Якимчук / Tezu_Yakimchuk_TsifMod

Артем Якимчук

Науковий керівник: доц. Скрипник Я. П.

Аналіз можливостей застосування цифрових моделей місцевості для цілей землеустрою

Цифрова модель місцевості (ЦММ) – цифрове представлення об’єктів та особливостей рельєфу земної поверхні, створене на основі даних про рельєф та топологію місцевості. В землеустрої такі моделі використовуються головним чином для цифрового подання географічної інформації, визначення просторового положення точок, обчислення і візуалізації зон видимості для однієї або системи точок, розрахунків об’ємів певних об’єктів чи явищ щодо заданого висотного рівня, побудови профілів, виділення структурних ліній рельєфу, у тому числі ліній ерозійної мережі, вододілів, оконтурювання водозборів, створення похідних моделей (крутизни та експозиції схилів). Вся сукупність вирішуваних за допомогою ЦММ задач надає можливість швидкого та якісного аналізу проблемних ситуацій землеустрою та їх швидкого вирішення.

Метою нашого дослідження було створення ЦММ території Сокирянського району, що в перспективі буде виконувати функції базової моделі для підтримки прийняття рішень щодо проектування землевпорядних робіт на даній території.

Як наслідок ми використовували ГІС-продукт «MapInfo Pro 9.5.1», а саме модуль «Vertical Mapper 3.0», для створення ЦММ території Сокирянського району Чернівецької області. Даний модуль був обраний через високу точність і варіативність методів побудови ЦММ.

Вихідними даними для побудови нерегулярної мережі точок став шар з нанесеними горизонталями рельєфу території. Він створювався на основі топографічних карт масштабу 1:200000, які в свою чергу були укладені за матеріалами топографічних карт масштабу 1:100000. Об’єкти даного шару мали лінійну форму і були перетворені в сукупність точок з атрибутами відповідних їм ліній. Результатом стало отримання нерегулярної мережу точок (10328 об’єктів), зі щільністю 15,63 точки на 1 території, що цілком відповідає умовам генералізації. Перевагою саме нерегулярної мережі є відповідна щільність точок на ділянках з мінімумом топографічної інформації та в місцях, що потребують високої детальності.

На основі інтерполяції, а саме методом згладжувальної тріангуляції, була побудована модель поверхні території Сокирянського району. Вона стала базовою для подальшої підготовки моделей експозиції та крутизни схилів, обчислення зон видимості тощо.

Для глибшого аналізу рельєфу за ЦММ, на її основі було складено модель крутизни схилів. Інформацію отриману з даної моделі можна використовувати під час протиерозійної організації території, розробки проектів кадастрового зонування (при наявності схилів крутизною понад вздовж прибережних смуг – розміри цих смуг подвоюються), при організації території землекористувань, враховуючи метричну модель оптимального використання угідь залежно від значення крутизни схилів за А. М. Третяком.

Подібним чином була створена модель експозиції схилів. З експозицією схилів пов’язані як природа самих схилів, так і умови господарювання. Проте чи не найяскравіше вплив експозиції схилів проявляється в с/г виробництві, впливаючи на терміни дозрівання культур та їх якісні показники, а в кінцевому рахунку – на врожайність. Звідси зрозуміла необхідність врахування просторової орієнтації схилів при проведенні землевпорядних робіт.

Експозиція схилів розглядається у тісному зв’язку із крутизною поверхні, адже чим крутіший схил, тим яскравіше проявляються особливості його просторової орієнтації. Розглядаючи дві дані моделі як єдину сукупність просторових даних, можна досягнути якісно кращих результатів аналізу поверхні території.

Визначення зон видимості може слугувати для вирішення проблем геодезичного забезпечення землеустрою на території даного адміністративного району, а саме для проектування мережі тріангуляції та полігонометрії.

Дана ЦММ являтиметься основою для аналізу просторової інформації, вихідні дані якого слугуватимуть інформаційною підтримкою під час проведення землевпорядних робіт на території Сокирянського адміністративного району.