іст. вчень шпори / 103. Винниченко

103.Політико-правове вчення Володимира Винниченка

Основні публіцистичні твори В. Винниченка: "Відродження нації", "Заповіт борцям за визволення". У 1924-1928 рр. вихо­дить перше зібрання його творів у 23 томах, а в 1930-1932 рр. - друге в 28-ми. Поміж художніх творів найвідоміші такі його романи: "Сонячна машина", "На той бік", "Поклади золота", "Нова заповідь", "Вічний імператор", "Лепрозорій", "Конкордизм", "Слово за тобою, Сталіне!" та ін. У багатьох з них В. Винниченко:

обстоював ідею суверенітету України через відродження її державності (цю ідею він обстоював на переговорах з Тимчасовим урядом Росії, а згодом - з керівниками російської більшовицької держави);

• вважав, що відродження державності доцільно починати зі створення національно-територіальної автономії України в складі демократичної Російської республіки;

• гадав, що опертям національного визволення має стати народ, атому необхідно йти назустріч його одвічним соціально- економічним прагненням;

-заперечував насилля, вважав передчасним курс більшови­ків на соціалістичну революцію та непридатною для селянської України їхню ідею щодо встановлення диктатури пролетаріату;

• захищав принцип розподілу влади натри гілки, ідею рівності всіх громадян перед законом;

• наголошував на важливості судової влади як запоруки реального захисту прав і свобод громадян;

• зауважував, що внутрішня та зовнішня політика держави має бути моральною.

Будучи справжнім соціалістом, Винниченко цілком відкидає совєтсько-більшо-вицький соціалізм, називаючи його тупим, диким, повним терору, крові, насильства, неймовірного страждання, бо творці його не про соціалізм думали, а про виборчу боротьбу, дисципліну, престиж, захоплення влади. В. Виниченко пропонує свій варіант творення соціалізму, який він назвав «коле-ктократизацією». Його суть в об'єднанні, «себто: негайно, але без зброї, почати переводити приватну власність на засоби продукції на колективну.

Не державну, а колективну, це різниця... Не націоналізація, а соціалізація. Краще сказати: колекто-кратія, себто влада колективна. Ще простіше ... організація кооператорів продук-ційних, торговельних, фінансових, аграрних і таких інших, колектократизація всього національного господарства...».