філософія / 61.Праця Фрейда «Основні категорії психоаналізу»

61.Праця Фрейда «Основні категорії психоаналізу»

За Фрейдом існує 7 основних категорій, що взаємодіють між собою:

- Ід – це все те, що спадкове, вроджене, закріплене в будові тіла (фізіологічні потяги);

- Его – дана категорія взаємодіє з Ід та навколишнім світом, сприймає їх подразники і здійснює вибір найбільш правильної реакції на подразники. Его опановує потяги Ід і вирішує, коли їх доречно задовольнити, а коли ні. Зростання подразника трактується як прикрість, а зменшення як приємність. Коли зростає прикрість виникає відчуття небезпеки;

- Суперего – це спеціальна інстанція в его, функція якої – спостерігати за діями й намірами его, оцінювати їх, та не дозволяти его виконувати всі потяги будь якою ціною;

- Лібідо – потяг до любові. Лібідо це прояв Еросу (бог любові) – еротичного потягу, який тягне до створення, поєднання, єдності, цілісності. Як елемент дана категорія має ознаки сексуального потягу, хоча не можна зводити її лише до нього. Лібідо є рухомим, хоча може фіксуватися на конкретних об’єктах;

- Танатус (потяг до смерті) – деструктивний потяг, що має на меті руйнування, зведення живого до не живого. Автодеструкція – руйнація себе із середини, яка виникає, коли деструктивний потяг перестає бути направленим на зовнішній об’єкт і спрямовується на власне его людини;

Лібідо і танатус два основних види потягів (потяг – сила, що спонукає задовольняти потреби).

- Едіпів комплекс – потяг малолітніх дітей до батьків протилежної статі;

- Сублімація – спосіб перенесення лібідальної енергії в культуру діяльності людини.

Суперечки між потягами его і потягами до певних об’єктів (лібідо) призводить до неврозів.

Лібідо та деструктивний потяг поєднуються в кожній людині і є її невід’ємною частиною. Якщо Бог - це лібідо (ерос), то диявол – це деструкція. Часто в діях, що на перший погляд не мають ознак деструктивності можна знайти її прояви у їх прихованій формі. Схильність до агресії є первісним, питомим людським потягом і є серйозною перешкодою для культури.

Взагалі культура це процес підпорядкований еросу, який поєднує людей, народи. Але цій культуротворчій програмі протистоїть агресивний потяг, ворожість всіх до всіх. Отже суть культури – це боротьба і ній між еросом і танатосом, потягами до життя і до смерті, яка точиться у кожній людині.

Людина в тій мірі людина на скільки вона культурна. Культура має 2 значення:

• Позитивне;

• Негативне.

Культура має репресивну функцію – вона обмежує потяги людини, заблоковує людську тілесність. Людина щоб вивільнити свої комплекси спрямовує їх на культуру – це сублімація.