іст. вчень шпори / 32 Теократична теорія Іоана Солсберійського
..docx32 Теократична теорія Іоана Солсберійського.
У 1159 р. з'явився політико-правовий трактат історика і юриста Іоанна Солсберійського (невід. —1180) «policraticus» (перекладається як «співавторство»), в якому стверджувалось, що піддані згідно з волею Бога наділяють владою князя, який в своїй діяльності підпорядкований божественним законам і отримує від церкви меч (право застосування сили). Державу мислитель ототожнював з людським тілом, в якому голова — це князь; серце — сенат; судді — очі, вуха і язик держави; солдати — руки; землеробці — ноги. Душею держави є священик.
Князя, який порушує церковні канони, волю духовенства, обмежує свободу народу, робить з нього рабів, ігнорує закони, Іоанн Солсберійський називає тираном. Такого князя народ має право позбавити влади, застосувавши силу.
В ідеальному варіанті князь повинен здійснювати «помірковане» правління, бути «слугою права і справедливості», «слугою загальної користі». Проте «свою справедливість» він не повинен ставити вище справедливості Бога, «правосуддя якого і праведне і вічне, і чий закон — справедливість».