філософія / 63.«Некрофіли і Адольф Гітлер» - Е. Фромм

63.«Некрофіли і Адольф Гітлер» - Е. Фромм

Поняття «некрофілія» (любов до мертвого) зазвичай поширюється на 2 типи явищ:

- Сексуальна некрофілія – пристрасть до злягання чи іншого сексуального контакту з трупом;

- Феномени несексуальної некрофілії – бажання знаходитись поблизу трупа, розглядати його, торкатися до нього, пристрасть до розчленування мертвого тіла.

Види некрофілії:

• різного роду сексуальні дії щодо жіночого трупа (статеві зносини, маніпуляція статевими органами);

• статеве збудження побачивши тіло мертвої жінки;

• гострий потяг до предметів поховань;

• акти розчленування трупа;

• бажання торкнутися чи понюхати щось, що розкладається або воняє.

Некрофільський характер.

Вперше вислів «некрофільський» застосував іспанський філософ Мігель де Унамуно в 1936 р. з приводу промови генерала Міллан Астрая в Університеті Саламанки, де Унамуно був ректором. Генерал сказав фразу «Хай живе смерть!»

Отже некрофілію в характерологічному сенсі можна визначити як жагучий потяг до всього мертвого, хворого, гнилистого, що розкладається; одночасно це пристрасне бажання перетворити все живе в не живе, пристрасть до руйнування заради руйнування, а також винятковий інтерес до всього чисто механічного (небіологічного). Плюс до того це пристрасть до насильницького розриву природних біологічних зв’язків.

Некрофільські дії.

Некрофільські нахили у людини можуть виражатися не лише через сни (хоча там вони найбільш явні). Черчіль, наприклад, вбиваючи мух, викладав їх перед собою на скатертину і любувався ними ніби трофеями.

Ознаки некрфілії:

- звичка людини ламати ручки, олівці, рвати дрібні папірці.

- переконаність, що єдиний шлях вирішення проблем і конфліктів – насильство. Некрофіли думають, що насильство – це здатність перетворити людину на труп і єдиний варіант вирішення проблем, а терпляче розв’язання нових проблем ні до чого не приведе. Вони реагують на проблеми деструктивно і ніколи не намагаються допомогти іншим знайти конструктивний вихід із ситуації. Такі люди не бачать наскільки не переконливе насилля перед обличчя часу.

- інтерес до хвороби та смерті. Наприклад мати, що зациклилась на хворобі дитини не помічає в ній позитивних змін, через що дитина втрачає віру в себе і ніби заражається некрофільством матері.

- особлива безжиттєвість при спілкуванні. Некрофіл навіть про цікаві речі говорить манірно, холодно, байдужо, педантично і мляво.

- ставлення до власності і оцінка минулого. Некрофіл сприймає реально тільки минуле, але не теперішнє чи майбутнє. У житті панує те, що було (що померло), а речі панують над людиною. Ніщо нове для некрофіла не має цінності, а зміни сприймаються як злочин проти природного ходу речей.

- надають перевагу темним кольорам, які поглинають світло. Надають перевагу поганим запахам (гниття).

Некрофільська мова.

Прямий прояв мовної некрофілії – переважне вживання слів пов’язаних з руйнуванням чи екскрементами., наприклад слово «лайно».

Некрофільська пристрасть до техніки.

Неживий світ тотальної автоматизації – це лише інша форма прояву світу запустіння і мертвичини.

Гіпотеза про інцест та Едіпів комплекс.

Едіпів комплекс – потяг малолітніх дітей до батьків протилежної статі. У віці 5-6 р. хлопчики починають відчувати сексуальний потяг до осіб протилежної статі, тобто до матері. Батько стає для них ворогом, конкурентом. Причина ворожості до батька – бунт проти його патріархальних порядків і страх бути кастрованим батьком через ревність до матері.

Цей страх змушує хлопчика відкинути потяг до матері і переключити його на інших жінок. Хлопчик приймає норми, принципи та порядки батька і вони стають його «Над-Я». Проте у випадках зрушення син не відмовляється від сексуальних уз із матір’ю і в подальшому житті відчуває потяг до жінок, які по відношенню до нього виконують саме ту функцію, яку раніше виконувала мати. Страх перед батьком залишається назавжди.

Такі чоловіки зазвичай ніжні, велелюбні, досить самозакохані. Ці люди з дитинства характеризуються нарцисизмом і почуттям власної виключності. Коли ж такий чоловік сам стає батьком, то не бачить потреби доводити свої переваги на ділі, бо мати чи її заміна люблять його сліпо і беззастережно. Ці люди надзвичайно ревниві (їм хочеться зберегти своє виняткове становище) і одночасно вони дуже невпевнені в собі і тривожні коли треба вирішувати конкретні справи.

Інцестуозне тяжіння до смерті та мертвого – це пристрасть, яка суперечить всім іншим потягам. Він виникає в самій глибині несвідомого. Людина з даним комплексом буде компенсувати його менш деструктивними проявами по відношенню до інших людей, наприклад садистське підпорядкуванн іншої людини, або, навпаки, завоювання безмежного захоплення собою.

Симптоматика некрофілії.

• для встановлення некрофільського типу характеру недостатньо виявів 1-2 рис;

• некрофілія це злоякісна форма анального характеру, а біофілія – це повністю розвинута форма «генітального» характеру;

• з іншого боку для встановлення некрофілії не обов’язково мати всі ознаки характерні їй;

• немає жорсткого кордону між непрофільською і біофільською спрямованістю: Кожен індивід це складна сукупність, комбінація ознак, що знаходяться в конкретному поєднанні. Проте можна виявити переважну схильність до того чи іншого типу;

• некрофіли є небезпечними для суспільства – це ненависники, расисти, палії війни, вбивці, різники і т .д.