mr0
Мала лінійна ділянка bca відповідно зменшувати амплітуду записуваного сигналу.
Зменшується рівень відтворення.
Рис.
На магнітну головку подається сигнал і постійний струм підмагнічування, який повинен скомпенсувати початкову залишкову намагніченність носія і перенести робочу точку з авb.
Рис.
Переваги методу:
Значно зменшений шум паузи за рахунок компенсації залишкової намагніченності Mr до 0.
Збільшується лінійна ділянка кривої намагнічення в 2 р. порівняно з попереднім випадком.
Зменшуються неленійні спотворення до 2-3%
Запис із високочастотним підмагнічуванням (ВЧП) здійснюється при подаванні в записуючу МГ крім струму сигналу, також синусоїдального струму ВЧ.
Частина струму ВЧП вибирається в 510 разів вище максимальної частоти сигналу, щоб кожен елемент НЗ при проходженні в районі РП записуючої МГ зазанавав кількох циклів перемагнічування. При підвищенні ВЧ складової сигналу доНз м опт., характеристики намагнічування НЗ наближаються до ідеальних, а потім спадають при зростанніНз м0, тому.
Рис.
Характеристики підмагнічування після Ноптна відміну від ідеальних не виходять на насичення, а спадають. Це означає що максимуму характеристики відповідає певне оптимальне значення струму. Наявність контактних втрат в тракті запису-відтворення, які також визначаються товщиною НЗ приводить до залежності ЕРС відтворюючої МГ від довжини хвилі запису.
Рис.
Як видно з графіків підмагнічування при записі сигналів з малою довжиною оптоптимальним є підмагнічування, що забезпечує максимум намагніченності в поверхневих шарах НЗ. При великих, коли контактні втрати малі, оптимальний струм ВЧ підмагнічування повинен забезпечити максимум середнього значення намагніченності по всій товщині робочого шару НЗ. На тонких магнітних стрічках
(d <1 мкм) такої залежності не спостерігають. Крім того, рівень відтворюваного сигналу зростає, із зростанням довжини хвилі запису.
Нелінейні спотворення при записі з ВЧП значно нижчі ніж при інших записах і <2% в активному режимі. Але коефіцієнт гармонік приймає мінімальне значенння при струмах меньших за оптімальний.
Рис.
Це зумовлено тим, що в товстих плівках дальні елементарні робочі шари намагнічуються, полем Нрівень якого меньший за оптимальний, а ближні –більшим полем. Нелінійні спотворення, що відповідають даним двом характеристикамMr=f(H=)по третій перемотці є протифазними; при відтворенні вони компенсуються. Хвильові втрати, що залежать від параметрів МГ, НЗ, характеристик намагнічування і т.п. змоделювати важко.
Нелінійні спотворення найбільше можуть проявлятися у вихідному сигналі, а нерівномірність намагнічування по товщині НЗ підвищує втрати різних шарів НЗ при відтворенні; хвильові втрати приводять до погіршення АЧХ сквозного тракту.
Запис з автопідмагнічуванням – здійснюється при записі сигналів із складним спектральним складом, тоді одні компоненти сигналу грають роль підмагнічуючих для запису інших компонент. Оскільки рівень підмагнічуючого поля при цьому постійно змінюється, а чистота може бути порівняною з частотою сигналу, то оптимізувати характеристики намагнічування в цьому режимі неможливо. Хоча, в цілому, автопідмагнічування дещо лінеаризує АХ і дещо зменшує нелінійні спотворення, а також підвищує чутливість запису.
Такий режим здійснюється, наприклад при записі на стрічку ЧМ коливань складного спектру відеосигналу.
Динамічне підмагнічування – реалізується методом заміни струму ВЧП в залежності від частоти, або довжини хвилі запису вхідного сигналу. При цьому розширюється діапазон хвиль різних складових спектру сигналу. Характеристика підмагнічування в цьому випадку не залежить від і в ідеальному разі проходить через максимуми кривихЕпри різних. Тоді значно ускладнюється схема керування, яка повинна здійснювати спектральний аналіз вхідного сигналу і регулювати струм ВЧП.