іст. вчень шпори / 98. Я. Козельський
.docx98. Проблема людини та держави в етико-гуманістичних поглядах Я.Козельського.
Просвітник стверджує двосторонній характер «суспільного договору», внаслідок якого його скасування можливе за спільною згодою, якщо ж одна із сторін, заподіює утисків іншій, то сторона, що зазнала утисків, може порушити договір, оскільки «нікого до шкідливого зобов’язувати не можна»
. Я. Козельський схвально відгукується про республіку, вважаючи, що за неї «загальна користь є підстава всіх людських чеснот і законодавств». Утім, він вважав її прийнятною для малих держав, тоді як для великих найкращою є монархія.
У своїй головній праці «Філософські пропозиції» Я. Козельський відокремлює поняття права і закону, розрізняючи право божественне, природне, міжнародне та громадянське (державне).
Закони мають відповідати цим видам права, якщо ж «закони не будуть на них засновані, вони не можуть бути справедливими». Виходячи з такого тлумачення, Козельський приходить до висновку, що «закон, який дозволяє полоненого продати, купити, зробити рабом і утримувати його свавільним чином, не заснований ні на якому праві, ні на справедливості»
. У своїй критиці кріпосного права філософ пішов значно далі своїх попередників і, як наслідок, обґрунтовує право на повстання поневоленого народу. Але свої сподівання все ж таки пов’язує із реформами «зверху», просвітою та поширенням правових знань.
У галузі кримінального права Я. Козельський слідом за Ч. Беккаріа та Ш. Монтеск’є причини злочинів вбачав не стільки у вадах особи злочинця, скільки у недоліках суспільного устрою. Мета покарання не у стражданнях винного, а у запобіганні злочинам на майбутнє. Саме ж покарання має бути невідворотним та адекватним, «пропорційним об-разі».
У цивільному праві вчений розробляв питання об’єкта права власності. Зокрема, ним розрізняються «такі речі, якими всі люди без розбору користуватися можуть» (об’єкти загального користування:повітря, вода тощо), та «речі, що можуть становити приватну власність» (рухоме та нерухоме майно). Відчуження права власності здійснюється як «подарунком», так і «розміною» (купівля-продаж, міна).
У царині міжнаціональних стосунків він обстоював рівноправність народів: «добре було б різних народів, підданих однієї влади приводити під одні закони не лише силою, а чудовою користю та добротою законів зрівняти права та переваги народів».